М 18 Малахов, Віктор. Етика спілкування : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Малахов. - Київ : Либідь, 2006. - 397 с. - ISBN 966-06-0417-3 : 14.00 грн, 13.28 грн
Рубрики: Соціальна етика--Ділове спілкування--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): етика -- діалектика -- діалогіка -- хасидизм -- екзистенціалізм -- персоналізм -- спілкування Анотація: Етична проблематика людського спілкування Дод.точки доступу: Бубер, М. (1878-1965) \про нього\ Гуссерль, Е. (1859-1938) \про нього\ Гайдеґґер, Мартін (німецький філософ, один із засновників герменевтики та сучасної лінгвістичної філософії ; 1889-1976) \про нього\ Бахтін, Михайло Михайлович (російський та український філософ, мислитель, літературознавець, мистецтвознавець ; 1895-1975) \про нього\ Левінас, Е. (1905-1995) \про нього\ Гуссерль, Е. (1859-1938) Левінас, Е. (1905-1995) Примірників всього: 32 Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Абонемент (22), Левка Лук'яненка, 13-Б. Філія 1 (1), Бульвар І. Шамо, 18/2 (4), Фаховий коледж «Універсум» (5) Вільні: Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Абонемент (22), Левка Лук'яненка, 13-Б. Філія 1 (1), Бульвар І. Шамо, 18/2 (4), Фаховий коледж «Універсум» (5) |
Шкіль, Світлана Олександрівна. Ідеал християнської культури в документах всеправославного собору [Текст] / С. О. Шкіль // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв = National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald : щоквартальний науковий журнал. - 2018. - № 1. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3209 Кл.слова (ненормовані): християнська культура -- гідність особистосі -- етика відповідальності -- персоналізм -- гуманізм Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Gorbenko, К. The substantial transformation of the concept "existential" in modern philosophical journalism / К. Gorbenko // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2018. - № 3. - P20-23. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): екзистенціал -- екзистенціалізм -- персоналізм -- соціальна філософія Анотація: Стаття присвячена аналізу змістовних трансформацій концепту "екзистенціал", який зародився у межах екзистенційно-феноменологічної онтології М. Гайдеґґера. Актуальність проблеми полягає в тому, що в сучасній філософській публіцистиці відповідне поняття вживається зовсім в іншому смислі та має принципово відмінне від гайдеґґерівського смислове навантаження. Метою статті є фіксація змістовних трансформацій концепту "екзистенціал" для визначення їх методологічної виправданості. Констатується наявність двох паралельних філософських дискурсів, один з яких робить акцент на текстології, інший - на тих нових горизонтах, які відкриваються перед мислителями унаслідок варіацій на тему екзистенціалів. Вказується, що після критики К. Ясперса, М. Гайдеґґер відмовився від спроб строгої дефініції екзистенціалів та їх класифікацій, яка б перетворила їх на категорії. Демонструється, як сучасні дослідники відходять від підкресленого індивідуалізму екзистенціалістів, інтерпретуючи останні як "соціально обумовлені ціннісні вузли", "квінтесенції смислів, цілей, прагнень людей", світоглядні конструкції, що a priori задають параметри людського існування в світі. Доводиться, що лише за умов виходу за межі персоналізму концепт "екзистенціал" починає працювати в новому, соціально-філософському контексті Дод.точки доступу: Горбенко Катерина Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Horban, R. Creativity as a way of being of a nation (persinalistic aspect) = Творчість як спосіб буття нації (персоналістичний аспект) / R. Horban // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 3. - P29-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): творчість -- особа -- нація -- національність Анотація: У статті виконано аналіз проблеми зв'язку творчого та національного аспектів у вимірі особового буття індивіда й спільноти в контексті вітчизняного інтелектуального дискурсу, яка є актуальною з огляду на нову хвилю екзистенційної кризи, яку відчуває сучасна людина. Ідею творчості як безперервного континууму буття нації репрезентовано концепціями відомих культурних і громадських діячів української діаспори ХХ століття, що представляють різні сфери: культурознавчу, літературознавчу й літературну - Є. Ф. Маланюк, педагогічну й літературну - Г. Г. Ващенко, церковно-релігійну, богословську й журналістикознавчу - С. О. Ярмусь, мистецтвознавчу й мистецьку - Б. І. Стебельський. Доведено, що сформована на основі кордоцентричної світової парадигми і таким чином персоналістично й екзистенційно передумована українська інтелектуальна думка про усвідомлення моральної цінності особистості, яка переважає в українській ідеології, екстраполюється від індивіда до етнонаціональної спільноти. Отже, нація вважається людиною. Оскільки персоналізм передбачає активне й творче ставлення до світу і розглядає людину як творчий елемент і конститутивну ознаку, цілком закономірно, що в контексті розгляду нації як спільної особи виникає проблема онтологічного зв'язку між творчим і національним. Протягом минулого століття український інтелектуальний дискурс сформував думку про те, що глибокі психологічні потреби людської особи задовольняються через творчість, що також виправдовує її богоподібність, проявляється унікальна душа народу, а головне, духовне об'єднання всіх поколінь людей здійснюється в цілісну особисту спільність. Автор виокремлює історіософську концепцію Євгена Маланюка, який розглядає денаціоналізацію творчої сфери євразійського культурного простору, що, в свою чергу, призвело до її деперсоналізації, головної причини кризи сучасного мистецтва. Таким чином, у межах досліджуваного інтелектуального дискурсу окреслюється думка: втрата особового зв'язку творчої особи з нацією не тільки призводить до кризи мистецтва і кризи особистості, а й загрожує існуванню нації, це дає підстави розглядати творчість як спосіб буття нації. Дод.точки доступу: Горбань Річард Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Verbova, R. Self-improvement through the prism of God's cognition in the poetry of Vasyl Stus = Самовдосконалення особи крізь призму пізнання бога у поезіях Василя Стуса / R. Verbova // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2020. - № 3. - P5-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): християнський персоналізм -- самовдосконалення особи -- самопізнання особи -- персоналістські ідеї -- персоналізація молитви Анотація: У статті проведено аналіз персоналістських ідей Василя Стуса з точки зору християнської філософії. Закцентовано увагу на самовдосконаленні особи в контексті пізнання Бога як однієї з головних проблем у творчості українського мислителя. У дослідженні висвітлено актуальні питання, пов'язані із внутрішнім світом людини та впливом духовності на формування особи. Простежено тенденцію до розкриття тематики персоналістського діалогу Бога і особи у поезіях Василя Стуса. Розкрито проблему становлення особистісної свободи крізь призму пізнання Бога. Розглянуто медитацію як один із станів самопізнання Бога кожною конкретною особою. Доведено, що у творчості українського поета взаємозв'язок особи і Бога має значення і у відбитті індивідуального авторського модусу буття, і у формуванні більш загального виявлення відповідної персоналістської рецепції. Використано персоналістський метод, який є універсальним засобом пізнання людини і всієї реальності. Дод.точки доступу: Роксолана Вербова Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Gulyamov, B. Social doctrine of the Ecumenical Patriarchate about the family = Соціальне вчення вселенського патріархату про родину / B. Gulyamov // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2021. - № 1. - P55-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): соціальне вчення -- православна традиція -- християнський персоналізм -- теологія любові Анотація: Вчення про родину стоїть у центрі класичної християнської соціальної доктрини, оскільки родина є взірцем для всякої соціальності – церковної громади, трудового колективу, місцевої громади, нації, людства. Сучасна криза родини приводить до трансформації соціального вчення, коли взірцем стають міжособистісні відносини. А саме, відносини між чоловіком та жінкою в родині, відносини особистості та Бога, відносини у чернечій громаді, відносини у церковній євхаристійній громаді стають загальним ідеалом, який пропонується для світської соціальності. У етиці родинного життя соціальне вчення Константинопольського патріархату особливий наголос робить на абсолютній гідності особистості від моменту її зачаття до природної смерті. Велика увага приділяється захисту дітей від різноманітних загроз у соціумі, пропонуються дієві заходи для уникнення злочинів проти дітей. Також дається апологія усіх сторін сексуального життя родини, засуджуються різноманітні упередження щодо жінок та шлюбу. В цілому соціальне вчення Константинопольського патріархату про родину є виразом етики християнського реалізму, при якому визнання абсолютності певних цінностей поєднується з готовністю зрозуміти і простити людські помилки. У вченні про родину соціальне вчення з позицій комунітаризму переходить до прийняття засад християнського персоналізму. Дод.точки доступу: Богдан Гулямов Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |