Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (605)Каталог авторефератів та дисертацій (2)Мережеві ресурси (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=відповідальність<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-42 
1.


    Chervona, L.
    Social and cultural determinants of the university social responsibility [Електронний ресурс] / L. Chervona, O. Bulvinska. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 2. - P25-31, DOI 10.28925/1609-8595.2021.2.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
університет -- соціальна відповідальність -- детермінанти -- заклади вищої освіти
Анотація: Розвиток людської цивілізації переконливо доводить, що людина, народжуючись в певну історичну епоху в певній країні, готується не до життя загалом, а до життєдіяльності в конкретних соціокультурних умовах. Аналіз наявної філософської, педагогічної, соціологічної літератури та напрями наукових і освітніх досліджень свідчать, що в останні роки помітно посилилася увага дослідників до проблеми соціальної відповідальності сучасних університетів. Діяльність університетів ніколи не обмежувалася лише підготовкою майбутніх фахівців, а виконувала соціальну функцію відтворення і розвитку самого соціуму і систем його життєдіяльності, реалізуючись через процеси трансляції культурних норм у змінюваних історичних обставинах, щоразу на новому матеріалі соціальних відносин. Незважаючи на те, що серед дослідників відсутня єдність щодо визначення соціальної відповідальності університету та сфер її здійснення, є загальне розуміння її як певного зобов’язання закладу вищої освіти перед суспільством. Саме тому важливо усвідомлювати, що соціальну відповідальність університетів потрібно розглядати в контексті загальної соціокультурної динаміки розвитку конкретного суспільства. У сучасному розумінні соціокультурна складова соціальної відповідальності університетів є сукупністю взаємопов’язаних економічних, соціальних і культурних відносин до освіти, наявність та зміст яких дозволяє їй (освіті) відповідним чином відповідати на вимоги соціуму і не тільки продуктивно діяти, але і саморозвиватися, самоорганізовуватися, оновлюватися, змінюватися і впливати на соціальні процеси. Соціальна відповідальність університету як соціального інституту перед суспільством, його окремими групами і прошарками полягає в його зобов’язанні сприяти своєю діяльністю розв’язанню важливих соціальних проблем.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Bulvinska, O.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

2.


    Мосьпан, Н.
    Система забезпечення якості вищої освіти у Франції [Електронний ресурс] / Н. Мосьпан, А. Дурдас. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 1. - С. 64-71, DOI 10.28925/1609-8595.2021.1.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- забезпечення якості -- зовнішні агентства -- система
Анотація: У статті наведено систему забезпечення якості вищої освіти Французької Республіки, розкрито особливості структури її системи; охарактеризовано діяльність національних агентств зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості. Показано, що становлення французької системи оцінювання якості вищої освіти триває три десятиліття. Визначено періодизацію (чотири етапи) становлення системи забезпечення якості вищої освіти на основі реформування головного національного агентства з оцінювання якості. Охарактеризовано національні нормативно-правові документи регулювання забезпечення якості. Показано, що характерною рисою французької системи забезпечення якості вищої освіти є її підпорядкованість агентствам (ENQA та EQAR) на європейському рівні. Вона регулюється нормативно-правовими документами («Стандартами та рекомендаціями забезпечення якості в ЄПВО») на європейському рівні; низкою національних законів, зокрема Законом «Про фінанси» (2001 р.), Законом «Про свободу та відповідальність університетів» (2007 р.), Законом «Про вищу освіту та дослідження» (2013 р.); національними рекомендаціями та довідниками, які формують норми та процедури проведення оцінювання якості університетів. На національному рівні якість вищої освіти забезпечується шляхом зовнішнього оцінювання та внутрішнього самооцінювання закладів вищої освіти. Специфіка структури французької системи зовнішнього оцінювання якості полягає в різноманітності зовнішніх агентств та їхніх повноважень. Зовнішніми незалежним органами є Вища рада з оцінювання досліджень та вищої освіти (Hcéres), Генеральна інспекція державного управління освітою та навчанням (IGAENR), Комісія дипломованих інженерів (CTI), Комісія з оцінювання підготовки та дипломів у сфері менеджменту (CEFDG) та Консультативна національна комісія університетських технологічних інститутів (CCN-IUT). Національні агентства із зовнішнього оцінювання мають галузеву спрямованість та працюють у певному сегменті, спираючись на процедури внутрішнього контролю якості. Внутрішнє самооцінювання є обов’язковою процедурою для закладів вищої освіти, які видають дипломи, визнані державою.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Дурдас, А.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

3.


    Рябченко, В.
    Соціально відповідальна взаємодія університетів та суспільства у вимірах сталого розвитку: теоретико-методологічні засади [Електронний ресурс] / В. Рябченко. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 1. - С. 38-48, DOI 10.28925/1609-8595.2022.1.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
доброчесність -- моральність -- соціальна відповідальність
Анотація: У статті актуалізовано сталий розвиток як фундаментальну умову та безальтернативний шлях збереження земного буття й продовження людського роду та його подальшого успішного життя й духовного розвитку на нашій планеті. Обґрунтовано провідну роль осіб з вищою освітою в забезпеченні сталого розвитку, що вимагає адекватної соціальної відповідальності університетів у їх підготовці. Здійснено критичний аналіз теоретичного дискурсу з проблематики соціальної відповідальності. Виявлено суперечності методологічного характеру як у теорії, так і в практиці реалізації соціальної відповідальності, без усунення яких унеможливлюється розроблення й запровадження адекватних політик та механізмів її реалізації. Визначено шляхи подолання виявлених суперечностей. Зроблено авторські дефініції ключових термінів, зокрема «соціальна відповідальність» і «соціальна відповідальність університетів». Концептуалізовано виміри сталого розвитку соціальної відповідальності. Запропоновано теоретичні моделі взаємодії університетів зі своїми суспільствами в залежності від їх запиту на соціальну відповідальність у вимірах сталого розвитку. Пояснено, що базовими умовами соціально відповідальної взаємодії університетів зі своїм суспільством є демократичність, доброчесність і моральність.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

4.


    Гулько, О.
    Вплив студентського самоврядування на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогів [Електронний ресурс] / О. Гулько. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2021. - Вип. 3. - С. 51-59, DOI 10.28925/1609-8595.2021.3.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
вчитель-лідер -- лідерські якості -- студентське самоврядування -- педагогічний працівник
Анотація: У статті теоретично обґрунтовано вплив участі в студентському самоврядуванні на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогічних працівників. Визначено комплекс лідерських якостей сучасного вчителя, що формується в здобувачів вищої освіти під час навчання у закладі вищої освіти, а саме: ініціативність, організованість, комунікативність, відповідальність, креативність, критичність, дослідницькі якості, емоційний інтелект, соціальна активність, стратегічне бачення, уміння працювати в команді, соціальна адаптивність, здатність вести за собою, толерантність, готовність прийти на допомогу, чесність і надійність. Наведені якості допоможуть майбутньому педагогічному працівникові здійснювати власну професійну діяльність на високому рівні: сприятимуть розвитку вмінь швидко налагоджувати контакти, спрямовувати роботу класу, знаходити швидкі та нестандартні варіанти вирішення проблемних питань, відчувати та розуміти внутрішній світ оточуючих, ставити близькі та далекі життєві цілі й досягати їх, працювати в команді тощо. Зазначене свідчить, що випускник закладу вищої освіти має володіти повним набором лідерських якостей, які сприятимуть його успішній професійній діяльності та здійснюватимуть активний вплив на розвиток відповідних якостей у його учнів. Акцентовано студентське самоуправління як самоорганізована діяльність, яка розвиває лідерські якості студентів, навички працювати у команді та планувати й прогнозувати власну діяльність, креативність, критичне мислення. Запропоновано приклад реалізації рольової гри «День студентського самоврядування», апробованої нами в Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського, як складової частини інтерактивної технології, спрямованої на розвиток лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі залучення до діяльності органів студентського самоврядування.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

5.


    Zaskaleta, S.
    Higher education quality assurance: finland’s experience [Електронний ресурс] / S. Zaskaleta. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - P114-119, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
акредитація -- внутрішнє оцінювання -- якість освіти -- зовнішнє оцінювання -- ефективність
Анотація: В статті проаналізовано систему забезпечення якості освіти у Фінляндії. Розглянуто основні підходи щодо забезпечення якості вищої освіти у Фінляндії. Визначено актуальність вивчення досвіду для України. Забезпечення якості вищої освіти регулюється нормативно-правовою базою країни. Фінський центр оцінювання освіти (FINEEC) є органом, який відповідає за зовнішнє забезпечення якості вищої освіти. Окреслено основні типи зовнішнього оцінювання вищої освіти, що проводиться FINEEC: аудит систем забезпечення якості, тематичні та систематичні оцінки, програмна акредитація. Заклади вищої освіти Фінляндії несуть основну відповідальність за якість освіти. Вони також беруть активну участь у зовнішніх оцінюваннях. Здійснення самооцінки відбувається за допомогою цифрової платформи (a digital platform). Вона функціонує як шаблон для оцінки аудиторської групи. Окрема увага в країні приділяється питанню акредитації програм. За основу взято Європейську акредитаційну програму. Акредитація програм спрямована на підвищення міжнародного визнання. Механізм забезпечення якості освіти постійно вдосконалюється. Результати зовнішнього оцінювання використовуються в якості орієнтира для внутрішнього оцінювання. Для здійснення аудиту заклади вищої освіти обирають національну або міжнародну команду. Визначено шляхи використання досвіду Фінляндії в системі внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні. Якість вищої освіти забезпечують такі ресурси, як: науковий та адміністративний персонал, студенти, наукові та адміністративні керівники, фінансові, матеріальні, інформаційні, наукові, освітні ресурси, тощо; ефективна діяльність відповідних органів, які забезпечують якість вищої освіти країни; призначення аудиторських груп; визначення цілей аудиту; пройти відповідну процедуру; визначення чітких критеріїв оцінки, які демонструють ефективність та якість оцінки. Окреслені підходи та методи забезпечення якості освіти слугують прикладом наслідування для забезпечення якості вищої освіти України та орієнтиром для її розвитку.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

6.


    Стеблюк, С.
    Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та біржової дяльності: морально-етична складова / С. Стеблюк // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2019. - Вип. 2. - С. 46-51, DOI 10.28925/1609-8595.2019.2.4651. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
мораль -- ступенева освіта -- наукове дослідження -- багатопрофільна -- система освіти
Анотація: У статті увага приділяється одній з найважливіших проблем формування майбутнього фахівця з підприємництва, торгівлі та обмінної діяльності - наявності сформованих ментально-етичних цінностей. Відзначено, що торговельна та біржова діяльність вимагає наявності в персоналі таких особистісних якостей, як: дисципліна, ввічливість, відповідальність, комунікативні навички, тактовність, толерантність, збирання, точність. Вони формуються в процесі теоретико-практичної підготовки майбутнього фахівця і безпосередньо через атмосферу на роботі. Метою статті є визначення сутності та способів формування розумових та етичних якостей у майбутніх фахівців з підприємництва, торгівлі та обмінної діяльності. З'ясовано зміст ключового поняття «ментальні та етичні цінності» та дано формулювання. Це наявність сформованих загальних для всього людства цінностей і норм моральної поведінки, що зумовлено сучасним європейським напрямом інтеграції в різних сферах (освітній, економічній, гуманітарній тощо). Проаналізовано окремі служби наукових розвідок. Дослідники відзначають важливість формування ментальних та етичних цінностей у майбутній професійній діяльності. У процесі дослідження з’ясовується зміст навчальних програм та робочих програм з фахових дисциплін, складні плани навчальної роботи, напрями діяльності групи; методологія наукового дослідження проблеми. Експериментальна робота вимагала визначення наукових методологій дослідження. Автор розрізняє дві методології: діагностику того, як людина думає (Б. Басс), методологія опитування «Шкала емоційного огляду» (А. Меграбяна та Н. Епштейн). Результати свідчать про необхідність систематичної роботи у процесі підготовки майбутнього фахівця у вищих навчальних закладах. Окремі способи формування розумових та етичних цінностей з’ясовуються в учнів: народна педагогіка, позакласна (позакласна) робота, участь у бізнес-турнірах. Ми бачимо перспективи подальших досліджень у певних методах позакласної роботи, які впливатимуть на формування особистості. позакласна (позакласна) робота, участь у бізнес-турнірах. Ми бачимо перспективи подальших досліджень у певних методах позакласної роботи, які впливатимуть на формування особистості. позакласна (позакласна) робота, участь у бізнес-турнірах. Ми бачимо перспективи подальших досліджень у певних методах позакласної роботи, які впливатимуть на формування особистості.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

7.


    Регейло, І.
    Ціннісні орієнтири Болонського процесу (1988 - 2009 рр.): нормативно-правовий аспект [Електронний ресурс] / І. Регейло. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2018. - Вип. 3/4. - С. 43-51, DOI 10.28925/1609-8595.2018.3-4.4351. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
Болонський процес -- викладацький персонал -- комюніке -- ціннісні принципи
Анотація: На основі аналізу міжнародних нормативних документів з’ясовано ціннісні орієнтири Болонського процесу та інструменти, якими вони імплементуються. Встановлено, що фундаментальними цінностями Болонського процесу визначено академічну свободу, інституційну (університетську) автономію, нероздільність викладацької та дослідницької діяльності, збереження традицій європейського гуманізму. Обґрунтовано, що впродовж першого десятиліття реформування вищої освіти країн – його учасниць до переліку цінностей уведено: студентоцентроване навчання, якість та інноваційність вищої освіти, державну відповідальність за вищу освіту та соціальну справедливість. Доведено, що встановлені ціннісні орієнтири для системи вищої освіти забезпечили відповідне віддзеркалення на діяльність викладацького персоналу та дотримання ним відповідних вимог.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

8.


    Shepel, M.
    Development of the future managers’ deontological culture in the process of teaching a foreign language [Електронний ресурс] / M. Shepel. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - P50-56, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
деонтологічна культура -- іноземна мова -- професійна етика -- менеджери
Анотація: У статті розглядається роль бібліотек у забезпеченні принципів академічної доброчесності як складової якості вищої освіти. Проаналізовано основні принципи академічної доброчесності (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність). Культуру академічної доброчесності розглянуто як організаційний дух та клімат, який інформує про етичну поведінку та пропагує її, а також ефективно вирішує етичні проблеми. Обґрунтовано важливість цих принципів в академічному середовищі. Культуру доброчесності зазначено як фактор, який допомагає формувати спільноти на основі довіри, що впливає на стратегії, поведінку та діяльність у навчальних та науково-дослідних установах. Чесність визначено необхідною передумовою для справжнього навчання, цінності отриманого диплому та виконання робочих обов’язків на відповідальних посадах, зокрема у медичних, юридичних, інженерних та бухгалтерських професіях. Висвітлено роль бібліотек у підвищенні обізнаності про плагіат, правильне цитування за допомогою APA та MLA. Виявлено здатність бібліотекарів зробити набагато більше для забезпечення академічної доброчесності; підкреслено роль бібліотек як центрів якості даних та їх функціонування як центрів, де збирається разом велика кількість досліджень та публікацій закладу. У статті зазначено роль бібліотекаря у реалізації практики академічної доброчесності. Підкреслено важливість розуміння внутрішніх та зовнішніх факторів, що спричиняють академічну нечесність. Досліджено досвід українських бібліотек щодо забезпечення принципів академічної доброчесності. Зазначена роль Української бібліотечної асоціації у реалізації принципів академічної доброчесності, яка створила проєкт «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», який здійснюється за підтримки Посольства США в Україні, і у якому можуть взяти представники різних бібліотек, зацікавлені та задіяні до дотримання академічної доброчесності в своїх установах. Набуття компетенцій у дотриманні принципів академічної доброчесності було визнано тривалим процесом навчання та вдосконалення, що передбачає як проведення роз’яснювальної роботи серед науково-педагогічних працівників і студентів. Зазначено початок Руху з академічної доброчесності в Україні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

9.


   
    The role of the scientific libraries in ensuring principles of academic integrity [Електронний ресурс] / N. Batechko [та ін.]. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2020. - Вип. 2. - P42-49, DOI 10.28925/1609-8595.2020.2.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
академічна доброчесність -- бібліотеки -- освіта
Анотація: У статті розглядається роль бібліотек у забезпеченні принципів академічної доброчесності як складової якості вищої освіти. Проаналізовано основні принципи академічної доброчесності (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність). Культуру академічної доброчесності розглянуто як організаційний дух та клімат, який інформує про етичну поведінку та пропагує її, а також ефективно вирішує етичні проблеми. Обґрунтовано важливість цих принципів в академічному середовищі. Культуру доброчесності зазначено як фактор, який допомагає формувати спільноти на основі довіри, що впливає на стратегії, поведінку та діяльність у навчальних та науково-дослідних установах. Чесність визначено необхідною передумовою для справжнього навчання, цінності отриманого диплому та виконання робочих обов’язків на відповідальних посадах, зокрема у медичних, юридичних, інженерних та бухгалтерських професіях. Висвітлено роль бібліотек у підвищенні обізнаності про плагіат, правильне цитування за допомогою APA та MLA. Виявлено здатність бібліотекарів зробити набагато більше для забезпечення академічної доброчесності; підкреслено роль бібліотек як центрів якості даних та їх функціонування як центрів, де збирається разом велика кількість досліджень та публікацій закладу. У статті зазначено роль бібліотекаря у реалізації практики академічної доброчесності. Підкреслено важливість розуміння внутрішніх та зовнішніх факторів, що спричиняють академічну нечесність. Досліджено досвід українських бібліотек щодо забезпечення принципів академічної доброчесності. Зазначена роль Української бібліотечної асоціації у реалізації принципів академічної доброчесності, яка створила проєкт «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», який здійснюється за підтримки Посольства США в Україні, і у якому можуть взяти представники різних бібліотек, зацікавлені та задіяні до дотримання академічної доброчесності в своїх установах. Набуття компетенцій у дотриманні принципів академічної доброчесності було визнано тривалим процесом навчання та вдосконалення, що передбачає як проведення роз’яснювальної роботи серед науково-педагогічних працівників і студентів. Зазначено початок Руху з академічної доброчесності в Україні.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Batechko, N.
Durdas, A.
Kishchak, T.
Mykhailichenko, M.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

10.


    Тадеуш, О.
    Принципи інноваційної освіти крізь призму системного підходу [Електронний ресурс] / О. Тадеуш. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 1. - С. 61-67, DOI 10.28925/1609-8595.2022.1.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
інноваційна освіта -- методологія -- освітні інновації
Анотація: У статті охарактеризовано теоретичну й практичну значущість використання загальнонаукової методології і, зокрема, системного підходу як методологічного підґрунтя щодо розуміння сутності інноваційної освіти і можливості визначення, структурування й упорядкування комплексу знань про всі її складники. Зазначено, що інноваційність як світоглядна настанова сучасності стимулює прискорення темпів становлення і розповсюдження нових цінностей у суспільстві; відповідно, інноваційна освіта повинна бути зорієнтована передусім на духовну, гуманну сутність інноваційних перетворень, на загальнокультурний та професійний розвиток людини, на стимулювання і формування креативного стилю мислення, творчого підходу до життя, системи духовних цінностей, розвиток готовності приймати рішення і нести за них відповідальність в умовах постійних змін, ризиків, нововведень. Визначено поняття «принципи інноваційної освіти» як фундаментальних вихідних положень системного характеру, функціональна діяльність яких зорієнтована на інноватизацію освіти та підвищення її якості, зокрема у вдосконалених чи нових освітніх системах, складниках освітнього процесу, освітніх технологіях, наукових та науково-методичних розробках, технічних засобах закладів освіти для підвищення пізнавальної здатності й освітньої діяльності здобувачів освіти. Визначено, обґрунтовано та охарактеризовано змістове наповнення принципів інноваційної освіти крізь призму системного підходу: принципу глобальної мети, принципу цілісності, принципу структурності, принципу ієрархічності, принципу функціональності, принципу невизначеності.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

11.


    Хоружа, Л.
    Освітологічні витоки становлення ціннісної парадигми сучасної педагогіки [Електронний ресурс] / Л. Хоружа. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2023. - № 39(1). - С. 6-11, DOI 10.28925/2311–2409.2023.391. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
цінності -- освітологія -- парадигма -- трансгресивна педагогіка -- ціннісно-орієнто-ване середовище -- аксіологічні домінанти
Анотація: У статті проаналізовано аксіологічні контексти розвитку сучасної педагогіки, розглядаються освітологічні основи реалізації цього процесу. Визначення ціннісних парадигм у педагогіці детермінується її трансгресивним характером у період змін. Зазначено, що в освіто-логічному доробку В. Огнев’юка, містяться цінності сталого людського розвитку суспільства, які є важливими для забезпечення функціонування освіти та педагогіки в умовах сьогодення: політико-правові (демократія, справедливість); культурні (свобода, творчість, спілкування, діяльність); моральні (щастя, добро, обов’язок, відповідальність, совість, гідність, честь); національні (державність, традиції, мова). Наведено міркування вченого щодо створення ціннісно-орієнтованого середовища, яке спряє розвитку і формуванню цих цінностей.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 6 : Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: Online (1), ГП ЧЗ (3), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

12.


    Паламар, С.
    Саморегуляція особистості як умова формування лідерських якостей майбутнього педагога [Електронний ресурс] / С. Паламар, Ю. Cавченко, Є. Антипін. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2022. - № 37. - С. 61-69, DOI 10.28925/2311-2409.2022.379. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
внутрішньопсихічна активність -- лідерські якості -- особистість -- професійна підготовка -- саморегуляція
Анотація: У статті досліджуються особливості саморегуляції особистості, оскільки динамічне сьогодення висуває високі вимоги до особистісного розвитку сучасної молоді. Сучасні соціально-економічні процеси в нашому суспільстві висувають підвищені вимоги до особистісних та професійних якостей фахівців таких важливих областей практики, як управлінська, науково-педагогічна, педагогічна, юридична, медична, психологічна тощо. В умовах розбудови і оновлення педагогічної освіти особливо актуальною постає проблема становлення особистості вчителя. Один з шляхів вирішення цієї проблеми — повернення національної освіти до гуманістичних джерел. Оскільки вчитель є найважливішою постаттю в системі освіти, саме гуманістична спрямованість в структурі особистості педагога дає змогу розгорнути суб’єкт-суб’єктні відносини між учасниками освітнього процесу. Проблема суб’єкт-суб’єктної взаємодії особливо актуалізується в системі вищої освіти, яка є першою сходинкою у професіоналізації особистості молодої людини — студента/студентки. Як свідчить практика, сьогоднішні першокурсники в переважній більшості вісімнадцятилітті юнаки та юнки, які змінили соціальний статус та умови життя. Доведено, що перехід до дорослого життя дуже складний і суперечливий. Колізії особистісного становлення нелегкі, сповненні протирічь, пошуків сенсів, умотивованому виборі професії та опанування професійними компетентностями. Оволодіння педагогічною професією обумовлюється мотивацією студента, його психологічною готовністю до педагогічної діяльності, свідомим намаганням самореалізуватися в професії. До соціально значимих мотивів педагогічної діяльності науковці відносять: відповідальність за виховання дітей; захоплення і задоволеність від взаємодії з дітьми; усвідомлення високої місії педагога. Зазначимо, що соціально цінні мотиви педагогічної діяльності яскраво виражені в освітньо-професійному процесі і охоплюють опанування студентами педагогічної, соціально-культурної та науково-дослідницької діяльності. за наявності такої мотивації процес навчання майбутнього педагога стає найбільш ефективним і, вірогідніше за все, що здобувши професійну кваліфікацію, вони будуть реалізовувати набуті компетентності у галузі освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Cавченко, Ю.
Антипін, Є.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (2), Ф3 (1)


Знайти схожі

13.


    Чернуха, Н.
    Соціальна відповідальність як сучасна необхідність для батьків-усиновителів [Електронний ресурс] / Н. Чернуха, А. Слабковська. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2020. - № 34. - С. 99-104, DOI 10.28925/2311-2409.2020.34.12 . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
соціальна відповідальність -- усиновлення -- захист дітей
Анотація: У статті узагальнено наукові роботи щодо соціальної відповідальності, розглянуто її структуру. Визначено два основні типи — реальна і потенційна. Метою публікації є узагальнення результатів дослідження з тематики соціальної відповідальності, виокремлення основних особливостей соціальної відповідальності батьків-усиновителів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Слабковська, А.


Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

14.


    Пуйо, О. І.
    Стан роботи закладів дошкільної освіти щодо формування ціннісних орієнтацій старших дошкільників за допомогою рухливих ігор [Електронний ресурс] / О. І. Пуйо. - Електронні текстові дані // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка : збірник наук. праць. - 2019. - № 32. - С. 92-97, DOI 10.28925/2311-2409.2019.32.13 . - ISSN 2311-2409

Кл.слова (ненормовані):
рухливі ігри -- ціннісні орієнтації -- емпатія
Анотація: В статті висвітлено результати аналізу річних планів закладів дошкільної освіти та календарних планів вихователів старших груп дітей дошкільного віку щодо проблеми формування цінностей спілкування дошкільників, таких як взаємодія, емпатія, відповідальність.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://pedosvita.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)


Знайти схожі

15.


    Бульвінська, О.
    Моделі університетської автономії в країнах ЄС: компаративний аналіз [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2024. - Вип. 1. - С. 155-169, DOI 10.28925/1609-8595.2024.1.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595. - ISSN 2412-0774

Кл.слова (ненормовані):
вища освіта -- державне регулювання -- самоврядування -- управлінська структура -- національна система
Анотація: Статтю присвячено обґрунтуванню класифікації моделей університетської автономії на основі їх компаративного аналізу. Наголошено, що освіта функціонує як системний елемент в соціальній структурі, який вбудований у зв’язки та координацію з іншими суспільними акторами, зокрема з державною владою і ринком. Зазначено, що університетська автономія – це повноваження закладу вищої освіти визначати власні цілі та програми, а також засоби для їх досягнення; самостійність, незалежність і відповідальність у прийнятті рішень стосовно власного розвитку. Акцентовано, що ступінь університетської автономії корелюється з політичним і адміністративним устроєм країни, економічним розвитком і культурними традиціями, історичним й ідеологічним контекстом, аксіологічною орієнтацією суспільства, традиційною роллю закладів вищої освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

16.


    Калінічева, Г.
    Експертна діяльність у сфері вищої освіти: компетентнісний вимір [Електронний ресурс] / Г. Калінічева. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 2. - С. 17-28, DOI 10.28925/1609-8595.2022.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
експертиза -- експертна діяльність -- якість освіти
Анотація: Автор акцентує увагу на теоретичних і практичних аспектах здійснення експертної діяльності у сфері вищої освіти та вимогах, які висуваються до компетентностей освітніх експертів у закладах вищої освіти. Компетентність визначається автором як інтегральна характеристика особи, яка відображає її здатність на підставі динамічного поєднання знань, умінь, навичок, особистих рис та якостей провадити професійну, навчальну та інші види діяльності, що сприяють її розвитку.Експертиза у сфері вищої освіти в статті розглядається як спосіб аналізу та пізнавальний процес, спрямований на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків. Освітня експертиза виступає як особливий механізм управління університетською освітою, коли рівноправні партнери і учасники освітнього процесу несуть спільну відповідальність за якість вищої освіти, її моніторинг та функціонування. Відповідно, експертна діяльність у сфері вищої освіти виконує освітню, методичну, консалтингову, рекомендаційну, прогностичну та інноваційну функції.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

17.


    Оржель, О.
    Інновації у вищій освіті: навчання через служіння [Електронний ресурс] / О. Оржель. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 1. - С. 76-81, DOI 10.28925/1609-8595.2022.1.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
студентоцентроване навчання -- громада -- комплексний холістичний підхід
Анотація: Стаття розкриває зміст навчання через служіння – актуального методу викладання і навчання, що має на меті зблизити академічне та неакадемічне середовища, познайомити студентів із реальними проблемами громади, розвинути в студентів соціальну відповідальність, емпатію, лідерство тощо. Навчання через служіння – це комплексний холістичний підхід, де традиційне академічне навчання поєднується із суспільним залученням, дослідницькою діяльністю, громадянською освітою, ціннісно орієнтованим навчанням, розвитком життєвих навичок, плеканням інклюзії та розмаїття. Практика служіння громаді має прямий і виразний зв’язок зі змістом освітньої програми; теоретичні знанні поєднуються з практичною діяльністю – служінням, у ході якого розвиваються фахові та загальні (трансверсальні) компетентності студентів. Служіння повинно обов’язково відповідати реальним потребам громади, поєднувати навчання з діяльністю, спрямованою на особистісні зміни або покращення життя реципієнтів, клієнтів, яким також належить активна роль. Хоча студенти працюють під опікою викладачів, їм належить активна роль: вони залучені до планування, розвитку, оцінювання; від них очікують лідерства та ініціативи в здійсненні служіння. Навчання через служіння є гнучким і варіативним методом викладання і навчання, що обумовлює його ефективність та привабливість. Запровадження навчання через служіння в українських університетах видається доцільним, оскільки може дати поштовх оновленню освітніх програм, доповнити когнітивне пізнання соціально-емоційним навчанням, зміцнити зв’язки зі стейкхолдерами, залучити студентів до розв’язання проблем реального буття, що має з часом вплинути на їхнє світосприйняття та заохочуватиме змінити світ на краще.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

18.


    Бульвінська, О.
    Механізми реалізації соціальної відповідальності університетів в умовах університетської автономії: європейський досвід [Електронний ресурс] / О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2023. - Вип. 2. - С. 102-112, DOI 10.28925/1609-8595.2023.2.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
автономія університетів -- соціальна відповідальність -- Університет Люксембургу -- університетська автономія
Анотація: Стаття присвячена аналізу соціальної відповідальності університетів в умовах університетської автономії. Наголошено, що соціальна місія вищої освіти вимагає від університетів посилення соціальної відповідальності перед суспільством, державою, громадою за якість наданої вищої освіти, за сприяння інноваційному поступу країни завдяки науковим дослідженням, за розв’язання екологічних і соціальних проблем, за формування цінностей, розвиток людського капіталу. Університетська автономія в організаційному, фінансовому, кадровому, академічному вимірах надає можливості кожному закладу вищої освіти вибрати механізм реалізації соціальної відповідальності відповідно до своєї місії, цінностей, моделі – дослідницької чи підприємницької. У статті проаналізовано досвід Університету Тарту й Університету Люксембургу. З’ясовано, що механізми реалізації соціальної відповідальності відрізняються залежно від моделі університету. Дослідницький Університету Люксембургу співпрацює з приватними компаніями, муніципалітетами, державним сектором шляхом впровадження стипендіальних професорських посад, що фінансуються зовнішнім партнером, і виконання наукових досліджень на замовлення зовнішнього стейкхолдера. Підприємницький Університет Тарту реалізує соціальну відповідальність, максимально комерціалізуючи результати наукових досліджень і стартапів викладачів, науковців і студентів. У такій співпраці університети користуються можливостями інституційної автономії: можливістю створювати структурні підрозділи для співпраці з бізнесом і громадою, для проведення наукових досліджень; користуватися фінансовими внесками від різних донорів, отримувати дохід від передачі прав інтелектуальної власності; вибирати напрями наукових досліджень, самостійно визначати зміст освітніх програм і окремих навчальних модулів, тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу PDF

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

19.


    Рябченко, В.
    Автономія університетів для сталого розвитку суспільства: результати The Times Higher Education Impact Rankings 2022 [Електронний ресурс] / В. Рябченко, О. Бульвінська. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2022. - Вип. 4. - С. 77-86, DOI 10.28925/1609-8595.2022.4.8. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
автономія університетів -- рейтинг -- соціальна відповідальність університетів -- сталий розвиток -- Times Higher Education Impact Rankings
Анотація: Стаття присвячена дослідженню результатів Times Higher Education Impact Rankings 2022, який відображає діяльність університетів у забезпеченні сталого розвитку суспільства. Наголошено, що автономія університетів поряд з можливостями самоврядування й академічної свободи посилює їхню соціальну відповідальність за результати своєї діяльності у досягненні цілей сталого розвитку. Одним з механізмів оцінювання внеску університетів у забезпечення сталого розвитку є рейтинг Times Higher Education Impact Rankings, участь в якому є добровільною для закладів вищої освіти. У статті проаналізовано методологію рейтингу, відзначено його сильні сторони і прогалини. Позитивними сторонами методології є відкритість для університетів для широкого залучення до рейтингу на добровільній основі, можливість для університетів розширити свій внесок у розв’язання соціальних, політичних, екологічних, економічних проблем у своїй країні та в усьому світі; певна гнучкість критеріїв дозволяє порівнювати дуже різноманітне середовище закладів вищої освіти. До прогалин у методології Times Higher Education Impact Rankings відносимо необов’язковість участі для університетів у рейтингу, що приводить до відсутності в ньому більшості університетів світу, зокрема тих, що є топовими за іншими рейтингами; певна незбалансованість вагових коефіцієнтів критеріїв рейтингу, неможливість лонгітюдного аналізу здобутків університетів. Наголошено, що статистичне дослідження результатів рейтингу Times Higher Education Impact Rankings 2022 засвідчило високі досягнення університетів з Європи, Австралії, Північної Америки, а також зростання в рейтингу частки закладів вищої освіти з регіонів, що розвиваються.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Бульвінська, О.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

20.


    Киричок, І.
    Формування професійної відповідальності у майбутніх учителів початкових класів: педагогічні аспекти [Електронний ресурс] / І. Киричок, Ю. Новгородська, М. Шевчук. - Електронні текстові дані // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : науковий журнал. - 2017. - Вип. 1/2. - С. 38-45, DOI 10.28925/1609-8595.2017(1-2)3845. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1609-8595

Кл.слова (ненормовані):
відповідальність -- професійна відповідальність -- рівні сформованості -- вчитель початкової школи
Анотація: У статті визначено педагогічні аспекти формування професійної відповідальності майбутніх вчителів початкових класів. Розкрито сутність понять «відповідальність», «професійна відповідальність», «професійна відповідальність вчителя початкової школи». Розглянуто різні підходи щодо розуміння сутності відповідальності особистості, виділено особливості професійної відповідальності вчителя. Авторами розроблено критерії, показники та рівні сформованості відповідального ставлення вчителя початкової школи до професійної діяльності, представлено результати дослідження щодо сформованості професійної відповідальності у студентів – майбутніх вчителів початкових класів загальноосвітньої школи.
Перейти до зовнішнього ресурсу http://npo.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Новгородська, Ю.
Шевчук, М.


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

 1-20    21-40   41-42 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)