Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (605)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Мережеві ресурси (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=відповідальність<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-42

Chervona, L.
Social and cultural determinants of the university social responsibility [Електронний ресурс] / L. Chervona, O. Bulvinska. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 2. - P25-31, DOI 10.28925/1609-8595.2021.2.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
університет -- соціальна відповідальність -- детермінанти -- заклади вищої освіти
Анотація: Розвиток людської цивілізації переконливо доводить, що людина, народжуючись в певну історичну епоху в певній країні, готується не до життя загалом, а до життєдіяльності в конкретних соціокультурних умовах. Аналіз наявної філософської, педагогічної, соціологічної літератури та напрями наукових і освітніх досліджень свідчать, що в останні роки помітно посилилася увага дослідників до проблеми соціальної відповідальності сучасних університетів. Діяльність університетів ніколи не обмежувалася лише підготовкою майбутніх фахівців, а виконувала соціальну функцію відтворення і розвитку самого соціуму і систем його життєдіяльності, реалізуючись через процеси трансляції культурних норм у змінюваних історичних обставинах, щоразу на новому матеріалі соціальних відносин. Незважаючи на те, що серед дослідників відсутня єдність щодо визначення соціальної відповідальності університету та сфер її здійснення, є загальне розуміння її як певного зобов’язання закладу вищої освіти перед суспільством. Саме тому важливо усвідомлювати, що соціальну відповідальність університетів потрібно розглядати в контексті загальної соціокультурної динаміки розвитку конкретного суспільства. У сучасному розумінні соціокультурна складова соціальної відповідальності університетів є сукупністю взаємопов’язаних економічних, соціальних і культурних відносин до освіти, наявність та зміст яких дозволяє їй (освіті) відповідним чином відповідати на вимоги соціуму і не тільки продуктивно діяти, але і саморозвиватися, самоорганізовуватися, оновлюватися, змінюватися і впливати на соціальні процеси. Соціальна відповідальність університету як соціального інституту перед суспільством, його окремими групами і прошарками полягає в його зобов’язанні сприяти своєю діяльністю розв’язанню важливих соціальних проблем.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Bulvinska, O.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Kosharna, N.
Modern European experience of practical teacher training [Електронний ресурс] = Сучасний європейський досвід практичної підготовки вчителів / N. Kosharna. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 1. - С. 143-155, DOI 10.28925/2312-5829.2021.1.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
європейський досвід -- партнерська школа -- педагогічні спеціальності -- практична підготовка -- знання технологій
Анотація: Стаття присвячена питанню необхідності вивчення сучасного європейського досвіду практичної підготовки вчителів. Дослідження наукових робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників показує, що ефективність підготовки майбутніх учителів до їх практичної діяльності безпосередньо залежить від всіх рівнів, а саме: освітньої політики і підтримки держави, законодавчої основи у сфері педагогічної підготовки, сучасних програм базової підготовки вчителів, внутрішньої мотивації стати вчителем. Вказано на необхідність застосування комплексного підходу до формування готовності студентів до педагогічної професії. Оскільки ми говоримо про європейський досвід, особливу увагу приділено вивченню та аналізу нормативної законодавчої європейської бази, що допомагає визначити нові стратегії розвитку системи практичної підготовки вчителів, вибудовує рекомендації щодо ефективності впровадження інноваційних методів та технологій в процес підготовки вчителів. У процесі практичної підготовки особливу роль відіграє партнерська школа як практична база підготовки вчителів. Засвоєні студентами теоретичні знання мають бути практично і системно застосовані у партнерській школі, що забезпечить практичну професійну підготовку майбутнього педагога. Доведено, що на педагогічну практику покладають ключові завдання у підготовці педагогів. Аналізуючи досвід окремих країн у питанні практичної підготовки, варто взяти до уваги соціальний та педагогічний виміри, які регламентують діяльність педагога. Соціальний вимір регламентує відповідальність педагога перед суспільством за виховання кожної конкретно взятої дитини, виконання першочергово завдання вчителя – здійснення турботи про учнів. Педагогічний вимір регламентує дидактичну діяльність педагога, у межах якої відбувається реалізація цілей освіти. Організація практичної підготовки майбутніх педагогів з урахуванням зазначених вище вимірів обумовлює її значущість як вагомого чинника формування фахівця для всіх ланок освіти. Окрім того, важливим маркером є необхідність формування якостей, необхідних для практичної підготовки майбутнього вчителя. Студентів навчають розвивати такі педагогічні характеристики як гнучкість, рефлексивність, педагогічна професійна комунікація, здатність приймати альтернативні рішення, і, крім того, студентам допомагають сформувати такі риси особистості як товариськість, креативність, мобільність, незалежність, відповідальність за свою поведінку. особистий вибір, рішення і результати діяльності вчителів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кошарна Наталія

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Kosharna, N.
Students` critical thinking skills development within pedagogical specialties of master`s educational level in the content of the discipline "professional communication in a foreign language" [Електронний ресурс] = Розвиток навичок критичного мислення студентів- магістрантів педагогічних спеціальностей у змісті дисципліни «професійне спілкування іноземною мовою» / N. Kosharna. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 2. - С. 14-25, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
англійська мова -- іноземна мова -- критичне мислення -- навичка -- магістерський освітній рівень -- педагогічні спеціальності -- підготовка вчителя
Анотація: Стаття присвячена питанню розвитку навичок критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у змісту дисципліни «Професійне спілкування іноземною мовою». З’ясовано, що розвиток критичного мислення майбутніх педагогів безпосередньо залежать від розвитку навичок спілкування у сфері професійної діяльності. Сучасні вимоги до підготовки магістра потребують від нього перш за все бути плідним учасником міжкультурної комунікації і мати необхідні навички та вміння професійного, ділового та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, бути спроможними оволодіти новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела, вміти аналізувати та синтезувати її з подальшим застосуванням у сфері професійної діяльності. Акцентовано увагу на потребі застосування інтегрованого підходу (мовний і фаховий) в опануванні професійним спілкуванням іноземною мовою (англійською), що дозволяє майбутньому педагогу навчитися спілкуватися англійською мовою в професійнопедагогічній, суспільній, та особистісній сферах діяльності; сформувати критичний стиль мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлексивність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позицій і точок зору, альтернативності прийнятих рішень; розвинути такі базові якості особистості як комунікабельність, креативність, мобільність, самостійність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності. Виокремлено технології, які позитивно впливають на розвиток навичок критичного мислення студентівмагістрантів педагогічних спеціальностей. Доведено, що важливість співвіднесення, порівняння, перевірка отриманої інформації або її пошук інформації призводять до професійно коректного іншомовного спілкування; систематизують знання за вивченою темою, розширюють словниковий запас, вдосконалюють та активізують навички вживання в мовленні слів професійного дискурсу, розвивають критичне мислення та творчі здібності майбутніх педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кошарна Наталія

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Kostiuk, T.
Key stepping stones of modern higher education: trapped values and reshaping of the paradigm [Електронний ресурс] / T. Kostiuk. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2024. - Вип. 2. - P18-28, DOI 10.28925/2412-0774.2024.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595. - ISSN 2412-0774

Кл.слова (ненормовані):
соціальна відповідальність -- вища освіта -- сталий розвиток -- штучний інтелект -- цілі сталого розвитку
Анотація: Стаття присвячена перегляду доктринальних основ і цінностей у сфері вищої освіти з урахуванням впливу соціальних змін. Для досягнення мети дослідження проаналізовано стратегічні документи таких спеціальних інститутів, як ЮНЕСКО, Міжнародна асоціація університетів (IAU), Європейська асоціація університетів (EUA), Асоціація університетів Співдружності (ACU), Обсерваторія Великої Хартії (Observatory of the Magna Charta) тощо. Наголошено, що відповідні документи серед основних ціннісних і доктринальних основ сучасної вищої освіти наголошують академічну свободу, інституційну автономію та соціальну відповідальність; підвищення ролі вищої освіти в досягненні цілей сталого розвитку; орієнтацію освіти на потреби ринку праці і розвиток м’яких навичок, зокрема критичного мислення, вміння приймати рішення, адаптивності та емоційного інтелекту. Важливими тенденціями розвитку вищої освіти є також цифровізація і використання штучного інтелекту. І якщо цифровізація вже є обов’язковою після обмежень пандемії COVID-19 та масового розвитку вищої освіти в умовах глобалізації, то ставлення до поширення штучного інтелекту досить неоднозначне. Відзначаючи, що перевагами використання штучного інтелекту у вищій освіті є його здатність адаптуватися до індивідуальних стилів навчання і звільняти час від рутинних завдань, науковці попереджають, що надмірне використання цього інструменту, може перешкоджати розвитку таких основних навичок, як робота в команді, лідерство, емпатія, креативність, критичний аналіз і навички незалежного мислення, які мають вирішальне значення для майбутніх ринків праці.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Luhova, Т. А.
Development of augmented reality technologies for academic libraries as an experience of synergetic learning = Розробка технологій доповненої реальності для академічних / Т. А. Luhova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 116-135, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1011. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання студентів за спеціальністю Інформаційна -- бібліотечна та архівознавна справа -- проблемне навчання -- технології доповненої реальності -- академічні бібліотеки -- навчання на основі інновацій -- ігрове навчання -- проектне навчання -- синергетична освітня модель
Анотація: Мета дослідження – виявити особливості застосування технологій доповненої реальності при підготовці фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, здатних розв`язувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній галузі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачають застосування положень і методів інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Робота у проектних студентських групах з розробки бібліотечної доповненої реальності розглядається як синергетична освітня модель, що логічно поєднує різні педагогічні напрями: проблемного та інноваційного навчання, проектного та глибинного навчання та навчання, заснованого на іграх. У статті порушено питання зближення традиційних форм теоретичного та практичного навчання на основі організації інноваційної діяльності студентів у просторі академічної бібліотеки на прикладі розробки AR-технологій. Визначено особливості розробки та впровадження інформаційних технологій доповненої реальності у роботі з документними фондами академічних бібліотек у процесі проблемного навчання, орієнтованого на інновації. Встановлено, що маркерна технологія створення доповненої реальності є інтуїтивно зрозумілою для студентів-гуманітаріїв і практичного засвоєння знань, набутих з дисциплін «Документознавство», «Стандартизація в інформаційній сфері», «Бібліотечні технології та бібліотекознавство», зокрема засвоєння знань інформаційних рівнів документів, стандартів в бібліотечній діяльності, анотування та індексування бібліотечних документів. AR-технології дозволяють в ігровій формі заглибитися в документалістику та бібліотекознавчі аспекти створення змісту документа AR, оволодіти навичками складання тематичних посилань. У новітніх освітніх концепціях проблемного (PBL), інноваційного (IBL), проектного (PjBL), ігрового (GBL) та активного (AL) навчання основний акцент робиться на прикладне вирішення проблем та впровадження інновацій, які відповідають потребам конкретної організації. Це нівелює цінність фундаментального теоретичного занння, що реалізується під час засвоєння теоретичного лекційного матеріалу як фундаментальної основи синергетичного навчання на прикладі студентської роботи з розробки доповненої реальності для академічних бібліотек. Ми доводимо важливість співвіднесення лекційного матеріалу як вихідної точки для студентських інновацій до реальних потреб академічної бібліотеки. Результати дослідження стануть поштовхом для впровадження PBL, PjBL, AL, GBL та IBL у вищій освіті в процесі розробки інновацій студентами в нових навчальних середовищах, таких як академічні бібліотеки. Також ініціювати роботу із впровадження інформаційних технологій AR у діяльність університетських бібліотек. АR слід розглядати як важливе доповнення до інструментів, які університети та бібліотеки можуть використовувати для залучення своєї аудиторії до навчання цифрової культури та грамотності. Це має сприяти розвитку бібліотечної справи та підвищити статус університету. Робота студентів з бібліотечною технологією AR характеризується складністю, креативністю, міждисциплінарним характером, вимогою до співпраці студентів гуманітарних та технічних профілів. Все це розвиває у студентів важливі компетенції: творчість, вміння застосовувати теорію на практиці, працювати в команді, постійно вчитися, відповідальність розробника, систематичне мислення, залучення, орієнтація на суспільнозначимі інновації. Синергетична освітня модель сприяє також реалізації принципу вибірковості освітніх компонент та індивідуальної траєкторії навчання, адже під час розробки бібліотечних AR, студенти дізнаються про інші освітні програми, вибіркові освітні компоненти та можуть здійснити свідомий вибір. У статті пропонується розглядати інформаційні технології AR не лише в перспективі програмування, але і як інструмент синергетичного навчання, що гармонійно поєднує PBL– AL–PjBL–GBL–IBL, а також як предмет бібліотечних та документальних досліджень (нові інструменти документування). Ми наголошуємо на фундаментальному навчанні та його постійному тестуванні на практиці. Вихідним пунктом у розробці інновацій студентами є навчальний матеріал, а не потреби організації, для якої інновації розробляються. Оскільки інноваційний процес - це досвід навчання, покликаний показати прикладну силу теоретичних знань. Запропоновано багатофакторну модель оцінки студентських інновацій в процесі їх фахової підготовки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лугова Т. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Shepel, M.
Development of the future managers’ deontological culture in the process of teaching a foreign language [Електронний ресурс] / M. Shepel. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - P50-56, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
деонтологічна культура -- іноземна мова -- професійна етика -- менеджери
Анотація: У статті розглядається роль бібліотек у забезпеченні принципів академічної доброчесності як складової якості вищої освіти. Проаналізовано основні принципи академічної доброчесності (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність). Культуру академічної доброчесності розглянуто як організаційний дух та клімат, який інформує про етичну поведінку та пропагує її, а також ефективно вирішує етичні проблеми. Обґрунтовано важливість цих принципів в академічному середовищі. Культуру доброчесності зазначено як фактор, який допомагає формувати спільноти на основі довіри, що впливає на стратегії, поведінку та діяльність у навчальних та науково-дослідних установах. Чесність визначено необхідною передумовою для справжнього навчання, цінності отриманого диплому та виконання робочих обов’язків на відповідальних посадах, зокрема у медичних, юридичних, інженерних та бухгалтерських професіях. Висвітлено роль бібліотек у підвищенні обізнаності про плагіат, правильне цитування за допомогою APA та MLA. Виявлено здатність бібліотекарів зробити набагато більше для забезпечення академічної доброчесності; підкреслено роль бібліотек як центрів якості даних та їх функціонування як центрів, де збирається разом велика кількість досліджень та публікацій закладу. У статті зазначено роль бібліотекаря у реалізації практики академічної доброчесності. Підкреслено важливість розуміння внутрішніх та зовнішніх факторів, що спричиняють академічну нечесність. Досліджено досвід українських бібліотек щодо забезпечення принципів академічної доброчесності. Зазначена роль Української бібліотечної асоціації у реалізації принципів академічної доброчесності, яка створила проєкт «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», який здійснюється за підтримки Посольства США в Україні, і у якому можуть взяти представники різних бібліотек, зацікавлені та задіяні до дотримання академічної доброчесності в своїх установах. Набуття компетенцій у дотриманні принципів академічної доброчесності було визнано тривалим процесом навчання та вдосконалення, що передбачає як проведення роз’яснювальної роботи серед науково-педагогічних працівників і студентів. Зазначено початок Руху з академічної доброчесності в Україні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

The role of the scientific libraries in ensuring principles of academic integrity [Електронний ресурс] / N. Batechko [та ін.]. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - P42-49, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
академічна доброчесність -- бібліотеки -- освіта
Анотація: У статті розглядається роль бібліотек у забезпеченні принципів академічної доброчесності як складової якості вищої освіти. Проаналізовано основні принципи академічної доброчесності (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність). Культуру академічної доброчесності розглянуто як організаційний дух та клімат, який інформує про етичну поведінку та пропагує її, а також ефективно вирішує етичні проблеми. Обґрунтовано важливість цих принципів в академічному середовищі. Культуру доброчесності зазначено як фактор, який допомагає формувати спільноти на основі довіри, що впливає на стратегії, поведінку та діяльність у навчальних та науково-дослідних установах. Чесність визначено необхідною передумовою для справжнього навчання, цінності отриманого диплому та виконання робочих обов’язків на відповідальних посадах, зокрема у медичних, юридичних, інженерних та бухгалтерських професіях. Висвітлено роль бібліотек у підвищенні обізнаності про плагіат, правильне цитування за допомогою APA та MLA. Виявлено здатність бібліотекарів зробити набагато більше для забезпечення академічної доброчесності; підкреслено роль бібліотек як центрів якості даних та їх функціонування як центрів, де збирається разом велика кількість досліджень та публікацій закладу. У статті зазначено роль бібліотекаря у реалізації практики академічної доброчесності. Підкреслено важливість розуміння внутрішніх та зовнішніх факторів, що спричиняють академічну нечесність. Досліджено досвід українських бібліотек щодо забезпечення принципів академічної доброчесності. Зазначена роль Української бібліотечної асоціації у реалізації принципів академічної доброчесності, яка створила проєкт «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», який здійснюється за підтримки Посольства США в Україні, і у якому можуть взяти представники різних бібліотек, зацікавлені та задіяні до дотримання академічної доброчесності в своїх установах. Набуття компетенцій у дотриманні принципів академічної доброчесності було визнано тривалим процесом навчання та вдосконалення, що передбачає як проведення роз’яснювальної роботи серед науково-педагогічних працівників і студентів. Зазначено початок Руху з академічної доброчесності в Україні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Batechko, N.
Durdas, A.
Kishchak, T.
Mykhailichenko, M.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Zaskaleta, S.
Higher education quality assurance: finland’s experience [Електронний ресурс] / S. Zaskaleta. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - P114-119, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
акредитація -- внутрішнє оцінювання -- якість освіти -- зовнішнє оцінювання -- ефективність
Анотація: В статті проаналізовано систему забезпечення якості освіти у Фінляндії. Розглянуто основні підходи щодо забезпечення якості вищої освіти у Фінляндії. Визначено актуальність вивчення досвіду для України. Забезпечення якості вищої освіти регулюється нормативно-правовою базою країни. Фінський центр оцінювання освіти (FINEEC) є органом, який відповідає за зовнішнє забезпечення якості вищої освіти. Окреслено основні типи зовнішнього оцінювання вищої освіти, що проводиться FINEEC: аудит систем забезпечення якості, тематичні та систематичні оцінки, програмна акредитація. Заклади вищої освіти Фінляндії несуть основну відповідальність за якість освіти. Вони також беруть активну участь у зовнішніх оцінюваннях. Здійснення самооцінки відбувається за допомогою цифрової платформи (a digital platform). Вона функціонує як шаблон для оцінки аудиторської групи. Окрема увага в країні приділяється питанню акредитації програм. За основу взято Європейську акредитаційну програму. Акредитація програм спрямована на підвищення міжнародного визнання. Механізм забезпечення якості освіти постійно вдосконалюється. Результати зовнішнього оцінювання використовуються в якості орієнтира для внутрішнього оцінювання. Для здійснення аудиту заклади вищої освіти обирають національну або міжнародну команду. Визначено шляхи використання досвіду Фінляндії в системі внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні. Якість вищої освіти забезпечують такі ресурси, як: науковий та адміністративний персонал, студенти, наукові та адміністративні керівники, фінансові, матеріальні, інформаційні, наукові, освітні ресурси, тощо; ефективна діяльність відповідних органів, які забезпечують якість вищої освіти країни; призначення аудиторських груп; визначення цілей аудиту; пройти відповідну процедуру; визначення чітких критеріїв оцінки, які демонструють ефективність та якість оцінки. Окреслені підходи та методи забезпечення якості освіти слугують прикладом наслідування для забезпечення якості вищої освіти України та орієнтиром для її розвитку.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

Бульвінська, О.
Механізми реалізації соціальної відповідальності університетів в умовах університетської автономії: європейський досвід [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 102-112, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
автономія університетів -- соціальна відповідальність -- Університет Люксембургу -- університетська автономія
Анотація: Стаття присвячена аналізу соціальної відповідальності університетів в умовах університетської автономії. Наголошено, що соціальна місія вищої освіти вимагає від університетів посилення соціальної відповідальності перед суспільством, державою, громадою за якість наданої вищої освіти, за сприяння інноваційному поступу країни завдяки науковим дослідженням, за розв’язання екологічних і соціальних проблем, за формування цінностей, розвиток людського капіталу. Університетська автономія в організаційному, фінансовому, кадровому, академічному вимірах надає можливості кожному закладу вищої освіти вибрати механізм реалізації соціальної відповідальності відповідно до своєї місії, цінностей, моделі – дослідницької чи підприємницької. У статті проаналізовано досвід Університету Тарту й Університету Люксембургу. З’ясовано, що механізми реалізації соціальної відповідальності відрізняються залежно від моделі університету. Дослідницький Університету Люксембургу співпрацює з приватними компаніями, муніципалітетами, державним сектором шляхом впровадження стипендіальних професорських посад, що фінансуються зовнішнім партнером, і виконання наукових досліджень на замовлення зовнішнього стейкхолдера. Підприємницький Університет Тарту реалізує соціальну відповідальність, максимально комерціалізуючи результати наукових досліджень і стартапів викладачів, науковців і студентів. У такій співпраці університети користуються можливостями інституційної автономії: можливістю створювати структурні підрозділи для співпраці з бізнесом і громадою, для проведення наукових досліджень; користуватися фінансовими внесками від різних донорів, отримувати дохід від передачі прав інтелектуальної власності; вибирати напрями наукових досліджень, самостійно визначати зміст освітніх програм і окремих навчальних модулів, тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу PDF

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Бульвінська, О.
Моделі університетської автономії в країнах ЄС: компаративний аналіз [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2024. - Вип. 1. - С. 155-169, DOI 10.28925/1609-8595.2024.1.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595. - ISSN 2412-0774

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- державне регулювання -- самоврядування -- управлінська структура -- національна система
Анотація: Статтю присвячено обґрунтуванню класифікації моделей університетської автономії на основі їх компаративного аналізу. Наголошено, що освіта функціонує як системний елемент в соціальній структурі, який вбудований у зв’язки та координацію з іншими суспільними акторами, зокрема з державною владою і ринком. Зазначено, що університетська автономія – це повноваження закладу вищої освіти визначати власні цілі та програми, а також засоби для їх досягнення; самостійність, незалежність і відповідальність у прийнятті рішень стосовно власного розвитку. Акцентовано, що ступінь університетської автономії корелюється з політичним і адміністративним устроєм країни, економічним розвитком і культурними традиціями, історичним й ідеологічним контекстом, аксіологічною орієнтацією суспільства, традиційною роллю закладів вищої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Бульвінська, О.
Університетська автономія – достатня чи необхідна умова для якості вищої освіти? Досвід проведення освітніх дебатів [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2024. - Вип. 2. - С. 141-152, DOI 10.28925/2412-0774.2024.2.11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595. - ISSN 2412-0774

Кл.слова (ненормовані):
академічна автономія -- дебати -- кадрова автономія -- навчальна технологія -- соціальна відповідальність
Анотація: Стаття присвячена презентації досвіду проведення дебатів, присвячених впливу університетської автономії на підвищення якості вищої освіти. Наголошено, що університетська автономія є засадничою академічною цінністю і стратегічним напрямом розвитку Європейського простору вищої освіти, а також ключовою ознакою демократичного суспільства й умовою підвищення якості вищої освіти та досліджень. Охарактеризовано дебати як навчальну технологію і її роль у розвитку професійних і загальних компетентностей здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, підвищенню рівня комунікативних умінь й інтерактивної здатності до партнерської взаємодії, навичок роботи в команді; а також утвердженню демократичних цінностей, толерантності, чемності, поваги до опонента. Аргументи, представлені членами команди ствердження під час дебатів, засвідчили, що університетська автономія у всіх чотирьох вимірах (організаційна, кадрова, фінансова та академічна) дозволяє створити саморегульоване і авторитетне середовище, яке сприяє підвищенню якості вищої освіти, а також зобов’язує університети нести відповідальність перед суспільством, адже вони відіграють ключову роль у розвитку демократичного й інклюзивного суспільства, сталого та екологічно безпечного економічного і соціального розвитку, у розвитку економіки і підвищенні рівня життя. На противагу команда заперечення аргументувала можливості централізованого регулювання з боку держави в підвищенні якості вищої освіти і в реалізації соціальної відповідальності університетів.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Волянюк, А. С.
Розвиток сталої мотивації у майбутніх вчителів початкової школи в умовах змішаного навчання / А. С. Волянюк // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 56-66, DOI 10.28925/2414-0325.2021.106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
стала мотивація -- дистанційне навчання -- змішане навчання -- мотив -- здобувач освіти
Анотація: У статті розглянуто проблеми реалізації дистанційного та змішаного форматів навчання, труднощі підвищення сталої мотивації у здобувачів освіти, шляхи вирішення цих проблем та труднощів. Визначено мотиви, що спонукають вчитися в таких умовах дорослих здобувачів: самостверджувальні, матеріальні, соціальні, внутрішні, мотиви підстрахування та дозвіллєві. Акцентовано, що мотивація є джерелом та чинником, який спонукає до навчальної діяльності та підвищення рівня професійної компетентності майбутніх педагогів. Труднощі реалізації дистанційного формату об`єднано у 4 групи: особистісні труднощі (початкова невисока внутрішня мотивація здобувача, звичка до жорсткого контролю з боку викладача, слабка самоорганізація здобувачів освіти, відсутність емоційно-психологічного контакту з колегами по навчанню, невисока відповідальність, відсутність відчуття приналежності до групи в здобувачів освіти), організаційні проблеми (нечітка організація курсу, проблеми з доступом до певних навчальних ресурсів), професійні (недостатній професійний рівень як в області володіння комп'ютером, так і в подачі матеріалу без адаптації до дистанційного формату), технічні (нестійкий доступ в Інтернет, відсутність необхідного технічного або програмного забезпечення). Увагу приділено таким стратегічно важливим компонентам, як увага, впевненість, задоволеність. В статті проаналізовані засоби впливу на кожен компонент в умовах змішаного навчання. Застосування матеріалів, описаних в статті, буде сприяти підтримці і підвищенню мотивації навчання в змішаній та дистанційній формі, допоможе мінімізувати зазначені вище ризики труднощі та проблеми. Наведено конкретні приклади засобів та інструментів: під час реалізації освітнього процесу в умовах змішаного навчання ефективним є чітко визначений зворотний зв`язок, створення «ситуації успіху», формулювання цілей всього курсу і окремих модулів, рефлексія досвіду дистанційного навчання за допомогою заповнення спеціально розроблених анкет і виконання завдань рефлексивного характеру. Інструментарій можна розширити за допомогою додаткових функцій вже відомих платформ та засобів – сесійні зали та керування екраном на платформі ZOOM для онлайн-конференцій, google-форми для тестування здобувачів з обраної теми з подальшим збиранням відповідей та їх аналізом, застосунки та сервіси Learningapps, Mentimeter, онлайн дошки AWWapp та ін.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Генсерук, Г.
Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів / Г. Генсерук // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 6. - С. 8-16, DOI 10.28925/2414-0325.2019.6.816. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
компетентність -- компетенція -- цифрова компетентність
Анотація: У статті розглянуто одну із основних складових професійної компетентності майбутніх учителів – цифрову компетентність. Вивчено різні підходи щодо визначення цифрової компетентності майбутніх фахівців, термінологію, що використовується у сучасній науковій літературі для визначення поняття цифрової компетентності. Проведено аналіз останніх робіт науковців із запропонованої проблеми. Уточнено поняття: «компетентність», «інформатична компетентність». Для інтеграції з міжнародним освітнім простором поширюється визначення «цифрова компетентність». Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність» та визначено складові «цифрової компетентності» майбутніх учителів, окреслено напрями її розвитку. Проаналізовано європейські стандарти щодо визначення цифрової компетентності, які є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців у галузі освіти. Одним із завдань дослідження був аналіз проекту Європейської комісії «Рамка цифрової компетентності для громадян» (DigComp), який є важливим інструментом для підвищення рівня цифрової компетентності фахівців у галузі освіти, підготовки та підвищення кваліфікації. У статті подано визначення цифрової компетентності Європейською комісією, за яким ця компетентність визначається як одна із ключових компетентностей для навчання впродовж життя і трактується як впевнене, критичне і відповідальне використання та взаємодія з цифровими технологіями для навчання, професійної діяльності (роботи) та участі у житті суспільства. У статті виокремлено стандарти цифрової компетентності за європейською мережею EUROPASS, які включають управління інформацією, співробітництво, комунікацію, контент та знання, етику та відповідальність, оцінювання та вирішення проблем, технічні операції.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

14.

Гладкова, В.
Відповідальна професійна поведінка фахівця соціономічного профілю: акмеологічні аспекти [Електронний ресурс] / В. Гладкова. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 1/2. - С. 336-343, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.336343. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
акмеологічні аспекти -- акмеологічні інваріанти -- відповідальна професійна поведінка -- професіоналізм -- професійно-особистісний розвиток -- професійна етика -- професійна відповідальність -- соціономічний профіль
Анотація: У статті розкриті акмеологічні аспекти відповідальної поведінка фахівця соціономічного профілю. Професіоналізм фахівця соціономічного профілю полягає у високому рівні розвитку професійної компетентності, індивідуальних якостей та властивостей особистості. Професійна відповідальність є акмеологічною інваріантою фахівця системи «людина-людина». У статті надана характеристика типів професійноособистісного розвитку: альтерцентрованого, конвенційного, домінантного та дослідницького (когнітоцентрованого). Проаналізовано професійну етику як систему моральних вимог до професійної діяльності людини. Категоріями професійної етики є: професійний обов’язок, професійна відповідальність, професійна совість, професійна честь, професійна гідність та ін. Дуже важливим фактором успішної реалізації професійної діяльності фахівця соціономічного профілю є його відповідальна професійна поведінка, в процесі формування якої значної ваги набувають такі чинники, як радість – похмурість, песимізм – оптимізм, ейфорія – мудрість.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Гулько, О.
Вплив студентського самоврядування на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогів [Електронний ресурс] / О. Гулько. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 3. - С. 51-59, DOI 10.28925/1609-8595.2021.3.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вчитель-лідер -- лідерські якості -- студентське самоврядування -- педагогічний працівник
Анотація: У статті теоретично обґрунтовано вплив участі в студентському самоврядуванні на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогічних працівників. Визначено комплекс лідерських якостей сучасного вчителя, що формується в здобувачів вищої освіти під час навчання у закладі вищої освіти, а саме: ініціативність, організованість, комунікативність, відповідальність, креативність, критичність, дослідницькі якості, емоційний інтелект, соціальна активність, стратегічне бачення, уміння працювати в команді, соціальна адаптивність, здатність вести за собою, толерантність, готовність прийти на допомогу, чесність і надійність. Наведені якості допоможуть майбутньому педагогічному працівникові здійснювати власну професійну діяльність на високому рівні: сприятимуть розвитку вмінь швидко налагоджувати контакти, спрямовувати роботу класу, знаходити швидкі та нестандартні варіанти вирішення проблемних питань, відчувати та розуміти внутрішній світ оточуючих, ставити близькі та далекі життєві цілі й досягати їх, працювати в команді тощо. Зазначене свідчить, що випускник закладу вищої освіти має володіти повним набором лідерських якостей, які сприятимуть його успішній професійній діяльності та здійснюватимуть активний вплив на розвиток відповідних якостей у його учнів. Акцентовано студентське самоуправління як самоорганізована діяльність, яка розвиває лідерські якості студентів, навички працювати у команді та планувати й прогнозувати власну діяльність, креативність, критичне мислення. Запропоновано приклад реалізації рольової гри «День студентського самоврядування», апробованої нами в Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського, як складової частини інтерактивної технології, спрямованої на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі залучення до діяльності органів студентського самоврядування.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

16.

Калінічева, Г.
Експертна діяльність у сфері вищої освіти: компетентнісний вимір [Електронний ресурс] / Г. Калінічева. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 17-28, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
експертиза -- експертна діяльність -- якість освіти
Анотація: Автор акцентує увагу на теоретичних і практичних аспектах здійснення експертної діяльності у сфері вищої освіти та вимогах, які висуваються до компетентностей освітніх експертів у закладах вищої освіти. Компетентність визначається автором як інтегральна характеристика особи, яка відображає її здатність на підставі динамічного поєднання знань, умінь, навичок, особистих рис та якостей провадити професійну, навчальну та інші види діяльності, що сприяють її розвитку.Експертиза у сфері вищої освіти в статті розглядається як спосіб аналізу та пізнавальний процес, спрямований на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків. Освітня експертиза виступає як особливий механізм управління університетською освітою, коли рівноправні партнери і учасники освітнього процесу несуть спільну відповідальність за якість вищої освіти, її моніторинг та функціонування. Відповідно, експертна діяльність у сфері вищої освіти виконує освітню, методичну, консалтингову, рекомендаційну, прогностичну та інноваційну функції.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

17.

Калінічева, Галина.
Академічна автономія: відповідальність університету за якість вищої освіти [Електронний ресурс] / Г. Калінічева. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2022. - № 1. - С. 39-73, DOI 10.28925/2312-5829.2022.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
автономія університету -- науково-педагогічні працівники -- рейтингове оцінювання -- управлінські рішення
Анотація: Динамічні зрушення у соціально-політичному житті, євроінтеграційні прагнення України та розвиток демократичного суспільства детермінували низку реформаційних змін у системі національної вищої освіти, що вплинуло на поширення академічних свобод та інституційної автономії університетів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Канафоцька, Г. П.
Формування ціннісних орієнтацій учнів профільних класів загальноосвітньої школи у процесі викладання нової парадигми менеджменту – менеджменту творчості [Електронний ресурс] / Г. П. Канафоцька. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2011. - № 1. - С. 185-196. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
загальноосвітня школа -- профільне навчання -- суб’єкт освітньої діяльності -- ціннісні орієнтації -- моральні і соціальні цінності -- соціальна відповідальність -- нова парадигма менеджменту -- менеджмент творчості -- інноваційна модель навчання
Анотація: У статті висвітлені результати впровадження інноваційних методик викладання, що базуються на новій парадигмі менеджменту – менеджменті творчості. Ціль менеджменту творчості як інноваційної моделі навчання полягає у формуванні цілісної особистості з високим рівнем свідомості, самодисципліни, морально-етичних норм поведінки та усвідомлення соціальної відповідальності за наслідки прийнятих рішень, здатних на пошук власного покликання у результаті використання природних здібностей – творчих начал і розуміння лідерства-служіння у майбутньому. Зазначено, що методика є особистісно та командно орієнтованою і об’єднує одночасно знаннєву та виховну складові, що дозволяє розкрити не лише творчі здібності учнів, а й формувати ціннісні орієнтації кожного суб’єкта творчої діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

Киричок, І.
Формування професійної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів: педагогічні аспекти [Електронний ресурс] / І. Киричок, Ю. Новгородська, М. Шевчук. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2017. - Вип. 1/2. - С. 38-45, DOI 10.28925/1609-8595.2017(1-2)3845. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
відповідальність -- професійна відповідальність -- рівні сформованості -- вчитель початкової школи
Анотація: У статті визначено педагогічні аспекти формування професійної відповідальності майбутніх вчителів початкових класів. Розкрито сутність понять «відповідальність», «професійна відповідальність», «професійна відповідальність вчителя початкової школи». Розглянуто різні підходи щодо розуміння сутності відповідальності особистості, виділено особливості професійної відповідальності вчителя. Авторами розроблено критерії, показники та рівні сформованості відповідального ставлення вчителя початкової школи до професійної діяльності, представлено результати дослідження щодо сформованості професійної відповідальності у студентів – майбутніх вчителів початкових класів загальноосвітньої школи.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Новгородська, Ю.
Шевчук, М.

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)

Знайти схожі

20.

Коваленко, Алла.
Психологічні аспекти сатиричної комунікації в сучасній українській воєнній меметиці [Електронний ресурс] / А. Коваленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 24-33, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
меми -- копінг-стратегія -- копінг-ресурс -- сатирична комунікація -- стрес -- соціальна мережа
Анотація: Метою розвідки стало з’ясування особливостей психології, емоцій сатиричної комунікації в соціальних мережах із допомогою мемів, певних ефектів і копінг-стратегій. Об’єктом дослідження стали меми арт-порталу «Мистецтво перемоги», українського стартапу Reface, застосунку «Мемомет», «Українські меми», REDDIT UKRAINE, «Чорний гумор. Українською. # ЧГУ», «GONI Мемаси», «Перша приватна мемарня», «МЕМуарій воєнного часу». У дослідженні використано культурно-історичний, компаративний, інтерпретаційний, синхронічний методи. Результати аналізу показали, що меми як окремий жанр сатиричної публіцистики відбили картину світу українців в екстремальних умовах і виконали інформаційну, емоційну, комунікаційну функції, а також мобілізації та активізації соціуму. Первинними (базовими) емоціями стали гнів, відраза, презирство до ворога, радість за перші перемоги. Поширення мемів із такими емоціями застерігало від соціальної апатії та виникнення страху, провини, сорому, тривоги чи подиву, а соціалізація українців із допомогою цього жанру сприяла формуванню вторинних емоцій: любові (до рідних, Батьківщини, землі), оптимізму, довіри, — і блокувала появу шокових станів тривоги-страху-розгубленості, розчарування, суму, а також культивувала інтерес-хвилювання, настороженість-очікування-інтерес. Меми поряд із пропагандистськими та контрпропагандистськими наративами відображали й водночас програмували поведінку українців, тобто формували соціальну поведінку нації в умовах загрози, а саме: базисні копінг-стратегії «розв’язання проблем» і «пошук соціальної підтримки», які унеможливили існування стратегії «уникання». Встановлено, що в окреслених сатиричних комунікаційних стратегіях переважно двоскладні, креолізовані меми працювали як копінг-ресурс на подолання суспільного стресу, його перетворення з високого на низький чи середній, демонстрували розвиненість когнітивної сфери в українців, орієнтації в ситуації війни, уміння брати відповідальність за власні дії й поведінку, накопичення індивідуального емоційного досвіду (емпатії) та ілюстрували ціннісно-мотиваційну структуру, що в цілому відображає Я-концепцію українців, ментальні особливості та характер, що й становить новизну дослідження.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-42

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)