Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (106)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=анкетування<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи с 1 за 19

Курбан, О.
Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- медіаконтент -- критичність мислення -- медіаграмотність -- інформаційна стійкість -- інформаційна безпека -- інформаційне поле -- інформаційна війна
Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бучинська, Дар’я Леонідівна.
Використання відео в навчальному процесі - потреба сьогодення / Д. Л. Бучинська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. - Київ : Київ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2015. - N 1. - С. 101-107DOI 10.28925/2414-0325.2015.1.101ue7. - Библиогр. в конце ст.

Кл.слова (ненормовані):
навчальний процес -- нтернет-покоління -- покоління Z
Анотація: У статті розглянуто особливості навчання Інтернет-покоління, наведено результати анкетування студентів щодо потреб використання відео в навчальному процесі. Проаналізовано переваги та недоліки створення та використання навчального відео, запропоновано рекомендації для створення якісного відеоматеріалу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ІБВ (1), ГП ЧЗ (2), Ф2 (1)
Вільні: ГП ІБВ (1), ГП ЧЗ (2), Ф2 (1)

Знайти схожі

Кулімова, Ю. Г.
Використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи / Ю. Г. Кулімова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 34-41, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
вчитель початкової школи -- професійно-педагогічна підготовка -- інформаційно-комунікаційні технології
Анотація: У статті актуалізуються проблеми фахової педагогічної освіти, зокрема питання використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Автор окреслила коло актуальних проблем, вирішення яких можливе за умови запровадження елементів змішаної системи навчання із використанням хмарних технологій (забезпечення доступу до різних освітніх ресурсів; інтенсифікація системи професійно-педагогічної освіти; розвиток творчих та інтелектуальних здібностей студента засобами цифрових сервісів; комунікативна діяльність на основі спільних освітніх та фахових інтересів та ін.). У статті наведено результати онлайн анкетування студентів спеціальності «Початкова освіта» щодо визначення ступеня використання веб-застосунків у процесі психолого-педагогічної підготовки та міри їх зацікавленості у застосуванні хмарних технологій у подальшій професійній діяльності. Охарактеризовано основні напрями удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи за умови використання веб-технологій (поєднання традиційного та онлайн навчання; використання веб-квестів, Google-сервісів, Е-посібників, мультимедійних презентацій тощо; розвиток критичного та креативного мислення, пізнавальної мотивації; оптимізація самостійної роботи за рахунок мобільності, гнучкості та доступності хмарних сервісів; постійне професійне зростання викладачів з метою оволодіння високим рівнем цифрової грамотності). Висвітлено шляхи впровадження хмарних сервісів у освітній процес вищої школи (Google Sites, Google Classroom, Google Docs, Google Charts, Canva, Piktochart, Scratch). Розкрито систему принципів, які сприяють ефективній організації психологопедагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи за допомогою вебтехнологій.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Терлецька, Т. С.
Аналіз використання масових відкритих онлайн курсів в освітньому процесі університету на прикладі спеціальності "дошкільна освіта" / Т. С. Терлецька // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 136-146, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
масовий відкритий онлайн курс -- дистанційне навчання -- освітній процес
Анотація: У даній статті розглянуто питання використання масових відкритих онлайн курсів в освітньому процесі закладів вищої освіти, проаналізовано підґрунтя для їх впровадження, оцінено переваги та недоліки їх застосування для забезпечення дистанційної складової освітнього процесу. В рамках дослідження особливостей впровадження МВОКів у електронні навчальні курси в Київському Університеті імені Бориса Грінченка було проведено анкетування студентів спеціальності “Дошкільна освіта” другого (магістерського) рівня, в якому взяли участь 50 респондентів, що проходили масові відкриті онлайн курси під час навчання. За результатами опитування було визначено, що більшість студентів (від 68 до 78% в залежності від курсу) повністю задоволені даним форматом навчання та розглядають його як один із способів професійного розвитку в майбутньому. Стаття окреслює складнощі, з якими зіштовхувалися студенти під час роботи з МВОКами; зазначено можливі шляхи їх подолання. Проаналізовано відповідність можливостей, що забезпечують масові відкриті онлайн курси, запитам сучасних студентів щодо шляхів реалізації позааудиторного навчання. Окреслено позитивні сторони застосування таких курсів як частини електронного навчального курсу, зокрема мотиваційний фактор щодо завершення відповідних МВОКів. Також приділено увагу питанню готовності науково-педагогічного персоналу до використання масових відкритих онлайн курсів у їх професійній діяльності. Проведено опитування викладачів Київського університету імені Бориса Грінченка, за результатами якого визначено, що лише близько 30% викладачів мали досвід використання МВОКів в освітньому процесі, але близько 80% респондентів зацікавлені в подальшому вивченні та практичному застосуванні подібних ресурсів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Морзе, Н. В.
Шляхи розвитку smart-університету (досвід Київського університету імені Бориса Грінченка) / Н. В. Морзе, Л. С. Непреєнко, Є. М. Смирнова-Трибульска // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 191-205, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
SMART-університет -- компоненти е-простору сучасного університету -- цифрові компетентності
Анотація: В статті розглянуто зміст поняття SMART, як «інтелігентний, розумний», абревіатура також розшифровується так: S – мета має бути чіткою, конкретно визначеною та сформульованою, а результат, який необхідно отримати, зрозумілим; M – мета має бути вимірюваною (у грошових одиницях, відсотках, балах тощо); A – необхідно ставити достатньо складні цілі, що передбачають докладання зусиль та впровадження інновацій; R – мета повинна бути реалістичною в межах наявних ресурсів, знань та встановленого часу на її досягнення; T – мета має бути визначена у часі. Визначено властивості SMARTуніверситету: гнучкість навчання в інтерактивному освітньому середовищі, що містить сучасну електронну складову; забезпечує персональне та адаптивне навчання студентів; вільний доступ всіх учасників освітнього процесу до контенту, в тому числі електронного, з будь якого місця в світу. Подано модель SMART-системи та передумови розвитку SMARTуніверситету, до яких відносять технологічні чинники, що забезпечують нові засоби і технології для навчання в сучасному інформаційно-телекомунікаційному середовищі; соціальні фактори, які включають потреби суспільства в отриманні нової якості освітніх послуг; економічні фактори, які полягають в тому, що освіта завжди обумовлювала значний внесок в розвиток макроекономіки. А в умовах становлення цифрового суспільства трансформована система освіти сприятиме визначенню місця університету в розвитку інноваційної економіки країни. Узагальнено основні підходи до управління розвитком SMART-університету. Висвітлено деякі аспекти впровадження складових SMARTуніверситету, таких як система електронного навчання LMS, хмарні технології, інституційний репозиторій, Wiki-портал, електронний документообіг тощо. Описано пропозиції щодо удосконалення управління розвитком на основі узагальнення зарубіжного досвіду в організації освіти дорослих та його адаптації до реалій українського університету. Проаналізовані результати анкетування студентів та викладачів щодо розвитку SMARTпростору в університеті (на прикладі КУБГ). Представлені деякі рекомендації, зокрема, що однією з умов науково-організованої та теоретично обґрунтованої системи навчання протягом життя є організація SMART-простору в університеті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Непреєнко, Л. С.
Смирнова-Трибульска, Є. М.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Воротникова, І.
Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті / І. Воротникова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 101-118, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.101118. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
цифрова компетентність вчителя -- післядипломна освіта -- неформальна післядипломна освіта
Анотація: В статті визначено умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Проаналізовано міжнародні стандарти ЮНЕСКО, європейські рамки цифрових компетентностей для громадян (DigComp 2.1 і освітян (Digcompedu) та узагальнено критерії до визначення та оцінювання цифрової компетентності у вчителів. Результати дослідження представлено на основі досвіду підвищення кваліфікації педагогів міста Києва з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування (анкетування, бесіди). Анкетування дозволило визначити основні запити вчителів щодо формування індивідуальних траєкторій професійного розвитку, в тому числі в напряму підвищення рівня цифрової компетентності. Визначено умови формування цифрової компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти: цифровізацію освіти, наявність нормативно-правових документів щодо стандартів та вимог до цифрової компетентності вчителя (міжнародні, інституційні, національні), необхідність розробки та впровадження критеріїв розвитку цифрової компетентності вчителя (тести, анкети і т. п.), запровадження міжнародних, вітчизняних проектів із питань використання ІКТ, готовність післядипломної освіти забезпечити формування цифрової компетентності вчителів (ІТінфраструктура, наявність наукових, навчально-методичних ресурсів та середовищ та компетентних кадрів), розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти, в яких працює вчитель (апаратне, програмне забезпечення, в тому числі цифрові лабораторії, підключення до швидкісного Інтернет, персоналізовані інформаційно-освітні середовища і т.д). Крім того важливою умовою визначено мотивацію вчителя до неперервного професійного розвитку та самооцінювання ним цифрової компетентності. Доведено, що розробка і запровадження національних стандартів цифрової компетентності вчителя, надання йому права самому вирішувати, в яких інституціях підвищувати кваліфікацію, сприяють запровадженню нових підходів до побудови індивідуальних маршрутів розвитку цифрової компетентності педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Грановська, Т.
Готовність учителів природничих наук до застосування мобільних технологій для навчання учнів / Т. Грановська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 7. - С. 30-39, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
мобільне навчання -- мобільні технології -- мобільні додатки
Анотація: У статті розглянуто особливості появи технології мобільного навчання. Визначено генезу мобільної освіти у напрямі дистанційного та електронного навчання та розвиток у напрямі змішаного навчання. Проаналізовано зарубіжний досвід та дослідження вітчизняних учених щодо впровадження мобільного навчання в освітній процес українських закладів освіти. З огляду на проведений літературний аналіз було з’ясовано актуальність застосування цієї інноваційної технології, проте зазначено недостатність вивчення використання в освітньому процесі мобільних технологій, зокрема при навчанні природничим дисциплінам. Автором статті проведено експериментальне дослідження у вигляді анкетування з метою з’ясування стану застосування мобільного навчання у закладах загальної середньої освіти та виявлення готовності учителів природничих предметів застосовувати мобільні технології для навчання учнів. Встановлено, що учителі застосовують мобільні технології на уроках, переважно для організації роботи з електронними підручниками і пошуком матеріалу в Інтернеті, рідше для демонстрацій відеодослідів під час практичних робіт. Зазначено, що перешкодами для застосування мобільних технологій є: недостатність інформації про навчальні можливості мобільних технологій, відсутність методик для їх використання, вплив політики адміністрації на процес навчання, а також вік учителів. Розглянуто та наведено приклади мобільних технологій, які доцільно використовувати під час викладання природничих предметів. Проаналізовано мобільні додатки та вказані їх дидактичні можливості під час конкретних видів діяльності на уроці. Результати дослідження підтвердили готовність учителів до застосування мобільного навчання, зокрема через застосування мобільних технологій під час уроку. У роботі наведено переваги мобільних пристроїв у застосуванні їх навчальних можливостей на відстані. Доведено перспективність застосування мобільних технологій у освітньому процесі під час навчання учнів. У тексті статті окреслено перспективи майбутніх досліджень щодо розробки методики застосування мобільних пристроїв для навчання природничих предметів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Міськевич, Л.
Формування готовності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності: результати експерименту / Л. Міськевич // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 69-78, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
інноваційні педагогічні технології -- керівник закладу загальної середньої освіти -- заклад загальної середньої освіти -- готовність до застосування -- управлінська діяльність
Анотація: Стаття присвячена результатам педагогічного експерименту, перевірці ефективності підготовленого Факультативного курсу «Формування готовності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності». Кількісні і якісні показники одержаних даних під час дослідження показали позитивний вплив запропонованого факультативного курсу на формування готовності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності. У статті висвітлено результати дослідження, яке проводилося серед студентів другого рівня вищої освіти, спеціальності 073 “Менеджмент”, освітньої програми “Управління навчальним закладом”. У дослідженні були використані Анкета для визначення рівня знань про інноваційні педагогічні технології у майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти (розробка автора), Анкета для вивчення здібностей особистості до творчого саморозвитку (І. В. Нікішина) та Анкета для визначення мотивації професійного навчання В. Г. Каташева. У статті представлено результати анкетування та узагальнену динаміку рівнів готовності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності до та після формувального експерименту у вигляді діаграм. З метою оцінки статистичної значущості динаміки змін у рівнях готовності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності та оцінювання відмінностей між показниками контрольних та експериментальних груп у результаті експериментальної роботи було використано метод математичної статистики – критерію Пірсона χ2 («критерій хі-квадрат»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Фамілярська, Л.
Реалізація віддаленої освітньої взаємодії в післядипломній педагогічній освіті / Л. Фамілярська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 169-180, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
дистанційна взаємодія -- підвищення кваліфікації -- онлайн навчання -- розвиток -- цифрові технології
Анотація: Оновлення способів взаємодії між суб’єктами освітнього простору, зміна форматів професійної діяльності фахівця потребує пошуку вдосконалення освітніх практик спрямованих на розвиток цифрової компетентності науково-педагогічних та педагогічних працівників у післядипломній педагогічній освіті. У статті досліджено основні виклики реалізації дистанційної освітньої взаємодії в умовах карантинних обмежень на курсах підвищення кваліфікації у закладі післядипломної педагогічної освіти. Запропоновано підходи, які реалізують навчальну комунікацію з використанням можливостей цифрових технологій у післядипломній педагогічній освіті. Виокремлено переваги та обмеження віддаленої освітньої взаємодії в процесі навчання дорослих. Систематизовано цифрові засоби та технології організації навчання на курсах підвищення кваліфікації педагогів. Охарактеризовано особливості проєктування сучасного освітнього середовища в закладі післядипломної педагогічної освіти, що дозволяє створити і впровадити комплекс освітніх стратегій для реалізації віддаленої освітньої взаємодії. Розглянуто зміст поняття «дистанційне навчання», «онлайн навчання» та охарактеризовано моделі організації підвищення кваліфікації педагогів на платформі дистанційного навчання Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради. Результати дослідження досвіду організації підвищення кваліфікації педагогів Житомирської області отримано з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування, анкетування, бесіди. Проведене опитування науковопедагогічних працівників та педагогів курсів підвищення кваліфікації виявило необхідність адаптування змісту, форм та засобів навчання до вимог суспільних запитів, змін у роботі науково-педагогічних працівників закладів післядипломної педагогічної освіти та вдосконалення цифрової компетентності вчителів-предметників.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

Васильченко, Л. В.
Досвід реалізації дистанційного навчання в умовах пандемії / Л. В. Васильченко, Н. М. Шацька // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 43-55, DOI 10.28925/2414-0325.2021.105. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
дистанційне навчання -- змішане навчання -- інформаційне середовище -- навчально-пізнавальна діяльність здобувачів освіти -- електронні ресурси -- засоби комунікації
Анотація: Сучасне інформаційне суспільство формулює завдання щодо виховання фахівців, здатних мобільно адаптуватися в життєвих ситуаціях, самостійно набувати необхідних знань та застосовувати їх на практиці. Проблеми з надання освіти, що виникли під час встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом, вимагали в реальній діяльності пошуку шляхів їх раціонального розв’язання, використовуючи сучасні технології. Така ситуація спонукала педагогів грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, самостійно розвивати власну цифрову компетенцію. Розвиток сучасних технологій урізноманітнив методи комунікації педагогів та здобувачів освіти. У даній статті подано аналіз реалізації дистанційного навчання у Запорізькому регіоні, зокрема увага приділена труднощам, з якими зіткнулися педагоги, здобувачі освіти, їх батьки та шляхів нівелювання проблем запровадження дистанційного освітнього середовища. Моніторинг діяльності різних учасників освітнього процесу дає можливості для систематизації інформації та подання рекомендацій щодо подолання таких труднощів. Досвід 2020 року та результати анкетування показали, що практично не відбувалося окремо дистанційного та електронного навчання. Онлайнанкетування проводилося протягом березня 2021 року з метою визначення думки педагогів Запорізького регіону про організацію навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти за дистанційною формою навчання. Аналіз онлайн-опитування свідчить, що ефективність дистанційного навчання в закладах освіти Запорізького регіону залежить від технічного забезпечення навчального процесу, від майстерності педагогів, які беруть участь у цьому процесі, використання ефективної комунікації. Учасники опитування вважають, що мотивація педагога має вплив на ефективність дистанційного навчання менше, ніж мотивація здобувача освіти. На думку багатьох респондентів, розклад уроків не змінився, а от звичний розклад життя змінився кардинально. Значна кількість педагогів підкреслює, що працюють за комп’ютером більше половини доби. Аналіз статистичних даних та вільно висловлених думок педагогів, учасників опитування, дозволяє припустити, що поки не знайдено ефективних рішень щодо організації «віддаленого» навчання здобувачів освіти, але є педагоги, які знаходяться в інноваційному пошуку.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Шацька, Н. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Фамілярська, Л. Л.
Інтеграція цифрових технологій в освітнє середовище закладу дошкільної освіти / Л. Л. Фамілярська // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 174-183, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1115. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання -- виховання -- дошкільний вік -- онлайн ресурси -- цифрові технології
Анотація: У статті розкрито актуальність оновлення професійних умінь педагога закладу дошкільної освіти, зокрема способів взаємодії та комунікації в умовах розвитку цифрового суспільства, системи освіти та життя людини в цілому. Досліджено основні передумови використання цифрових технологій у навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти серед яких: заборона батькам відвідувати заклад дошкільної освіти; надання батьками переваги комунікації з педагогами через використання сучасних цифрових засобів і технологій та раннє залучення дітей дошкільного віку до перегляду медіаконтенту. Це прискорило використання цифрових технологій педагогами не тільки для розробки індивідуальних планів навчання та виховання дошкільнят, а й для емоційного посилення заняття, розумовому розвитку, підтримці дитячої творчості. Систематизовано підходи інтеграції цифрових технологій в навчально-виховний процес закладу дошкільної освіти та охарактеризовано методичні підходи щодо використання цифрових технологій у роботі вихователів, вчителів-логопедів, музичних керівників та інструкторів з фізичної культури закладів дошкільної освіти. Виокремлено перспективні та доступні цифрові засоби та технології створення освітнього контенту фахівцями закладу дошкільної освіти. Охарактеризовано методичні аспекти створення завдань для сучасних дошкільнят покоління α з використанням доступних онлайн ресурсів та виокремлено їх вплив на розвиток дитини дошкільного віку. Узагальнено результати опитування вихователів закладів дошкільної освіти Житомирської області, отримані з використанням емпіричних методів: спостереження, опитування, анкетування, бесіди. В цілому окреслено та запропоновано шляхи інтеграції можливостей цифрових технологій в освітній процес закладу дошкільної освіти, що дозволяє цілісно та цікаво для сучасних дітей покоління α представляти інформацію з різних освітніх галузей, видів діяльності в процесі реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Прошкін, В. В.
Діагностика інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університеті [Електронний ресурс] / В. В. Прошкін. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 1(9). - С. 192-203. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
інтеграція -- наука -- університетська освіта -- професійна підготовка -- майбутній учитель
Анотація: У статті розглянуто результати констатувального етапу експерименту з проблеми інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів. Розроблено критерії інтеграції: мотиваційно-цінісний, дослідницько-когнітивний, діяльнісно-результативний. Узагальнено інформацію про різні аспекти інтеграції науки й освіти, яку отримано від студентів і викладачів у результаті анкетування, бесід, спостереження: питання масовості студентської науки; механізми заохочення студентів, які займаються науково-дослідною роботою; чинники, які приваблюють і не приваблюють студентів у науковій роботі. Подано опис реального стану інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетах України, що здійснюють підготовку педагогічних кадрів. Виявлено проблемне поле інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університетській підготовці майбутніх учителів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

13.

Khomik, О.
Practical course-conference using youtube as interactive teaching form of professionals in higher educational institutions [Електронний ресурс] = Практичне заняття-конференція з використанням youtube як інтерактивна форма навчання фахівців у вищих закладах освіти / О. Khomik, О. Kovalchuk. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 1/2. - С. 312-324, DOI 10.28925/2312-5829.2018.1-2.5123. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
викладачі -- інтерактивні методи -- практичне заняття-конференція -- фахівці
Анотація: У статті розглянуто систему поглядів на проблему використання інтерактивних методів навчання у вищих закладах освіти. Розкрито зміст поняття «інтерактивні методи навчання», під якими розуміється взаємопов’язана спільна діяльність студентів і викладача, за якої всі учасники освітнього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, занурюються в атмосферу співпраці зі спільного вирішення проблем. Доведено, що використання інтерактивних методів під час викладання навчальних дисциплін у вищій школі позитивно впливає на процес навчання та підвищує у студентів мотивацію до роботи. Охарактеризовано значення практичних занять як форми організації навчального взаємодії між викладачем та студентами. Визначено роль викладача та студентів під час проведення практичних занять-конференцій. Описано процедуру проведення інтерактивного практичного заняття-конференції з використанням YouTube, яка розширює можливості традиційного навчання, удосконалює методику викладання дисциплін в нових умовах. Доведено, що проведення практичних занять у формі конференції з використанням YouTube забезпечує розкриття змісту теми на конкретних професійних прикладах, які сприяють формуванню у студентів творчого підходу, залучають їх до колективної пізнавальної діяльності, дискусій тощо. Наведені приклади відеоматеріалів, зібраних з YouTube для проведення практичного заняття-конференції на тему «Мовний етикет» з навчальної дисципліни «Менеджмент». Представлені результати анкетування викладачів вищих навчальних закладів щодо проведення ними інтерактивних практичних занять-конференцій з використанням YouTube, які засвідчили про те, що практичні заняття у наведеній формі є малопоширеними у вищих закладах освіти, але є цікавими для викладачів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Kovalchuk, О.
Оксана Ковальчук
Оксана Хомік

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

14.

Бірюкова, Т.
Використання інтерактивних технологій для підвищення рівня мотивації студентів [Електронний ресурс] / Т. Бірюкова, Л. Шинкура. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 3/4. - С. 107-117, DOI 10.28925/2312-5829.2018.3-4.1159. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
анкетування -- інтерактивні технології -- круглий стіл -- мотивація
Анотація: У статті розглядаються особливості використання інтерактивних технологій навчання для підвищення рівня мотивації студентів до вивчення природничих дисциплін. Зроблено за допомогою програми табличного процесора графічний порівняльний аналіз зміни відповідей студентів на запитання авторської анкети до використання інтерактивних технологій та після та наголошено на зміну мотивації до навчання у відповідях другої анкети. Очевидним стає факт необхідності додаткової просвітницької роботи зі студентами на теми з історії медицини для допомоги у формування їх кінцевих цілей навчання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Шинкура, Л.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

15.

Єсіпова, О.
Дослідження мотивації майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю [Електронний ресурс] / О. Єсіпова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 3/4. - С. 121-129, DOI 10.28925/2312-5829.2019.3-4.121129. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
мотив -- мотивація -- навчальна діяльність -- прагматичні мотиви
Анотація: У статті розглянуто підходи до визначення поняття мотивація та мотив, проведено аналіз навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Встановлено, що однією з причин незацікавленості тих, кого навчають навчальним процесом під час вивчення педагогічних дисциплін є низька мотивація. На основі анкетування та інтерв’ювання досліджено мотивацію студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, з’ясовано динаміку змін мотивації від вступу студентів до закладу вищої освіти та домінування у тих, кого навчають прагматичних мотивів, розроблені рекомендації по формуванню позитивної мотивації.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

16.

Купрій, Т.
Анкета "викладач очима студентів" як інструмент реалізації підвищення якості освіти у ЗВО [Електронний ресурс] / Т. Купрій. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 2. - С. 64-79, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
анкетування -- викладачі -- опитування -- студентство -- якість освіти
Анотація: У статті висвітлено питання дієвості анкети «Викладач очима студентів» як інструменту оцінювання особистісних і професійних якостей викладачів та їх прямі зв’язки зі студентством у контексті педагогічного, соціологічного, управлінського вимірів та крос-культурних соціологічних досліджень. Розкрито різні підходи до формування питань анкети світових університетів із акцентом на педагогічну майстерність, контакт з аудиторією, інтерес студентів до предметів, значимість для майбутньої професійної діяльності. Запропоновано автором дослідження власну анкету, апробовану в пілотажному соціологічному дослідженні та теоретично корисну для педагогів й адміністративного корпусу, які спонукатимуть викладача до самовдосконалення
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

17.

Solomakha, A.
Preparation of future teachers for using digital technologies in the process of early foreign language teaching [Електронний ресурс] = Підготовка майбутніх педагогів до застосування цифрових технологій у процесі раннього навчання іноземних мов / A. Solomakha, N. Kosharna. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 125-140, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
дошкільна освіта -- раннє навчання іноземних мов -- підготовка майбутніх вчителів -- початкова освіта -- сучасні засоби навчання -- цифрові технології
Анотація: Стаття присвячена питанню підготовки майбутніх педагогів до застосування цифрових технологій у процесі раннього навчання іноземних мов. У процесі дослідження доведено, що майбутній педагог з раннього навчання іноземних мов у сучасному світі повинен бути готовим і спроможним застосовувати цифрові технології для навчання дітей; для налагодження педагогічної співпраці з колегами в межах свого навчального закладу, своєї країни та зарубіжними колегами; для налагодження інтерактивної співпраці з дітьми закладу дошкільної освіти та учнями початкової школи; опанувати методику пошуку необхідної освітньої інформації в Інтернеті та методикою безпечної роботи з цифровим контентом тощо. У дослідженні брали участь 44 студенти ІІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальностей “Початкова освіта” та “Дошкільна освіта”, Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. У статті представлено результати анкетування студентів, визначено стан інформаційної грамотності; можливості володіння методикою пошуку в Інтернеті та роботі з цифровим контентом; готовність до педагогічної співпраці за допомогою цифрових технологій; готовності студентів до застосування цифрових технологій в процесі раннього навчання дітей іноземній мові. У процесі проведення дослідження було оновлено засоби формування іншомовної комунікативної компетентності в межах дисципліни “Іноземна мова з методикою навчання”, а саме, відбувалось системне застосовування цифрових технології, серед яких лексичні онлайн-тренажери, навчальні відео, інтерактивні ігри для опрацювання лексико-граматичного матеріалу тощо. За результатами дослідження визначено подальші шляхи формування готовності студентів педагогічних спеціальностей до застосування цифрових технологій у процесі раннього навчання іноземної мови.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Kosharna, N.
Кошарна Наталія
Соломаха Анжеліка

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Шумков, Ігор.
Стан сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі ВВНЗ [Електронний ресурс] / І. Шумков. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2023. - № 4(43). - С. 169-179, DOI 10.28925/2312-5829.2023.410 . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
вищі військові заклади освіти -- майбутні офіцери -- військова розвідка -- інформаційно-освітнє середовище -- освітній процес -- фахова компетентність
Анотація: У статті розглянуто певні особливості підготовки майбутніх офіцерів військової розвідки з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності, організації навчально-виховного процесу, концептуальних принципів їх підготовки у вищих військових навчальних закладах. З’ясовано стан сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах. Мета статті полягає в дослідженні стану сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців військової розвідки в інформаційно-освітньому середовищі вищих військових навчальних закладах. У дослідженні, згідно з поставленими завданнями і перевіркою вихідних припущень, використовувались наступні методи дослідження, що взаємодоповнювали один одного: бесіди, аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації, інтерв’ювання, анкетування, тестування, діагностики для вивчення стану проблеми та констатації стану сформованості фахової компетентності майбутніх фахівців.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Бонь, О.
Викладачі та студенти Вищого інституту народної освіти в Києві початку 1920-х рр. у системі більшовицького ідеологічного контролю / О. Бонь // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 2. - С. 30-35, DOI 10.28925/2524-0757.2021.24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
українська гуманітарна інтелігенція -- Київ -- Вищий інститут народної освіти -- ідеологічний тиск
Анотація: У статті проаналізовано систему політичного контролю у закладах вищої освіти радянської України початку 1920-х рр. Із створенням Вищого інституту народної освіти на основі Київського університету розпочалась політико-ідеологічна фільтрація викладачів і студентів. Зокрема, формами контролю над викладачами була подача звітів й анкетування, а над студентами — через комісію з оцінювання політичного рівня (політичній реєстрації). Це значно змінило політико-ідеологічну ситуацію у ВІНО.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)