Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Каталог авторефератів та дисертацій (1)

Наукові періодичні видання Університету (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=медіадискурс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-11

Махачашвілі, Р.
Дискурс японських нових мас-медіа: природа, ознаки та розвиток [Текст] / Р. Махачашвілі, А. Сидоркіна // Studia Philologica = Філологічні студії : збірник наукових праць. - 2019. - Вип. 12. - С. 38-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2425

Кл.слова (ненормовані):
цифровий медіадискурс -- японські онлайн-медіа -- японські інтернет-медіа -- дискурс нових медіа -- комп’ютерний дискурс
Анотація: Статтю присвячено визначенню поняття «дискурс нових медіа» та окресленню підстав, за якими цей тип дискурсу може бути відокремлений від інших. Надано огляд теоретичних та концептуальних положень щодо вивчення такого нового феномену, як «цифровий медіадискурс» у його динаміці: від технології Веб 1.0 до фіджитал-формату. Також розглянуто особливості дискурсу нових медіа як системи. Феномен цифрового дискурсу розглянуто на матеріалі сучасних японських медіа. Стаття актуалізує проблему вивчення цифрового формату медіа та відкриває перспективи подальшого дослідження цього питання у японському соціокультурному контексті.
Дод.точки доступу:
Сидоркіна, А.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Tsapro, G.
Discursive presentation of WOMEN in the 2001-2002 and 2020-2021 media texts: a corpus based analysis [Текст] = Дискурсивна презентація WOMEN у медійних текстах 2001–2002 і 2020–2021 років:корпусний аналіз / G. Tsapro, A. Semeniuk // Studia Philologica = Філологічні студії : збірник наукових праць. - 2021. - Вип. 16. - С. 54-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2425

Кл.слова (ненормовані):
гендер -- WOMEN -- корпусна лінгвістика -- медійний дискурс -- The Economist
Анотація: Стаття присвячена корпусному контрастивному аналізу леми WOMEN у статтях “The Economist”, опублікованих у 2001–2002 та 2020–2021 роках. Медіадискурс розглядається як впливовий інструмент, який, з одного боку, відображає те, що відбувається у світі, а з іншого, впливає на погляди людей на різноманітні теми, зокрема політичні й економічні, формуючи певні стереотипні образи. Гендерні стереотипи нав’язують чоловікам та жінкам певні поведінкові моделі, визначаючи їхні соціальні ролі й окреслюючи діяльність та вибір у різних соціальних сферах. SketchEngine і LancsBox використовувались для обробки словосполучень із WOMEN, зосереджуючись переважно на словосполученнях: empower+WOMEN; encourage+WOMEN; help+WOMEN; WOMEN+take; young+WOMEN; WOMEN+and. Корпусний аналіз разом із критичним дискурс-аналізом залучено для інтерпретації отриманих результатів. Дослідження доводить, що зображення жінок у новинних текстах сильно змінилося за 20 років. Для медійного дискурсу останніх років притаманні образи жінок, що отримують нові можливості, заохочення та допомогу в суспільстві. У нещодавніх статтях описуються жінки як активні агенти з дієсловом “take”. Спостерігаємо сталість колокантів, використовуваних на позначення зв’язків жінок WOMEN and MEN/CHILDREN, однакових як у 2001–2002 роках, так й у 2020–2021. До найобговорюваніших тем 2020– 2021 років належать теми освіти, кар’єрних перспектив, взаємин, захисту особистої гідності, набуття більшої незалежності. Зауважимо, що медійні дискурси початку ХХI сторіччя репрезентують переважно галузі освіти та праці. У газетних статтях 2001–2002 років молоді жінки зображуються у доволі неприємних ситуаціях, тоді як молоді жінки 2020–2021 років демонструють впевнену суспільну позицію. Подальші дослідницькі перспективи можуть стосуватися вивчення українського медіадискурсу, що дасть змогу здійснити порівняльний аналіз дискурсивної репрезентації лем WOMEN / ЖІНКИ у британських та українських газетах.
Дод.точки доступу:
Semeniuk, A.
Семенюк А.
Цапро Г. Ю.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

Видайчук, К. В.
Маніпулятивні тактики в заголовках сучасних українських інтернет-видань [Текст] / К. В. Видайчук, Т. Л. Видайчук // Studia Philologica = Філологічні студії : збірник наукових праць. - 2021. - Вип. 17. - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2425

Кл.слова (ненормовані):
мовленнєва маніпуляція -- мовленнєвий вплив -- медіадискурс -- українська мова -- заголовок -- інтернет-видання
Анотація: У статті висвітлено маніпулятивні тактики і засоби, які найчастіше використовують у заголовках; встановлено наслідки маніпуляцій у засобах масової комунікації. Виокремлено лінгвістичні прийоми і механізми мовленнєвого впливу, окремо проаналізовано вербальні та невербальні прийоми. Мовленнєва маніпуляція трактується як свідоме й цілеспрямоване використання тих або інших особливостей побудови і застосування мови задля вигідної або успішної комунікації, а мовленнєвий вплив — як маніпуляція особистістю слухача чи читача в конкретній комунікативній ситуації задля досягнення найбільшого ефекту. Проаналізований матеріал дозволяє твердити про те, що саме лінгвістичні явища лексичного, граматичного і стилістичного рівнів мови мають потужний впливовий потенціал і здатні сфокусувати увагу адресата мовлення (читача/слухача) на тих чи інших смислах, тобто за їх допомогою здійснюється мовленнєва маніпуляція і мовленнєвий вплив. Лінгвістичні маніпулятивні методи і прийоми побудови заголовків базуються на добре продуманій структурі заголовка (словосполучення, вдале речення), на підборі специфічної лексики, на застосуванні стилістичних засобів і прийомів, якими можна здійснювати вплив та стимулювати різні почуття людини, за рахунок чого в неї формуватиметься той чи інший погляд на подану ситуацію. Одним із методів маніпуляції є створення анонімного авторитету чи відволікання уваги від змісту повідомлення чутками, сенсаціями, рекламою, плітками і под., що ускладнює процес критичного осмислення прочитаного. Прийом контрасту служить для привертання читацької уваги. Встановлено, що частими засобами є одиниці і прийоми створення суб’єктивної модальності на рівні заголовка. Типовими мовностилістичними засобами аналізованих заголовків є використання фразеологізмів, емоційно забарвленої лексики, стилістично та соціально маркованих одиниць, стилістичних прийомів антитези, тавтології. Серед невербальних засобів впливу на читача, які можна віднести до структури заголовків, помічено і проаналізовано «гру» шрифтами та кольором, підкріплення заголовків зображеннями та використання лапок.
Дод.точки доступу:
Видайчук, Т. Л.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

81-42:070]:007(043.3)
Б 11

Білик, Катерина Миколаївна.
Жанр "надзвичайні новини" у сучасному європейському медіадискурсі : дисертація ... доктора філософії : 035 / К. М. Білик ; науковий керівник Р. К. Махачашвілі ; Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ, 2023. - 262 арк.

ДРНТІ	16	19.41
УДК	81-42:070]:007(043.3)	070	007

Рубрики: Мовознавство--Медіадискурс--Дисертації

Журналістика--Новини--Дисертації

Дод.точки доступу:
Махачашвілі, Русудан Кирилевна \науковий керівник.\

Примірників всього: 1
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1)

Знайти схожі

Великорода, Ю.
Типологія метафор у науково популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic) / Ю. Великорода // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 108-117, DOI 10.28925/2311-259x.2020.3.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
концептуальна метафора -- медіадискурс -- сфера-джерело -- сфера-ціль -- слот -- фрейм
Анотація: Стаття присвячена дослідженню концептуальної метафори в медіи ному дискурсі на основі англомовних текстів на науково-популярну тематику. Матеріалом статті стали тексти з ресурсів National Geographic за 2016–2020 рр., зокрема з журналу Національного географічного товариства США та телеканалу Nat Geo Wild на історичну, екологічну, природознавчу, анімалістичну та географічну тематику. Метою дослідження є визначення типів концептуальних метафор за теорією А. Чудінова та з’ясування домінантних тенденціи ї х функціонування. Для досягнення мети застосовувався метод концептуального аналізу при визначенні концептуальних моделеи і ї х класифікації за типами. Незважаючи на не цілком визначении статус науково-популярного жанру та и ого місце у структурі медіи ного чи наукового дискурсу, дослідники сходяться на думці, що ці тексти характеризуються спрощеною подачею наукового матеріалу, якии буде зрозумілии непідготовленіи авдиторії , та вживанням стилістичних засобів для увиразнення тексту. У результаті дослідження визначено, що всі чотири типи метафоричних схем функціонують у медіи - них текстах на науково-популярну тематику: антропоморфні, природоморфні, соціоморфні та артефактні метафори. Наи більш представленими виявилися соціоморфні та артефактні метафори. Вживаючи соціоморфні метафори, автори науково-популярних текстів порівнюють явища природи із суспільними відносинами між людьми. Зокрема, поведінка представників тваринного світу порівнюється із віи ськовою, спортивною чи професіи - ною діяльністю людини. Наи більш представленими виявилися артефактні метафори, при вживанні яких проводяться паралелі між тим, як функціонують представники тваринного світу чи як відбуваються явища природи, та тим, як працюють більш звичні и зрозумілі для людини артефакти. Наи більш домінантною серед них виявилася метафора зі сферою-джерелом «механізм», яка проєктується на такі сфери, як «явище природи», «представник тваринного світу» тощо. Окрім цієї сфери-джерела серед артефактних метафор також визначалися домени предметів гардеробу, продуктів харчування та метафора будинку. Вживання відносно незначної кількості антропоморфних і природоморфних метафор викликане тенденцією використання доменів з несуміжних сфер для осмислення явищ природи. Практичним значенням статті вважаємо те, що ї ї результати сприяють кращому розумінню особливостеи функціонування текстів науково-популярного жанру. Перспективами подальших розвідок є дослідження інших лінгво-когнітивних ознак таких текстів, зокрема вживання концептуальних метоніміи , а також дослідження інших засобів створення стилістичної виразності в цих текстах.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Кирилова, О.
Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа / О. Кирилова // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 141-148, DOI 10.28925/2311-259x.2021.3.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова журналістика -- науково-популярна журналістика -- науковий медіадискурс
Анотація: Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категоріи сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науковопопулярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиціи ні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративнии аналіз, підкріплении дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної ; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науковопопулярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», а «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Zhuravska, O.
Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 164-174, DOI 10.28925/2311-259x.2022.3.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні й розвитку новітніх медійних дискурсів, а також визначення тенденції щодо його використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікаціи , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медіи ного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальній формі, репрезентований цілою низкою медійних і мас-медіи них жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіціи них осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медій ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що його вербальним ядром є обсценний вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкрай обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу герої ки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаціи ного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчаи душності спротиву безпричинніи військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медійної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну його еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуаціи , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медіи них дискурсах, зокрема професіи ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медіи ного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається природа і дискурс цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Оксана Журавська

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Zhuravska, O.
Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "the russian warship" meme. Part two = Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль» / O. Zhuravska // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 211-217, DOI 10.28925/2311-259x.2022.4.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- мас-медіа -- культурні коди -- медіадискурс
Анотація: Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікаціи одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, и ого ролі у творенні и розвитку новітніх медіи них дискурсів, а також визначення тенденції щодо и ого використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група и ого модифікацій , які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медійного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальніи , але и візуальніи формі, репрезентований цілою низкою медіи них і мас-медійних жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіційних осіб у державі и закінчуючи брендуванням і окремих медіи них проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медіи ного простору за законами новинних жанрів як актуальна и соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що и ого вербальним ядром є обсценнии вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкраи обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу героїки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної віи ни та інформаційного протистояння. У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості и відчайдушності спротиву безпричинній військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медіи ної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну и ого еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскіи воєннии корабль» оприявнює, з одного боку, и ого трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуацій , а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації . Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медійних дискурсах, зокрема професій ного журналістського, міфологічного герої чного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах и ого медійного життєвого циклу. Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається лінгвокультурний код цього мема
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Журавська Оксана

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Доценко, Олена.
Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни / О. Доценко // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 120–130, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіадискурс -- критичний дискурс-аналіз -- передбачення -- езотеричні передбачення -- лінгвістичний вплив -- комунікативні стратегії -- модальність
Анотація: Предметом дослідження є езотеричні прогнози як один зі способів створення вербальної моделі майбутнього. Матеріалом дослідження став медійний текстовий і відеоконтент, у якому представлено езотеричні передбачення, ворожіння, пророкування про хід російсько-української війни після повномасштабного вторгнення армії країни-агресора на територію України. Нині українці, які потерпають від злочинних дій російської армії та інформаційної війни, організованої владою й пропагандистськими мас-медіа РФ, постійно перебувають у стані стресу, є дуже чутливими до езотеричного контенту, який створює ілюзію розуміння ситуації, провокує неправильні висновки й учинки, може призводити до виникнення небезпечних для життя і здоров’я громадян ситуацій.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Цапро, Г.
Що залишається фейком у медіа: зміни за двадцять років [Текст] / Г. Цапро, О. Грищенко // Studia Philologica = Філологічні студії : збірник наукових праць. - 2022. - Вип. 18/19(1/2). - С. 7-17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2425

Кл.слова (ненормовані):
фейк -- корпусний аналіз -- колокації -- медіадискурс -- The Economist
Анотація: У сучасному світі високих технологій, реальних можливостей та відкритої інформації фейк стає невід’ємною частиною життя та одним із наслідків людської діяльності. Епоха надлишку інформації та швидкої доступності будь-яких фактів і новин є водночас часом недоліків. Багато інформації, яка отримується, є недостатньою, дезінформативною, неоднозначною, оманливою та абсолютно фейковою. «Фейк» має тенденцію замінювати все більше реальних речей, понять і подій і змінювати комунікацію в реальному житті. Він вводить в оману, маніпулює, дезінформує, змушує вас повірити в можливість «множинності істин» і припускає існування кількох реальностей.
Дод.точки доступу:
Грищенко, О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-11

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)