Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=гідна освіта<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Menig, L.
Mary Wollstonecraft - first philosopher of feminism = Мері Волстонкрафт - перший філософ фемінізмУ / L. Menig // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 5. - P17-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
обґрунтування прав жінок -- фемінізм -- гідна освіта -- жіноча слабкість -- залежність -- страждання -- почуття -- мислення -- розумне громадянство
Анотація: Відносні успіхи жіночого руху у боротьбі за гендерну рівність обумовили актуальність досліджень, присвячених вивченню "філософії з жіночим обличчям" взагалі та історії фемінізму зокрема. Однією з історикофілософських проблем, навколо яких концентрується увага сучасних авторів, є пошук джерел фемінізму. При цьому хронологічні межі ґенези відповідного вчення варіюються між епохою Ренесансу (Ізота Ногаролла, Лаура Черета, Христина Пізанська) та серединою ХХ століття (Симона де Бовуар, Бетті Фрідан). Почесним правом вважатися фундатором фемінізму наділяються Афра Бенн, Мері Естел, Пулен де ля Бар та ін. На цьому тлі помітно виділяється постать Мері Волстонкрафт (1759-1797), авторки "Обґрунтування прав жінки" (1792). Стаття присвячена доведенню тези про історико-філософський пріоритет Мері Волстонкрафт в обґрунтуванні основних феміністських принципів. Ця жінка-блискавка жила у XVIII столітті, коли "права жінок" вважали такою ж абсурдною річчю як "права тварин". І навіть більш абсурдною, тому що перші закони, що захищають коней і собак від насильства, з'явилися на двадцять років раніше від актів, що захищають жінок. У ту епоху влаштовувалися революції, боролися за скасування рабства, кидали виклик релігії, але мало хто замислювався про права жінок. М. Волстонкрафт стверджувала: жінки повинні мати ті ж права, що й чоловіки. Запорукою цього має стати гідна освіта для жінок, яким штучно закрили доступ до пристойних навчальних закладів. М. Волстонкрафт була впевнена, що здатність до раціонального мислення не пов'язана зі статтю, а жіноча "слабкість" та готовність підкорятися є ніщо інше, як наслідок чоловічого прагнення виховати ці якості у жінках. У статті доводиться, що задовго до сучасних дебатів про економічну роль домашнього господарства, М. Волстонкрафт вперше в історії зробила висновок про те, що в суспільстві, де домашні обов'язки не оплачуються, зберігатиметься економічна залежність жінки від чоловіка. Домашні справи та материнство вона називала "формою розумного громадянства", розглядаючи їх як джерело особистого задоволення або страждання жінки. Аж до ХХ століття людство відмовлялося прийняти її, передвісницю фемінізму, такою, як вона була: зухвалою, відчайдушною, не завжди щасливою жінкою, але яка завжди знала собі ціну. І все ж деяких представниць слабкої статі її шлях надихав та підтримував. Серед них - Елізабет Браунінг, Жорж Санд, Вірджинія Вулф і Мері Шеллі. Тільки з появою наукової феміністської критики (1960-1970) праці М. Волстонкрафт нарешті були визнані основоположними для даного філософського напряму
Дод.точки доступу:
Меніг Лариса

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)