Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Боронь, О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Александрова, Галина.
Шевченкова проза: зв'язки із західноєвропейським літературним процесом [Текст] : [рецензія] / Г. Александрова // Слово і час : наук.-теорет. журнал. - 2015. - № 3. - С. 121-122
Рец. на кн. : Боронь О. Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури (рецепція та інтертекстуальні зв'язки) / О. Боронь. - К. : Критика, 2014. - 160 с.
. - ISSN 0236-1477

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- шевченко Тарас -- творчість

Є примірники у відділах:
ГП ЧЗ (16.06.2015р. Прим. 1 - ) (вільний)

Знайти схожі

Шифр: С325934233/2022/28/3
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - on-line. - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 3

Зміст:
Гребенюк, Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності / Т. Гребенюк. - С.104-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Головань, Т. Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність? / Т. Головань. - С.113-118. - Бібліогр. в кінці ст.
Вірченко, Т. Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня) / Т. Вірченко. - С.119-124. - Бібліогр. в кінці ст.
Даниленко, В. Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи / В. Даниленко. - С.125-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Гальчук, О. Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По / О. Гальчук. - С.131-139. - Бібліогр. в кінці ст.
Боронь, О. Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) / О. Боронь. - С.140-145. - Бібліогр. в кінці ст.
Rosinska, O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") / O. Rosinska. - С.146-155. - Бібліогр. в кінці ст.
Ліченко, А. Деревовидна карта як різновид візуальної репрезентації даних у медіа / А. Ліченко. - С.156-163. - Бібліогр. в кінці ст.
Zhuravska, O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one / O. Zhuravska. - С.164-174. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2023/29/1
Журнал

Зміст:
Кавун, Л. Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі / Л. Кавун. - С.1-7. - Бібліогр. в кінці ст.
Павлов, В. Біблійні мотиви у сучасній українській літературі / В. Павлов. - С.8-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Король, Л. Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації / Л. Король. - С.14-21. - Бібліогр. в кінці ст.
Дранніков, А. Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік" / А. Дранніков. - С.22-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Боронь, О. Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) / О. Боронь. - С.30-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Росінська, О. Життя на грані: гостра проблематика серіалів для підлітків / О. Росінська. - С.38-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Бондарева, О. Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" / О. Бондарева, Г. Бітківська, А. Брацкі. - С.47-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Ангелова, М. Синдром Грінченка / М. Ангелова. - С.54-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Боронь, О.
Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) / О. Боронь // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
щоденник -- коментар -- тлумачення -- коло читання -- періодика
Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Боронь, О.
Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) / О. Боронь // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 30-37, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографія -- мемуарні записи -- достовірні джерела -- епістолярій -- малюнок
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги ї ї автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі ї ї онука Андрія Козачковського-молодшого. Тож предмет пропонованого дослідження — відповідність спогадів перевіреним фактам, а мета полягала у з’ясуванні ступеня такої відповідності. Досягненню мети сприяло застосування традиціи ної методології біографістики, зокрема прии ому перехресної перевірки викладених відомостеи за надіи ними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо). У результаті дослідження вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнаи дених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого ї и вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою и ому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. Андріи Козачковськии - молодшии навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свіи юнии вік — 12–13 років (у рік ї ї смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачении у дядька Івана першии «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якої сь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнаи дених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)