К 89 Кузнецов, Юрий Геогргиевич. Сладок ли кленовый сок. Современная Канада и ее люди / Ю. Г. Кузнецов. - Москва : Мысль, 1988. - 175 с. : ил., карты. - ISBN 5-244-00166-3 : 1.00 грн.
Рубрики: Історія--Історія Канади--Популярні видання Кл.слова (ненормовані): географія -- країнознавство -- подорожні нариси -- канадці -- ескімоси -- індіанці -- канадський хокей -- природа -- Квебек -- туризм -- клімат -- традиції -- звичаї -- культура -- економіка Анотація: В своих путевых очерках автор рассказывает об истории заселения страны европейцами, об освоении ее огромных природных богатств, о сегодняшней жизни коренного населения Канады - индейцев и эскимосов, об их борьбе за свои права. Примірників всього: 1 Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1) Вільні: Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Книгосховище (1) |
Sakovska, O. Aristotelian neothomism in the 20th century: Charles de Koninck and differentiation of sciences of nature = Аристотелічний неотомізм в ХХ ст.: Шарль Де Конінк та диференціація наук про природу / O. Sakovska // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 1. - P15-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): аристотелічний неотомізм -- де Конінк -- Тома Аквінський -- матерія -- форма -- філософія природи Анотація: Статтю присвячено неотомістичній філософії на матеріалі робіт представника аристотелічного неотомізму Шарля де Конінка, а також його вченню про розмежування наук з урахуванням підходу св. Томи Аквінського щодо розподілу дисциплін на підставі абстрагування від матерії як основного принципу нумеричної індивідуації тілесного сущого та з точки зору мінливості тілесного сущого. Чарльз Де Конінк зініціював новий неотомістичний рух, який представляли школи Лаваль (Квебек, Канада) і Рівер-Форест (Чикаго, США). Автор статті ставить задачу продемонструвати тісні зв'язки між середньовічною та сучасною філософіями в рамках томізму, а також роз'яснити ідеї де Конінка щодо диференціації наукових дисциплін, які базуються на вченні Аквінського. Методом порівняння було доведено, що де Конінк використовує такі ж аргументи для пояснення відмінності між математикою, метафізикою та природознавством, як і Тома Аквінський у XIII столітті. Виявлено, що головне протиріччя між двома підходами мислителів полягає в тому, що у Томи Аквінського ці три дисципліни представлені в ієрархії, де метафізика є найвищою. Ш. де Конінк, натомість, розглядає метафізику як менш надійне знання, а використовує фізику. У статті роз'яснюється підхід Ш. де Конінка щодо поняття абстракції матерії, який, на думку автора є найважливішою причиною для розуміння єдності та поділу наук. Автор статті висновує, що головною метою Ш. де Конінка було повернути філософію природи до науки й довести, що розвиток реального знання не можливий тільки на підставі експериментів і контингентних даних матеріальної світової колекції. Такий підхід залишався незмінним для всього аристотелевого неотомізму, так само, як ідея, що природні науки перевершують метафізику, особливо в порядку отримання знань. Вчення де Конінка стало досить впливовим серед його учнів і дуже корисним для католицької філософії Північної Америки. Дод.точки доступу: Саковська Олександра Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |