Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (61)

Каталог авторефератів та дисертацій (4)

Мережеві ресурси (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=ПЕРЕЖИВАННЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи с 1 за 9

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Недавня К.
Назва : Метафора тіла як основний спосіб концептуалізації хвороби у текстах двотисячників [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2013/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): хвороба--двотисячники--метафора--тіло--тілесність
Анотація: У статті порушено проблему концептуалізації хвороби в сучасній українській поезії. Представлено різні підходи до розуміння поняття «хвороба». Розкрито феноменологію здоров’я та хвороби як полюсів континууму людського буття. Індивідуальний досвід переживання захворювання значно модифікується під впливом панівних у суспільстві когнітивних, етичних і естетичних настанов щодо способів інтерпретації тілесних феноменів. У статті показано залежність концепту «хвороба» від існуючих в культурному суспільстві уявлень про будову людського тіла.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Погребняк І.
Назва : Епістолярій як артефакт духовності [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 3. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2015/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): епістолярій--духовність--лист--письменницький епістолярій
Анотація: У статті розглянуто проблему духовності, що актуалізується у кризові періоди суспільного розвитку, проаналізовано основні теоретикометодологічні засади означеної теми, визначено домінантні засади духовності особистості в епістолярії митців слова. Запропоновано вивчати листи письменника як сучасника своєї епохи, у результаті чого проступає картина духовності чи бездуховності не тільки конкретних дій, думок і вчинків адресатів, а й картина духовності суспільства Окреслено епістолярій як категорію, що демонструє сутнісні формати духовності адресатів, адже саме людині притаманні мислення, свідомість, емоції, переживання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Девдюк І.
Назва : Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей "Метелики на шпильках" та роману "Місіс Делловей") [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 2. - С. 42-55. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): феміністичний дискурс--внутрішній час--екзистенція--емотивний досвід--цілісність--вільний вибір
Анотація: Актуальність статті зумовлено відсутністю компаративних досліджень творчого доробку І. Вільде та В. Вулф — яскравих представниць феміністичної прози в українському та англійському письменстві. Метою розвідки є визначення спільних і своєрідних концептів феміністичного дискурсу у трилогії «Метелики на шпильках» І. Вільде та романі «Місіс Делловей» В. Вулф — найбільш знакових творах авторок. Дослідження використовує теоретичні та методологічні засади компаративних і феміністичних студій, діалогізму М. Бахтіна та ін. У процесі аналізу виявлено спільну імпресіоністично-психологічну домінанту зазначених творів, у межах якої актуалізовано авторські феміністичні інтенції. Їх слід розглядати як невід’ємний елемент новаторських орієнтацій письменниць, що загалом відповідало модерністській ідеології з її концептом свободи самовираження особистості. Феміністичний дискурс актуалізовано в образах головних героїнь, яких попри різний вік об’єднує парадигма власне жіночого переживання світу, де радість перетікає в раптовий сум, захопленість — у гірке розчарування. Їхні внутрішні світи розбудовано в смисловому полі часу, який є важливим текстоорганізуючим компонентом. Вітальність розглянуто як форму самозахисту, збереження гармонії та цілісності жіночої особистості. Психологічну та поведінкову повноту образів Дарки і Клариси оприявнює почуття до чоловіків, що є важливим кроком у процесі набуття внутрішнього досвіду. Доведено, що для головних героїнь творів ключовим є відстоювання автентичності та внутрішньої свободи як необхідна умова здійснення вільного вибору. Перспективним для подальших студій визначено екзистенційний дискурс прози письменниць.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Роман Евгения Водолазкина "Авиатор" как текст постмодерна [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 4. - С. 1-9. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): культурсоціологія--культурна антропологія--пустоти і невизначеності--деконструкція--літературне уявне (фікціональне)--авторські стратегії
Анотація: Роман Євгенія Водолазкіна «Авіатор» доцільно аналізувати з позицій не лише традиційно літературознавчих, але й культурної антропології та культурсоціології. Можна припустити, що в ситуації постмодерну так звані культуральні структури набувають відносно автономного існування у власній владі дискурсу, який інколи виходить зпід контролю своїх творців. Стається відмова від абсолюту канонічного тексту у зв’язку з посиленням ролі контексту в інтерпретації. Інтерес до структури й системи змінюється на інтерес до процесуальності і дискурсивності в ситуації невизначеності й проміжності. Як наслідок, у культурному просторі постмодерну своєрідно поєднуються неперервності та перервності, тому виникають пустоти й проміжки комунікативної дії. З позицій цього підходу переглядаються і давні принципи ставлення до літературного тексту та його аналізу, що призвело до «антропологічного повороту» і виокремлення антропології літератури. Проблему автора в такому разі можна артикулювати як спробу поєднати давні гуманістичні цінності з варіативністю етики в ситуації множинної ідентичності. При цьому авторській деконструкції підлягає не лише створений ним художній текст, але й авторські стратегії. Формується амбівалентна й невизначена царина, у якій автор одночасно і письменник, і арт-критик, і літературознавець з гранично зниженою дистанцією між собою і персонажами. Вольовим зусиллям він виходить із зони класичного модерну в зону постмодерну як у сад розгалужених стежинок, де панують Уявлення, Переживання та Бажання. За рахунок знищення дистанції між автором і персонажами починається плідний авторський само- і психоаналіз
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мейзерська Т.
Назва : Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2020/26/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): війна--свідомість--горизонт--протоімпресія--спогад--наратив--феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко О.
Назва : Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 2. - С. 42-50. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): письмо--травма--травматичне письмо--автобіографічне письмо
Анотація: Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великии корпус художніх і документальних творів, присвячених віи ні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідеи Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фрои да. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, якии втілении у таких ознаках: письмо як акт тілеснии / фізичнии , особливии м’язовии рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії ; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливии тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішніи діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постіи не співвіднесення подіи та розмислів у межах пар «Я — Іншии », «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливии травматичнии досвід; письмо як спосіб звільнення від травми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чорнобильський А., Кирилова О.
Назва : Соціальний обмін емоціями в системі соціальних медіа: результати аналізу коментарів до крипіпасти на платформі Reddit [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 4. - С. 245-251. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): соціальний обмін емоціями--соціальні медіа--reddit--крипіпаста
Анотація: Актуальність статті пояснюється комунікативною значимістю та тими функціями, що має система соціальних медіа сьогодні. Американська платформа Reddit є не лише маи - данчиком для спілкування світового рівня, але и простором для можливого втілення моделеи взаємодії офлаи н-середовища. Наразі зростає як популярність мережі Reddit, так і ї ї впливовість на фізичнии світ. Об’єкт дослідження — коментарі користувачів до високообговорюваної крипіпасти «My Sleep Paralysis Demon is Actually A Pretty Chill Guy», що була опублікована в спільноті NoSleep — наи популярнішому сабредиті, де користувачі діляться свої ми хорор-дописами. Крипіпаста виступила зручним матеріалом для дослідження завдяки свої и комунікативніи природі. Це цифровии вигадании контент, що сприи мається як реальнии (через внутрішні правила спільноти NoSleep) і не має темпорального характеру. У статті вивчається процес соціального обміну емоціями, повторного ї х переживання під час опису події , яка ї х викликала. Для вирішення поставленої мети — з’ясувати, чи дозволяє Reddit переносити закони реальної соціальної інтеракції в онлаи нпростір, — було використано комплекс методів, провідним серед яких був ручнии інтентаналіз. У результаті дослідження виявлено, що фідбек користувачів може бути представлении однією з трьох форм (чи певною ї х комбінацією): прямим емоціи ним фідбеком, що виражає певну емоцію, отриману після прочитання крипіпасти; коментуванням історії , що є переважно раціональним висловлюванням думок щодо історії ; та особистим досвідом, що є викладом інформації про юзерів, які коментують крипіпасту. Ї хніи підрахунок продемонстрував наявність спільних рис між офлаи новим соціальним обміном емоціями та и ого діджитальним аналогом. Співвідношення різних форм коментарів залежить від ступеня обговорюваності крипіпасти та специфіки центральної теми. Крипіпаста наразі активно привертає увагу науковців з усього світу, проте досліджуються переважно ї ї становлення та формування як жанру діджитального середовища. У цьому ж дослідженні було зроблено акцент на специфіці крипіпасти на Reddit з урахуванням внутрішніх правил ком’юніті. Для подальших досліджень перспективним видається вивчення інших жанрів діджитального середовища з перспективи соціального обміну емоціями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Качур, Ірина
Назва : Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 179-184. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.3 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): американська література--екзистенціалізм--екзистенціалістський мотив--відчай
Анотація: У статті досліджується художня репрезентація екзистенціалістського мотиву відчаю в романі Кормака Маккарті«Старим тут не місце». Твір є глибоко філософським і спонукає до роздумів, адже в ньому порушуються екзистенційні питання цінності людського життя та мети людського існування. Предметом дослідження є екзистенціалістський мотив відчаю. Проблема полягає в особливостях репрезентації цього мотиву в сучасній літературі. Мета дослідження —розглянути літературне втілення екзистенціалістського мотиву відчаю в романі «Старим тут не місце». Методи, застосовані в ході дослідження, охоплюють уважне прочитання, яке служить для ідентифікації мотиву відчаю в романі, та аналіз персонажів, який допомагає дослідити, як головні герої переживають відчай , і виявити їхні психологічні й емоційні реакції на екзистенційні виклики, з якими вони стикаються. Новизна дослідження полягає в тому, що пропонується новий погляд на аналіз роману в контексті екзистенціалістських мотивів, особливо мотиву відчаю. Результати дослідження показують, що у творі екзистенціалістський мотив відчаю виникає як наслідок усвідомлення внутрішньої безглуздості й абсурдності людського існування. Головні герої постій но переживають відчай , оскільки суспільство, у якому вони живуть, позбавлене сенсу і керується жорстокістю, що вказує на глибокі зміни моральних та етичних стандартів у сучасніи цивілізації . Протагоністи належать до різних поколінь і відрізняються за своїм соціальним статусом та способом мислення, але вони поділяють спільний досвід переживання відчаю в певні моменти свого життя. Відчай , якии вони відчувають, спричинении змінами, що зазнає суспільство. Ці транс-формації в глобальному масштабі провокують зміни етичних норм і моралі, породжуючи повсюдне відчуття дисонансу та моральної двозначності. Герої помічають, що насильство стає необхідною умовою для виживання, оскільки правосуддя доводить свою неспроможність боротися зі злом, гроші та наркотики займають провідне місце, замінюють релігію, а вартість людського життя знецінюється. Світ здається абсурдним і позбавленим сенсу, однак головні герої відчайдушно намагаються знайти свіи шлях крізь темрявута віднайти сенс і справжність у, здавалося б, байдужому й хаотичному світі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дика Н., Глазова О.
Назва : Формування аксіологічного простору особистості в процесі навчання української мови [Електронний ресурс]
Кільк.характеристики : on-line
Місце публікування : Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науковий журнал/ Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, Благодійний фонд ім. А. Макаренка. - Київ: Едельвейс, 2021. - Вип. 2. - С. 48-54. - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2021.2.6 (Шифр Н057263/2021/2). - ISSN 1609-8595, DOI 10.28925/1609-8595.2021.2.6
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): цінності--морально-ціннісні орієнтації--загальна середня освіта--методика навчання--українська мова
Анотація: У статті висвітлено особливості формування аксіологічного простору особистості у процесі навчання української мови. Проаналізовано наукові праці щодо висвітлення в них окресленої проблеми. Доведено, що останнім часом велику увагу зосереджують на вивченні цінностей в історичному контексті. Визначено передумови для формування ціннісних орієнтацій, які закладаються в дошкільному віці, проте саме формування відбувається у віці підлітковому, коли зростає зацікавлення питаннями моралі, етики, світогляду, а інтереси учня переключаються з конкретного на загальне. Наголошено, що структура ціннісних орієнтацій містить три компоненти: пізнавальний (усвідомлення сутності явища, його якостей і властивостей), емоційний (переживання цінності явища), мотиваційно-поведінковий (готовність діяти відповідно до усвідомленої цінності в ситуації вибору), на основі яких формуються критерії ціннісного вибору. З’ясовано, що вирішальна роль у формуванні в учнів ціннісних орієнтацій на уроках української мови належить дидактико-методичному ресурсові, тобто добору текстів і речень відповідного змісту та методично доцільної системи завдань до них, а також тем для творчих робіт та дискутування. Акцентовано увагу на структурно-функціональній технології формування морально-ціннісних орієнтацій на уроках української мови, яка містить етапи: інформаційно-пізнавальний, діяльнісно-практичний, узагальнювально-дискусійний. Наведено приклади різнорівневих вправ і завдань, що сприятимуть формуванню аксіологічного простору особистості учня.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)