Шифр: С325934233/2019/25/4 Журнал 2019р. т.25 № 4 Аністратенко, А. Компаративна поетика сучасного політичного роману як субжанру альтернативної історії / А. Аністратенко. - С.120-130. - Бібліогр. в кінці ст. Hillesheim, J. Die silberpappel und Brechts sorge um die kunst im totalitaris mus. Drei gedichte aus den Buckower elegien / J. Hillesheim. - С.131-137. - Бібліогр. в кінці ст. Полтавцева, Н. Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) / Н. Полтавцева. - С.138-148. - Бібліогр. в кінці ст. Москальов, Д. До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії японською мовою / Д. Москальов, М. Калещук. - С.149-155. - Бібліогр. в кінці ст. Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |
Hillesheim, J. Die silberpappel und Brechts sorge um die kunst im totalitaris mus. Drei gedichte aus den Buckower elegien = Біла тополя й турбота брехта про мистецтво за тоталітаризму. Три вірші з «Буковських елегій» / J. Hillesheim // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 131-137, DOI 10.28925/2311-259x.2019.4.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): лірика -- тоталітаризм -- метафорика дерев Анотація: Окрім драматичних творів і театральної роботи Бертольта Брехта все частіше і цілком заслужено предметом літературознавчих досліджень стає його лірика. Багато видатних авторів і вчених наголошують на значенні поета Брехта. Предметом дослідження цієї статті є три вірші з циклу «Буковські елегії», які написані влітку 1953 року, проінтерпретовані за останні десятиріччя багатьма науковцями і вважаються вершиною пізньої лірики Бертольта Брехта. Ці вірші, «Сад квітів», «Ялини» і «Злий ранок», пропонують естетично вишуканий аналіз природи і людини найвищого ґатунку, при чому метафорика дерев відіграє вирішальну роль. У статті розглянуто багатогранність символіки «ялини» й «тополі». «Буковські елегії» належать, безсумнівно, до найвидатнішої лірики Брехта. Їхні унікальні естетичні якості самі по собі є аналізом і засудженням культури НДР, якій Брехт у своїх елегіях протиставляє творчість —таку ж срібну, мов тополя, і мідну, мов ялина, — тобто величну, значну, що вирізняється своєю дифузністю, дискретністю, багатозначністю. Жодною мірою не бажаючи применшувати заслуги Брехта як одного з найвизначніших театральних режисерів, стверджуємо, що як драматург у часи НДР він вичерпав себе. Його великі п’єси були написані в часи Веймарської республіки та в еміграції. Можна навіть дещо перебільшено стверджувати, що для нього ще залишалися лише інсценізації великих творів минулих років і обробки творів класиків. І Брехту все ще доводилося лавірувати. Його дерева та їхній колір чітко на це вказують: «Погані настали часи для лірики», для мистецтва загалом — не лише 1939 року, коли було написано однойменний вірш, але й у 1953 році. І «Буковські елегії» надають багато можливостей для подальших цікавих досліджень ідей Бертольта Брехта у останній роки його життя Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Юрген Гіллесгайм Є примірники у відділах: всього 1 Вільні: 1 |