Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=біографізм<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи с 1 за 2

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарева О., Бітківська Г., Брацкі А.
Назва : Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 47-53. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): біографічна драма--ідентичність--мова--словник грінченка--місце пам’яті--антиколоніальні естетичні маніфестації --деколоніальний проєкт
Анотація: Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та й ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам’яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії . Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасніукраї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території . Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій , сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біляцька, Валентина
Назва : «У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 15-23. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): вірш-присвята--адресована лірика--тоталітарний режим--україна--художній документ
Анотація: Поетичний доробок Олекси Гай-Головка, українського письменника і громадського діяча діаспори, представлено трьома томами вибраного. Його лірика досліджена переважно в контексті тем і мотивів українськомовних поетів Канади (І. Накашидзе): любов до України, мотив ностальгії, образ степу тощо. Адресована лірика поета не досліджувалася, тому метою статті є осмислення виявів, мотивів і визначення своєрідності зображення предмета й адресата віршів-присвят письменника. Дослідження здійснено за допомогою порівняльно-історичного, семіотичного методів, контекстуального аналізу тексту, принципів рецептивної естетики з посиланням на роботи вітчизняних науковців щодо генологічних тенденцій, жанрової своєрідності адресованої лірики. Серед цих дослідників — Л. Бондар, Ю. Клим’юк, Ю. Ковалів, В. Назарець, Л. Скорина, М. Ткачук. Новизна дослідження полягає в розгляді поезій-присвят О. Гай-Головка, у яких крізь призму конкретного адресата репрезентовано переважно долю України й українського народу в «комуно-московському рабстві». Результати дослідження. «Ліричні портрети» О. Гай-Головка різні за жанровою модифікацією: вірш-присвята «Друзям», «Повнорунним вівцям», «Тарасові Шевченкові»; лист-присвята «Лист до матері», «Лист до Юрія Смолича»; присвята-звертання «Народе мій», «До Валеріана Ревуцького», «До Юрія Головка»; присвята-епітафія «Федорові Одрачеві», «Василю Стефанику» тощо. Вірші-присвяти не завжди мають жанрові рефлекси в назві, у таких поезіях після назви вказані адресати з місткою довідкою або вказівкою на подію: «Баляда про воїв» Юрію Стефаникові, «Пісня» В. Русальському, «На вічну пам’ять Волинякові». Особливістю адресованої лірики О. Гай-Головка є біографізм, наскрізним образом є Україна, уярмлена «комуною», рідний народ, «кайданами скутий», «придушений неславою». Переосмисленням біблійно-християнських мотивів та образів («До Митрополита Іларіона», «Владиці Борисові в день від’їзду до Едмонтону», «Упалим») відтворено трагізм власної долі й долі українського народу в тоталітарному суспільстві. Вірші-присвяти О. Гай-Головка мають помітне значення в збереженні та ретрансляції індивідуальної, історичної, культурної пам’яті, є художнім документом злочинів тоталітарного режиму («Чекістам», «Сталінові», «До московських окупантів і їхніх малоросів яничарів») і важливим інтерпретаційним кодом, що дає реципієнтові змогу виявляти важливість і масштабність порушених проблем, приховані смисли таємниці людської душі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)