Жигун, Сніжана.     «Ноїв ковчег» Галини Гордасевич: як метафора маркує травму [Текст] / С. Жигун // Літературний процес: методологія, імена, традиції. Філологічні науки : збірник наукових праць. - 2023. - № 21. - С. 57-63DOI 10.28925/2412-2475.2023.21.6. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова (ненормовані): травма -- метафора -- Ноїв ковчег -- наратив -- мовчання Анотація: Предметом цього дослідження є метафора, яка сигналізує про неподолану травму. Процес метафоризації є частиною формування наративу про травму, у якому метафора працює як захисний механізм, що дає змогу не говорити про травматичний досвід прямо, але все ж говорити про нього. Мета цієї розвідки — продемонструвати, як у художньому тексті про травматичний дос-від метафора може видаватися способом надання подіям сенсу, але натомість увиразнює неможливість висловити особисте переживання. Методологічною основою дослідження є студії травми, зокрема таких авторів: К. Карут, М. Вілкінсон, Б. Ван дер Колк, К. Бревін, В. Ві-льямс. Продуктивними для аналізу проблеми були також літературознавчі дослідження Дж. Анкер та Т. Гребенюк. Актуальність нашої розвідки полягає у потребі вивчити особливості наративу травми, зо-крема на матеріалі літератури про Другу світову війну. У результаті аналізу повісті Г. Гор-дасевич «Ноїв ковчег» зроблено висновок про те, що метафора у травматичному тексті може бути тією категорією, яка визначає наративні особливості та генерує зміст навіть тоді, коли сама розповідь вже закінчилася. Метафора «Ноїв ковчег» уподібнює життя родини отця Іларія в часи окупації до старозавітної історії. Війна зображається як стихійне лихо (потоп) і кара за гріхи. Дім священника, де збираються представники різних національних і соціальних груп, уподібнюється до ковчега, а незалежність України має стати веселкою після потопу. Водночас у тексті ця метафора виявляє неповноту — нараторка зупиняє розповідь до завершення потопу, відмовившись говорити про те, що спасіння не сталося. Ця неповнота метафори маркує травму неможливість говорити про втрату родини, соціальної групи, національного середовища. Тобто розповідь про війну і окупацію вдалося втілити у цілісний наратив, але розповідь про прихід радянської влади і його наслідки опи-нилася поза текстом. Застигла метафора дає змогу почати розповідь, але невідповідність між знаним претекстом і реальністю не дає її продовжити і вербалізувати травму. Водно-час саме метафора маркує існування травми, замовчуваного досвіду, який авторка не в змо-зі втілити у розповідь. Мотив мовчання як наслідку травми акцентується тематизацією його в тексті. Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)