Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=ОРДЛО<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5
1.
Шифр: П706540/2020/11
   Журнал

Право України [Текст] : юридичний журнал/ Національна академія правових наук україни, Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, Нац. ун-т "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Київ : Право України, 1922 - . - ISSN 1026-9932. - Виходить щомісячно
2020р. № 11
Зміст:
Кресін, Олексій. "Міжнародне право в умовах міжнародного збройного конфлікту та окупації" / О. Кресін. - С.9-11
Резніков, Олексій. Дати громадянам дієві інструменти для гідного життя / О. Резніков, О. Святоцький, О. Кресін. - С.12-25
Чвалюк, Андрій. Міжнародно-правова кваліфікація посягань Російської Федерації на територіальну цілісність України (1991–2013 роки) / А. Чвалюк. - С.26-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Бабін, Борис. Замах на анексію Криму та міжнародна правова практика / Б. Бабін. - С.40-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Кресін, Олексій. Проблема кваліфікації статусу ОРДЛО у міжнародному праві / О. Кресін, І. Кресіна. - С.49-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Цибуленко, Євген. Міжнародно-правова кваліфікація окупації Донбасу. Псевдодержави і колабораціонізм на цій території / Є. Цибуленко, І. Тетера. - С.65-79. - Бібліогр. в кінці ст.
Плотніков, Олексій. Міжнародно-правова відповідальність за дотримання прав людини на окупованих територіях України / О. Плотніков. - С.80-90. - Бібліогр. в кінці ст.
Проценко, Ірина. Сучасні міжнародно-правові засоби захисту права власності цивільних осіб під час збройних конфліктів / І. Проценко. - С.91-109. - Бібліогр. в кінці ст.
Малишев, Олександр. Охорона культурної спадщини на окупованих територіях України / О. Малишев. - С.110-126. - Бібліогр. в кінці ст.
Спасибо-Фатєєва, Інна. Значення державної реєстрації для набуття права власності на нерухомість / І. Спасибо-Фатєєва. - С.127-141. - Бібліогр. в кінці ст.
Курило, Микола. Категорії “судова практика” та “судова правотворчість” у сучасній доктрині цивільного процесуального права України / М. Курило, Д. Ясинок. - С.142-157. - Бібліогр. в кінці ст.
Антонюк, Наталія. Роль інституту проступків для диференціації кримінальної відповідальності / Н. Антонюк. - С.158-172. - Бібліогр. в кінці ст.
Кіндюк, Борис. Правотворча діяльність Костя Левицького з протидії колоніальній політиці Австрійської влади в Галичині / Б. Кіндюк, А. Стечишин. - С.173-187. - Бібліогр. в кінці ст.
Сімутіна, Яна. Трудове право Європейського Союзу: перспективи та виклики для України / Я. Сімутіна. - С.188-192
Ткачук, Олег. Правове регулювання міжнародного спадкування у Європейському Союзі та Україні: нове дослідження / О. Ткачук. - С.193-198
Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1), Ф3 (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Кресін, Олексій.
    Проблема кваліфікації статусу ОРДЛО у міжнародному праві / О. Кресін, І. Кресіна // Право України : юридичний журнал. - 2020. - № 11. - С. 49-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1026-9932

Кл.слова (ненормовані):
окупація -- право окупації -- незаконний контроль території -- ефективний контроль території -- правовий режим території -- правовий статус території
Дод.точки доступу:
Кресіна, Ірина


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

3.


    Цибуленко, Євген.
    Міжнародно-правова кваліфікація окупації Донбасу. Псевдодержави і колабораціонізм на цій території / Є. Цибуленко, І. Тетера // Право України : юридичний журнал. - 2020. - № 11. - С. 65-79. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1026-9932

Кл.слова (ненормовані):
російська агресія -- Україна -- Донбас -- окупація -- колабораціонізм -- ОРДЛО -- невизнані держави
Дод.точки доступу:
Тетера, Іванна


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

4.


    Васьків, Микола.
    Стандарти журналістики й «мова толерантності» в контексті законодавства й державно-національної безпеки [Текст] / М. Васьків // Інтегровані комунікації = Integrated communication : науковий журнал. - 2022. - Вип. 1. - С. 6-16DOI https://doi.org/10.28925/2524-2644.2022.11. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
об’єктивність -- суб’єктивність журналістики -- мова толерантності -- державно-національна безпека -- українське й міжнародне право -- журналістські жанри -- стилістично забарвлена лексика
Анотація: У статті аналізуються настійливі пропозиції низки журналістів і журналістикознавців від 2014 року до-тримуватися «мови толерантності» й уникати «стилістично забарвленої лексики» для називання в журналістських творах членів незаконних збройних формувань, ідеологів і керівників квазі-державних утворень в ОРДЛО. За цими рекомендаціями, слова «терорист», «сепаратист», «бандит» вважалися небажаними, особливо в інформаційних жанрах, ще й тому, що вони нібито порушували стандарти журналістики, які вима-гають винятков об’єктивного, нейтрального висвітлення конфлікту на Донбасі й російсько-української війни. У 2022 році до «небажаних» в українській журналістиці потрапило слово «орки», хоча слова «рашизм» і «рашис-ти» були визнані прийнятними. Розмежування було винятково суб’єктивним. Основним критерієм визначення бажаних / небажаних слів було особисте лумачення стилістичної забарвленості слів, якої нібито необхідно повністю уникати.Автор статті пропонує в підборі відповідних лексем керуватися передусім вимогами вітчизняного й зару-біжного законодавства та державно-національної безпеки, які повинні бути домінантними і беззаперечними для журналістів. Відповідно до цих вимог лексеми «терористи», «сепаратисти», «бандити» до вояків і чинов-ників ОРДЛО є прийнятними й навіть обов’язковими до вживання. Крім того, спираючись на праці зарубіжних і вітчизняних дослідників, зокрема і тих, хто захищав «мову толерантності», автор статті доводить, що емоційність, емпатійність, суб’єктивність є припустимими і навіть іманентними рисами тих груп жанрів, які українські науковці називають аналітичними й публіцистичними. Так само ці риси є іманентними для таких інформаційних жанрів, як репортаж та інтерв’ю. Тому емоційність і суб’єктивність у відстоюванні національно-патріотичних цінностей і територіальної цілісності держави є цілком прийнятними. Окремі оказіональні поняття й терміни, які первісно мали метафоричний, стилістично забарвлений характер і перейшли у статус загальновідомих і загальноприйнятних яскравих окреслень подій, явищ, осіб і груп осіб, також прийнятні до вживання в замітках, звітах, повідомленнях та інших інформаційних жанрах.

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

5.


    Петренко, Світлана.
    Моніторинг пропагандистських методів Третього Рейху в інфопросторі України та росії [Текст] / С. Петренко, В. Бабельнік // Інтегровані комунікації = Integrated communication : науковий журнал. - 2023. - Вип. 1. - С. 86-94DOI 10.28925/2524-2644.2023.1511. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
пропаганда -- методи пропаганди -- інформаційна війна -- інформаційний вплив
Анотація: У статті наведені основні пропагандистські методи Третього Рейху, які набули актуальності під час російсько-української війни. Актуальність статті обумовлена загостренням інформаційного протистояння, що відбувається в українському та російському медіапросторах на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Аби мати переваги у цій війні, необхідно ретельно вивчити методи інформаційної агресії ворога. Також це має важливе значення для розв’язання проблеми деокупації свідомості мешканців ОРДЛО, які перебувають під масованим інформаційно-пропагандистським впливом росії. Предметом дослідження є пропагандистські методи Третього Рейху та їх застосування в умовах російсько-української війни. Ця тема частково висвітлювалася українськими та іноземними дослідниками. Праці Г. Почепцова, Д. Уелча, Я. Кершоу дали змогу виділити основні механізми ведення інформаційної війни, які властиві Україні та Росії та стали основним джерелом для виокремлення характерних рис нацистської пропаганди. Мета – виявлення небезпечних інформаційно-пропагандистських тенденцій в інформаційному просторі України та Росії. Задля цього виконано низку наукових завдань із використанням методів аналізу, в тому числі порівняльного, синтезу, узагальнення та моніторингу. Досліджено теоретичні джерела, що розкривають методологію пропаганди Третього Рейху, її характеристики й особливості. Здійснено моніторинг методів пропаганди в інформаційному середовищі України та Росії в умовах війни та порівняльний аналіз їх із пропагандистськими методами Третього Рейху. У результаті аналізу праць українських і зарубіжних дослідників проаналізовано основні механізми ведення інформаційної війни, властиві Україні та росії та виокремлено характерні риси нацистської пропаганди та її методів. Звернуто увагу на важливість мистецтва та культури у просуванні пропагандистських наративів. На підставі теоретичних джерел та емпіричних досліджень розглянуто культ особистості як метод пропаганди. У результаті моніторингу українських та російських ЗМК виявлено інформаційно-пропагандистські тенденції в інфопросторах України та Росії, які описані в цій статті. З дослідження випливає, що РФ користується тими самими механізмами та інтерпретаціями, продукує ті самі сенси, що й нацисти. Українські ЗМК, навіть якщо вдаються до пропагандистського інструментарію Третього Рейху, продукують за допомогою них протилежні наративи. Дослідження підтверджує, що російський інформаційний простір є шкідливими для свідомості, інтелекту та морально-ціннісних орієнтирів реципієнтів.
Дод.точки доступу:
Бабельнік, Валерія


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)