Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (12)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=О283150799/2021/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12
1.


    Ломачинська, І.
    Роль інформаційної культури в системі управління знаннями університету [Електронний ресурс] / І. Ломачинська, Б. Ломачинський. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 1-18, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
інформаційна культура -- управління знаннями -- університет -- інформація -- знання -- інформаційні потреби -- база знань
Анотація: Стаття присвячена ролі інформаційної культури в забезпеченні ефективності управління знаннями в університеті. Спираючись на ідеї П. Друкера та І. Нонака про необхідність безперервної самоосвіти особистості з використанням професійного колективного досвіду в процесі практичного навчання, розглядаються засоби підвищення ефективності управління знаннями, зокрема, впровадження інноваційних моделей лідерства, розширення науково-дослідницької діяльності, створення умов задля вдосконалення системи підвищення кваліфікації, формування електронної бази знань як відображення колективного інтелектуального потенціалу і аналітика ринку праці з подальшим залученням передових ідей для вдосконалення професійних компетенцій випускників. Інформаційна культура в управлінні знаннями університету виконує ряд важливих функцій - освітню, світоглядну, комунікативну, технологічну, функцію збереження соціальної пам’яті. Запропоновані підходи до аналізу інформаційної культури - інформаційний (як сукупність знань, умінь і навичок, для ефективного задоволення інформаційних потреб), комунікаційний (володіння необхідним рівнем комунікаційної компетентності), культурологічний (забезпечення цілісного бачення світу, заснованого на ціннісних засадах його духовного освоєння), технологічний (вміння і навички роботи в галузі ІТ), методологічний (методика оперування інформаційними масивами), управлінський (ефективне управління інформаційними ресурсами). У висновках підкреслюється, що інформаційна культура в університеті формується когнітивними та епістемічними очікуваннями, закладеними у виконання завдань та прийняття рішень. Інформаційна культура університету основана на організаційних цінностях, лідерстві, нормах і поведінці щодо обміну та використанню інформації, а можливість цифрового переосмислення управління знаннями в значній мірі визначається чіткою організаційною стратегією, спрямованою на інновації. Заходи, спрямовані на підвищення рівня інформаційної культури студентів, мобілізують аналітичні підходи в оцінці інформації, сприяють поліпшенню якості роботи з інформаційними ресурсами і мережевими системами, сприяють генерації знань і їх практичного використання в майбутньому професійному досвіді.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Ломачинський, Б.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Мосьпан, Н.
    Вища освіта та ринок праці в Україні: десятиліття взаємодії [Електронний ресурс] / Н. Мосьпан. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 20-38, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- випускники -- законодавство -- незбалансована взаємодія -- ринок праці
Анотація: У статті аналізується взаємодія вищої освіти з ринком праці в Україні за останнє десятиліття (2010-2020 р.). Дослідження зосереджено на аналізі минулих, поточних і майбутніх тенденцій у галузі вищої освіти, ринку праці та національного законодавства в перспективі сталого економічного розвитку. Дослідження носить міждисциплінарний та змішаний (теоретико-емпіричний) характер. Матеріалом дослідження слугують аналітичні звіти, наукові публікації, авторська монографія, статистичні дані та опитування студентів. Для візуалізації наведених явищ та висновків представлено дані опитувань, проведених у 2015, 2017 та 2020 рр. серед українських студентів педагогічного фаху та іноземних студентів медичного фаху. Національна модель взаємодії вищої освіти з ринком праці сформувалася під впливом світових процесів (глобалізація, маркетизація, інтернаціоналізація, європеїзація). У 2020 році національна економіка, досягнувши межі свого розвитку, була вражена пандемією COVID-19, чиї негативні наслідки потребують глибокого осмислення та ретельного вивчення. З 2014 р. почали зростати негативні наслідки у взаємодії вищої освіти з ринком праці. Вони проявлялися у нестачі кваліфікованої робочої сили, або невідповідності кваліфікації вимогам ринку праці, які продовжують загострюватись в останні роки. На законодавчому рівні була спроба окреслити кроки до взаємодії вищої освіти з ринком праці без визначення конкретних механізмів. Економічна та фінансова криза вимагає від уряду перейти на іншу форму фінансування закладів вищої освіти та здійснити їхню реструктизацію і скорочення. Сучасний стан взаємодії вищої освіти з ринком праці визначається як незбалансований в Україні. Це призвело до невідповідності попиту та пропозиції на національному ринку праці; зайнятості студентів, які навчаються в закладах вищої освіти; високого рівня безробіття випускників закладів вищої освіти та фахівців з вищою освітою; збільшення студентської та трудової міграції; дистанційного навчання та роботи. Україна поступово втрачає сучасні фактори економічного зростання – людський та інтелектуальний капітал. Перспективні тенденції розглядаються у переході до циркулярної економіки; у включенні «екологічного» виміру циркулярної економіки у процес підготовки фахівців у вищій освіті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/814

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Сафранов, Т.
    Вища екологічна освіта України: становлення і сучасний стан [Електронний ресурс] / Т. Сафранов. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 39-51, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
вища екологічна освіта -- концепція екологічної освіти -- стандарти вищої освіти
Анотація: Екологічний складник освіти визначає соціально-економічні підвалини суспільства і є базовим складником державної екологічної політики. Від характеру взаємодії з навколишнім природним середовищем на рівні індивіда та соціуму можлива реалізація концепції сталого розвитку, а тому оцінка сучасного стану вищої екологічної освіти в Україні є вкрай актуальною проблемою. Метою статті є аналіз становлення і сучасного стану та перспектив вищої екологічної освіти в Україні, яка є центральною ланкою її безперервної системи. Важливим кроком у розвитку системи безперервної екологічної освіти, зокрема вищої екологічної освіти, була розробка у 2001 році Концепції екологічної освіти України, принципи якої, на жаль, не були реалізовані належним чином. Зміст вищої екологічної освіти віддзеркалювався у чотирьох поколіннях стандартів вищої екологічної освіти України, які ураховували зміни відповідних нормативно-законодавчих документів та вимоги до змісту і результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти в межах окремих напрямів підготовки і спеціальностей. У статті охарактеризовані їх структура і зміст. Незважаючи на те, що екологічний складник на сьогодні превалює в тій формі освіти, який більшість вважає освітою для сталого розвитку, все ж поки – це лише початок формування нової системно-цілісної моделі освіти для сталого розвитку. Важливість екологізації й ідей сталого розвитку знайшло відображення в діючих стандартах вищої освіти України для здобувачів рівня вищої освіти «бакалавр» усіх спеціальностей. Але екологічний складник поки що відсутній в освітніх програмах і навчальних планах багатьох спеціальностей «неекологічних» закладів вищої освіти, тобто не приділяється належної уваги екологізації вищої освіти в Україні. Окремі положення є Концепції екологічної освіти України, вже неактуальні, що обумовлює розроблення сучасної Концепції, а, мабуть, і окремої Концепції вищої екологічної освіти України. В останні роки спостерігається зниження інтересу держави до підготовки фахівців-екологів, тому доцільно розробити заходи щодо удосконалення системи підготовки здобувачів вищої екологічної освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

4.


    Черненко, Н.
    Формування професійно важливих якостей як базовий складник підготовки майбутніх фахівців економічної галузі [Електронний ресурс] / Н. Черненко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 52-68, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
андрагогічна модель -- методика -- компетентність -- конкурентоспроможність -- критерії -- показники сформованості -- професійно важливі якості -- професійна діяльність -- професійна підготовка -- професійна мобільність -- система -- соціалізація -- сучасний підхід -- форми й методи навчання
Анотація: У статті окреслено коло питань щодо необхідності формування професійно важливих якостей як невід’ємної частки базових компетентностей майбутніх економістів, що неможливе без загальноосвітньої компетентності як однієї з головних та найважливіших умов досягнення професіоналізму у сфері економіки, конкурентоздатності на ринку праці. Розглянуто професійні якості фахівців різних галузей та визначено основні блоки якостей для майбутнього економіста. Виділено зміст кожного з блоків та розкрито сутність професійно важливих якостей (ПВЯ) і загальні складники для економічного напряму підготовки, оскільки різноманіття якостей визначається специфікою роботи, умовами праці та посадовими обов’язками. Визначено проблеми формування професійно важливих якостей у процесі підготовки фахівців економічного профілю у ЗВО, а також головну мету професійної освіти - це створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися упродовж життя. Розкрито питання ефективної професійної соціалізації, яка передбачає сформованість у фахівця економічного профілю базової системи цінностей і нормативів поведінки у професійному товаристві, що становлять основу соціальної поведінки в професійній сфері та є структурними елементами компетентності. Проаналізовано вимоги сучасного ринку праці: тісний взаємозв’язок між швидким темпом розвитку і старінням професійних знань і навичок, який передбачає підтримку високого рівня професійної мобільності фахівця економічної галузі протягом усього життя. Розглянуто зміст понять «критерії» і «показники» результативності процесу формування професійно важливих якостей. Розкрито психологічні закономірності і сучасні, конкретні практичні підходи щодо організації навчального процесу в професійній підготовці. Виділено методи та прийоми, які сприяють підвищенню інтересу майбутніх фахівців до власної освіти й самоосвіти, постійному професійному зростанню, самовдосконаленню, саморозвитку і самореалізації. Також, зазначені основні активні методи навчання андрагогічного підходу, які підвищують інтерес майбутніх економістів до постійного професійного розвитку, сприяють їхній ефективній адаптації, соціалізації та конкурентоспроможності на ринку праці.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Тимчик, О.
    Формування інклюзивного простору в сучасному університеті: індивідуалізація та уніфікація [Електронний ресурс] / О. Тимчик, Ю. Жукова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 69-86, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
інклюзивна вища освіта -- особливі освітні послуги -- студенти з інвалідністю
Анотація: Забезпечення якісної інклюзії у закладах вищої освіти є однією з умов сталого розвитку України. Аналіз статистичних даних, зроблений авторами, свідчить про тенденцію до зменшення кількості осіб з інвалідністю, які отримують вищу освіту. На основі аналізу сучасних досліджень і матеріалів засобів масової інформації автори визначили причини цієї тенденції. Вони вважають, що одним з бар’єрів є неможливість молоді з інвалідністю влаштуватися на роботу за отриманою спеціальністю і побудувати успішну професійну траєкторію. Проаналізувавши сайти окремих університетів України, автори пропонують розробити уніфікований підхід до надання особливих освітніх послуг. Автори вважають, що його основними елементами мають бути визначення освітніх труднощів; систематичний моніторинг доступності закладів вищої освіти; моніторинг рівня задоволення особливих освітніх послуг; розширення інформації, яка збирається щодо студентів з інвалідністю; програми етики спілкування викладачів і студентів з особами з інвалідністю; психологічних послуг; контроль за дотриманням прав студентів з інвалідністю; включення студентів з інвалідністю до програм академічної мобільності; працевлаштування студентів з інвалідністю; визначення показників якості надання особливих освітніх послуг; надання повної інформації про можливості надання послуг студентам з інвалідністю; представлення студентів з інвалідністю у рекламній продукції закладів, як рівних членів студентської громади. Автори вважають за доцільно покласти ці елементи в основу визначення якості інклюзії закладів вищої освіти. Водночас викладачі мають змогу проявити індивідуальний підхід, продумавши систему «розумного пристосування» для студентів з різними фізіологічними та психологічними особливостями. Можливості для цього розширило дистанційне навчання, поштовх до розвитку якого дали карантинні обмеження в умовах пандемії.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Жукова, Ю.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Серебрянська, І.
    "Основи академічного письма" в закладах вищої освіти: міждисциплінарне спрямування [Електронний ресурс] / І. Серебрянська. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 87-100, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Наливайко, Н.
    Змішане навчання в медичних закладах вищої освіти [Електронний ресурс] / Н. Наливайко, О. Наливайко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 101-111, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
змішане навчання -- здобувачі освіти -- медичні заклади вищої освіти -- цифрові засоби навчання
Анотація: У статті розглянуто основні положення організації змішаного навчання в медичних закладах вищої освіти. Виділено основні онлайн платформи та цифрові засоби навчання, які використовуються під час впровадження змішаного навчання в освітній процес медичних закладів вищої освіти, зокрема:платформи дистанційного навчання (Equity Maps, Google Classroom, Moodle), мобільноцифрових додатків (Classtime, LearningApps, Quizizz) та платформ онлайн зв’язку (Google Meet, ZOOM, WeBex). Визначено поняття змішаного навчання як гармонійного поєднання аудиторної роботи здобувачів освіти та використання інформаційно-цифрових технологій у позааудиторній роботі (самостійна робота, групова робота тощо). Розглянуто передовий досвід упровадження змішаного навчання у світових медичних закладах вищої освіти. До основних засад організації освітнього процесу у закладах вищої медичної освіти можна віднести загальнодидактичний підхід у роботі з великими групами, обговорення в малих групах, індивідуальне навчання та навчання за допомогою інформаційно-цифрових технологій. Важливим аспектом у підготовці висококваліфікованих фахівців медичної справи у форматі змішаного навчання можна назвати змішані лабораторні курси. Така організація навчання, як показано у дослідженні, користується успіхом як у студентів, так і викладачів лабораторних курсів бакалаврату. Відзначимо, що у цьому процесі викладачі в основному роблять акцент на розвиток здатностей здобувачів до автономного навчання, а не просто на передачу теоретичних знань. Показано переваги використання змішаного навчання під час підготовки здобувачів освіти медичного напряму підготовки. У подальших наукових розвідках планується дослідити актуальний досвід організації змішаного навчання Харківського національного медичного університету в умовах адаптивного карантину у 2020/2021 навчальному році.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Наливайко, О.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Петрик, Л.
    Медіадидактичний супровід іншомовної підготовки майбутніх учителів початкової школи [Електронний ресурс] / Л. Петрик. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 112-128, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
іншомовна підготовка майбутніх учителів -- початкова школа -- медіадидактика -- медіадидактичний супровід -- медіазасоби -- професійна підготовка
Анотація: У статті розкрито сутність медіадидактичного супроводу іншомовної підготовки майбутніх учителів початкової школи, яка полягає у забезпеченні студентів методичною підтримкою з метою формування їхньої іншомовної комунікативної компетентності через виконання завдань, розв’язання професійно спрямованих та життєвих ситуацій. Медіадидактичний супровід зорієнтовує у створенні іншомовного комунікативного середовища, яке передбачає чітко сформульовані завдання (ситуації, інструкції) у межах тематики навчальної дисципліни іншомовного блоку та способи для аналізу, оцінювання іншомовних медіазасобів, створення власних та здійснення мануальних дій, застосовуючи медіазасоби у запропонованих викладачем завданнях чи ситуаціях. У роботі презентовані елементи авторського медіадидактичного супроводу іншомовної підготовки майбутніх учителів початкової школи у змісті навчальних дисциплін іншомовного блоку, які засвідчують урізноманітнення цієї підготовки дидактичним інструментарієм, методами та формами навчання іноземної мови. Застосовуючи теоретичні методи наукових досліджень (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, синтез та конкретизація) розставлено акценти на аспектах розвитку медіадидактики у процесі іншомовної підготовки майбутніх учителів початкової школи, що уможливлює інтеграцію процесу формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи та їхньої медіаграмотності. Встановлено, що поряд з традиційними методами навчання іноземної мови (бесіда, пояснення, демонстрація та інші) активно застосовуються інноваційн (використання комп’ютерних програм, використання мобільних додатків, творчі завдання, вебквест, фільмування, аудіозапис, аналіз проблемних ситуацій та інші); а медіазасоби (цифрові зображення та фото, колажі, комікси, скріншоти, сайти, блоги, інфографіка, кластери, аудіозаписи, подкасти, мультфільми, аудіокнижки, онлайн словники, соціальні мережі, мобільні додатки на інші) розширюють дидактичний інструментарій іншомовної підготовки майбутніх учителів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Рибак, О.
    Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження технологій інтерактивного навчання у професійній діяльності [Електронний ресурс] / О. Рибак. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 129-142, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
готовність -- готовність майбутніх учителів -- нове освітнє середовище -- підготовка вчителів -- професійна діяльність -- технології інтерактивного навчання
Анотація: У статті розглядаються актуальні питання формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження технологій інтерактивного навчання у професійній діяльності на етапі реформування системи освіти, яке розтлумачується як: готовність розробляти плани і досягати цілей, розвиток професійних якостей вчителя, розширення стану мобілізації індивіда з психологічної точки зору, формування стимулів до педагогічної творчості, швидкої реакції організовано оцінювати ситуацію та знаходити рішення. Розкрито сутність поняття «готовності» для майбутніх учителів початкової школи як: готовності до життєвої практики, комплекс властивостей і якостей особистості педагога, що визначає адаптацію випускника закладу вищої освіти до умов педагогічної праці, інтегральну особистісно-професійну якість, яка забезпечує оволодіння технічно-проектувальними вміннями. Показано розвиток дослідження вчених щодо формування готовності вчителів початкових класів до впровадження технологій інтерактивного навчання у професійну діяльність. Застосовуючи теоретичні методи наукових досліджень (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, синтез та конкретизація) розставлено акценти на аспектах розвитку формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження технологій інтерактивного навчання у професійній діяльності. У дослідженні проаналізовано результати опитування вчителів початкових класів міста Львова, Львівської та Волинської областей щодо використання технологій інтерактивного навчання. Показано широкий рівень використання технології розвитку критичного мислення та колективної взаємодії, що ґрунтується на груповій роботі учнів. Виявлено рівень використання інтерактивних вправ на різних етапах уроку, достатній рівень використання технологій інтерактивного навчання вчителів СЗШ№ 68, м. Львова. Визначено кращий рівень оснащення технічної бази шкіл в умовах розвитку нової української школи. Показано рівень володіння технологіями інтерактивного навчання здобувачами вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. Охарактеризовано місце сучасного фахівця, який сприяє розширенню позитивного рівня учіння із готовністю впроваджувати технології інтерактивного навчання у професійній діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

10.


    Kosharna, N.
    Modern European experience of practical teacher training [Електронний ресурс] = Сучасний європейський досвід практичної підготовки вчителів / N. Kosharna. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 143-155, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
європейський досвід -- партнерська школа -- педагогічні спеціальності -- практична підготовка -- знання технологій
Анотація: Стаття присвячена питанню необхідності вивчення сучасного європейського досвіду практичної підготовки вчителів. Дослідження наукових робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників показує, що ефективність підготовки майбутніх учителів до їх практичної діяльності безпосередньо залежить від всіх рівнів, а саме: освітньої політики і підтримки держави, законодавчої основи у сфері педагогічної підготовки, сучасних програм базової підготовки вчителів, внутрішньої мотивації стати вчителем. Вказано на необхідність застосування комплексного підходу до формування готовності студентів до педагогічної професії. Оскільки ми говоримо про європейський досвід, особливу увагу приділено вивченню та аналізу нормативної законодавчої європейської бази, що допомагає визначити нові стратегії розвитку системи практичної підготовки вчителів, вибудовує рекомендації щодо ефективності впровадження інноваційних методів та технологій в процес підготовки вчителів. У процесі практичної підготовки особливу роль відіграє партнерська школа як практична база підготовки вчителів. Засвоєні студентами теоретичні знання мають бути практично і системно застосовані у партнерській школі, що забезпечить практичну професійну підготовку майбутнього педагога. Доведено, що на педагогічну практику покладають ключові завдання у підготовці педагогів. Аналізуючи досвід окремих країн у питанні практичної підготовки, варто взяти до уваги соціальний та педагогічний виміри, які регламентують діяльність педагога. Соціальний вимір регламентує відповідальність педагога перед суспільством за виховання кожної конкретно взятої дитини, виконання першочергово завдання вчителя – здійснення турботи про учнів. Педагогічний вимір регламентує дидактичну діяльність педагога, у межах якої відбувається реалізація цілей освіти. Організація практичної підготовки майбутніх педагогів з урахуванням зазначених вище вимірів обумовлює її значущість як вагомого чинника формування фахівця для всіх ланок освіти. Окрім того, важливим маркером є необхідність формування якостей, необхідних для практичної підготовки майбутнього вчителя. Студентів навчають розвивати такі педагогічні характеристики як гнучкість, рефлексивність, педагогічна професійна комунікація, здатність приймати альтернативні рішення, і, крім того, студентам допомагають сформувати такі риси особистості як товариськість, креативність, мобільність, незалежність, відповідальність за свою поведінку. особистий вибір, рішення і результати діяльності вчителів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кошарна Наталія


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

11.


    Харченко, Т.
    Реалізація компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов: міжнародний досвід [Електронний ресурс] / Т. Харченко, Л. Удовиченко, М. Зверева. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 156-179, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.6.11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
аналіз практик -- викладачі іноземних мов -- компетентний вчитель -- методист-тренер -- педагогічна освіта -- рефлексивні практики
Анотація: У статті встановлено, що важливою складовою реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх викладачів іноземної мови в євроатлантичних країнах є впровадження в освітній процес рефлексивних практик на спеціальному семінарі – семінарі аналізу практик. Визначено, що професійна підготовка майбутніх учителів на таких заняттях має характер тренування, коли студенти вчяться аналізувати складні педагогічні ситуації під керівництвом методиста-тренера, який спостерігає, намічає шляхи, підтримує і допомагає майбутнім учителям інтерпретувати свої методи роботи і професійну поведінку. На прикладі модульного курсу «Аналіз практик учителя», який запроваджено у Вищому національному інституті з підготовки педагогічних кадрів академії Ніцца (Франція), доведено, що активна участь в семінарах аналізу практик допомагає майбутнім учителям розвивати нові специфічні навички та компетенції, спираючись на власний досвід. Висвітлені принципи, що лежать в основі організації семінарів аналізу практик: принципи етичності; нерозголошення деталей приватного життя людини, практика якої піддається аналізу; відвертості інтерпретацій; контрактності. Встановлено, що джерелом тематики семінарів з аналізу слугують результати всіх видів педагогічних стажувань студентів. Розкриті головні цілі семінарів аналізу практик: поглиблення знань учителів-стажерів з дисциплін, що викладаються, з іноземної мови в тому числі; подальша інтеграція міждисциплінарних знань; набуття й поглиблення вузьких специфічних знань з дисциплін, що викладаються, і трансверсальних знань про те, як ефективно вчитися учням; розвиток у стажерів рефлексивного стану компетентного вчителя. Доведено, що в основу всіх методів аналізу практик покладено різні види діяльності самих учителів-стажерів: спогади й зіставлення різних фрагментів уроків або цілих уроків; аналіз педагогічної практики за допомогою методичного керівництва; аналіз «сильних моментів» педагогічної практики; співставлення цілей та результатів практики; аналіз фрагментів уроків, знятих на відео; аналіз роботи досвідчених учителів; моделювання й імітація навчальних ситуацій. Перспективи подальших досліджень полягають у детальному вивченні змістового наповнення семи модулів курсу й етапів проведення семінарських занять.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Удовиченко, Л.
Зверева, М.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

12.


    Потапчук, Т.
    Формування самоосвітньої компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти [Електронний ресурс] / Т. Потапчук, Н. Кравець. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 180-193, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
професійна підготовка -- самоосвіта -- компетентність -- самоосвітня компетентність -- формування самоосвітньої компетентності
Анотація: У статті самоосвіта як складник професійної підготовки виступає способом її реалізації. У цьому контексті під самоосвітою майбутніх вихователів ми розуміємо процес, який забезпечує безперервність підвищення освітнього рівня та розширення інформаційного поля фахівців, покращення якості та підняття рівня їхньої компетентності та професіоналізму, що пов’язаний з розвитком особистості та бере участь у формуванні загальної та педагогічної культури, слугує становленню світогляду, оскільки саме студент є суб’єктом управління власною навчальною діяльністю під час фахової підготовки. На основі аналізу різних підходів до визначення поняття «самоосвітня компетентність» у контексті нашого дослідження цей термін розглядаємо як інтегративне явище, що характеризується наявністю стійкої внутрішньої мотивації, сформованістю професійно-значущих особистісних якостей, володінням вміннями й навичками самостійної роботи, які дозволяють особистості організовувати пізнавально-пошукову діяльність, спрямовану на безперервний процес підвищення кваліфікації за професійним спрямуванням; та виступає складником професійної компетентності фахівця і показником успішності його фахової діяльності.Враховуючи зазначене вище, можна констатувати тісний зв’язок поняття «самоосвіта» із поняттям «професійна підготовка»; самоосвіту при цьому слід розуміти як спосіб реалізації цієї підготовки, яка, відповідно, має на меті формування кваліфікованого працівника, здатного до вироблення стратегій професійного розвитку в результаті самоосвіти. Це є однією з найважливіших передумов подальшої професійної реалізації його як фахівця У зв’язку з цим перед вищою школою постає завдання розробки більш ефективних технологій навчання та створення умов, які були б орієнтовані на стимулювання самоосвіти студентів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кравець, Н.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)