Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (851)

Грінченкознавство (21)

Рідкісні та цінні видання (9)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=вірші<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 за 8

Шифр: С325934233/2017/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2017р. № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Полтавцева, Н. Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации / Н. Полтавцева
Щербаков, Я. Містичні мотиви в китайській середньовічній прозі / Я. Щербаков
Плющик, О. "Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" / О. Плющик
Дмитрієва, В. Мотиваційний комплекс казки "Синя Борода" у кітчевому чік-літі Е. Л. Джеймс "П’ятдесят відтінків сірого" / В. Дмитрієва
Яковлева, І. Невідомі художні твори Бориса та Насті Грінченків: поколінна еволюція ідіостилів батька та дочки / І. Яковлева
Власенко, М. Витоки німецьких фразеологічних одиниць, які вербалізують концепт Frau / М. Власенко
Козлов, Р. Жанрова трансформація драматургії останньої чверті століття: тренд замість домінант і тенденцій (рецензія на монографію: Васильєв Є. Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації. – Луцьк : Твердиня, 2017. – 532 с.) / Р. Козлов
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: С325934233/2019/25/4
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2019р. т.25 № 4 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Аністратенко, А. Компаративна поетика сучасного політичного роману як субжанру альтернативної історії / А. Аністратенко. - С.120-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Hillesheim, J. Die silberpappel und Brechts sorge um die kunst im totalitaris mus. Drei gedichte aus den Buckower elegien / J. Hillesheim. - С.131-137. - Бібліогр. в кінці ст.
Полтавцева, Н. Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) / Н. Полтавцева. - С.138-148. - Бібліогр. в кінці ст.
Москальов, Д. До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії японською мовою / Д. Москальов, М. Калещук. - С.149-155. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Гарачковська, О.
Віршована сатира і гумор на шпальтах часопису "Літературний Чернігів" [Електронний ресурс] / О. Гарачковська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
віршована сатира -- гумор -- іронія -- гротеск -- химерна поема -- байка
Анотація: У статті проаналізовані гумористичні та сатиричні вірші І.Качуровського, О.Довгого, Д.Іванова та інших авторів, що побачили світ на сторінках журналу «Літературний Чернігів» упродовж 1992–2012 років
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Плющик, О.
"Змістоформна Одіссея" Василя Махна у збірці "Cornelia street cafe: нові та вибрані вірші" [Електронний ресурс] / О. Плющик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетика -- римування -- поезія -- віршорядок
Анотація: За мету статті обрано аналіз форми віршів Василя Махна – знаного поета, есеїста, літературного критика, перекладача та вченого – в її єдності зі змістом на прикладі збірки «Cornelia Street Cafe: нові та вибрані вірші» (2007). Василь Махно захоплюється новими образами, трансформуючи власні, уже давно набуті. Зокрема в текстах поета головними містами були зазвичай ті, в яких він проживав, але з мандрами світом і часом географія його міст та місць розширювалася – так й у віршах автор плавно переходить від класичних зразків до верлібру. Митець не зациклюється на строгій витриманості римування – серед певної кількості строф з’являються одна-дві-три, які не повторюють одна одну, а змінюють у рядках жіночі-чоловічі-дактилічні рими. Графічна форма запису віршів у В. Махна, ніби мандруючи, може наближатися до переміщення, руху, дії: більшість рядків поезій містять тире – як зміну декорацій, теми, простору, плану тощо. Василь Махно не прагне прив’язуватися до рими – у нього завжди виникає бажання «поборотися» з традицією. Власне, для поета існує внутрішня боротьба з віршовими формами при виборі головного формального інструментарію – йому завжди цікаво експериментувати, досягаючи заглиблення у саму сутність поезії. Зокрема, створюючи умовно-асоціативні образи, В. Махно користується парономазією (звуковою метафорою); заримовування українських слів з англійськими надає несподіване розгортання неточній римі; звуковий ефект навіть вплетений у строфічний перенос, який зустрічається майже в усіх ритмічних строфічних віршах; почасти в збірці зустрічаються анафора та епіфора, які також створюють звукове інструментування (як обрамлення). Аналізуючи збірку на предмет інструментарію для втілення змісту через образи та форму, автор статті доводить, що В. Махно – неперевершений майстер слова, який міцно тримає його (слово) у руці й вправно втілює на папері словообразність, не боячись експериментувати з формою (фонікою, строфікою, римою, римуванням, віршорядками)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Hillesheim, J.
Die silberpappel und Brechts sorge um die kunst im totalitaris mus. Drei gedichte aus den Buckower elegien [Електронний ресурс] = Біла тополя й турбота брехта про мистецтво за тоталітаризму. Три вірші з «Буковських елегій» / J. Hillesheim. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 131-137. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
лірика -- тоталітаризм -- метафорика дерев
Анотація: Окрім драматичних творів і театральної роботи Бертольта Брехта все частіше і цілком заслужено предметом літературознавчих досліджень стає його лірика. Багато видатних авторів і вчених наголошують на значенні поета Брехта. Предметом дослідження цієї статті є три вірші з циклу «Буковські елегії», які написані влітку 1953 року, проінтерпретовані за останні десятиріччя багатьма науковцями і вважаються вершиною пізньої лірики Бертольта Брехта. Ці вірші, «Сад квітів», «Ялини» і «Злий ранок», пропонують естетично вишуканий аналіз природи і людини найвищого ґатунку, при чому метафорика дерев відіграє вирішальну роль. У статті розглянуто багатогранність символіки «ялини» й «тополі». «Буковські елегії» належать, безсумнівно, до найвидатнішої лірики Брехта. Їхні унікальні естетичні якості самі по собі є аналізом і засудженням культури НДР, якій Брехт у своїх елегіях протиставляє творчість —таку ж срібну, мов тополя, і мідну, мов ялина, — тобто величну, значну, що вирізняється своєю дифузністю, дискретністю, багатозначністю. Жодною мірою не бажаючи применшувати заслуги Брехта як одного з найвизначніших театральних режисерів, стверджуємо, що як драматург у часи НДР він вичерпав себе. Його великі п’єси були написані в часи Веймарської республіки та в еміграції. Можна навіть дещо перебільшено стверджувати, що для нього ще залишалися лише інсценізації великих творів минулих років і обробки творів класиків. І Брехту все ще доводилося лавірувати. Його дерева та їхній колір чітко на це вказують: «Погані настали часи для лірики», для мистецтва загалом — не лише 1939 року, коли було написано однойменний вірш, але й у 1953 році. І «Буковські елегії» надають багато можливостей для подальших цікавих досліджень ідей Бертольта Брехта у останній роки його життя
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Юрген Гіллесгайм

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Колошук, Н.
Тріада Віра — Надія — Любов як символ у ліриці шістдесятників Б. Окуджави та Є. Сверстюка [Електронний ресурс] / Н. Колошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 4. - С. 138-144. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
тріада Віра — Надія — Любов -- лірика -- шістдесятники -- дисидентство -- поетичні символи
Анотація: Предметом дослідження стали два вірші поетів-шістдесятників — «Три сестри» Б. Окуджави та «Віра — Надія — Любов» Є. Сверстюка. Ї х об’єднує символічнии образтріада християнських великомучениць. Метою статті є з’ясування відмінностеи у розвитку національних культур колишнього СРСР, які зумовлюють подальші розходження в сучасніи ментальності громадян краї н, що зрештою розділилися. Для досягнення цієї мети було застосовано метод порівняльно-герменевтичного тлумачення текстів. Постановка проблеми. Персоніфіковані образи Віри, Надії , Любові у вірші Б. Окуджави «Три сестри» постають перед ліричним героєм як первні и ого особистісного існування, вірність яким виправдовує поета, що почувається боржником перед життям і сучасниками. Натомість вірш Є. Сверстюка «Віра — Надія — Любов» розкриває глибокии суспільно-історичнии підтекст у світлі мемуарних свідчень про трагічні долі украї нських дисидентівшістдесятників. Мотив неминучості трагічного вибору на хресному шляху домінує в и ого образно-смисловіи структурі. У результаті дослідження з’ясовано, що порівняно з піснею Б. Окуджави в Є. Сверстюка відчутнішими є символічнии план притчі та зв’язок із релігіи ною традицією. Ліричнии голос украї нського дисидента зіткании із відголосів не буденного для радянської Украї ни культурного тексту — з агіографії , із переслідуваного и підпільного церковного життя, із повстанської лірики часів Другої світової віи ни, із забороненої публіцистики борців за національне відродження. Украї нські дисиденти бачили свою місію інакше, ніж ї хні сучасники в Росії , звідси и глибокии сакральнии смисл образів тріади великомучениць, і молитовнии настріи , і трагічнии пафос віршів Сверстюка, присвячених братам-дисидентам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Біляцька, Валентина.
«Десь в далині лишились рідні ниви»: мотиви збірки «100 поезій» Бориса Олександрова-Грибінського [Електронний ресурс] / В. Біляцька, Л. Ромас. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 172-178, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
лірика -- ностальгія -- Україна -- мотив -- еміграція -- інтимна лірика
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення й переосмислення творчості поетів украї нської діаспори, а саме творчості Бориса Олександрова-Грибінського. Предметом дослідження є своєрідність звучання мотивів у збірці «100поезіи ». Мета цієї статті —виявити розмаїття мотивів збірки «100 поезій » Бориса Олександрова-Грибінського і дослідити специфіку звучання ностальгійних мотивів, пов’язаних із зовнішньою та внутрішньою еміграцією поета. Особливий акцент робиться на складності виходу за межі сильної меланхолійності та нового осмислення поетом-емігрантом старшого покоління історії й України в історії . Борис Олександрів-Грибінськии залишив на батьківщині частину свого життя, близьких людей , тому й з’являлися тужливі, чуттєво-емоційні вірші. Уможливили дослідження біографічний і культурологічний методи, завдяки яким було з’ясовано генезу мотивів та оцінено ї хню художню своєрідність. Результатом дослідження є висновки про те, що лірика Б.Олександрова-Грибінського зі збірки «100 поезій » демонструє одночасно як оптимістичні, так і песимістичні настрої автора, а також те, що поет уміє захопити і романтичним віршем, і віршем громадянського звучання, і віршем-спогадом про повсякдення рідного краю, про причини, через які він торував нелегкии шлях еміграції . Трагічною для поета стала «туга за сонцем»,розлука з Україною. Живучи в Канаді, він так і не зміг остаточно відокремитися від батьківщини, тому його ностальгійна лірика часом уподібнюється до любовної . У збірці переважають ностальгійні мотиви, у ї хній основі —враження від пережитого під тягарем радянської системи, почуття туги й печалі, оприявлені в снах і спогадах, розлука з рідною зем-лею і родиною (в автора —з матір’ю). Найголовнішим прийомом у поета є антитеза, яка увиразнює відтворення тієї боротьби, що точилася в душі автора й була зумовлена вимушеним виїздом за кордон. Із такого ракурсу поезії збірки ще не розглядалися, у цьому й полягає новизна розвідки. У перспективі варто дослідити й інші мотиви збірки, можливо, не такі виразні.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ромас, Людмила

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Біляцька, Валентина.
«У житті найтяжчих мук зазнали Україна і Ісус Христос» [Електронний ресурс] / В. Біляцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 15-23, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
вірш-присвята -- адресована лірика -- тоталітарний режим -- Україна -- художній документ
Анотація: Поетичний доробок Олекси Гай-Головка, українського письменника і громадського діяча діаспори, представлено трьома томами вибраного. Його лірика досліджена переважно в контексті тем і мотивів українськомовних поетів Канади (І. Накашидзе): любов до України, мотив ностальгії, образ степу тощо. Адресована лірика поета не досліджувалася, тому метою статті є осмислення виявів, мотивів і визначення своєрідності зображення предмета й адресата віршів-присвят письменника. Дослідження здійснено за допомогою порівняльно-історичного, семіотичного методів, контекстуального аналізу тексту, принципів рецептивної естетики з посиланням на роботи вітчизняних науковців щодо генологічних тенденцій, жанрової своєрідності адресованої лірики. Серед цих дослідників — Л. Бондар, Ю. Клим’юк, Ю. Ковалів, В. Назарець, Л. Скорина, М. Ткачук. Новизна дослідження полягає в розгляді поезій-присвят О. Гай-Головка, у яких крізь призму конкретного адресата репрезентовано переважно долю України й українського народу в «комуно-московському рабстві». Результати дослідження. «Ліричні портрети» О. Гай-Головка різні за жанровою модифікацією: вірш-присвята «Друзям», «Повнорунним вівцям», «Тарасові Шевченкові»; лист-присвята «Лист до матері», «Лист до Юрія Смолича»; присвята-звертання «Народе мій», «До Валеріана Ревуцького», «До Юрія Головка»; присвята-епітафія «Федорові Одрачеві», «Василю Стефанику» тощо. Вірші-присвяти не завжди мають жанрові рефлекси в назві, у таких поезіях після назви вказані адресати з місткою довідкою або вказівкою на подію: «Баляда про воїв» Юрію Стефаникові, «Пісня» В. Русальському, «На вічну пам’ять Волинякові». Особливістю адресованої лірики О. Гай-Головка є біографізм, наскрізним образом є Україна, уярмлена «комуною», рідний народ, «кайданами скутий», «придушений неславою». Переосмисленням біблійно-християнських мотивів та образів («До Митрополита Іларіона», «Владиці Борисові в день від’їзду до Едмонтону», «Упалим») відтворено трагізм власної долі й долі українського народу в тоталітарному суспільстві. Вірші-присвяти О. Гай-Головка мають помітне значення в збереженні та ретрансляції індивідуальної, історичної, культурної пам’яті, є художнім документом злочинів тоталітарного режиму («Чекістам», «Сталінові», «До московських окупантів і їхніх малоросів яничарів») і важливим інтерпретаційним кодом, що дає реципієнтові змогу виявляти важливість і масштабність порушених проблем, приховані смисли таємниці людської душі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)