Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=П225817115/2022/37<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12
1.


    Братко, М.
    Академічний коучинг: зміст поняття та сутність діяльності [Електронний ресурс] / М. Братко. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 7-13, DOI 10.28925/2311-2409.2022.371. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
академічний коучинг -- вища освіта -- коучинг -- коучинг в освіті -- менторинг
Анотація: У статті здійснено теоретичний аналіз сутнісного змісту поняття «академічний коучинг», виокремлено цільові орієнтири діяльності коуча в освіті, окреслено перспективи застосування технології академічного коучингу в практиці вітчизняних закладів вищої освіти. Зроблено короткий теоретичний огляд актуальних англомовних та україномовних наукових праць із досліджуваної проблеми. Проаналізовано сутність понять — коучинг, коучинг в освіті, навчальний коучинг, академічний коучинг. Виявлено сутнісну різницю між коучингом та менторством, яка пов’язана з концептом «передача знань». Менторинг (наставництво) передбачає передачу знань і досвіду від більш досвідченого учасника педагогічної взаємодії до менш досвідченого, а коучинг — самопізнання учня з метою розкриття внутрішнього потенціалу. Встановлено, що коучинг це специфічний діалогічний, праксеологічний метод навчання, спрямований на особистісний та/або професійний розвиток в процесі якого, завдяки підтримці, наданій коучем, особистість отримує психологічну та поведінкову допомогу, необхідну для досягнення конкретних цілей у різних царинах життя. Зроблено висновок, що академічний коучинг — це педагогічна технологія, цільове призначення якої допомога здобувачу освіти у досягненні своїх особистісних освітніх цілей, збільшенні продуктивності, покращанні освітніх результатів, через розкриття внутрішнього особистісного потенціалу, що дозволяє підібрати власні способи вирішення академічних проблем. Акцентовано на успішному запроваджені технології академічного коучингу у закладах післяшкільної освіти США, в межах діяльності Центрів академічного успіху (Academic success centers). Проведене дослідження актуалізувало необхідність ґрунтовного дослідження педагогічних та психологічних основ академічного коучингу, визначення педагогічних умов запровадження цієї технології у вітчизняну освітню практику.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

2.


    Паламар, Б.
    Психологічні умови та вплив негативних чинників на ефективність навчання в закладі вищої освіти [Електронний ресурс] / Б. Паламар. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 14-20, DOI 10.28925/2311-2409.2022.372. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
психологічні умови -- навчальний процес -- професійне навчання -- емоційне виснаження -- студенти ЗВО
Анотація: У статті розглядається психологічний аспект процесу навчання. У зв’язку з цим проаналізовано тлумачення психологічних умов у наукових джерелах й запропоновано авторське розуміння цього терміну з погляду дидактики. Навчання у вищому навчальному закладі є важливим життєвим етапом особистості. Цей період викликає певне емоційне навантаження на студента, що пов’язане, в першу чергу, з процесом навчанням (освоєнням і опрацюванням великої кількості нового, професійного матеріалу), а також із соціальним розвитком особистості (становленням нових соціальних зв’язків, визначенням свого індивідуального й соціального статусу). Тривала інтенсивна діяльність особистості з високою емоційною насиченістю та когнітивною складністю може значно вплинути на стан емоційно-вольової сфери індивіда. Автори визначили психологічні умови та вплив негативних чинників на можливість емоційного виснаження у студентів ЗВО. Одномоментним (поперечним) дослідженням серед студентів закладів вищої освіти вивчені психологічні умови: наявність симптомів, притаманних емоційному виснаженню, які можуть негативно вплинути на процес навчання. Дослідження рандомізоване з розподілом студентів за направленням суспільних наук, які вони вивчають. Як інструмент використано анонімну електронну анкету, яка була створена в Google-формах і поширена у соціальних мережах — Telegram, Instagram
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

3.


    Śliwerski, B.
    The reception, comparatistics and timelinessof sergei hessen’s pedagogical thought [Електронний ресурс] / B. Śliwerski. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 21-31, DOI 10.28925/2311-2409.2022.373. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

4.


    Struberga, S.
    China-CEEC Cooperation in Education and Science: Do Mutual Perceptions and Political Contexts Metter? [Електронний ресурс] / S. Struberga. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 32-41, DOI 10.28925/2311-2409.2022.374. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
Китай -- науково-освітній обмін -- міжлюдський обмін
Анотація: Формат «16+1» став однією з найбільш обговорюваних структур регіональної співпраці в рамках ініціативи «Пояс і шлях» (B&R). Незважаючи на те, що цей формат досі в політичному порядку денному деякі країни Східної Європи поставили під сумнів його доцільність, тоді як інші готові продовжувати розширення можливостей взаємовигідних відносин. Обсяг взаємодій всередині механізму організовано навколо 3 осей: торгівля, інвестиції та обміни між людьми. Останнє сприяє фасилітації взаємної довіри, консолідації, міжкультурного розуміння та обміну знаннями між КНР та ЦСЄ, де сектор науки та освіти є важливим інструментом, який веде просування обмінів між людьми. Метою статті є дослідження студентської мобільності та академічних обмінів вищої освіти інститути як інструмент сприяння більш широкому співробітництву між ЦСЄ та КНР, враховуючи можливості, які дає робота у форматі 16+1. Особлива увага приділяється описати основні виклики та перспективи співпраці у сферах науки та освіти з наголосом на різному сприйнятті загроз, викликаних політичним контекстом. Дослідження базується на аналізі існуючих досліджень, статистики та даних, зібраних з 15 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з людьми з КНР та 5 країн ЦСЄ, залучених до обміну КНР-ЦСЄ у 2019 р. Інші 5 поглиблених у 2021 році було проведено напівструктуровані інтерв’ю з метою перевірки ситуації у співпраці під час Covid-19 Пандемії, а також з урахуванням політичних викликів, з якими стикається формат 16+1
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Струберга С.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

5.


    Bilonozhko, O.
    Technology of the development of lyceum teachers pedagogical culture in the system of methodical work [Електронний ресурс] = Технологія розвитку педагогічної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи / O. Bilonozhko. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 42-46, DOI 10.28925/2311-2409.2022.375. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
вчителі ліцеїв -- педагогічна культура -- платформа «Педагогічна культура вчителя ліцею» -- система методичної роботи -- технологія розвитку педагогічної культури
Анотація: У статті розглядається технологія розвитку професійної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи. Обґрунтовано, що створення єдиної методичної платформи «Педагогічна культура вчителя ліцею» на базі міського науково-методичного центру уможливлює побудову чіткої стратегії розвитку професійної культури вчителів профільної школи, організацію постійного моніторингу процесу та об’єктивне оцінювання його результативності. Зазначено, що важливими елементами запропонованої технології є моніторинг результативності та зворотній зв’язок. Моніторинг здійснюється опитуванням на початковому та заключному етапах. Зворотній зв’язок забезпечується організацією обговорення після кожного проведеного заходу, а також дискусією у соціальних мережах і месенджерах. Програма розвитку педагогічної культури охоплює весь навчальний рік, тематика є багатоаспектною і актуальною, у ній задіяні усі педагоги міських ліцеїв, що дозволяє зробити розвиток педагогічної культури системним, постійним, всебічним і загальним. Запропонована технологія розвитку педагогічної культури вчителів ліцеїв у системі методичної роботи (створення платформи «Педагогічна культура вчителя ліцею») забезпечує системне ознайомлення вчителів ліцею з передовим освітянським досвідом. Запропонована технологія забезпечує реалізацію педагогічних умов розвитку педагогічної культури вчителів ліцеїв і характеризується такими ознаками, як системність (максимально враховані різноманітні аспекти розвитку педагогічної культури вчителя), послідовність і регулярність (платформа діє протягом усього навчального року і пролонговується на наступний рік, заходи відбуваються щотижнево) та загальність (тотальне охоплення вчителів ліцеїв міста). Запропонована технологія дозволяє подолати розбіжності між організацією методичної діяльності, що має на меті підвищення професійної культури вчителів, у різних закладах профільної освіти міста.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Білоножко О. В.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

6.


    Голота, Н.
    Діалогічні технології як складова практико-зорієнтованої та особистісно-складової підготовки педагогів [Електронний ресурс] / Н. Голота. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 47-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
майбутні педагоги -- діалог -- діалогові технології -- особистісний розвиток -- професійний розвиток
Анотація: У статті здійснено аналіз особливостей застосування діалогових технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти як невід’ємної складової особистісного та професійного розвитку майбутніх педагогів. Розглядаються види діалогових технологій, обґрунтовуються взаємозв’язок таких видів діалогу, як діалог суб’єктів та діалог сфер професійної діяльності в контексті підготовки педагога. Виокремлюються такі етапи розвитку діалогічної взаємодії у роботі з майбутніми вихователями закладів дошкільної освіти та вчителями початкових класів, як: мотиваційний, емоційно-ціннісний, когнітивно-гностичний, діяльнісний.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

7.


    Козир, М.
    Формування в учнів 5 - 6 класів національної свідомості на уроках української мови та літератури [Електронний ресурс] / М. Козир, Н. Філонова. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 54-60, DOI 10.28925/2311-2409.2022.378. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
національна самосвідомість -- національна свідомість -- патріотизм -- свідомість -- формування -- цінності
Анотація: У статті йдеться про теоретичні аспекти формування в учнів 5-6 класів національної свідомості на уроках української мови та літератури. на основі напрацювань науковців авторами здійснено аналіз останніх досліджень і визначено сутність понять «свідомість», «національна самосвідомість», «національна свідомість», «формування», «патріотизм», «цінності». Виявлено загальне та специфічне бачення дослідників щодо цих феноменів. Наголошено на тому, що кожна освітня установа України має бути осередком становлення громадянина-патріота, який готовий розбудовувати свою державу як незалежну та демократичну, забезпечувати її національну безпеку та сприяти єдності українського народу. Вагоме місце в цій справі автори віддають урокам української мови та літератури, адже саме вони мають давати не лише знання, а й виховувати в підростаючого покоління повагу та любов до національної мови та культури. Автори також виокремлюють основні завдання, які стоять перед сучасним учителем: створити чітку систему роботи, спрямовану на формування національної свідомості та самосвідомості учнів; виховувати свідомого громадянина України; популяризувати українську мову, власним прикладом прищеплювати учням любов та дбайливе ставлення до рідної мови, традицій, культури; формувати національну свідомість учнів; постійно систематизувати та інтегрувати набуті знання; прищеплювати потребу зробити власний внесок у долю батьківщини. Обґрунтовано необхідність формування національної свідомості учнів 5-6 класів на уроках української мови та літератури як головного чинника подолання негативного в соціальному житті, формування культури, міжнаціональних відносин в суспільстві, виховання толерантності тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Філонова, Н.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

8.


    Паламар, С.
    Саморегуляція особистості як умова формування лідерських якостей майбутнього педагога [Електронний ресурс] / С. Паламар, Ю. Cавченко, Є. Антипін. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 61-69, DOI 10.28925/2311-2409.2022.379. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
внутрішньопсихічна активність -- лідерські якості -- особистість -- професійна підготовка -- саморегуляція
Анотація: У статті досліджуються особливості саморегуляції особистості, оскільки динамічне сьогодення висуває високі вимоги до особистісного розвитку сучасної молоді. Сучасні соціально-економічні процеси в нашому суспільстві висувають підвищені вимоги до особистісних та професійних якостей фахівців таких важливих областей практики, як управлінська, науково-педагогічна, педагогічна, юридична, медична, психологічна тощо. В умовах розбудови і оновлення педагогічної освіти особливо актуальною постає проблема становлення особистості вчителя. Один з шляхів вирішення цієї проблеми — повернення національної освіти до гуманістичних джерел. Оскільки вчитель є найважливішою постаттю в системі освіти, саме гуманістична спрямованість в структурі особистості педагога дає змогу розгорнути суб’єкт-суб’єктні відносини між учасниками освітнього процесу. Проблема суб’єкт-суб’єктної взаємодії особливо актуалізується в системі вищої освіти, яка є першою сходинкою у професіоналізації особистості молодої людини — студента/студентки. Як свідчить практика, сьогоднішні першокурсники в переважній більшості вісімнадцятилітті юнаки та юнки, які змінили соціальний статус та умови життя. Доведено, що перехід до дорослого життя дуже складний і суперечливий. Колізії особистісного становлення нелегкі, сповненні протирічь, пошуків сенсів, умотивованому виборі професії та опанування професійними компетентностями. Оволодіння педагогічною професією обумовлюється мотивацією студента, його психологічною готовністю до педагогічної діяльності, свідомим намаганням самореалізуватися в професії. До соціально значимих мотивів педагогічної діяльності науковці відносять: відповідальність за виховання дітей; захоплення і задоволеність від взаємодії з дітьми; усвідомлення високої місії педагога. Зазначимо, що соціально цінні мотиви педагогічної діяльності яскраво виражені в освітньо-професійному процесі і охоплюють опанування студентами педагогічної, соціально-культурної та науково-дослідницької діяльності. за наявності такої мотивації процес навчання майбутнього педагога стає найбільш ефективним і, вірогідніше за все, що здобувши професійну кваліфікацію, вони будуть реалізовувати набуті компетентності у галузі освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Cавченко, Ю.
Антипін, Є.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

9.


    Удовиченко, Л.
    Проблема культурно-національної ідентичностіта шляхи її вирішення у новій українській школі [Електронний ресурс] / Л. Удовиченко. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 70-75, DOI 10.28925/2311-2409.2022.3710. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
Нова українська школа -- культура -- національність -- самоідентифікація -- культурна компетентність -- громадянська позиція -- культурно-національна ідентичність
Анотація: Російська збройна агресія проти України істотно підвищила рівень зацікавленості проблемами культурно-національної ідентичності в нашій державі. Перед педагогами постає важливе завдання розробки і втілення у шкільництво глибоко продуманих креативних підходів на основі новітніх методик і технологій з метою формування культурно-національної ідентичності молоді як передумови її культурної компетентності. У роботі висвітлено іманентні характеристики культурно-національної ідентичності та основні шляхи її формування на уроках літератури і сформульовано найважливіші, на думку авторки, методичні рекомендації щодо оптимізації освітнього процесу стосовно питань, які розглядаються. Перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні різноманітних девіацій культурно-національної ідентичності, їх причин та шляхів подолання з метою усунути засобами шкільництва негативний вплив на молодь окремих середовищ та сумнівних ЗМІ.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

10.


    Коханова, О.
    Дослідження настановлень жінок щодо самореалізації чоловіків [Електронний ресурс] / О. Коханова, О. Столярчук, О. Сорокіна. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 76-81, DOI 10.28925/2311-2409.2022.3711. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
самореалізація -- самоактуалізація -- самореалізація чоловіків -- професійна самореалізація -- родинна самореалізація -- настановлення
Анотація: У запропонованій статті проаналізовано поняття та гендерні аспекти самореалізації дорослих людей. Визначено, що самореалізація являє собою конструктивний вияв, втілення, розвиток і збагачення потенціалу особистості та відбувається в двох основних напрямах: родинному та професійному. Особливо важливим є питання вивчення гендерних установок щодо самореалізації чоловіків і жінок, оскільки такі бачення суттєво впливають на процес самореалізації особистості. В роботі представлені результати дослідження настановлень жінок ранньої та середньої дорослості щодо самореалізації чоловіків. Було виявлено, що найбільш пріоритетними сферами для самореалізації сучасного чоловіка, на думку жінок, є професійна діяльність та подружня / родинна взаємодія. Було з’ясовано також що робота є домінуючим життєвим пріоритетом для чоловіка. Але поряд із цим, ознаками його успішної самореалізації, на думку жінок, є не лише фінансова забезпеченість / матеріальна незалежність, успішна побудова професійної кар’єри, а й ефективна подружня / родинна взаємодія, збалансованість роботи та відпочинку. Було з’ясовано також бачення досліджуваних щодо розподілу подружніх функцій, ролі жінки в самореалізації чоловіка, ознак життєвої нереалізованості сучасних чоловіків.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Столярчук, О.
Сорокіна, О.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

11.


    Косенчук, Ю.
    Теоретичні аспекти реформування шкільної освіти Фінляндської Республіки [Електронний ресурс] / Ю. Косенчук. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 82-87, DOI 10.28925/2311-2409.2022.3712. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
розвиток освіти -- реформування -- шкільна освіта -- Фінляндська Республіка -- якість освіти
Анотація: У статті зроблено спробу теоретично дослідити теоретичні аспекти реформування шкільної освіти Фінляндської Республіки. за результатами розвідок проаналізовані етапи реформування шкільної освіти Фінляндії. Розкрито взаємозв’язки між потребами суспільства щодо вирішення економічних і соціальних завдань і вдосконаленням освітньої галузі та особливості нормативно-правового регулювання освітніми змінами в політико-адміністративних умовах Фінляндії. Актуальність дослідження випливає з того, що освітня галузь Фінляндської Республік має високий рейтинг серед показників міжнародних систем оцінювання якості освіти, таких як PISA, PIRLS та TIMSS, що тісно пов’язано з модернізацією шкільної освіти впродовж шести десятиліть. Фінська освіта вирізняється якістю, доступністю та інноваціями. Особливу увагу приділено кореляції реформування системи освіти з економічним розвитком Фінляндії. Подано етапи економічного розвитку країни в повоєнні часи, зокрема: підвищення рівня можливостей в освіті одночасно з переходом від аграрного до індустріального суспільства; реформування державної загальноосвітньої шкільної освіти одночасно із зростанням сектору послуг та підвищенням технологічного рівня в скандинавському суспільстві; підвищення якості базової освіти та удосконалення вищої освіти одночасно з глобалізацією країни. Розкрито трансформацію поняття «рівність» шкільної освіти від кількісної основи до якості освіти. Приділено увагу головним рушіям в модернізації освіти в контексті гнучких економічних змін. Акцентовано увагу на тому, що провідну роль у відновленні економіки були: сильна соціальна згуртованість, міцна система безпеки та освітня система. Охарактеризовано організаційні та змістові зміни, особливості структурних новацій в освітній галузі. Проаналізовано етапи реформування фінської шкільної освіти , що знаходять своє відображення у багатьох працях, зокрема у роботах Пасі Салберга. Акцентується увага на тому, що необхідні послідовні та гнучкі дії щодо модернізації теоретичних та методологічних основ освітньої галузі, удосконалення ефективності структур та управління в освіті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

12.


    Олійник, О.
    Поняття "інновація” та "новація" в освітньо-науковому дискурсі [Електронний ресурс] / О. Олійник. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 88-93, DOI 10.28925/2311-2409.2022.3713. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
впровадження -- інновація -- новація -- нове -- освітньо-науковий дискурс
Анотація: У статті здійснено компаративний аналіз понять «новація» та «інновація» у їх діалектичному зв’язку на основі напрацювань вітчизняних та зарубіжних учених. Виявлено загальне та специфічне бачення дослідників щодо цих феноменів; визначено сутнісні характеристики досліджуваних явищ на філософському, загально-теоретичному та емпіричному рівнях. Розглянуто специфіку інновацій у сфері освіти, причини й особливості їх виникнення. Запропоновано визначення понять «новація» та «інновація», зокрема. У матеріалі зазначено, що ключовим інструментом реалізації освітніх реформ мають стати інновації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)