Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=темне фентезі<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Трофименко, Анастасія.
Категорія художнього часу в романі-епопеї "Темна вежа" С. Кінга [Текст] / А. Трофименко // Літературний процес: методологія, імена, традиції. Філологічні науки : збірник наукових праць. - 2023. - № 21. - С. 96-102DOI 10.28925/2412-2475.2023.21.11. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
час -- хронотоп -- модернізм -- постмодернізм -- література жахів -- горор -- темне фентезі
Анотація: Статтю присвячено аналізу категорій художнього часу як елемента розкриття теми апокаліптики в романі-епопеї «Темна вежа» Стівена Кінга. Проаналізовано структуру категорій художнього часу, їхню організацію у творі. Проведено паралелі між головним мотивом роману винищення світу й часовими формами, реалізованими у тексті. У жанрі горор готичний хронотоп перетерпів трансформаційних та мутаційних змін, зали-шивши за собою лише узагальнене значення певного континууму й важливість відірваності простору розгортання історії від загального художнього світу твору з метою утворення умовного вакууму. Жанр горор з часу свого зародження постійно переживає трансформації під впливом епохи, у якій він змінюється. За висловом Ж.Ф. Ліотара, перехід від модернізму до постмодернізму починається ще з кінця 50-х років ХХ ст., стверджуючи, що у свідомості людини йде переорі-єнтація із матеріалізму до інформатизації. Постмодернізм породжує у світосприйнятті людини орієнтацію, пов’язану із такими одини-цями, як стурбованість, ірраціональність та безсилля. Це насамперед пов’язано із втратою віри у нагальні цінності епохи модернізму, ідеї розуму, прогресу, емансипації особистості. У літературі жахів відбувається модифікаційне явище злиття двох жанрів із різних типів літератури, а саме горору та фентезі. Гіперреальність, яку ми окреслюємо, являє собою симбіотичний метажанровий прийом, що розвивається шляхом поєднання елементів жанру горор і метажанру темне фентезі. Наприклад, більшість творів С. Кінга має спільні цитування, згадування персонажів, подій, локацій, згадок і т. ін. як елемента створення за-гального «надхронотопу» художнього світу автора, формуючи таким чином перед читачем масивний художній світ, максимально наближений до реального, але з ідіостилістичними, жанровими елементами. Так у канві творів С. Кінга розвивається мотив невпинного апока-ліпсису, який найпотужніше концентрується у романі-епопеї «Темна вежа».Результати цього дослідження в подальшому можуть становити складову розвідок про ма-сову літературу

Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)