Ч-46 Черепанова, Світлана. Філософія родознавства : навчальний посібник / С. Черепанова. - Київ : Знання, 2008. - 460 с. - ISBN 978-966-620-261-4 : 90.00 грн., 100.00 грн.
Рубрики: Філософія--Філософія освіти--Навчальні видання Кл.слова (ненормовані): міф -- міфологія -- генеалогічне покоління -- рід -- сучасне покоління -- соціум -- аксіологія -- українська культура -- етноцентризм -- толерантність -- народна педагогіка -- народне мистецтво -- українська вишивка -- українська вишиванка -- обрядовість -- весілля -- весільна обрядовість -- народини -- сурогатне материнство -- поховання -- українські імена -- українські прізвища -- соціалізація -- родовід -- генеалогія -- родовід Примірників всього: 2 Фаховий коледж «Універсум» (1), Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (1) Вільні: Фаховий коледж «Універсум» (1), Вул. Левка Лук'яненка, 13-Б Читальний зал (1) |
Степин, Вячеслав. Типология научной рациональности и синергетика [Текст] / В. Степин // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 6-29 Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): синергетика -- постнекласична раціональність -- соціокультурна розмірність -- типологія наукової раціональності Анотація: Стаття присвячена розгляду сучасної типології наукової раціональності. Показана роль синергетики в якості однієї з найважливіших екземпліфікацій постнекласичної раціональності. Уведено відмінність між "синергетикою гомеостазу" і "синергетикою еволюції", що спраияє розробці сучасної концепції систем, що саморозвивається. Продемонстровані складні відносини між синергетикою і уявленнями про системи, що історично-розвивається, які розробляються в різних областях науки. Так, опис еволюції в термінах систем, що саморозвиваються, виявився неприйнятним з точки зору класичної раціональності. Докладно розглянута проблема наступності типів наукової раціональності і їх соціокультурна розмірність. Перейти до зовнішнього ресурсу Повний текст Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Добронравова, Ірина. Дескриптивність нелінійного теоретичного знання та самоорганізація нелінійної науки [Текст] / І. Добронравова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 30-42
Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): дескриптивність -- самоорганізація -- нелінійна наука -- нелінійне теоретичне знання Анотація: Відповідність між дескриптивністю нелінійного теоретичного знання про феномен самоорганізації та дескриптивністю епістемологічних моделей в засадах постнекласичної науки, що самоорганізується, демонструє становлення адекватної методології свідомості в сфері лінійних досліджень. Це означає перегляд епістемологічних засад нелінійної методології, зокрема, розуміння наукової істини як нелінійного процесу. Системи, що самоорганізуються, обирають випадковим чином варіант їхньої нелінійної динаміки. Теорія передбачає розгалуження в точних біфуркацій графіків розв’язків нелінійних рівнянь. Реалізація системою однієї з можливостей, вираженої певним розв’язком, не означає, що інші розв’язки не були науковою істиною. Теоретичне пояснення певного стану нелінійного процесу є реальною необхідністю, яка включає інформацію про вибір в точці біфуркації. Тобто це теоретичний опис певного варіанту самоорганізації. Цікаво, що наука про самоорганізацію сама є самоорганізовуваною, доповнюючи дисциплінарну організацію самоорганізацією міждисциплінарних спільнот вчених. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Гофкірхнер, Вольфганг. Hhe rationale for complexity thinking and emergentist systemism [Текст] / В. Гофкірхнер // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 43-51
Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): складнісне мислення -- глобальні проблеми -- емерджентистський системізм Анотація: Підставою для мислення в термінах складних систем є його здатність допомогти розоміни глобальні проблеми та пом’якшити, якщо не розв’язатим їх. Принципи складнісного мислення можуть бути ідентифіковані в контексті переламних припущень Загальної теорії системим Берталанфі, теорії,яка революціонізувала стиль мислення, картину світу та світогляд наукових дисциплін Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Князева, Елена. Когнитивные сети: интерактивность, интерсубьективность, синергия [Текст] / Е. Князева // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 52-78
Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): інтерсуб’єктивність -- енактивізм -- мереживі структури -- автономія -- дзеркальні нейрони -- когнітивні мережі -- складність -- емпатія Анотація: У статті обговорюються деякі властивості когнітивних мереж в контексті сучасних досягнень науки про мережі (Network Science). Саме дослідження мереживих структур і їх дивовижних властивостей надає сьогодні нового тпотужного імпульсу розвитку теорії складних систем (синергетики). Аналіз пізнавальних процесів з точки зору виникаючих в них мереживих структур не тільки сполучається з уже існуючими в когнітивній науці і епістемології поняття (когнітивна ніша, когнітивна карта, когнітивна когірентність), але і привносить деякі нові аспекти в розуміння інтерактивності, інтерсуб’єктивності, синергії в пізнанні і творчості, емпатії. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Герасимова, Ирина. Формирование человеко-гео-космомерного мышления в инженерном образовании [Текст] / И. Герасимова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 79-96
Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): синергетика освіти -- глобальні ризики -- самоосвіта -- складність -- трансдисциплінарність -- мистецтво мислення Анотація: Глобалізаційні процеси, що охоплюють планетарну природу і планетарне співтовариство, породжують нові проблеми синергетики освіти. Загрози зростаючих глобальних ризиків змушуть наукове співтовариство преорієнтовуватися в напрямку співпраці та спільного вирішеня планетарних проблем. У статті розвиваються ідеї формування багатовимірного мислення, відповідного майбутніх цивілізацій. Поняття конвергенції розглядається як ключове на шляху об’єднання гуманітарного і технічного в інженерній освіті. Розвиваються ідеї трансдисциплінарного підходу в навчанні фахівців вищої школи. Пропонуються нові підходи у формуванні методологічного мислення в проективній діяльності, характерною рисою якого стане здатність передбачати ризики. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Горбунова, Людмила. Трансформативне навчання дорослих: поворот до "цілісного розуміння" людини [Текст] / Л. Горбунова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 97-127
Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): критична рефлекція -- енактивізм -- холізм -- система координат -- раціонально-когнітивний підхід -- тілесно-орієнтований підхід Анотація: Відповідно до викликів епохи глобалізації та вимог міжнародної спільноти щодо визначення ролі і змісту освіти в процесах трансформації, інтернаціоналізації та інтеграції постає проблема трансформативної освіти для дорослих як у теоретичній, так і практичній площині: якою є природа трансформації "цілісної людини", яку роль виконують раціональні та екстра-раціональні складові когнітивних процесів, якими мають бути відповідні педагогічні практики, який творчий потенціал індивідів може бути реалізований у нових смислових горизонтах. В процесі інтерсуб’єктивного становлення Теорія трансформативного навчання, заснована Джеком Мезіроу, віднайшла як внутрішній потенціал розвитку, так і зовнішній. Перший погляд в здатності Теорії до самотрансформації на засадах наукової комунікації, критичної рефлексії та раціонального дискурсу. Другий пов’язаний з відкритістю та інклюзивністю Теорія у плюралістичному просторі методології трансдисциплінарної науки. Поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників створило умови для здійснення методологічного повороту - перенесення акценту з раціонально-когнітивістського підходу на енактивізм як концепцію, що базується на принципах холізму, тілесності, афективності, емоційності когнітивних процесів та їх самоорганізації як складних динамічних систем. Це дозволило поглянути на трансформацію особистості як на тілесно-афективний рефреймінг і зробити висновок про його важливу роль в трансформативному навчанні дорослих. В контексті зазначеного методологічного повороту постає завдання мобілізації дослідницької уваги науковців до природи і ролі свіх екстра-раціональних складових трансформативного навчання. В цьому питанні саме енактивістський підхід, включаючи теорію самоорганізації складних динамічних систем, може допомогти нам прояснити роль почуттів і динаміки цілісного живого тіла в трансформації особистості. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Адорно, Теодор. Теорія напівосвіти [Текст] / Т. Адорно // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 128-152
Рубрики: Філософія--філософія освіти Кл.слова (ненормовані): напівосвіта -- інтеграція -- суспільство -- свобода -- культура -- адаптація -- ідея освіти -- відчуження -- інтеграція Анотація: Теорія напівосвіти Адорно була вперше представлена як доповідь на З’їзді німецьких соціологів (1959). В ній розглядаються тенденції, що відбуваються у сучасній освіті і обумовлюють її кризу, яка загострюється у соціокультурних контекстах пізнього капіталізму. Теорія напівосвіти переосмислює і актуалізує концептуалізації освіти та культури у німецькій класичній філософії, марксизмі і фройдизмі, розкриваючи діалектику просвітництва через діагностику спотворень і деформацій освіти в опціях відчуженого духа, що криє у собі небезпеку ліквідації культури, яка перетворюється на масову, і руйнації людського буття через інструменталізацію свідомості та примусову адаптацію. Напівосвіта паразитує на ідеї освіти, яка є внутрішньо суперечливою через поєднання настанов на автономію та адаптацію. Подолання цієї суперечливості можливе через негативну діалектику, яка комплементарно поєднує критику суспільства і критику освіти, відкриваючи для них нові горизонти. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Пролеєв, Сергій. Компетентнісний підхід у філософії освіти: можливості і проблеми [Текст] / С. Пролеєв, В. Шамрай // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 196-212
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): зміст освіти -- освітній стандарт -- порівнянність в освіті -- компетентності Анотація: У статті аналізується потенціал та проблеми визначення змісту освіти на основі компетентностей. Виділені основні колізії цого процесу. Особлива увага приділена реалізації принципу порівнянності в побудові сучасних освітніх стандартів. Проаналізовані суперечності переліку загальних компетентностей з проекту Tuning. В двох таблицях представлені суперечності інтегральної компетентності на троьх освітніх рівнях та загальних компетентностей з двох переліків з проекту Tuning. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Дод.точки доступу: Шамрай, Вікторія Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Мулярчук, Євген. Покликання як мотивуючий чинник розвитку освіти в Україні [Текст] / Є. Мулярчук // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 213-234
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): самореалізація -- феномен покликання -- відповідальність -- досвід -- мотивація -- суспільна користь -- благо -- педагогічна діяльність -- реформа освіти Анотація: У статті ставиться проблема нематеріальної мотивації професійної діяльності, зокрема, у сфері освіти. Вирішується завдання виявити значення покликання для учнівської молоді, студентів педагогічного фаху, а також практикуючих учителів. Вивчемо мотиви випускників шкіл та студентів щодо освіти та подальшої роботи. Для аналізу безпосередньго досвіду покликання студентів та вчителів застосовується метод глибинних інтерв’ю. В результаті дослідження доведено значимість ідеї покликання для учнівської та студентської молоді в Україні, а також її релевантність досвіду практикуючих педагогів. Встановлено структуру феномену покликання як єдності елементів: Бажання-Талант-Реалізація-Благо. Для подальшої дискусії запропоновано визначення поняття покликання. Показано можливі шляхи використання мотиваційного чинника покликання для реформування системи освіти в Україні. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Степаненко, Ірина. Людинотворчий потенціал філософії: стратегічні перспективи вищої освіти [Текст] / І. Степаненко // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 235-245
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): філософія -- людинотворчий потенціал -- перспективи вищої освіти -- універсальні смисли людяності Анотація: У статті розкрито людинотворчий потенціал філософії, який вбачається у тому, що філософія, як "мистецтво пізнання у свободі через творчість ідей", здатна допомогти особистості оволодіти мистецтвом мислення і мистецтвом жити, а також виводить її у широкий контекст сучасності, утримуючи і відкриваючи у ньому універсальні цінності і смисли людяності, осягнені в їх минулих, сучасних і мвйбутніх формах, і, ти самим, виступає "захисницею" і "терапевтом" людства. У сучасних умовах, особливо у контексті Четвертої індустріальної революції, цей потенціал філософії є надзвичайно затребуваним і має бути максимально актуалізований у гуманістичних стратегіях вищої освіти. Але для цого філософії (і філософам) дужн важливо переконливо довести праксеологічну дієвість своїх основних фунцій - гуманістичної, світоглядної, культуротворчої, терапевтичної і максимально розкрити свій людинотворчий потенціал і призначення у цілому. Що передбачає і відповідне оновлення самої філософської освіти. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Предеина, Мария. Должна ли философия быть массовой [Текст] / М. Предеина // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 246-256
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): критика -- філософ -- університет -- епісхема -- союз друзів Анотація: Стаття відштовхується від факту нерозуміння між філософом-викладачем і студентом. У статті вказана різниця між резонами критиків. "Простак" сумує, що не існує чорно-білово світу. А не -"простак" втомився від банальностей. Філософу неважко відродити догму, але тоді філософія перетворюються на ідеологію, а філософ - на "вченого педанта". Важче відповісти на запити не -"простаків" і навчити (навчитися) свободі мислення, критизму. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Гайдамачук, Ольга. Детонація як граматологічна версія філософських текстів [Текст] / О. Гайдамачук // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 257-268
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): детонація -- артикуляція -- інтонація -- деконсрукція -- читання Анотація: Граматологічна версія читання філософських текстів (тлумачимо її як детонацію) екстрополюється на сучасні освітні підходи. Пропонується осмислення різниці між методикою, націлено на лідерську роль лектора (teacher-centered strategy) та методикою, зорієнтованою на особистість студента (learner-centered strategy). Деконструктор ревокує "логоцентричну" інтонацію ( відхиляє субординицію - зосередженість на голосі лектора-експерта як єдиного джерела сенсу) на користь "граматологічної" артикуляції. Фактично деконструкція дає голос замовчання детонаціям.Максимальне розосередження дозволяє визнати студентів різноправними джерелами сенсу, що в західно-європейському освітньому дискурсі називається особистісно-орієнтованим підходом. Стратегія деконструкції розкладнена на три тактичних кроки: 1) традиційне інтонування відкриває філософію; 2) "призупинка" інтонації задля де-тонування проінтонованого (помилка як позитивна цінність); а 3) артикуляція як довершена техніка одночасного зчитування ін- і де-тонацій в їхній взаємнообумовленій повноті має відкривати все поле тонації. Модель "без домінації" сприяє "справедливій грі": інструктор, утримуючись від командної ролі, як рівноправний учасник навчального процесу сам стає учнем нарівні зі студентами, здобуваючи знання щоразу в інший спосіб. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Зінченко, Віктор. Модель інструменталізму у філософії освіти прагматизму та неопрагматизму [Текст] / В. Зінченко // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 269-279
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): філософія освіти -- прагматизм -- демократія -- інструменталізм -- менеджмент -- неопрагматизм -- освіта -- моральна свідомість -- цінності Анотація: Аналізується системно-інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії концепції інструменталізму прагматизму і неопрагматизму у формуванні соціально-ціннісних орієнтацій. Досліджується інструменталістський аспект соціальної філософії та менеджменту освіти, психології та педагогіки концепцій прагматизму і неопрагматизму як галузі управлінських знань про розвиток людини і суспільства. Здійснюється аналіз концепцій менеджменту та філософії інструменталізму, а також класифікація сутності існуючих шкіл, напрямів, розкриваються ідейні протиріччя між ними. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Черепанова, Світлана. Мистецтво в системі філософії освіти [Текст] / С. Черепанова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 280-295
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): філософія освіти -- світоглядний плюралізм -- культуротворчість -- людина -- мистецтво -- тотальність симулякрів Анотація: Буття людини - буття культури - буття мистецтвава становлять організаційну цілісність. Філософія узагальнено виражає світоглядні основи історично конкретної форми культури й значною мірою обумовлює процес пізнання, у тому числі художнього (гармонізація чуттєвої та раціональної сфери свідомості, різних видів інформації -вербальної, сенсорної, структурної, розвиток продуктивного мислення тощо). Культура іманентна творчій діяльності. Відповідно творчість - діяльність культурна, якій властиві інноваційні підходи до вирішення суспільних, професійних, особистісних проблем. У статті мистецтво розглянуто як спеціалізована форма культури і концепт філософії освіти. Методологічно значущими постають світоглядно-філософський . полікультурний, трансдисциплінарний підходи до аналізу мистецтва, динаміки культуротворчості. Філософія0наука-мистецтвао є взаємодоповняльними. Філософське, наукове, художнє пізнання, духовно-практичне освоєння світу виявляють нові культурні смисли знаково-символічного. Філософія освіти, орієнтована на цінності людини й творчості, передбачає освоєння культури і мистецтва, що сприяє творчому розвиткові особистості. Адже сучасна молодіжна аудиторія має досить обмежені знання у галузі класичного, а також сакрального мистецтва. Людинознавчий вимір власне і виявляє діалогічність мислення, художніх традицій, функціонування філософії освіти як відкритої системи здатної до полікультурної комунікації Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Кудлачова, Бланка. Центрально-європейське товариство з філософії виховання (CEUPES) [Текст] / Б. Кудлачова // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 298-303
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): філософія виховання -- міжуніверситецька співпраця -- освіта -- педагогіка Анотація: Авторка даного огляду як одна з засновниць CEUPES презентує основні ідеї та коротко історію товариства, започаткованого 2011 року. Його діяльність спрямована на об’єднання взаємодії фахівців з різних гуманітарних наук і представників суспільства. які зацікавлені спільно тематизувати актуальні проблеми виховання і навчання в країнах Центральної Європи. Практична діяльність товариства передбачає наступне: визначення можливостей використання філософії виховання у формуванні мислення студентів в університетах, обмін документами та ідеями з сучасних проблем освіти у регіоні, взаємодію редакцій наукових часописів, організацію міжнародних наукових конференцій. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |
Предборська, Ірина. Континентальна педагогіка очима учасників симпозіуму CEUPES (17-18 жовтня 2016 року) [Текст] / І. Предборська // Філософія освіти = Philosophy of Education : = Philosophy of Education : наук. часопис. - 2017. - N 1. - С. 304-312
Рубрики: Філософія--філософія освіти--Навчальні видання для вищих навчальних закладів Кл.слова (ненормовані): філософія освіти -- континентальна педагогіка -- симпозіум -- філософія -- освіта -- історія Анотація: У статті презентований короткий огляд виступів на міжнародному симпозіумі Центрально-європейського товариства філософів освіти в Словаччині 2016 рокуЮ тема якого - "Континентальна педагогіка: її проблеми та виклики крізь призму історії та філософії". Висвітлюється робота двох секцій. На одній розглядалася континентальна педагогіка в її регіональному та історичному аспектах, на другій аналізувалися філософські проблеми континентальної педагогіки. Осмислення сучасних освітніх процесів шляхом зустрічної взаємодії педагогічної і філософської дослідницьких традицій не лишень надає потужнього імпульсу для розгортання інноваційних тенденцій в освіті, але й створює концептуальні засади для міждисциплінарного діалогу між педагогікою і філософією, що виявилося у виникненні філософії освіти. Перейти до зовнішнього ресурсу ПОВНИЙ ТЕКСТ Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1) Вільні: ГП ЧЗ (1) |