Шифр: С794174244/2018/5 Журнал 2018р. № 5 Дубініна, В. Розуміння як інтенціональна структура: розвиток герменевтики Ф. Брентано / В. Дубініна. - P.5-8. - Бібліогр. в кінці ст. Ebo, S. Restoring the African origins of philosophy / S. Ebo. - P.9-16. - Бібліогр. в кінці ст. Menig, L. Mary Wollstonecraft - first philosopher of feminism / L. Menig. - P.17-24. - Бібліогр. в кінці ст. Печеранський, І. Сутність і призначення мистецтва в естетичному вченні Г. Геґеля / І. Печеранський. - P.25-29. - Бібліогр. в кінці ст. Diakovska, H. Critical interpretation of practical and legal conclusions on the lack of free will and moral responsibility / H. Diakovska, V. Hontar. - P.30-33. - Бібліогр. в кінці ст. Lomachinska, I. Value orientations of information culture as a key factor of society information security / I. Lomachinska. - P.34-38. - Бібліогр. в кінці ст. Ogbonne, I. P. Is ethnicity a major determinant of achieving national and economic developments? A focus on Nigeria / I. P. Ogbonne. - P.39-46. - Бібліогр. в кінці ст. Колінько, М. Методологічний потенціал концепції доместикації / М. Колінько. - P.47-51. - Бібліогр. в кінці ст. Складан, Ю. Взаємозв'язок смаку і показових статусних витрат / Ю. Складан. - P.52-54. - Бібліогр. в кінці ст. Солонько, Л. Стародавні психотехніки як засіб компенсації втраченого буттєвого досвіду / Л. Солонько. - P.55-58. - Бібліогр. в кінці ст. Dulebova, I. War and peace: ways to peace in war in the Eastern Ukraine / I. Dulebova, H. Kovalskyi, V. Dodonova. - P.59-65. - Бібліогр. в кінці ст. Murinska, S. Information warfare: future challenges of Latvia and Ukraine / S. Murinska, O. Aleksandrova, R. Dodonov. - P.66-72. - Бібліогр. в кінці ст. Woldetsadik, M. K. Usefulness of human security concept: African perspective / M. K. Woldetsadik. - P.73-80. - Бібліогр. в кінці ст. Бардин, М. Сучасні дослідження апокаліптичної тематики у творах вітчизняних та зарубіжних біблеїстів / М. Бардин. - P.81-85. - Бібліогр. в кінці ст. Дзюбак, Р. Вплив реформаційних чинників на процес секуляризації / Р. Дзюбак. - P.86-91. - Бібліогр. в кінці ст. Филипчук, С. Трансформації нових медіа християнських конфесій України / С. Филипчук. - P.92-98. - Бібліогр. в кінці ст. Адорно, Т. Актуальність філософії (переклад, анотація і примітки Віталія Брижніка) / Т. Адорно. - P.99-106. - Бібліогр. в кінці ст. Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Шифр: С794174244/2019/1 Журнал 2019р. № 1 Dubinina, V. Gadamer as a universal philosophy of understanding / V. Dubinina, H. -G. Hermeneutics. - P.5-9. - Бібліогр. в кінці ст. Osiptsov, A. Conceptuality and communication at the philosophical tradition of Richard Rorty / A. Osiptsov, O. Tsybulko. - P.10-14. - Бібліогр. в кінці ст. Sakovska, O. Aristotelian neothomism in the 20th century: Charles de Koninck and differentiation of sciences of nature / O. Sakovska. - P.15-19. - Бібліогр. в кінці ст. Stoyatska, G. Ambivalence of metaphorical thinking in the context of search for senses / G. Stoyatska. - P.20-24. - Бібліогр. в кінці ст. Bilokobylskyi, O. "The hard problem" of consciousness in the light of phenomenology of аrtificial intelligence / O. Bilokobylskyi. - P.25-28. - Бібліогр. в кінці ст. Ebo, S. The "matser" made world: a new conceptualization of matter and spirit / S. Ebo. - P.29-36. - Бібліогр. в кінці ст. Hurzhy, K. City and its researchers: social-philosophical focus on the concepts and explanations of the city phenomenon / K. Hurzhy. - P.37-41. - Бібліогр. в кінці ст. Jonah, A. A. Social technologies for solving humanitarian problems: experience of Nigeria / A. A. Jonah. - P.42-48. - Бібліогр. в кінці ст. Ovsiankina, L. Consolidating role of historical memory in formation the moral foundations of modern Ukrainian society / L. Ovsiankina. - P.49-54. - Бібліогр. в кінці ст. Stovpets, O. Chinese legal-philosophic syncretism and its influence to value orientations of the Chinese society / O. Stovpets. - P.55-60. - Бібліогр. в кінці ст. Subbotin, V. Conceptualization of strategies for transformation of social development of global civilization / V. Subbotin. - P.61-67. - Бібліогр. в кінці ст. Chikarkova, M. Philosophy in the digital epoch: potential development and challenges / M. Chikarkova. - P.68-71. - Бібліогр. в кінці ст. Zinchenko, V. International models, trends and concepts of the philosophy of education in the context of sustainable social development under global institutional transformation conditions / V. Zinchenko. - P.72-81. - Бібліогр. в кінці ст. Wereta, Y. W. Peace education to manage institutional conflict at Addis Ababa university / Y. W. Wereta. - P.82-94. - Бібліогр. в кінці ст. Fylypchuk, S. Special spheres of the UGCC charitable activity in the light of confessional media: religious analysis / S. Fylypchuk. - P.95-98. - Бібліогр. в кінці ст. Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Шифр: С794174244/2019/3 Журнал 2019р. № 3 Kosinska, A. Constitution of social reality: from "lebenswelt” of Husserl to Garfinkel’s "practical thinking” / A. Kosinska. - P.5-9. - Бібліогр. в кінці ст. Martych, R. Evolution of perception of "living” in religious and philosophical discourse / R. Martych. - P.10-15. - Бібліогр. в кінці ст. Turenko, O. Value and semantic orientation of a Gothic personality in Scotus’s axioms of beatitudo aspiration / O. Turenko. - P.16-21. - Бібліогр. в кінці ст. Ebo, S. Death in Igbo African ontology / S. Ebo. - P.22-28. - Бібліогр. в кінці ст. Horban, R. Creativity as a way of being of a nation (persinalistic aspect) / R. Horban. - P.29-33. - Бібліогр. в кінці ст. Ezeah, G. Literary Journalism in the Face of Global Food Crisis: Techniques on the way out / G. Ezeah, V. C. Gever. - P.34-40. - Бібліогр. в кінці ст. Kompaniiets, L. Organizational culture study as the system element of internal business communication / L. Kompaniiets. - P.41-46. - Бібліогр. в кінці ст. Troitska, O. The axiological potential of the holiday in the development of the collective memory / O. Troitska, O. Popravko, N. Shcherbakova. - P.47-52. - Бібліогр. в кінці ст. Biletsky, V. Political agitation and state of mental maturity of the domestic society / V. Biletsky. - P.53-56. - Бібліогр. в кінці ст. Dodonova, V. Tandem of Populism and Post-truth as the background of development of the modern democracy in Ukraine / V. Dodonova. - P.57-61. - Бібліогр. в кінці ст. Merawi, F. Public Sphere, Rationality and the Limits of the Federal Experiment in Ethiopia / F. Merawi. - P.62-70. - Бібліогр. в кінці ст. Gotska, I. Dynamics of institutionalization of Muslim communities in Crimea: joining the civil society structures / I. Gotska. - P.71-77. - Бібліогр. в кінці ст. Horokholinska, I. Moral challenges of Ukrainian post-secular society: social and value worth of tolerance / I. Horokholinska. - P.78-83. - Бібліогр. в кінці ст. Lomachinska, I. The ideological sources of religious leadership in Ukrainian cultural space / I. Lomachinska, S. Khrypko, G. Iatsenko. - P.84-88. - Бібліогр. в кінці ст. Shepetiak, O. Philosophy of religion in Ukrainian and Western science / O. Shepetiak. - P.89-93. - Бібліогр. в кінці ст. Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Ebo, S. Restoring the African origins of philosophy = Відновлення африканського походження філософії / S. Ebo // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 5. - P9-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): африканська філософія -- Єгипет -- себа -- антична філософія -- Іонія -- Мілет -- Фалес -- Піфагор -- Арістотель Анотація: У статті підіймається питання про генезу філософії. Метою статті є доведення африканських, зокрема єгипетських, джерел античної філософії. Розповсюдженим стереотипом сучасності є те, що філософія виникла в Мілеті, що підтверджується постаттю Фалеса, першої людини, яка начебто займалася формальною філософією. Проте мало хто звертає увагу, що Фалес сам навчався філософії в Єгипті. Саме в Єгипті, під впливом Ефіопії, за тисячу років до Фалеса виникло та культивувалося раціональне ставлення людини до світу, яке отримало назву "себа" (мудрість), звідси - Софія еллінів. Серед відомих філософів Стародавнього Єгипту були Тот, Аменхотеп, Імхотеп, Птахотеп, Аменехат, Мерікаре, Дуаф, Ехнатон. У Фівах (Люксорі) функціонував потужний інтелектуальний центр Васе, протоаналог європейських університетів, в якому навчалися Фалес, Анаксімандр, Піфагор, Сократ, Платон, Арістотель, Гіппократ, Евклід, Солон, Діодор, Евріпід, Архімед та інші. Те, що Піфагор назвав "філософією", насправді було "любов'ю до себи" (єгипетської мудрості) і в умовах Греції було контркультурою. Розповсюдження "себи" в Іонії, яка свого часу була провінцією Єгипту, сприяло проникненню ідей єгипетських мудреців до Європи. Грецькі філософи були лише популяризаторами вчення африканського походження. У статті аналізуються особливості взаємодії еллінської та єгипетської культур. Називаються події, що призвели до занепаду і остаточного зникнення філософії в Єгипті, включаючи завоювання Александра Македонського, християнський вплив та поширення ісламу. Вказується на соціально-політичні причини, які в ХІХ столітті обумовили змову західних авторів щодо замовчування доказів африканського походження філософії та, навпаки, розповсюдження тези про "апильність африканського інтелекту" і принципову нездатність представників чорної раси до філософування. Автор закликає до відновлення історичної справедливості та визнання африканського пріоритету у виникненні філософії Дод.точки доступу: Ебо Сократ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Ebo, S. The "matser" made world: a new conceptualization of matter and spirit = Майстерність світобудування: нова концептуалізація справи і духу / S. Ebo // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 1. - P29-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): свідомість космосу -- створений ідеями світ -- Берклі -- створений матерією світ -- Нкрума -- ре-концептуалізація матерії -- матсер Анотація: У статті переусвідомлюються домінуючі онтологічні та епістемологічні інтерпретації Всесвіту, включаючи матеріалістичні та ідеалістичні варіанти. На прикладі філософських поглядів, з одного боку, ганського мислителя, політичного діяча Кваме Нкруми та ірландського філософа, єпископа Джорджа Берклі, з іншого, автор демонструє неможливість досягнення компромісу між названими світоглядними картинами світу. Матеріалісти бачать світ як по суті матеріальний, позбавлений Бога чи творця. Ідеалісти бачать світ як продукт духу або розуму. Вони вважають, що світ є принципово нематеріальним. Обидві позиції не можуть задовольнити дослідників Всесвіту. Адже космос є, існує, незалежно від його інтерпретації. Спираючись на текстологічні дослідження та спекулятивний філософський аналіз, автор доводить, що так звана амбівалентність космосу з протиставленням матеріального та духовного має штучний характер і не виходить за межі епістемології. Якщо світ є матеріальним, він, безумовно, не є ідеальним; якщо все зроблено тільки з ідей, то це, безумовно, нематеріальне. У реальності ж існує чимало явищ, які не можна класифікувати виключно як матеріальні або духовні. Тоді виявляється, що існуюче визначення матерії не охоплює деяких властивостей, притаманних явищам, які класифікуються як "матеріальні". Так само може бути, що те, що називається "духовним", - це атрибути, властивості, суть яких не вичерпується визначенням того, що ми називаємо матерією. Ми могли б також жити в космосі, який складається з речовин, властивостями яких є ті, що ми мислимо як "матеріальні", а деякі з них ми вважаємо "духовними". Автор доходить висновків, що філософи традиційно поділяють явища реального світу на матеріальні та духовні, але якщо явища демонструють атрибути, які епістемологічно не можуть перебувати в одній сутності без концептуальних суперечностей, звідси випливає, що традиційна концепція реальності як розуму і матерії є явно недостатньою. Космос не складається виключно з матерії або духу. Раціональна концептуалізація реальності логічно призводить до протиставлення матерії і духу, тоді як сама залишається неподільною цілісністю. У статті лунає заклик переглянути чинне поняття матерії й існуючу концепцію духу, узагальнити їх в категорії "матсер" (тобто до матерії додається літера "с", що вказує на дух (спірит)), яка знімає інтелектуальну абсурдність дихотомізації реальності. Ми знаходимося в одному космосі, який "подвоюється" лише в мові, але не в нашому досвіді. Наш досвід космосу залишається єдиним. Ми - це "матсерний космос". Дод.точки доступу: Ебо Сократ Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Ebo, S. Death in Igbo African ontology = Смерть в онтології африканського народу Ігбо / S. Ebo // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 3. - P22-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): смерть -- пошуки сенсу свого існування -- африканське суспільство ігбо -- концептуалізація смерті в уявленнях ігбо Анотація: Смерть - це виклик будь-яким дослідженням людини, її кінцева головоломка. Смерть незмінно знаходиться в центрі людських пошуків сенсу свого існування. Різні культури в різні епохи наближалися до смерті через широку гаму значень і смислів. Африканська спільнота Ігбо, як і інші культури у світі, зіткнулася зі смертю у своїй спробі філософського обґрунтування сенсу свого життєвого досвіду. Людина не повинна просто зникати. Ігбо, як і більшість представників людського роду, відмовляються остаточно прийняти смерть. Серед Ігбо смерть - це континуум. Померлі продовжують жити в пам'яті й діяльності спільноти. Їхній статус на землі мертвих, яка, до речі, не є далекою від місця проживання спільноти, залежить від того, наскільки добре вони жили й наскільки добре їхні нащадки виконували свої обов'язки по відношенню до них, особливо щодо їх поховання. В онтології Ігбо суспільство є центром існування. Навіть у світі мертвих мертві існують для своєї громади. Вони повинні продовжувати робити добро для спільноти, забезпечувати сприятливі умови для богів. Навіть коли мертві не викликають прихильності предків, вони не просто зникають. Вони витають навколо громади, спричиняючи великі незручності для їх близьких, сімей та спільноти в цілому. Коли Ігбо помирає, він не бажає ані бути об'єднаним з богом на небесах, ані бути покараним демоном у пеклі. Його істота по суті визначається як продовження "перебування з громадою". У статті цей унікальний досвід Ігбо щодо розуміння смерті фіксується за допомогою вивчення письмових джерел, усних традицій та інтерв'ю, безпосереднього спостереження за звичаями спільноти на практиці та аналізу живого спілкування. Серед існуючих у світовій філософській спадщині інтерпретацій смерті необхідно чітко виокремлювати унікальну концепцію Ігбо, яка одночасно стосується й проблеми сенсу життя Дод.точки доступу: Ебо Сократ Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |