О-72 Міхно, О. П. Педагогічний портрет вихованця Колегії Павла Галагана початку XX ст. (за матеріалами кондуїтних списків) / О. П. Міхно> // Освіта крізь призму мікроісторії: заклади освіти, особливості, навчальна література, листування : матеріали Всеукраінської наук.-практ. конференції 22 жовтня 2015 р. м. Київ / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Нац. акад. пед. наук України, ДНПБ ім. В.О. Сухомлинського, Благодійний фонд сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - С. 93-101. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Освіта--Історія освіти Кл.слова (ненормовані): мікроісторичний підхід -- характеристика учня -- кондуїтний список Дод.точки доступу: Огнев’юк, Віктор Олександрович \ред.\ Хоружа, Людмила Леонідівна \ред.\ Сухомлинська, О. В. \ред.\ Прошкін, Володимир Вадимович \ред.\ Київський університет імені Бориса Грінченка Національна академія педагогічних наук України(Київ) Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського Благодійний фонд сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |
Mikhno, O. Characteristic of a student in experimental pedagogy by O. Nechaev and G. Rossolimo [Електронний ресурс] / O. Mikhno. - Електронні текстові дані> // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 1. - P61-67, DOI 10.28925/1609-8595.2020.1.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595 Кл.слова (ненормовані): експериментальна педагогіка -- структура характеристики -- характеристика учня Анотація: У статті на основі аналізу праць учених – представників експериментальної педагогіки Олександра Нечаєва (1870–1947) та Григорія Россолімо (1860–1928) висвітлено їхній внесок у розроблення проблеми характеристики учня. Доведено, що обидва вчені зазначеній проблемі приділяли особливу увагу, розробляючи її у таких аспектах: обґрунтування необхідності вивчення вчителем учня та підвищення психологічних знань учителя (О. Нечаєв), створення планів вивчення школяра у формі спеціальних питальників з детальним рекомендаціями щодо користування ними (О. Нечаєв, Г. Россолімо), оформлення результатів вивчення учня у вигляді «психологічного профілю», що був наочним (графічним) зображенням характеристики (Г. Россолімо). У статті обґрунтовано, що, розробляючи профіль учня, О. Нечаєв виходив з необхідності враховувати індивідуальні здібності та схильності вихованця в навчальному процесі, які можна було б ефективно здійснити на основі вивчення учень з подальшим складанням профілю учня. Акцентовано, що стосунки між вченими були важливими у розвитку наукових ідей: Г. Россолімо пов’язував виникнення свого методу «психологічного профілю» безпосередньо з ідеями О. Нечаєва. У висновках підкреслено, що психологічні характеристики різних типів, розроблені Россолімо, були його внеском у типологію дитинства, поряд із типологією П. Лесгафта. Ці типології є вагомою допомогою вчителя в процесі навчання школяра та складання його профілю. Акцентовано, що експериментальна педагогіка – це науковий феномен, назва котрого відображає основний метод отримання емпіричних знань – експеримент, який мав гарантувати об’єктивність отриманих даних, виводячи педагогіку на рівень точних наук. Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/ Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Міхно, О. П. Праця П. Лесгафта "Шкільні типи" як зразок характеристик учнів кінця XIX – початку XX ст. [Електронний ресурс] / О. П. Міхно. - Електронні текстові дані> // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2016. - № 2. - С. 1-13, DOI 10.28925/2312-5829.2016.2.113. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829 Кл.слова (ненормовані): типологія характерів -- вивчення учня -- характеристика учня -- план характеристики Анотація: У статті проаналізовано типологію учнівських характерів П. Лесгафта у теоретико-методичному аспекті, визначено мету та принципи її створення, відзначено використання педагогічної та психологічної термінології, відтворено план вивчення учня, що є основою опису шкільних типів: 1) сімейні умови, 2) прояви учня у фізичній, розумовій, моральній сферах, 3) ставлення до вчителя та однокласників, 4) прогнози щодо майбутнього школяра, 5) план можливої корекції. З’ясовано практичне значення праці «Шкільні типи», що полягає у використанні її вчителями як зразка у процесі вивчення учня та складання його характеристики. Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/ Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Міхно, О. Психографічні листки та карти індивідуальності учня у школах західної україни у 1920-1930-х роках [Електронний ресурс] / О. Міхно. - Електронні текстові дані> // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 1/2. - С. 22-37, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.2237. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829 Кл.слова (ненормовані): вивчення учня -- західноукраїнські педагоги -- карта індивідуальності -- педологія -- психограма -- психографічний листок -- характеристика учня Анотація: У статті шляхом аналізу праць західноукраїнських учених-педагогів доведено, що вони працювали в контексті наукових пошуків, які були характерні для європейської педагогічної думки 1920-1930-х років. Висвітлено запропоновані вченими методи вивчення учня вчителем та головні методичні ідеї – використання психографічних схем (Я. Ярема, М. Остапович, Д. Козій) та карт індивідуальності (І. Кухта), які були орієнтиром для педагогів у їх практичній роботі з вивчення учня та складання його характеристики. Розкрито зміст та структуру психографічних схем; подано напрями педології у баченні М. Базника. Стаття містить короткі біографічні довідки про вчених-педагогів, чиї статті аналізуються. Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/ Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |