Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=Нарада з питань безпеки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Siromskyi, R.
Human rights dimension in Helsinki 1975: Canadian concern the situation in the Soviet Union = Вимір прав людини в ГельсінкІ 1975 року: канадська стурбованість ситуацією в Радянському Союзі / R. Siromskyi // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 2. - P55-61. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
Нарада з питань безпеки -- Канада -- Радянський Союз -- українські канадці -- порушення прав людини
Анотація: У статті висвітлено реакцію канадського політикуму та окремих громадських організацій на порушення прав людини в Радянському Союзі в контексті Гельсінського процесу, започаткованого Заключною Нарадою з безпеки і співробітництва у Європі 1975 р. Впродовж 1960-1970-х років країни Заходу, зокрема Канада, усе більшу увагу приділяли ситуаціям з порушеннями прав людини за кордоном. "Холодна війна" сприяла загостреному сприйняттю порушень прав людини, перетворивши це питання на дражливий чинник у міждержавних відносинах. Саме в той час права людини виразно увійшли у зовнішню політику Канади, зумовивши особливу увагу до ситуації в Радянському Союзі. Причиною такої уваги стала з-поміж іншого діяльність чисельної української громади в цій країні, організації і представники якої домагалися від канадського уряду реакції на системні порушення прав людини за "залізною завісою". За океан потрапляла інформація про нехтування в Радянському Союзі такими фундаментальними правами людини, як свобода релігії, висловлювань та пересування. Ця стурбованість виявилася під час Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ). Заключний акт НБСЄ, підписаний в Гельсінкі 1 серпня 1975 року главами урядів держав Європи, Канади та США (Гельсінський акт), містив домовленості щодо кордонів, торгівлі та прав людини й часто сприймався за "найвищу точку розрядки міжнародної напруженості". Після тривалих дебатів учасники НБСЄ задекларували повагу до основних прав і свобод людини, включаючи свободу думки, совісті, віросповідання. Канадський уряд у той час домагався від радянської сторони полегшення процедури "з'єднання родин", розділених війною. Однак всередині країни такі зусилля вважали недостатніми, спричинивши дискусії в публічному просторі Канади навколо дієвості такої стриманої політики, як зрештою і "тихої дипломатії". Переслідування й арешти у наступні роки членів громадських груп сприяння виконанню Гельсінських угод у Радянському Союзі змусили канадський політикум зайняти різкішу позицію щодо порушень прав людини і взятих Москвою на себе зобов'язань.
Дод.точки доступу:
Руслан Сіромський

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)