Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Наукові періодичні видання Університету (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=історія правопису<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2
1.
811.161.2’35
Д 18


    Данильчук, Д.
    Український правопис [Текст] : тексти лекцій / Д. Данильчук ; Київський національний економічний університет імені Тараса Шевченка. - Київ : Київський університет, 2013. - 60 с. - ISBN 978-966-439-619-3 : 11.00 грн.
ДРНТІ
УДК

Рубрики: Мовознавство--Правопис--Лекції, доповіді

Кл.слова (ненормовані):
національна мова -- історія правопису -- слов'янська писемність
Дод.точки доступу:
Київський національний економічний університет імені Тараса Шевченка


Примірників всього: 2
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (2)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (2)

Знайти схожі

2.


    Видайчук, Т.
    Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови" / Т. Видайчук // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 165-171, DOI 10.28925/2311-259x.2021.3.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історія орфографії -- історія правопису -- принципи орфографії
Анотація: Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи украї нської частини чотиритомного «Словаря украї нської мови» (1907–1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорськіи академії наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причина дискусії — відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та ї ї особливості досліджено за не широко відомими філологічніи спільноті архівними матеріалами Імператорської академії наук, які знайшли та систематизували історики Віктор Короткии і Василь Ульяновськии . Матеріалами дослідження стали: протокол наради в Імператорськіи академії наук від 06.01.1907 з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907); висновок Михаи ла Грушевського щодо правопису словника (лютии 1907 р.); висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорскои Академии Наук)» (07.03. 1907); лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907). Метою цієї статті є висвітлення лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних та інших причин, які викликали дискусію щодо правопису окремої частини «Словаря украї нської мови» (1907‒1909) та сприяли виробленню принципів украї нського правопису. У статті використано описовии метод як основнии , окремі елементи зіставного методу та біографічного аналізу. У результаті дослідження зроблено висновок, що нарада з питань правопису для «Словаря украї нської мови» стосувалася вибору системи правопису для украї нської мови в цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої , уніфікованої украї нської орфографії та ї ї правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічнии правопис і практичними, технічними и педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому наи легше було би опанувати фонетичнии принцип письма. Словник був надруковании з урахуванням зауважень правописної наради. Серед зауважень були й конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостіи но — було враховано думки украї нських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати ї ї звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів із погляду текстології , джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії украї нської літературної мови і ї ї орфографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)