Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=іномовлення<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

   327(100)
   Т 35

    Терещук, В. І.
    Політичні проблеми розвитку глобальної медійної системи в постбіполярний період [Текст] : монографія / В. І. Терещук. - Київ : Таксон, 2019. - 350 с. - ISBN 978-966-7128-96-8 : 40.00 грн.

ДРНТІ	11.25
УДК	327(100):659.3	659.3

Рубрики: Міжнародні відносини--Глобалістика

Засоби масової інформації--Медіа

Кл.слова (ненормовані):
медійна система -- політичний вимір -- геополітика -- медіа-системи -- мас-медіа -- публічна дипломатія -- іномовлення -- стратегічні комунікації -- зовнішня політика

Примірників всього: 3
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (3)
Вільні:
Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (3)

Знайти схожі

Терещук, Віталій.
Медіакомунікації як інструмент пропагандистської боротьби «за серця та уми» на теренах ЦСЄ [Текст] / В. Терещук // Інтегровані комунікації = Integrated communication : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 21-28DOI 10.28925/2524-2644.2023.162. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
Центральна та Східна Європа -- масмедіа -- пропаганда
Анотація: У статті аналізується роль медіакомунікацій як пропагандистського інструменту впливу на населення регіону Центральної та Східної Європи у два останніх на даний час періоди існування системи міжнародних відносин, а саме біполярний та постбіполярний. На основі тодішніх практик іномовлення показано, що пропагандистський вплив як на Радянський Союз, так і на країни ЦСЄ у часи Холодної війни посіли важливе місце у зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки та їхніх союзників. Провідними інструментами такого медіавпливу на СРСР і соціалістичний блок були американські радіослужби «Голос Америки», «Радіо Вільна Європа» та «Радіо Визволення» («Радіо Свобода»). Охарактеризовано постбіполярний період у використанні пропагандистських медіакомунікацій і виокремлено дві тенденції. З одного боку, мало місце згортання великої кількості американських, британських, німецьких тощо служб мовлення через зникнення їхнього raison d’être. З іншого боку, після розпаду Радянського Союзу мала місце діяльність, яку можна розглядати як спробу відновити (зберегти) спільний медійний простір на теренах колишнього СРСР. Зокрема, в сфері медіакомунікацій активно просувався концепт «єдиного інформаційного простору СНД», який мав би зберегти домінування росії та російської мови у медіасфері пострадянських країн. Автором зроблена спроба окреслити перспективи збереження Центральної та Східної Європи у фокусі уваги іномовлення провідних акторів міжнародних відносин. Зокрема, обґрунтовано думку, що можливість збереження росією медійного впливу в кордонах СНД є малоймовірною, з огляду як на очевидний дрейф низки кавказьких та азійських пострадянських країн до більш близьких у культурному сенсі сусідніх країн, так і експансіоністську (включаючи воєнну агресію) політику росії останніх двох десятиліть, яка, вочевидь, підштовхнула країни регіону до переосмислення ролі російського медіапродукту як компоненту «м’якої сили» РФ та до посилення уваги до захисту національних інформаційних просторів. Щодо перспектив збереження Центральної та Східної Європи у фокусі уваги іних акторів міжнародних відносин, то це головним чином залежить від поточних зовнішньополітичних цілей, які можуть актуалізувати потребу використання медіакомунікацій як компоненту «м’якої сили».

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)