Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (62)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=гіпотеза<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5

Полтавцева, Н.
Культурные коды акмеизма и творчество Анны Ахматовой [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Срібний вік -- акмеїзм -- символізм -- культурні коди -- традиція -- зразки
Анотація: У статті розглянуто філософію культури, поетику і культурні коди однієї з найвпливовіших літературно-естетичних течій Срібного віку – акмеїзму. У ситуації культурної невизначеності та зміни культурних парадигм акмеїзм як одна з перших «некласичних» течій російської поезії кардинально переглядає як функції поета – автора акмеїчного тексту, так і архітектоніку самого тексту, а також ієрархію культурних «зразків» і принципи створення культурних кодів акмеїзму. Дані проблеми досліджено на репрезентативному прикладі поезії Анни Ахматової. У творчості поетеси виокремлено та проаналізовано такі культурні тематизми, як звернення до «вічних образів» культури, що стають не стільки культурними зразками, скільки матеріалом для подвійної культурної символізації. Значну увагу приділено також співвідношенню піднесено поетичного з побутовим як модифікації актуальної донині проблеми взаємовідносин сакрального й буденного. В результаті стверджується положення про те, що так званий реалізм творчості поета – нова неокласика, в якій працюють інші творчі стратегії, ніж у попередніх класичних парадигмах. Гіпотеза роботи: полеміка з символізмом була частиною більш загального завдання – радикальною відмовою акмеїзму від старої «романтичної» філософії культури і від класичної метафізики на користь феноменології та світу повсякденності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Полтавцева, Н.
Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации [Електронний ресурс] / Н. Полтавцева. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постмодерн -- пост-постмодерн -- текст -- дискурс -- герменевтика -- коментар -- інтерпретація -- нормування -- переклад -- взаємодія
Анотація: У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами. Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми. Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування. З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями. У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментуванняінтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Ткаченко, Р.
Подолинського та її відгомін в українській літературі [Електронний ресурс] / Р. Ткаченко, С. Утопія. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
позитивізм -- художньо-просвітницька література -- фантастика -- автотрофність -- утопія
Анотація: У статті и деться про зв’язки С. Подолинського з украї нською літературою, а саме про и ого художньо-просвітницькі та публіцистичні праці, наукові дослідження, що засвідчують світоглядні принципи тієї доби, створюють додатковии пояснювальнии контекст літературного процесу, а також про вплив ідеи ученого на художню літературу. Об’єктом вивчення стали головним чином такі тексти мислителя, як «Парова машина» і «Праця людини та ї ї відношення до розподілу енергії ». Актуальність дослідження вбачаємо у необхідності всебічного осмислення так званого народництва, яке у свої х окремих зразках виходило за рамки провінціи ності та інтелектуальної обмеженості, засвідчуючи зв’язок з мистецтвом наступної епохи. Визначальним наразі є усталении у вітчизняному літературознавстві культурно-історичнии метод. Новизна розвідки полягає у зміщенні фокусу уваги на маловідомі постаті і маргінальні жанри украї нської літератури. Зацікавлення постаттю С. Подолинського, що переросло з часом в окремии напрям міждисциплінарних студіи припадає на періоди національного відродження у ХХ ст. Донедавна наи більше писали про нього історики та економісти. Однак нові дані і підходи засвідчують недооцінении упродовж десятиліть масштаб особистості украї нського мислителя. Вважаємо за потрібне зосередитись, по-перше, на жанровіи специфіці белетризованої брошури «Парова машина» і, по-друге, на пошукові відгомону ідеи ученого в украї нському письменстві к. ХІХ — першої третини ХХ ст. Стверджується, що ідеї С. Подолинського, зокрема про автотрофність людства, а також композиціи ні и жанрові новації могли вплинути на становлення наукової та соціальної фантастики в украї нськіи літературі. З нашого погляду, запропонована проблематика містить перспективу подальшого опрацювання, зокрема потребує додаткової аргументації гіпотеза про зв’язок між футурологічними прогнозами С. Подолинського та ідеи но-художнім змістом новели Панаса Мирного «Сон», роману В. Винниченка «Сонячна машина»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Утопія, С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Кирилова, О.
Наукова та науково-популярна журналістика: складнощі дефініції понять і типологізації медіа [Електронний ресурс] / О. Кирилова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 141-148. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наукова журналістика -- науково-популярна журналістика -- науковий медіадискурс
Анотація: Актуальність статті полягає в потребі наукової диференціації двох суміжних категоріи сучасної комунікативістики: «наукова журналістика» (science journalism) та «науковопопулярна журналістика» (popular science journalism). У вітчизняному дискурсі не існує сталого підходу до цього питання, а чинні нормативні документи змушують редакції визначати вид діяльності не за специфікою медіа, а за переліком, наявним, наприклад, у ДСТУ. Об’єктом дослідження стали світові та вітчизняні ресурси, які спеціалізуються на науковій тематиці: Cosmos, Popular Science, Discover, Scientific American, «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке». При цьому аналізувалися як діджитальні практики (вебресурси), так і традиціи ні паперові ЗМІ (журнали). Предмет вивчення — особливості дефініції наукової та науково-популярної журналістики і складності типологізації відповідних медіа. Основним методом дослідження став компаративнии аналіз, підкріплении дискурс-аналізом. Метод дав змогу, по-перше, порівняти наявні наукові погляди на категорії «наукова журналістика» та «науково-популярна журналістика» і виокремити головні риси кожної ; по-друге, здійснити аналіз провідних світових ресурсів, які спеціалізуються на науковій журналістиці, та провести паралелі з українськими медіа такого типу. Результатом дослідження є типологічна диференціація сучасних медіа. Основою дослідження стала гіпотеза, що визначальними в плані диференціації медіа як наукових і науково-популярних є характеристика аудиторії та функціональна специфіка ресурсу. Відповідно до неї ті медіа, які орієнтуються на підготовленого користувача, зосереджуються на останніх досягненнях науки й техніки та обмежено використовують онлайнові можливості, майже не вдаючись до прийомів едьютейнменту та саєнстейнменту, ми віднесли до каналів наукової журналістики. Ресурси ж, які об’єднують спрямування на масового користувача, акцент на навчальний складник та орієнтація на популярні навколонаукові теми, що мають пролонговану потенційну актуальність, ми вважаємо науковопопулярними. З урахуванням аудиторного і функціонального факторів у статті до наукової журналістики відносимо проєкти «Куншт», «Спільне», «Світогляд», «Вселенная, пространство, время», Science Ukraine, Alpha Centauri, «Наука и техника», «Краї на знань», а «Вічнии мандрівник», «Локальна історія», «Історія. Новии погляд», «Маловідома історія: далеке і близьке» — до науково-популярної
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Грабовий, А. К.
Формування методологічних знань з хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / А. К. Грабовий. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 4(12). - С. 34-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
хімія -- загальноосвітні навчальні заклади -- методологічні знання -- навчальний хімічний експеримент -- компоненти методологічних знань з хімії
Анотація: У дослідженні розглядаються теоретико-методичні засади формування методологічних знань з хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Виокремлено компоненти змісту методологічних знань з хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний. Схарактеризовано знаннєвий компонент методологічних знань: наука, спостереження, опис, хімічна мова, класифікація, експеримент, гіпотеза, закон, теорія. Показано, що провідним засобом формування методологічних знань учнів є хімічний експеримент.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)