Тищенко, Денис. Функціональні можливості гандболісток високої кваліфікації у підготовчому періоді підготовки / Д. Тищенко, О. Соколова, В. Тищенко // Спортивна наука та здоров’я людини = Sport Science and Human Health : науковий журнал. - 2024. - N 1. - С. 176-187, DOI 10.28925/2664-2069.2024.114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2664-2069 Кл.слова (ненормовані): гандбол -- жінки -- підготовчий період -- етап максимальної реалізації індивідуальних можливостей -- метод багатофакторної експрес-діагностики -- функціональна підготовленість Анотація: Актуальність. Гандбол як вид спорту постійно еволюціонує, вимагаючи від спортсменок підвищення фізичних і технічних навичок, що підкреслює необхідність дослідження їхніх функціональних можливостей. Визначення оптимальних методів підготовки висококваліфікованих гандболісток є ключовим для підвищення їх конкурентоспроможності на національному та міжнародному рівнях. Підготовчий період є вирішальним для формування фізичної кондиції спортсменок, що безпосередньо впливає на їх продуктивність під час змагальної діяльності. Актуальність даного дослідження також зумовлена зростаючим інтересом до жіночого гандболу та необхідністю розробки специфічних підходів до тренувань жіночих команд, враховуючи їх фізіологічні та психологічні особливості. Мета дослідження – дослідити функціональний стан гандболісток у підготовчому періоді етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, метод багатофакторної експрес-діагностики функціональної підготовленості, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь спортсменки основного складу та резерву гандбольного клубу «Галичанка» м. Львів. Результати. Виявлено значне зниження індексу V3R на 7,84 ум.од. нижче від встановлених норм, що вказує на обмежену здатність до швидкого мобілізування енергії в м'язах гандболісток. Середні показники анаеробно-гліколітичного механізму енергозабезпечення на 3,1 ум.од. нижчі за норму, що свідчить про менш ефективне використання глікогену м'язами для швидкого отримання енергії під час середньотривалих фізичних зусиль. Оцінка анаеробно-лактатного механізму виявила, що він був низьким у 20% гандболісток і нижчим від середнього у 52%, показуючи лише середній рівень у 26% учасниць, що демонструє варіабельність у спроможності спортсменок управляти лактатним порогом, та є важливим для довготривалої витривалості. Індекс аеробного енергозабезпечення також виявився на 1,33 ум.од. нижче норми, та вказує на потенційні недоліки в довготривалому енергозабезпеченні через аеробний метаболізм. Висновки. Збалансований підхід до тренувань є ключовим для оптимізації спортивних результатів гандболісток. Дод.точки доступу: Соколова, Ольга Тищенко, Валерія Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1) Вільні: Online (1) |