Боронь, Олександр. Творчість Оноре де Бальзака і проза Тараса Шевченка [Текст] / О. Боронь // Слово і час : наук.-теорет. журнал. - 2015. - № 3. - С. 24-28. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0236-1477
Рубрики: Літературознавство--Персоналія--аналіз твору--проза Кл.слова (ненормовані): лектура -- аналогія -- вплив Дод.точки доступу: Шевченко, Тарас Григорович (український поет, письменник, художник, громадський та політичний діяч ; 1814-1861) \про нього\ Бальзак, Оноре (де ; французький письменник ; 1799-1850) \о произв.\ Є примірники у відділах: ГП ЧЗ (16.06.2015р. Прим. 1 - ) (вільний) |
Шифр: С707612/2018/1 Журнал 2018р. № 1 Барабаш, Юрій. "Гоголь" як інтертекст у простороні українського модернізму 20-х років (троє з кола "Розстріляного відроджнення") / Ю. Барабаш. - С.3-16. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: інтертекст, прецедентний текст, інтертекстуальні асоціації Джулай, Юрій. Крістоф Віланд і картина ходи Афінської школи містом N. у "Мертвих душах" Миколи Гоголя / Ю. Джулай. - С.17-26. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: Афінська школа, палімпсест, Микола Гоголь Хархун, Валентина. "Читати українську історію треба з бромом": Винниченків образ української революції / В. Хархун. - С.27-37. - Бібліогр. в кінці ст. Пуніна, Ольга. Скульптурно-живописна модель інтерпритації творчої особистості Василя Стуса / О. Пуніна. - С.38-48. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: скульптура, експресіонізм, творчість Шатова, Ірина. Анаграматизм та криптографія в ліриці Михайля Семенка / І. Шатова. - С.48-55. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: анаграма, криптограма, кверо-футуризм Росовецький, Станіслав. На берегах праці О. Бороня про шевченкові повісті / С. Росовецький. - С.56-66. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: рукописна традиція, літературний процес, лектура Красножон, Катерина. Фоноритміка оповідання "Закоханий чорт" Олекси Стороженка / К. Красножон. - С.67-77. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: фоніка, інтонація, ідеальна ритмічність Володимир та Розарія Винниченки: родинне листування (1921-1949 роки). - С.78-86 Листи до Олександра Смотрича від Юрія Лавріненка. - С.87-105 Гаврилюк, Надія. Гепталогія мандрів: огляд поезії тернополян / Н. Гаврилюк. - С.106-113. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: література мандрів Мафтин, Наталя. Мости пам’яті, або ж про тих, кому судилося вирватися з пастки / Н. Мафтин. - С.113-116 Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Росовецький, Станіслав. На берегах праці О. Бороня про шевченкові повісті [Текст] / С. Росовецький // Слово і час. - Київ : Фенікс, 2018. - № 1. - С. 56-66. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова (ненормовані): рукописна традиція -- літературний процес -- лектура Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Антипчук, Надія. Поетичний світ журналу «Молода Україна» [Текст] / Н. Антипчук // Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах : науково-метод. журнал. - 2019. - N 5. - С. 46-51 Кл.слова (ненормовані): "Молода Україна" -- Олена Пчілка -- дидактична мета -- вірші для дітей -- дитяча лектура -- пейзажна лірика -- вірші -- байка -- малі поетичні форми Є примірники у відділах: всього 2 : Ф3 (1), ГП ЧЗ (1) Вільні: Ф3 (1), ГП ЧЗ (1) |
Боронь, О. Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) / О. Боронь // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145, DOI 10.28925/2311-259x.2022.3.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х Кл.слова (ненормовані): щоденник -- коментар -- тлумачення -- коло читання -- періодика Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |