Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>K=війни пам'яті<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.


    Dodonov, R.
    The institutionalization of the politics of memory = Інституціоналізація політики пам'яті / R. Dodonov // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 1. - P98-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормовані):
історична пам'ять -- політики пам'яті -- війни пам'яті -- інституціоналізація -- Інститут національної пам'яті
Анотація: Стаття присвячена аналізу напрямків і логічних етапів інституціоналізації історичної пам'яті в Україні. Під інституціоналізацією розуміється процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх у систему, яка здатна діяти в напрямку задоволення деякої суспільної потреби. Такою потребою в Україні стала вимога відновлення історичної справедливості і встановлення історичної правди. Закриті теми вітчизняної історії, особливо ХХ ст., включаючи Голодомори, сталінські репресії, окремі сторінки Другої світової війни вимагали своєї рефлексії та ціннісного переусвідомлення. Без моральної оцінки та своєрідної "роботи над помилками" суспільство не може рухатися далі. За цих умов виникає необхідність інституціоналізації історичної пам'яті з виокремленням її сталих і потенційних інституціональних форм. Зміст історичної пам'яті стає предметом державної політики, суттєво впливаючи на міжнародні стосунки - аж до появи так званих "війн пам'яті". Необхідність взяти історичну пам'ять народу під контроль сприяло перетворенню її на об'єкт маніпуляції. "Політики пам'яті" стають невід'ємною складовою політичного менеджменту, засобом впливу на масову свідомість та ідентичність, джерелом легітимності державних і наддержавних інституцій. Етапами інституціоналізації є привертання уваги до "закритих питань" історії з боку творчої інтелігенції, незалежних досліджень істориків, журналістських розслідувань, внаслідок чого в суспільстві сформувалася потреба у відновленні справедливості і правди; встановлення норм і правил оприлюднення змісту історичної пам'яті, включаючи розсекречення архівних документів, роботи пошукових експедицій в місцях масових поховань, визначення нових та відродження забутих місць пам'яті, перегляд пантеону національних героїв, різноманітні програми вивчення усної історії, включення змісту історичної пам'яті у підручники навчальних закладів; прийняття на законодавчому рівні відповідних норм, що передбачають санкції за їх недотримання; нарешті, створення Інституту національної пам'яті.
Дод.точки доступу:
Додонов Роман


Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)