Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (119)

Каталог авторефератів та дисертацій (1)

Мережеві ресурси (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=взаємини<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Забіяка І.
Назва : Роль поетизму в еволюції чеського та українського літературознавства [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. - № 3/4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2013/3/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): авангард--поетизм--літературознавство--структуралізм--празький лінгвістичний гурток
Анотація: У статті розглянуто взаємини чеського авангардного напряму поетизму та літературознавства, зокрема структуралізму Празького лінгвістичного гуртка. Визначено наукові положення ПЛГ, які виникли під впливом авангардної літератури. Це визначення форми і змісту як бінарної опозиції, завжди присутньої у художньому творі; увага до мови як головного формального елементу творів; межі естетичного/неестетичного; протиставлення старого і нового як рушійна сила розвитку мистецтва. Крім того, простежено вплив концепцій представників ПЛГ на наукові погляди Д. Чижевського, викладені у його відомій «Історії української літератури»
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): антропологічнии поворот--антропологія літератури--символічне «перевизначення ситуації »--уявне--літературна фікціональність--історичний досвід--повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гальчук О.
Назва : Ремінісценції танцю Саломеі і танцю смерті в авторських моделях літератури порубіжжя [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 128-135. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): топос танцю--ерос--танатос--ремінісценція--модернізм--інтерпретація ідентичність--символ
Анотація: Предметом дослідження є топос танцю в літературі порубіжжя. У статті розглянуті витоки його прочитання крізь призму Еросу і Танатосу, проаналізовані твори з «танцювальною» образністю та з’ясована ї ї роль у поетиці текстів. Ці завдання зумовлені метою окреслити авторські моделі, оприявлені в «танці Саломеї » і «танці смерті». Застосовано компаративнии , міфологічно-архетипнии , історико-культурний методи дослідження для розгляду специфіки інтерпретації танцю в естетичних координатах модернізму та контексті проблематики національних літератур. Інтерес до цих аспектів побутування архетипних топосів і потреба означити авторські репрезентації як варіанти національної визначають актуальність студії . У результаті дослідження виявлено, що ремінісценції танцю Саломеї і танцю смерті зумовлені сприйняттям порубіжжя «чумною добою»; естетичним осмисленням танцю як персоніфікації феномену смерті; зацікавленням тілесністю як соціокультурним концептом і ї ї чуттєвим пізнанням; відродженням мистецтва танцю; інтересом до теми Сходу; популярністю еротичних мотивів і персонажа «жінка-дитина»; актуальністю архетипних «кодів» для тріади «життя — смерть — творчість». Як витоки модерністської інтерпретації танцю на перетині Танатосу і Еросу проаналізовано поезію Ш. Бодлера. Для и ого танцювальної образності характерні ї ї іронічне осмислення крізь призму екзистенціи них категоріи і тлумачення в контексті есхатологічної и естетикологічної проблематики. Розвиток бодлерівської традиції оприявлено в зразках «нової драми»: у Лесі Украї нки ремінісценціями танцю Саломеї є танець як втілення тілесної свободи («Лісова пісня») і танець як знак упокорення та вибір «смерті» духу («Оргія»). У «Ляльковому домі» Г. Ібсена тарантела — це і образ святкової атмосфери, і знак сфальшованих ціннісних орієнтирів персонажів. Танець віщує катастрофу «лялькового» дому Нори і водночас відкриває перспективи для пошуку власної самості. Danse makabre у М. Коцюбинського (танець Івана із Чугаи стром у «Тінях забутих предків») і Т. Манна (танець у химерному сні Ашенбаха в «Смерті у Венеції ») пов’язании з інфернальним; символізує усвідомлення героями нової «реальності» і перехід на іншии рівень світосприи няття; концентрує танатологічне и еротичне та визначає складні взаємини духу і тіла як проблематику творів. Проте в М. Коцюбинського це танець-двобіи , щоб захистити кохану, а в Т. Манна — символ загибелі душі Ашенбаха и визнання ним «чужого бога». Для обох персонажів танець є попередженням про близьку фізичну смерть. Але для Ашенбаха це и останніи акт умирання як митця, натомість для Івана — возз’єднання з коханою для набуття власної цілісності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шалак, Оксана
Назва : Наукова співпраця Каленика Шейковського і Бориса Грінченка крізь призму епістолярного наративу [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 206-212. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): каленик шейковський--борис грінченко--листи--епістолярний наратив
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що через листи Каленика Шейковського до Бориса Грінченка розкриті наукові взаємини вчених, спільність їхніх зацікавлень, взаємна підтримка і допомога —окремий епізод у біографіях, який характеризує обох як надзвичайноретельних лексикографів, талановитих мовознавців, знавців фольклору. Предмет дослідження —епістоляріи К. Шейковського та рецензія Б. Грінченка на «Опыт южнорусского словаря», які осмислено як джерела до біографій науковців. Метою стала реконструкція міжособистісних наукових зв’язків, особливостей співпраці дослідників за допомогою порівняльно-історичного методу, джерелознавчих прийомів і засобів, що дали змогу відтворити окремий період у життєписах учених. У результаті дослідження виявилося, що науковці обмінювалися окремими зафіксованими лексемами, 1888р. К.Шей ковськии надсилав опубліковании випуск «Опыта юж-норусского словаря» Б.Грінченку, на що той відгукнувся схвальною рецензією на сторінках львівського часопису «Зоря». На підставі его-документів можна констатувати, що К.Шейковський видавав словник власним коштом, Б.Грінченко допомагав йому порадами. Науковці обмінювалися власними працями, а також К. Шейковський надіслав своєму адресату 18 загадок із варіантами. Листи містять відомості про точну кількість лексем на окремі літери в словнику. Епістолярний наратив насичений подробицями життя, які створюють неповторну картину світу не тільки обох учених, тодішнього наукового життя, а й видавничої справи, побуту людей науки, ставлення до українства в імперії . Листи К. Шей ковського —свідчення матеріальних труднощів фактично засланого до М. Мензелінска Уфимської губернії небезпечного для імперії знавця української мови, який працював і в умовах ізоляції та переслідування. Над «Опытом...» К. Шеийковськиий працював понад 30 років, видати його повністю вченому перешкоджали і цензура, і його статус небезпечного українофіла, проте навіть ті два томи (у трьох випусках), які вдалося опублікувати, були значним внеском у мовознавство и фольклористику, змінили обізнаність із лексичним складом української мови
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Драч О. "Докорінна реорганізація…": попечитель М. І. Пирогов (1858–1861) і заходи вдосконалення фаховості вчителів Київського навчального округу/ О. Драч (стр.6-14)
Соколова Н. C. Безкоштовне навчання в Університеті св. Володимира у ХІХ ст./ Н. C. Соколова (стр.15-20)
Будзар М. Міські спільноти Києва початку 1880-х рр. у "Щоденнику" Олександра Половцова/ М. Будзар, Т. Терещенко (стр.21-29)
Бонь О. Викладачі та студенти Вищого інституту народної освіти в Києві початку 1920-х рр. у системі більшовицького ідеологічного контролю/ О. Бонь (стр.30-35)
Салата О. Казимир Малевич в авангардних дискусіях 1928–1930 років/ О. Салата (стр.36-41)
Савченко С. Олена Апанович у колі київських науковців: навчання в аспірантурі/ С. Савченко (стр.42-48)
Шевченко О. Абеляр та Елоїза: особисті взаємини у соціокультурному контексті ХІІ ст./ О. Шевченко, А. Кліпенштейн (стр.49-57)
Андрєєв В. Михайло Бернов як піонер пішохідного туризму: подорож Іспанією та Алжиром (Частина І. Іспанія. Листопад 1893 р. — лютий 1894 р.)/ В. Андрєєв, С. Андрєєва, О. Каряка (стр.58-66)
Левітас Ф. Переддень і початок німецько-радянської війни в дослідженнях істориків зарубіжжя/ Ф. Левітас, Ш. Рамазанов (стр.67-74)
Sadowska J. Masowe przyjazdy Polaków na Ukrainę w latach 80. XX wieku jako przejaw przemian polityczno-gospodarczych w bloku wschodnim/ J. Sadowska (стр.75-86)
Мотуз М. Ян Замойський як представник Белзького воєводства на Варшавському конвокаційному сеймі 1573 року/ М. Мотуз (стр.87-94)
Знак М. Посли генерального сеймика Руського воєводства на коронаційний сейм 1669 року/ М. Знак (стр.95-102)
Ковальов Є. Ментальна мапа Григорія Ґалаґана: територіальне й етнонаціональне структурування в картині світу українського дворянина (середина 1830-х — середина 1860-х років)/ Є. Ковальов (стр.103-110)
Позднякова І. Учнівські квартири: з історії повсякденного життя учнів Єлисаветградської шестикласної прогімназії 80-х років XIX століття/ І. Позднякова (стр.111-116)
Якубовський І. Відображення намірів влади з утягування школярів до кола виконавців Голодомору 1932–1933 рр. у районній пресі Київщини та Чернігівщини/ І. Якубовський (стр.117-123)
Бондар С. Колізії світського й духовного у державно-громадській діяльності митрополита Іларіона (Івана Огієнка)/ С. Бондар (стр.124-130)
Щербак В. Козацький реєстр 1638 р. як історичне джерело/ В. Щербак (стр.131-136)
Яблонський В. Пошуки зовнішньополітичного вибору Державного центру Української Народної Республіки у 1939–1940 рр./ В. Яблонський (стр.137-142)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шевченко О., Кліпенштейн А.
Назва : Абеляр та Елоїза: особисті взаємини у соціокультурному контексті ХІІ ст.
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 2. - С. 49-57. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.27 (Шифр К269584624/2021/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.27
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): п’єр абеляр--елоїза--вчитель--високе середньовіччя--шлюб--целібат--сексуальність--оскоплення
Анотація: Статтю присвячено розгляду непересічних індивідуальностей середньовічного суспільства — філософа П’єра Абеляра та його учениці Елоїзи. Винятковий історичний випадок добре задокументованої інформації про особисті стосунки дозволяє співвіднести світогляд коханців та їхнє життя з соціокультурними реаліями епохи. Проаналізовано автобіографію П’єра Абеляра, листи сучасників, листування Елоїзи з Абеляром. Наголошено на поступах суспільної свідомості ХІІ ст. через призму аналізу світогляду досліджуваних персоналій. Розглянуто конфлікт поглядів індивідуумів з католицькою середньовічною світоглядною системою. Через дослідження трансформації стосунків вчителя та учениці, а в майбутньому — коханців, доведено, що погляди Елоїзи та Абеляра ілюструють діапазон можливостей середньовічного сприйняття особистих взаємин, співзвучний новим викликам епохи, однак невід’ємний від свого часу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савчук, Інна
Назва : Редакційна політика Михайла Грушевського в журналі «Україна» (1924–1930)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 2. - С. 40-48. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.5 (Шифр К269584624/2016/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.5
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): журнал україна--українська історіографія--редакційна політика--тематика публікацій--авторський колектив
Анотація: У статті висвітлено обставини видання журналу «Україна» та формування основних принципів його редакційної політики. На підставі комплексу джерел проаналізовано особливості редакційної діяльності М. Грушевського, його взаємини зі співробітниками часопису. Зроблено висновок, що редакційна політика журналу «Україна» була зорієнтована на висвітлення широкої палітри проблем у галузі українознавства і здійснення критичного огляду історіографічної продукції.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)