Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (152)

Каталог авторефератів та дисертацій (6)

Грінченкознавство (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=епістолярій<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-16

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боронь О.
Назва : Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 30-37. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.5
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): біографія--мемуарні записи--достовірні джерела--епістолярій--малюнок
Анотація: Актуальність статті полягає в тому, що у фокусі уваги ї ї автора опинилася важлива проблема достовірності спогадів Марії Козачковської в записі ї ї онука Андрія Козачковського-молодшого. Тож предмет пропонованого дослідження — відповідність спогадів перевіреним фактам, а мета полягала у з’ясуванні ступеня такої відповідності. Досягненню мети сприяло застосування традиціи ної методології біографістики, зокрема прии ому перехресної перевірки викладених відомостеи за надіи ними джерелами (документальними, мемуарними, епістолярними тощо). У результаті дослідження вдалося переконливо довести, що публікація Андрія Козачковського-молодшого містить недостовірні твердження. На підставі цих спогадів до переліку незнаи дених малюнків Шевченка в останньому на сьогодні Повному зібранні творів потрапили хибні відомості. Як з’ясовано, Шевченко не міг малювати жінку Андрія Козачковського-старшого у Переяславі 1845 року, бо ті одружилися лише 1847-го. Поет не писав присвяченого ї и вірша «Марусі». Частина інших детальних повідомлень публікатора є результатом белетризації туманних спогадів про розповіді бабусі, доповнених відомою и ому інформацією про Шевченкове перебування в Переяславі. Андріи Козачковськии - молодшии навряд чи був здатен запам’ятати і точно відтворити розповіді бабусі через свіи юнии вік — 12–13 років (у рік ї ї смерті). Повідомлення М. Козачковської не слід використовувати під час створення нової наукової біографії поета. Власні спогади А. Козачковського-молодшого про бачении у дядька Івана першии «Кобзар» із вклеєними Шевченковими листами, як і пізніша розповідь про викрадення в нього ж «Кобзаря» 1860 року з авторським інскриптом, не викликають довіри. Не мають ці свідчення якої сь наукової значущості навіть у тому разі, якби були цілком правдивими. У перспективі слід ретельно і прискіпливо переглянути весь корпус незнаи дених Шевченкових творів, щоб відкинути недостовірні чи сумнівні відомості, очистивши мистецьку спадщину від вигаданих малюнків. Це має стати одним із важливих завдань наступного академічного видання
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боронь, Олександр
Назва : Чи міг Шевченко намалювати портрет Петра Дуніна-Борковського? [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 200-205. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.6 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.6
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): авторство--біографія--достовірні джерела--епістолярій--портрет
Анотація: Поява мистецьких томів Повного зібрання творів у 12 томах стимулювала подальші дослідження Шевченкової образотворчої спадщини. Актуальним питанням досі залишається з’ясування належності Шевченковому пензлю кількох творів. Предмет пропонованого дослідження —авторство портрета Петра Дуніна-Борковського. Мета полягала в тому, щоб якомога точніше виявити обставини, за яких Шевченко мав можливість намалювати згадану картину, на підставі чого довести або спростувати (атетеза) його ав-торство. Досягненню мети сприяло застосування традиційної методології біографістики, зокрема прийому зіставлення фактів поетового життєпису з епістолярними свідченнями його сучасників. Результати дослідження. У статті послідовно розглянуті всі можливі обставини появи полотна та історія його вивчення. Воно надійшло до Державного музею Тараса Шевченка (нині Національний музей Тараса Шевченка) саме як Шевченкова робота. Однак у Повному зібранні творів у 10 томах портрет було вміщено серед сумнівних, тоді як у новому академічному зібранні його подано в основному корпусі. На підставі листування Варвари Рєпніної докладно описані знайомство й можливі зустрічі Шевченка і Дуніна-Борковського.Варвара Рєпніна про роботу художника над портретом Дуніна-Борковського ніколи не згадувала. Василь Касіян уважав портрет належним пензлю дружини Дуніна-Борковського —Глафіри Псьол, але не аргументував своєї думки. Натомість Валентина Рубан обґрунтувала Шевченкове авторство, із чим не погоджується автор статті та спростовує окремі ї ї спостереження як суб’єктивні й смакові. Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України спільно з працівницею Національного музею Тараса Шевченка Тетяною Калініною, дослідивши портрет Дуніна-Борковського, теж дійшли висновку, що немає підстав зараховувати його до Шевченкового доробку. Упорядники нового академічного видання не мали вагомих аргументів на користь Шевченкового авторства, тож твір слід було принаймні вмістити серед сумнівних, якщо не відкинути зовсім. Насправді йому взагалі не місце серед Шевченкових картин. Перспе-ктивним видається подальше дослідження портрета Дуніна-Борковського як твору Гла-фіри Псьол у порівнянні з іншими її картинами, зокрема портретом Варвари Рєпніної
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М., Терещенко Т.
Назва : У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 1. - С. 124-135. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115 (Шифр К269584624/2022/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): опанас маркович--григорій ґалаґан--епістолярій--українське дворянство--український національно-культурний рух xix ст.
Анотація: У статті вперше повністю публікуються чотири листи українського філолога, фольклориста, літератора Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) до Григорія Павловича Ґалаґана (1819– 1888), одного з найвпливовіших землевласників Лівобережної України й помітного громадського діяча. Опанас Маркович є одним з тих представників української інтелектуальної спільноти середини XIX ст., чий внесок у розбудову національної культури ще належно не оцінений. Оприлюднення листування О. Марковича з Г. Ґалаґаном має за мету поглибити уявлення про світоглядні пріоритети й життєві практики цієї особи і сприяти розумінню того, як діяла система мережевих зв’язків української інтелігенції у середині XIX ст. Листи, датовані 1856–1858 рр., унаочнюють низку питань, актуальних як особисто для автора й адресата, так і для кола ліберально налаштованого українського дворянства, до якого належали ці люди. Етнографічні розшуки, записи й публікація українського пісенного фольклору, поява творів Марка Вовчка, обговорення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — провідні теми епістолярію. Згадки про родинне-сімейне життя учасників листування створюють побутово-історичний контекст їхнього спілкування. На особливу увагу заслуговує той факт, що листи написані українською мовою, тому публікація їх є значущою для широкого кола гуманітаріїв — не лише істориків, але й філологів, спеціалістів з соціолінгвістики та інших. Мова листів, зі значною кількістю народних ідіом, з використанням архаїчних граматичних форм, репрезентує шлях, яким розвивалася українська літературна мова у XIX ст. Публікація присвячується 200-річчю від дня народження О. Марковича.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Беззуб Ю.
Назва : Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи"
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 66-75. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--марія грінченко--анастасія грінченко--володимир грінченко--миколасахаров--судовий процес--«лубенська справа»--«лубенська самооборона»
Анотація: У статті на основі архівних джерел проаналізовано окремі сторінки життя й діяльності Анастасії (Насті) Грінченко, єдиної доньки українських письменників і громадських діячів Бориса та Марії Грінченків. Досліджено родинний епістолярій і листи Б. Грінченка до приватних осіб і державних установ, що дало можливість з’ясувати важливі питання особистого життя А. Грінченко та загалом усієї її родини. Висвітлено події, пов’язані з судовим процесом у справі «Лубенської самооборони», в яких фігурували Анастасія Грінченко та її наречений Микола Сахаров.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є.
Назва : Селянське питання в епістолярній спадщині Дем’яна Кочубея 1857–1858 років
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 118-124. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.213
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): дем’ян васильович кочубей--григорій павлович ґалаґан--епістолярій--селянська реформа--українське помісне дворянство
Анотація: У статті здійснено аналіз листів Д. В. Кочубея (1786–1859), петербурзького високопосадовця, до його родича Г. П. Ґалаґана (1819–1888), громадського діяча, за період 1857–1858 рр. Автор та адресат належали до верхівки помісного дворянства Лівобережної України, і провідною темою їхнього листування у той час була підготовка до скасування кріпосного права. На підставі цих епістолярних пам’яток виявляються мотиви, якими керувалися прихильники звільнення кріпаків, та окреслюються ідейні засади, на яких Д. Кочубей, Г. Ґалаґан й особи їхнього кола прагнули розв’язати селянське питання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М.
Назва : До історії українського дворянства першої чверті XIX ст.: лист Катерини Юхимівни Ґалаґан онукам Петру і Павлу (1812)]
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2020. - № 1. - С. 122-128. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.1.16 (Шифр К269584624/2020/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2020.1.16
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): родинний епістолярій--українське дворянство--приватне життя
Анотація: Публікація епістолярію українських дворянських родин допомагає зрозуміти співвідношення ментальних стереотипів та індивідуальних стратегій у діяльності цього стану. Фамільний архів Ґалаґанів уможливлює аналіз і епістолярних комплексів і окремих листів. Публікація листа Катери-ни Юхимівни Ґалаґан, у дівоцтві Дараган, племінниці Олексія Григоровича та Кирила Григоровича Розумовських, до внуків Петра і Павла, нащадків за батьківською лінією прилуцького полковника Гната Івановича Ґалаґана, репрезентує конфлікт між двома генераціями українського панства. Цю суперечку розглянуто крізь світосприйняття К. Ю. Ґалаґан, завдяки чому епізод з повсякдення українського дворянства є психологічно мотивованим та узагальнюючим
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2020р.,N 1
Цікаві статті :
Шумило C. Печатка "Козацького" скиту "Чорний Вир" на Афоні (друга половина XVIII — початок ХІХ ст./ C. Шумило, О. Алфьоров (стр.6-11) Кл.слова: Чорний Вир,печатка,"козацький" скит
Помазан Д. Вплив релігійної кризи XVIII ст. на розгортання процесу "Магічного Відродження" у Франції/ Д. Помазан (стр.12-16) Кл.слова: езотеризм,окультизм,криза
Міхєєв А. Еволюція образу України у Великій Британії під час Першої світової війни/ А. Міхєєв (стр.17-25) Кл.слова: державність,геополітичний,зовнішьополітичний
Срібняк І. Спроби використання полонених українців табору Раштат (Німеччина) для дестабілізації запілля російської армії в Україні під час Першої світової війни/ І. Срібняк (стр.26-32) Кл.слова: полонені,табір,фронт
Клиніна Т. Державний секретар США Джон Фостер Даллес: курс на особисту дипломатію?/ Т. Клиніна (стр.33-38) Кл.слова: державний секретар,зовнішня політика,дипломатія
Відейко М. Дослідження та експериментальне відтворення технологій мальованого посуду трипільської культури/ М. Відейко, Т. Гошко, М. Відейко (стр.39-52) Кл.слова: трипільська культура,кераміка,горн
П’янкова Є. Розрахункові книги львова як джерело для дослідження соціальної стратифікації міста у першій половині XV ст./ Є. П’янкова (стр.53-59) Кл.слова: розрахункові книги,шосовий податок,міщани
Черемісін О. Спеціальні та додаткові податки з міського населення Півдня України у 1870−1917 рр./ О. Черемісін (стр.60-66) Кл.слова: міські податки,муніципалітет,самоврядування
Іванюк О. Вибори до Київської міської думи 1906 року: за матеріалами періодичних видань/ О. Іванюк, Я. Мартьянова (стр.67-74) Кл.слова: міська дума,виборча дільниця,стародумці
Куцик Р. Демонізація" ворога як прийом російської імперської пропаганди в роки Першої світової війни/ Р. Куцик, Б. Безпалько (стр.75-82) Кл.слова: пропаганда,інформаційний прийом,ворог
Ядловська О. Українське питання та підтримка Центральної ради в Херсонській губернії/ О. Ядловська (стр.83-90) Кл.слова: політичні сили,Центральна Рада,Херсонська губернія
Бігун І. Історія куреня імені князя Святослава Української повстанської армії/ І. Бігун (стр.91-99) Кл.слова: курінь,загін,група "Турів"
Кривошея І. Динаміка формування науково-педагогічного складу Уманського державного педагогічного інституту імені Павла Тичини 1930−1998 рр./ І. Кривошея, О. Джагунова (стр.100-107) Кл.слова: педагогічний склад,післявоєнний період,Інститут соціального виховання
Комарніцький О. Громадська діяльність студентства педагогічних навчальних закладів Києва у 20–30-ті рр. ХХ ст./ О. Комарніцький, Л. Комарніцька (стр.108-116) Кл.слова: гурток,технікум,клуб
Мицик Ю. П’ять невідомих документів гетьмана Івана Скоропадського/ Ю. Мицик (стр.117-121) Кл.слова: гетьман,маєтності,Мгарський монастир
Будзар М. До історії українського дворянства першої чверті XIX ст.: лист Катерини Юхимівни Ґалаґан онукам Петру і Павлу (1812)] / М. Будзар (стр.122-128) Кл.слова: родинний епістолярій,українське дворянство,приватне життя
Ковальов Є. Материнство в українському селі кінця ХІХ — початку ХХ ст./ Є. Ковальов (стр.129-133) Кл.слова: кріпосне право,селянська реформа,Проєкт Д. В. К.
Шаповал А. Шлях В.М. Перетца до університету святого Володимира в Києві: епістолярний дискурс (до 150-річчя від дня народження вченого)/ А. Шаповал (стр.134-142) Кл.слова: епістолярні документи,філологія,архівні документи
Корольова І. Материнство в українському селі кінця ХІХ — початку ХХ ст./ І. Корольова (стр.143-149) Кл.слова: цінності,традиції,материнство
Андрєєва С. Борис Грінченко в європейському соціокультурному просторі/ С. Андрєєва, М. Лашко, І. Яковлева (стр.150-157) Кл.слова: соціокультурний,цивілізаційний вибір,національний розвиток
Товстоляк Н. Михайло Тарновський — перший дослідник історії родини Тарновських/ Н. Товстоляк (стр.158-162) Кл.слова: історичні цінності,садиба Качанівка,товариство "Дагерр"
Уткін О. Український вчений професор С. П. Тимошенко (1881–1950)/ О. Уткін (стр.163-167) Кл.слова: вчений,бароко,архітектурні школи
Рудь В. Відейко М.Ю. Зброя та військова справа у давніх хліборобів Європи у VI–IV тис. до н.е. Історія зброї та військової справи : альманах. К., 2019. № 2. С. 4–134/ В. Рудь (стр.168-168) Кл.слова: військова справа,зброя,хлібороби
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гедьо А., Калужина А.
Назва : Випробування містом: Київ сторінками мемуарної спадщини науковців (20–30-ті рр. XX ст.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2019. - № 1(8). - С. 101-109. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.1.15 (Шифр К269584624/2019/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2019.1.15
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): епістолярій--інтелігенція--радянська влада
Анотація: У розвідці проаналізовано умови повсякденного життя наукової інтелігенції Києва 20–30-их років ХХ ст. та його ролі в історичній долі людини інтелектуальної праці. Простежено зміну культурно-наукової атмосфери міста під час становлення радянської влади як фактора впливу на професійну діяльність науковців. На основі матеріалів особистого походження здійснюється спроба аналізу еволюції відносин держави та представників науки в першій третині ХХ ст., моди-фікації їх суспільного та політичного статусу під впливом радянської ідеології.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Landmann T. Zbliženie niemiecko-sowieckie w latah 1921–9130, a bezpieczeństwo państwa polskiego w ocenie oddziału II sztabu generalnego Wojska polskiego/ T. Landmann (стр.6-17) Кл.слова: безпека,військові співробітництво,Генеральний штаб
Комар В. Козацькі військові формування в політиці іноземних держав 1918–1945 рр./ В. Комар, А. Шиманович (стр.17-26) Кл.слова: козаки,еміграція,колабораціонізм
Ладний Ю. Національне питання в ідеології та практиці «білого руху» Півдня Росії (1919–1920 рр.)/ Ю. Ладний (стр.27-35) Кл.слова: національна ідея,шовінізм,національний рух
Мудрак М. Сучасна сербістика в Україні: проблематика та наукові центри/ М. Мудрак (стр.36-42) Кл.слова: Растко Україна,сербістика,зв’язки
П’янкова Є. Хто з родини Ходецьких представляв руські воєводства на сеймах Корони Польської у 1493–1533 роках/ Є. П’янкова (стр.43-49) Кл.слова: сейм,сенатор,руські воєводства
Гражевська Я. Сеймові конституції 1611–1632 рр. про стан земських та ґродських книг в українських воєводствах/ Я. Гражевська (стр.50-53) Кл.слова: судові книги,сеймова конституція,судочинство
Курильчук Н. Колективізація сільського господарства на Житомирщині (на прикладі сіл Голиші та Майдан Олевського району)/ Н. Курильчук (стр.54-59) Кл.слова: колективізація,куркулі,хлібозаготівлі
Уткін О. Український технічно-господарський інститут 1932–1952 рр./ О. Уткін (стр.60-66) Кл.слова: патріотичне виховання,наукові дослідження,студенти
Виноградов С. Інформаційно-пропагандистська діяльність ОУН(Б) і УПА cеред населення окупованої території України/ С. Виноградов (стр.67-73) Кл.слова: німецька окупація,пропаганда,рейди
Толочко С. Святкування 1500-річчя Києва 1982 року: ідеологічний аспект/ С. Толочко (стр.73-78) Кл.слова: соціокультурне явище,ідеологія,пропаганда
Мицик Ю. З універсалів гетьманів і полковників ХVІІ ст./ Ю. Мицик (стр.79-85) Кл.слова: Гетьманщина,універсал,монастир
Будзар М. Повсякдення українського панства другої чверті XIX ст.: лист М. Маркевича П. Ґалаґану/ М. Будзар (стр.85-92) Кл.слова: приватне листування,спадок,сімейна історія
Шаповал А. Співпраця Д. І. Абрамовича з Всеукраїнською академією наук через призму епістолярних документів/ А. Шаповал (стр.92-100) Кл.слова: епістолярні,інтелігенція,радянська влада
Гедьо А. Випробування містом: Київ сторінками мемуарної спадщини науковців (20–30-ті рр. XX ст.)/ А. Гедьо, А. Калужина (стр.101-109) Кл.слова: епістолярій,інтелігенція
Кригіна О. Використання та забезпечення збереженості інформації метричних книг/ О. Кригіна (стр.110-115) Кл.слова: метричні книги,оцифрування,архів
Ковальов Є. Сердюк І. Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст./ Є. Ковальов (стр.116-117)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М.
Назва : Погляд очевидця: 900-річний ювілей Хрещення Русі у Києві у листі Петра Васильчикова до Григорія Ґалаґана
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. - № 1. - С. 121-131. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.121131 (Шифр К269584624/2018/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.121131
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): родовий архів--епістолярій--імперські ювілеї
Анотація: Архіви української еліти є важливим джерелом для реконструкції життя соціуму у XIX ст. Публікація документа із зібрання родини Ґалаґанів презентує приватний погляд на одну зі значущих подій у соціально-політичній історії Російської імперії. Це відзначення 900-річного ювілею Хрещення Русі у Києві влітку 1888 року. Доцільність публікації зумовлена й тим, що у цьому році виповнюється 130 років з моменту події, про яку йдеться у цьому документі. Святкування 900-річчя Хрещення Русі повністю відповідало прагненню імперської влади використати минуле для створення ідеологічно-духовних міфів, які б сприяли укріпленню самодержавної системи правління через єднання держави та церкви. В останній третині XIX ст. Російська імперія активно долучилася до загальноєвропейських практик «винайдення традиції» (Е. Гобсбаум) для більш успішного позиціонування себе як держави на світовій арені. Але практика імперських ювілеїв мала не тільки зовнішньополітичне, але й внутрішнє завдання. Вона прагнула нівелювати національний чинник життєдіяльності народів багатонаціональної імперії, передусім український, та укріпити «простір влади» шляхом ліквідації окремішнього. Лист Петра Васильчикова до Григорія Ґалаґана допомагає усвідомити ставлення до цієї події помітних представників суспільно-політичного життя імперії кінця XIX ст. Водночас він містить багато деталей для реконструкції повсякденного життя Києва у момент відзначення ювілею.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-16

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)