Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (1175)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Мережеві ресурси (21)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=групи<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2019р. т.25,N 1
Цікаві статті :
Peer W. What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell/ W. Peer, A. Chesnokova (стр.1-10)
Радзієвський В. Авторські відступи як репрезентація авторської позиції в новелах Леоніда Мосендза/ В. Радзієвський (стр.11-15)
Вощенко О. Жанрова домінанта химерної прози/ О. Вощенко (стр.16-22)
Семенюк Л. Природа народної сміхової культури і явище низового бароко в Україні/ Л. Семенюк (стр.23-30)
Літвінчук Т. Художня рецепція дихотомії "місто — степ" в історичних романах П. Загребельного, Р. Іванченко та П. Угляренка/ Т. Літвінчук (стр.31-39)
Добродій В. Жанрові особливості різдвяного оповідання Дзвінки Матіяш "Різдво брата Заїки"/ В. Добродій (стр.40-47)
Насмінчук І. Концепт "свій/чужий" у публіцистиці Олега Чорногуза/ І. Насмінчук (стр.48-52)
Щока О. Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка/ О. Щока (стр.53-58)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Максимчук В.
Назва : Авторські лексичні новотвори з компонентами релігійно-християнської тематики (на матеріалі творчості поетів Рівненщини) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2013/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): авторські лексичні новотвори--релігійно-християнська лексика--семантика--українська поезія хх–ххі століття
Анотація: У статті проаналізовані структурно-семантичні особливості авторських лексичних новотворів релігійно-християнської тематики в словотворчості поетів Рівненщини. Здійснено спробу виокремити тематичні групи компонентів на позначення релігійних понять у структурі авторських інновацій.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Смена стилей жизни в постсоветской России: феномен "культурного промежутка" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2016/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): стиль життя--зміна культурних парадигм--стресова ситуація--адаптація--культурний маргіналізм
Анотація: Зміна стилів життя у пострадянській Росії проаналізована з позиції авторського концепту «культурного проміжку» – часу, відзначеного радикальною зміною всіх культурних цінностей. Пострадянська Росія досліджується: а) в контексті зміни культурних парадигм; б) в ситуації, що здатна викликати культурний індетермінізм і, відповідно, стресовій з погляду антропологічного і культурного, в) і, нарешті, досліджується як ситуація постмодерна. Під таким освітленням виокремлено три типи людської реакції на стрес (традиціоналістськи-консервативна, агресивно-деструктивна, адаптивно-конструктивна) й проаналізовано різноманітні соціальні групи, що їм відповідають. Однак незалежно від приналежності до тієї чи іншої групи, людина «культурного проміжку» – це маргінал, із усіма звідси належними наслідками. Автор також вдається до спроби соціально-культурного прогнозування, спираючись на матеріал художньої культури (літератури).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козлов Р.
Назва : Образ Грінченка-письменника в публіцистиці МУРу. - C. 23-33. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 4. - С. 23-33. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--мистецький український рух--поезія--проза--історія літератури--покоління
Анотація: Творчість Бориса Грінченка по-різному оцінювалася протягом 20 століття. В СРСР офіційна наука то вихваляла його, то забороняла згадувати. Період 1940-х років з цього погляду важливий, оскільки є можливість побачити, як Грінченка оцінювали емігранти в час офіційної заборони. Мистецький український рух (1945–1948, МУР) був потужним сплеском активності митців-емігрантів. До кінця 1920-х років історики української літератури (І. Франко, С. Єфремов, О. Барвінський) вписали Грінченка в контекст покоління «вісімдесятників». Там йому відвели чільне місце «першого професійного письменника на Україні». Головним принципом побудови таких історій був популярний в той час поколіннєвий підхід. Тому дослідники зауважували, що Грінченко близький до «сімдесятників», проте розташовували його в іншому поколінні. МУР не був монолітним утворенням. У ньому постійно виникали дискусії та різні групи. Проте проведений аналіз свідчить, що учасники руху доволі високо цінували спадщину Грінченка. Вони відводили його творчості важливе місце в просвітницькому русі. Разом з тим Ю. Шевельов та В. Петров чітко означили неможливість розвитку поезії Грінченка в бік модернізму. Головним історико-літературним принципом у 1940-х роках стає стильовий. Тому учасники МУРу розглядають Грінченка не як представника покоління, а як носія певних стильових домінант. За їхніми оцінками, у прозі Грінченка утілилися досягнення європейської реалістичної прози 19 ст. У публіцистичних висловлюваннях представників різних груп МУРу він постає своєрідним маркером кінця домодерного періоду української літератури. У статті наведені штрихи до портрету Бориса Грінченка в українському літературознавстві. Такий портрет слід виписати, ураховуючи всі етапи становлення його образу протягом 20 ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щока О.
Назва : Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 1. - С. 53-58. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідеографічна класифікація фразеологізмів української мови; фразеосемантичний ряд; структурно-семантична модель.--фразеотематична група--фразеосемантичне поле--варіантно-синонімічна група--фразеосемантичний ряд--структурно-семантична модель
Анотація: У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Katerynych P.
Назва : Educational journalism in Ukraine (results of content analysis) [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Освітня журналістика в Україні (Результати контент-аналізу)
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 2. - С. 86-95. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): освітня журналістика--освітній журналіст--контент-аналіз--освітня журналістика в україні
Анотація: У статті описано теоретичні підходи до розуміння освітньоí журналістики, схарактеризовано поняття освітньоí журналістики в украí нському та світовому медіапросторі, побудовано модель впливу сторонніх факторів на висвітлення питань освіти у ЗМІ. Мета дослідження — 1) вивчення теоретичних розробок та підходів до функціонування освітньоí журналістики в медіа середовищі; 2) простежити жанрові та тематичні особливості аналізованих освітніх ЗМІ (на прикладі «Педпреса», «Освіта.ua», «НУШ», «Освіторія»). Методом дослідження є контент-аналіз спеціалізованих ЗМІ освітньоí тематики. Ці ЗМІ мають регулярне наповнення різножанровим і різнотематичним контентом освітньоí тематики, активно застосовують інструменти для створення мультимедіи ного контенту, мають наи вищии трафік в сегменті інтернет-ЗМІ освітнього профілю (за даними сервісу статистики «Similar Web». Серед проаналізованого контенту чотирьох інтернет-видань освітньоí спеціалізаціí (3352 публікаціí ) встановлено, що за жанровою структурою превалюють замітки (2714; 80,9%), відчувається брак репортажів (56; 1,7%) та інтерв’ю (130; 3,9%). Слабка присутність аналітичних жанрів особливо відчутна стосовно тем дошкільноí , інклюзивноí та професіи но-технічноí освіти. Контент-аналіз матеріалів групи 1 (2366 матеріалів, 70,6% від усієí вибірки у двох групах) показав, що наи більша кількість матеріалів за аналізовании період стосувалася тем початковоí та середньоí освіти (1131 матеріал, 47,8%), наи менша – професійно-технічноí освіти (131, 5,5%). Аналіз матеріалів у другіи групі (29,4% від аналізованих матеріалів в обох групах) показав, що превалює тема початковоí освіти (401 матеріал, 40,7%), значною є доля матеріалів, що стосуються дистанціи ноí освіти (16,7% у «НУШ» та 16,9% в «Освіторіí »). Більшість матеріалів «Педпреси» (83%), а також значна частина «Освіти.ua» (63%) є запозиченням або доповненим матеріалом, отриманим із саи тів МОНУ, УЦОЯО чи інших джерел. Ці результати становлять практичне значення дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курбан О.
Назва : Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): медіа--медіаконтент--критичність мислення--медіаграмотність--інформаційна стійкість--інформаційна безпека--інформаційне поле--інформаційна війна
Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко Н.
Назва : Інтелігенти- просвітники в прозі О. Кониського та Б. Грінченка: проблема реалізації [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 4. - С. 175-182. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): українська проза--рецепція--повість--ідея--образ--ідеологія--народник
Анотація: У статті проаналізовано прозові твори двох представників украї нської літератури останньої чверті ХІХ ст. — Олександра Кониського і Бориса Грінченка. Закцентовано, що низка ї хніх творів, з одного боку, розширюють жанрово-стильові можливості тогочасної украї нської прози, з другого, втілюють намагання в межах реалістичної художньої системи змоделювати бажану суспільну реальність. Усвідомлюючи обмеженість свої х практичних діи , прозаї ки покладали на літературу роль сери озного посередника для налагодження комунікації між «старою» і «молодою» інтелігенцією, інтелігенцією і народом. А втім ідеологічна проза була одним із засобів популяризації украї нства та залучення нових сил до культурно-просвітницького руху. Предмет дослідження — проблемно-ідеи на основа аналізованих творів і ї х система образів. Об’єкт дослідження — прозові твори О. Кониського та Б. Грінченка, де рушієм сюжету и головною діи овою особою постають представники різночинної украї нської інтелігенції , яких зазвичаи називали «нові люди». Мета статті — на прикладі творів представників старшого і молодшого покоління украї нофілів простежити, чи змінювалися ідеї національного руху та настрої у колі украї нських громадсько-культурних діячів. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити різні періоди народницького руху в Украї ні в рецепції и ого багаторічних і активних учасників, проаналізувати підхід до концептування образу «нової людини» як носія нової ідеології та популяризації останньої серед ширших суспільних мас, з’ясувати, наскільки мрії народників кореспондувались із реальністю. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що завдання, які стояли перед ідеологічною прозою на початку 1870-х років, не втратили своєї актуальності в останнє десятиліття ХІХ ст., оскільки по суті не змінилася внутрішня політика уряду щодо українців. Література, за задумом авторів, могла б програмувати певну соціальну поведінку значної соціальної групи, однак з об’єктивних причин твори із життя інтелігенції були відомі незначніи читацькіи аудиторії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пелешок, Ольга
Назва : Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 2. - С. 146–156. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.12 (Шифр С325934233/2023/29/2). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.12
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): наратив--регіональна преса--краєзнавчий наратив--суспільно-політичний контент--історія журналістики--медіа--змі--публіцистичний текст--тематичні групи--масмедійний текст
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена важливістю вивчення в журналістикознавстві локальних текстів, моделювання регіонально-історичної проблеми в медійному дискурсі. Мета статті — аналіз тематичної специфіки краєзнавчого наративу районної періодики Тернопільщини початку XXI століття. Предметом дослідження є тематичні особливості краєзнавчого контенту районних газет, їхня наративна специфіка. У дослідженні застосовано комплексно-аналітичний підхід, який поєднує системно-хронологічний, історико-описовий, жанровий, аналітичний, проблемно-тематичний, біографічний, бібліографічний методи. Хронологічні межі моніторингу — із січня 2000 року по грудень 2015 року.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лащук, Юлія, Вольневич-Сломка, Клаудія
Назва : Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 4. - С. 288-294. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.7 (Шифр С325934233/2023/29/4). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.7
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): гетеротопія--жіночий власний простір--гендер--молодіжні організації--україна
Анотація: Незважаючи на все ще міцно вкорінені в українському суспільстві гендерні стереотипи, жінки не менш активно, ніж чоловіки, проявляють себе як громадські активістки, лідерки, політичні діячки на рівні локальних громад і на всеукраїнському рівні. Зберігається ця тенденція й у молодіжному середовищі, зокрема в молодіжних організаціях. Предметом статті є медійний дискурс молодіжних організацій, що діють в Україні, проблемою — гендерна складова досліджуваних текстів. Метою авторок є пошук відповіді на такі дослідницькі питання: іменники якого роду вживають у своїх публікаціях молодіжні організації, що були предметом дослідження? А також у якому контексті використовують ці іменники, говорячи про стать? Метод дослідження — кількісний і якісний аналіз змісту. Матеріалом дослідження став увесь контент, створений у 2018 році шістьма молодіжними організаціями, що діють Україні, та опублікований на сайтах і у фейсбуці цих організацій. Вибір молодіжних організацій був цілеспрямованим. Застосовано критерій медійної видимості, унаслідок чого для дослідження були відібрані Фундація Регіональних Ініціатив, Будуємо Україну Разом, Юнацький Корпус, Молодіжний Націоналістичний Конгрес, UKRAЇNER, а також Пласт. У теоретичному плані дослідження спирається на концепцію власного простору Бернхарда Вальденфельса та концепцію гетеротопії Мішеля Фуко. Результати дослідження показують, що, по-перше, стать відіграє важливу роль у середовищі молодіжних організацій і їхньої громадської активності; по-друге, мова, яка використовується в молодіжному середовищі, не є гендерно нейтральною; по-третє, гендер з’являється в досліджуваному дискурсі в чотирьох контекстах: стать як нейтральна категорія в описовому сенсі, стать для окреслення цільової групи діяльності організації, стать, безпосередньо пов’язана з гендерними ролями, які приписуються жінкам / чоловікам, і стать як пряма загроза для діяльності жінок. Новизна дослідження полягає в аналізі медійного простору молодіжних організацій крізь призму концепції гетеротопії Мішеля Фуко та критеріїв статі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)