Мицик, Ю. Листи Івана Шпитковського до Михайла Грушевського [Текст] / Ю. Мицик, І. Тарасенко> // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 150-157, DOI 10.28925/2524-0757.2021.117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749 Кл.слова (ненормовані): Михайло Грушевський -- архіви -- епістоли -- Коліївщина -- гайдамаки Анотація: У статті наведено листи незаслужено призабутого українського історика, музейного працівника і педагога Івана-Юліана Шпитковського до видатного вітчизняного вченого, державного й громадського діяча, професора Михайла Грушевського. Подано стислий виклад його біографії, описано навчання у Львівському університеті, формування під впливом М. Грушевського наукового інтересу до гайдамацького руху ХVІІІ ст., участь у національно-визвольних змаганнях українського народу 1917–1921 рр. і громадському житті Галичини міжвоєнного періоду. Листи проливають світло на характер зв’язків між обома вченими й на лабораторію наукових пошуків Шпитковського, насамперед у дослідженні історії Коліївщини 1768 р. Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua Дод.точки доступу: Тарасенко, І. Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1) |
Погребняк, І. В. Епістолярна комунікація: семіотичний вимір [Текст] / І. В. Погребняк> // Інтегровані комунікації = Integrated communication : науковий журнал. - 2019. - Вип. 2(8). - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова (ненормовані): комунікація -- епістолярій -- семіотика -- лист -- інтерпретація -- декодування -- інтелігенція Анотація: У статті запропоновано оригінальний підхід до аналізу епістолярної комунікації української інтелігенції кінця XIX — початку XX ст. з позицій семіотичних означень, тобто листи фігурують як специфічне семіо-тичне утворення. Епістоли розглянуто як знаки, носії інформації, окреслено комунікацію як різнобарв’я ідей, мотивів, тем, що характеризуються внутрішнім сюжетом. Зроблено спробу дешифрування провідних комуні-кативних кодів епістолярної комунікації.У ході дослідження з’ясовано специфіку епістолярної комунікації з позиції семіотичного підходу; окреслено стан розробки наукової проблематики; розглянуто епістоли інтелігенції з позицій семіотики; визначено осно-вні коди у комунікації знакових постатей; розглянуто епістоли як поліфонічну знакову систему; синтезовано результати дослідження у висновках.Для визначення сучасного стану розробки означеної проблематики було застосовано джерелознавчий пошук та аналіз фахових досліджень. Принцип історизму, наукової об’єктивності та системності дав можливість проаналізувати особливості епістолярної комунікації кінця XIX — початку XX ст. Семіотичний метод засто-совано для дешифрування епістол; аналіз, синтез, узагальнення — у декодуванні листів та висновках.Отже, основне завдання епістолярної комунікації інтелігенції кінця XIX — початку XX ст. полягало в інте-лектуальному власному сприйнятті цінностей європейського модерну, у творчості й соціально-культурному досвіді талановитих представників інтелектуальної еліти. Семіотична значимість слів і пропозицій демон-струє процес популяризації концепції знакового універсалізму. Є примірники у відділах: всього 5 : Ф1 (1), ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1) Вільні: Ф1 (1), ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1) |