Шифр: С794174244/2019/3 Журнал 2019р. № 3 Kosinska, A. Constitution of social reality: from "lebenswelt” of Husserl to Garfinkel’s "practical thinking” / A. Kosinska. - P.5-9. - Бібліогр. в кінці ст. Martych, R. Evolution of perception of "living” in religious and philosophical discourse / R. Martych. - P.10-15. - Бібліогр. в кінці ст. Turenko, O. Value and semantic orientation of a Gothic personality in Scotus’s axioms of beatitudo aspiration / O. Turenko. - P.16-21. - Бібліогр. в кінці ст. Ebo, S. Death in Igbo African ontology / S. Ebo. - P.22-28. - Бібліогр. в кінці ст. Horban, R. Creativity as a way of being of a nation (persinalistic aspect) / R. Horban. - P.29-33. - Бібліогр. в кінці ст. Ezeah, G. Literary Journalism in the Face of Global Food Crisis: Techniques on the way out / G. Ezeah, V. C. Gever. - P.34-40. - Бібліогр. в кінці ст. Kompaniiets, L. Organizational culture study as the system element of internal business communication / L. Kompaniiets. - P.41-46. - Бібліогр. в кінці ст. Troitska, O. The axiological potential of the holiday in the development of the collective memory / O. Troitska, O. Popravko, N. Shcherbakova. - P.47-52. - Бібліогр. в кінці ст. Biletsky, V. Political agitation and state of mental maturity of the domestic society / V. Biletsky. - P.53-56. - Бібліогр. в кінці ст. Dodonova, V. Tandem of Populism and Post-truth as the background of development of the modern democracy in Ukraine / V. Dodonova. - P.57-61. - Бібліогр. в кінці ст. Merawi, F. Public Sphere, Rationality and the Limits of the Federal Experiment in Ethiopia / F. Merawi. - P.62-70. - Бібліогр. в кінці ст. Gotska, I. Dynamics of institutionalization of Muslim communities in Crimea: joining the civil society structures / I. Gotska. - P.71-77. - Бібліогр. в кінці ст. Horokholinska, I. Moral challenges of Ukrainian post-secular society: social and value worth of tolerance / I. Horokholinska. - P.78-83. - Бібліогр. в кінці ст. Lomachinska, I. The ideological sources of religious leadership in Ukrainian cultural space / I. Lomachinska, S. Khrypko, G. Iatsenko. - P.84-88. - Бібліогр. в кінці ст. Shepetiak, O. Philosophy of religion in Ukrainian and Western science / O. Shepetiak. - P.89-93. - Бібліогр. в кінці ст. Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |
Horban, R. Creativity as a way of being of a nation (persinalistic aspect) = Творчість як спосіб буття нації (персоналістичний аспект) / R. Horban // Схід = Skhid : аналітично-інформаційний журнал. - 2019. - № 3. - P29-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1728-9343. - ISSN 2411-3093 Кл.слова (ненормовані): творчість -- особа -- нація -- національність Анотація: У статті виконано аналіз проблеми зв'язку творчого та національного аспектів у вимірі особового буття індивіда й спільноти в контексті вітчизняного інтелектуального дискурсу, яка є актуальною з огляду на нову хвилю екзистенційної кризи, яку відчуває сучасна людина. Ідею творчості як безперервного континууму буття нації репрезентовано концепціями відомих культурних і громадських діячів української діаспори ХХ століття, що представляють різні сфери: культурознавчу, літературознавчу й літературну - Є. Ф. Маланюк, педагогічну й літературну - Г. Г. Ващенко, церковно-релігійну, богословську й журналістикознавчу - С. О. Ярмусь, мистецтвознавчу й мистецьку - Б. І. Стебельський. Доведено, що сформована на основі кордоцентричної світової парадигми і таким чином персоналістично й екзистенційно передумована українська інтелектуальна думка про усвідомлення моральної цінності особистості, яка переважає в українській ідеології, екстраполюється від індивіда до етнонаціональної спільноти. Отже, нація вважається людиною. Оскільки персоналізм передбачає активне й творче ставлення до світу і розглядає людину як творчий елемент і конститутивну ознаку, цілком закономірно, що в контексті розгляду нації як спільної особи виникає проблема онтологічного зв'язку між творчим і національним. Протягом минулого століття український інтелектуальний дискурс сформував думку про те, що глибокі психологічні потреби людської особи задовольняються через творчість, що також виправдовує її богоподібність, проявляється унікальна душа народу, а головне, духовне об'єднання всіх поколінь людей здійснюється в цілісну особисту спільність. Автор виокремлює історіософську концепцію Євгена Маланюка, який розглядає денаціоналізацію творчої сфери євразійського культурного простору, що, в свою чергу, призвело до її деперсоналізації, головної причини кризи сучасного мистецтва. Таким чином, у межах досліджуваного інтелектуального дискурсу окреслюється думка: втрата особового зв'язку творчої особи з нацією не тільки призводить до кризи мистецтва і кризи особистості, а й загрожує існуванню нації, це дає підстави розглядати творчість як спосіб буття нації. Дод.точки доступу: Горбань Річард Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2) Вільні: ГП ЧЗ (2) |