Копанєва, Вікторія.
    Становлення цифрової гуманітаристики [Текст] / В. Копанєва // Вісник Книжкової палати : науково-практичний журнал. - 2018. - N 6. - С. 42-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2076-9326

Кл.слова (ненормированные):
цифрова гуманітаристика -- лінгвістичний аналіз -- виявлення знань -- візуаліфзація даних

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)





    Костенко, Леонід.
    Цифрова гуманітаристика в бібліотеці: від е-каталогу до наукометрії [Текст] / Л. Костенко, Т. Симоненко, О. Жабін // Бібліотечний вісник = Bibliotechnyi visnyk : науково-теоретичний та практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1029-7200

Кл.слова (ненормированные):
глобальна бібліометрика -- цифрова гуманітаристика -- цифрові технології -- бібліометричні платформи -- первинні наукові дані -- виділення знань
Дод.точки доступу:
Симоненко, Тетяна
Жабін, Олександр


Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)





    Рудь, І. М.
    Пошукові системи як інструмент соціокомунікативних структур суспільства [Текст] / І. М. Рудь // Інтегровані комунікації = Integrated communication : науковий журнал. - 2020. - Вип. 1(9). - С. 43-52. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормированные):
пошукові системи -- інтернет-комунікація -- бази даних -- репозитарії -- цифрова гуманітаристика
Анотація: У статті аналізуються пошукові системи як інструменти соціальної комунікації та пошуку наукової ін-формації, наведено перелік новітніх вітчизняних і світових пошукових систем, баз даних, репозитаріїв. Даєть-ся оцінка такій новітній галузі соціальної комунікації, як цифрові гуманітарні науки. Метою статті є оцінка сучасних пошукових систем як засобу отримання наукової інформації, соціального спілкування вчених, огляд та оцінка новітніх засобів оптимізації пошукових систем. Об’єктом дослідження є інтернет-спілкування, а предметом — пошукові системи та бази даних наукової інформації.У наш час пошукові системи стали важливим елементом соціальної комунікації для вчених у світі. Тематич-ні пошукові системи, бази даних наукових статей та тематичні сховища відіграють важливу роль у зберіганні та наданні інформації як про наукові статті, так і про науковців загалом. Розглянуто такі пошукові системи: Google Scholar, Directory of Open Access Journals (DOAJ), PubMed, JSTOR, Web of Science, Science.gov, CiteSeerx, Scopus, Prometheus, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), Philosophy Documentation Center, Publons. На окрему увагу за-слуговують український громадський проєкт масових відкритих онлайн-курсів “Prometheus” таНаціональний репозитарій академічних текстів (National Repository of Academic Texts).Розглянуто найважливіші алгоритми, які використовують пошукові системи сьогодні, а також перспек-тивні напрямки на майбутнє. У цьому аспекті цифрові гуманітарні науки, які інтегрують методології тради-ційних гуманітарних наук (історії, філософії, лінгвістики, літератури, мистецтва, археології, музики тощо), починають відігравати сьогодні важливу роль.

Є примірники у відділах: всього 5 : Ф3 (1), Ф2 (1), Ф1 (1), ГП ЧЗ (2)
Вільні: Ф3 (1), Ф2 (1), Ф1 (1), ГП ЧЗ (2)





    Chikarkova, M.
    Philosophy in the digital epoch: potential development and challenges = Філософія у цифрову епоху: потенціал розвитку та виклики / M. Chikarkova // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 1. - P68-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093

Кл.слова (ненормированные):
цифрова філософія -- цифрова гуманітаристика -- дигіталізація
Анотація: Стаття присвячена змінам, що відбуваються у філософії в епоху цифрових технологій. Проблема розглядається у річищі цифрової гуманітаристики, яка нині являє собою авангард соціокультурного знання. Автор аналізує, як цифрова реальність модифікує традиційні філософські питання. Так, дигіталізація інформації, з її майже безмежними можливостями повинна була би, здається, спростити процес пізнання, але насправді це призводить до переповнення Інтернету паранауковою інформацією, що лише ускладнює пошук істини. Комп'- ютерна віртуальна реальність по-новому ставить онтологічні питання про буття, межі життя та смерті, час і простір тощо. Сучасні технології створюють ілюзію реального життя, яке іноді може сприйматися як більш реальне у порівнянні з нашим фізичним світом. Медіапростір створює свою медіарельність, з притаманними їй законами та істотним впливом на нашу свідомість. Антропологічні, аксіологічні та соціальні питання також постають у нових аспектах. Пророцтва трансгуманістів про цілковите злиття людського інтелекту зі штучним і остаточне стирання кордонів між людиною і машиною вже не виглядають фантастичними. Тоді як аксіологія вже стільки століть поспіль б'ється над з'ясуванням атрибутів людського, комп'ютерні технології пропонують міркувати вже над проблемою кіборгізації і трансхьюманів. Онлайнова анонімність дає можливість створювати нову ідентичність (ідентичності), обираючи різні аватари, але це провокує поширення аномії (Е. Дюркгейм), і відчуженість стає характерним явищем сучасного соціуму. Більше того - віртуальна особистість постійно нагадує нам про слабкість і недосконалість нашого реального "я". Класичні метафізичні питання також не зникають з приходом новітніх технологій. Пошуки трансцендентності можуть реалізуватися в утворенні "Googleцеркви", що базується на ідеї сприйняття пошукового сервісу як Бога, оскільки він всезнаючий, всемогутній, всюдисущий, безсмертний тощо. Останні десятиліття формується т. зв. цифрова філософія, яка в англомовних дослідженнях постає як міждисциплінарне поле на стику метафізики та космології і дає можливість говорити про філософію мовою математики (квантової фізики). Натурфілософські пошуки першоджерела (першоелементів) нині втілюються в обчисленнях закономірностей нашого світу за допомогою комп'ютерного інструментарію. Отже, можна говорити про формування нових галузей філософського знання - медіафілософія, цифрова філософія тощо, але поки що ані їх назви, ані предмети дослідження не є усталеними
Дод.точки доступу:
Чікарькова Марія


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)