Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (296)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Грінченкознавство (1)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=жінки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-25

Шифр: С325934233/2022/28/2
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 2 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Вещикова, О. Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект / О. Вещикова. - С.46-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Кондратьєва, С. Дочка, падчериця і знов дочка: як змінювався головний персонаж у редакціях п’єси Юрія Яновського / С. Кондратьєва. - С.54-61. - Бібліогр. в кінці ст.
Васьків, М. Павло Мовчан мистецтвознавець: слово, образ, знак / М. Васьків. - С.62-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Підбуртна, Д. Людина в історії роду: криза ідентичності в романі "OST" ("Морозів хутір") Уласа Самчука / Д. Підбуртна. - С.71-78. - Бібліогр. в кінці ст.
Стельмах, М. Історик як публічний інтелектуал: медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера на українську тематику / М. Стельмах. - С.79-86. - Бібліогр. в кінці ст.
Бабенко, В. Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни / В. Бабенко. - С.87-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Гудошник, О. Дискусійні аспекти міждисциплінарної взаємодії журналістики та усної історії / О. Гудошник, Л. Темченко. - С.95-103. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Власенко, М.
Витоки німецьких фразеологічних одиниць, які вербалізують концепт Frau [Електронний ресурс] / М. Власенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
гендер -- фразеологічні одиниці -- концепт FRAU -- німецька лінгвокультура -- картина світу
Анотація: Стаття присвячена результатам вивчення джерел походжень фразеологічних одиниць, які вербалізують концепт FRAU в німецькій лінгвокультурі. Робота передбачає гендерний підхід у дослідженні концепту. Дослідження дозволяє виявити національно-культурну та гендерну специфіку образу світу представників німецької культури відносно жінки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Щока, О.
Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак "Три дочки Єви" [Електронний ресурс] / О. Щока. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 34-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінізм -- гендер -- релігія -- жіночі образи -- точка зору -- аксіологічна ідентичність
Анотація: У статті проаналізовано жіночі образи в романі турецької письменниці Еліф Шафак як репрезентанти різних поглядів на фемінізм. Авторка порушує питання емансипації жінки в аспекті мусульманської культури. Тому актуальність дослідження її прози полягає в можливості розширити гендерні студії, зокрема шляхом аналізу жіночих образів у романі «Три дочки Єви», який поки що не став об’єктом розгляду літературознавців. Туреччину висвітлено як країну контрастів: з одного боку, це сучасна держава, в якій окремо існують світське й релігійне життя; з іншого — у ній залишаються стереотипні уявлення про другорядність жінки в родині та суспільстві. Роман «Три дочки Єви» є своєрідною галереєю жіночих образів, які втілюють різні форми сприйняття фемінізу. Мета цієї розвідки — дослідити їх крізь призму аксіологічної ідентичності. Твір побудовано на двох сюжетних лініях, які чергуються між собою. Перша — це реальний час дії — 2016 рік. Тут відбувається світський раут, на який головна героїня Назпері Налбантоглу (Пері) приїхала разом із дочкою та чоловіком. Друга сюжетна лінія — це спогади Пері про своє життя від дитинства й до навчання в Оксфорді, коли вона шукала себе, намагаючись з’ясувати свої релігійні переконання тощо. Головна героїня репрезентує усвідомлену, але пасивну позицію щодо відстоювання жіночих прав. Сельма є прикладом відсутності переконань як таких. Мона гучно заявляє про свої феміністичні погляди, проте є скоріше теоретиком боротьби за права жінок. Ширін — практик фемінізму, оскільки втілює ці переконання в життя. У фіналі роману свободу від гендерних стереотипів знаходить Ширін. Погляди героїнь твору свідчать, що боротьба за права жінок має відбуватися передусім у повсякденному житті, тоді феміністичні переконання матимуть результат.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Жигун, С.
Марія Пригара як/і жінка з "Пролетарської правди": вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінна творчість -- медіа -- маскулінність -- мілітарність -- індустріальність
Анотація: Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки. Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність. Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче. Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві. Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції. Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Хамедова, О.
Фемінізм і комунізм: специфіка взаємодії в західноукраїнському медійному дискурсі 1920–1930-х років [Електронний ресурс] / О. Хамедова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 98-107. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
комуністичнии часопис -- фемінізм -- ідеологія -- гендерна дискримінація
Анотація: Предметом дослідження є взаємодія і перетин ідеологіи у медіи ному дискурсі. На відміну від гомогенного ідеологічного дискурсу радянської преси, західноукраї нська періодика міжвоєння була ідеологічно різновекторною, зокрема на шпальтах часописів пропагувалися и «ліві» ідеї . Спостерігається помітна тенденція в сучасних медіи них студіях: дослідники певною мірою ігнорують «комуністичнии сегмент» західноукраї нської преси міжвоєнного періоду, цим зумовлена актуальність нашого дослідження. Усвідомлюючи, що комуністичнии рух не був масовим на західноукраї нських землях у міжвоєннии період, візьмемо до уваги пресу комуністичних організаціи і задля об’єктивності, і з огляду на те, що варто дослідити моделі перетину комуністичної ідеології та фемінізму, що становить новизну дослідження. Мета статті — дослідити специфіку взаємодії фемінізму і комунізму в західноукраї нському медіи ному дискурсі 1920–1930 х років на матеріалі комуністичних часописів. Для аналізу обрано тижневики «Наша земля» і «Сель-Роб», які репрезентували комуністичнии ідеологічнии дискурс Західної Украї ни. У методологічному аспекті плідним є поєднання критичного дискурс-аналізу з феміністичною критикою. Результати дослідження. У комуністичних часописах переи малися питанням, як залучити украї нок до партіи них лав. Комуністична ідеологія наклала свіи відбиток і на проблематику публікаціи , і на стилістику ї хнього викладу. Ключовими проблемами, висвітлюваними в західноукраї нських комуністичних часописах, були безробіття жінок, низька кваліфікація робітниць, тяжкі умови и низька оплата праці. При цьому лише дописувачки-жінки звертали увагу на гендернии аспект таких проблем, наприклад на гендерну диспропорцію в заробітніи платні чоловіків і жінок. Очевидною була політична та ідеологічна орієнтація західноукраї нських комуністичних газет на Радянськии Союз і московськии більшовизм. Пропагандистські матеріали про успіхи в СРСР у вирішенні «жіночого питання» регулярно з’являлися на сторінках газет західноукраї нських комуністів. Публікації , присвячені проблемам жіноцтва, були феміністичними за авторськими інтенціями, ідеи ними акцентами, інтерпретацією фактів. Проте дискримінація жінок пояснювалася насамперед несправедливим соціально-економічним устроєм. Читачок переконували, що необхідно революціи ним шляхом позбутися и ого, встановити пролетарську владу — и одразу припиниться гендерна дискримінація, а всі жіночі прагнення реалізуються самі собою. Ідею класової боротьби закладали в усі публікації , які стосувалися жіноцтва, особливо це було помітно в полемічних статтях, у яких викривали та засуджували політичних конкурентів. Попри феміністичні інтенції в матеріалах комуністичних часописів чи не наи більше критикували активісток «Союзу Украї нок» як головних ідеологічних конкуренток у боротьбі за украї нську жінку
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Бабенко, В.
Образ жінки похилого віку в наративах мас медіа під час російсько-української війни [Електронний ресурс] / В. Бабенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 87-94. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
масова свідомість -- пропаганда -- російська пропаганда -- інформаційна війна -- комунікація -- мем -- медіареальність -- архетип -- стереотип -- тілесність
Анотація: Стаття присвячена функціонуванню в комунікаціи ному просторі ЗМІ та інтернетмемах образів літньої жінки як концептів, що формувалися під впливом подіи росіи ськоукраї нської віи ни після 24 лютого 2022 року. Предмет дослідження актуалізується в контексті зміни стереотипів гендерних ролей при формуванні правового суспільства, стратегіи інформаційної війни та ідеологічної пропаганди, покликаної вплинути на міжнародний імідж Украї ни. Мета дослідження полягає в аналізі медійного образу жінки похилого віку з урахуванням таких понять, як «інформаціи на віи на», «пропаганда», «стереотип», «архетип», оскільки через них здійснюється вплив на масову свідомість, зокрема формуються ціннісні категорії , унормовуються світоглядні моделі, легітимізуються процеси гуманізації . Завдяки використанню методів аналізу, узагальнення, інтерпретації вдалося систематизувати образи жінки похилого віку як активного мас-медіи ного повідомлення. У результаті дослідження з’ясовано відмінність наративів в образах літньої жінки, що формують українське та російське інформаціи ні середовища. Визначено комунікаційну мету поширення цих образів, а також встановлено різницю в механізмах популяризації символічної фігури жінки похилого віку в засобах масової комунікації . Новизна дослідження полягає в аналізі інформаціи них процесів новітньої історії Украї ни, які перебувають у стані динамічної еволюції . Також актуальність зумовлена кросдисциплінарним баченням, що враховує досвід геронтософії та меметики — новітніх підходів для украї нської наукової думки. Перспектива подальших досліджень полягає в кількох напрямах. Серед наукових розвідок, що спираються на символічні коди тілесності в комунікативному полі, — аналіз розбудови гендерних та еи джистських стереотипів в украї нських медіа. Визначення проактивності архетипічних образів як інструменту побудови інформаційного захисту. Подальше порівняння ролі архетипів у ЗМІ правових і тоталітарних держав. Виявлення ролі маркерів тілесності в комунікативному інструментарії інформаціи ної війни
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Rosinska, O.
Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") [Електронний ресурс] = Моделі стереотипізації національних особливостей, гендерних ролей і поведінкових сценаріїв у серіалах (на прикладі польських серіалів «Наші пані у Варшаві» та «Лондонці») / O. Rosinska. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 146-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
стереотип -- гендер -- серіальний контент -- архетип -- наратив
Анотація: Об’єктом дослідження є серіал як площина породження та демонстрації стереотипів, особливо якщо йдеться про серіальнии продукт, знятий для вітчизняного глядача, а не з розрахунку на широке коло глядачів з інших краї н. Автори при творенні такого продукту передусім орієнтуються на запити споживачів, тобто намагаються вмонтуватися в ту картину світу, яку ці споживачі мають. Власне, стереотипи є основою такої картини світу, причому дослідження доводить, що стереотипи національні й гендерні в цьому сенсі є наи більш показовими, оскільки пов’язані з глибинними уявленнями індивіда про цінності. Таким чином, формується замкнена структура впливу, за якої споживач нав’язує авторам своє бачення, відбиток якого отримує потім у вигляді серіального продукту, якии , своєю чергою, впливає на нього и укріплює чи розширює и ого систему світоглядних стереотипів. Проблема бачення себе та інших народів, бачення себе через інших — це досить цікава площина пізнання і самопізнання, а актуальність дослідження цієї площини тим більше посилюється в періоди масових міграціи , що змушує нації до тісніших взаємозв’язків. І обидва досліджувані серіали — відображення таких процесів. Мета дослідження: проаналізувати особливості національних польських та украї нських образів жінок-мігранток і чоловіків-мігрантів у серіалах «Лондонці» (Польща, 2008) та «Наші пані у Варшаві» (2015), визначити простимульовані культурними и історичними особливостями стереотипи при формуванні цих образів як таких, що демонструють стіи кість національних стереотипів, в основі яких лежать стереотипи гендерні. Дослідження проводиться методом контент-аналізу за певними проблемними напрямами. Результати дослідження доводять, що у свої и основі національні і гендерні стереотипні ролі не є виявом нетолерантності одного народу до іншого, натомість є продуктом опанування буденною свідомістю безпосереднього и інформаціи ного досвіду з усього комплексу джерел. Серіальнии контент, з одного боку, сформовании на основі таких ключових для буденної свідомості стереотипів, а з іншого боку, він є основою для закріплення або поширення цих стереотипів. У двох проаналізованих серіалах чітко простежується сценаріи важкого підкорення чужої краї ни и культури, при цьому для украї нців — у жіночих сценаріях, для поляків — у жіночих і чоловічих. Чоловік в обох серіалах реалізує активні соціальні ролі, є успішним фахівцем, оборонцем, рятівником, гарантом щастя, причому в обох серіалах ідеться про чоловіка-поляка. Жінки послідовно реалізують традиціи ні ролі Попелюшки, матері, охоронниці дому, дружини, помічниці, хоча в серіалі «Лондонці» також є приклади успішних жіночих кар’єр.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Олена Росінська

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Федик, Т.
Травмування Чорнобилем: залежність ментальна і фізична (художні моделі адикції в п'єсах Григорія Штоня і Павла Ар'є [Електронний ресурс] / Т. Федик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 189-195. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сучасна українська драматургія -- залежність -- адиктивна поведінка -- поетика адикції
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою переосмислення Чорнобильської катастрофи в різних мистецтвах: кіно, музиці, живопису, серед яких література дає можливість представити зв’язок між макромасштабом події і мікрорівнем персональної історії . У статті розглянута проблема ролі адикції в художньому осмисленні Чорнобиля як травми нації . Предметом дослідження є адиктивна поведінка головних діи ових осіб аналізованих п’єс. Метою — аналіз поетики художніх моделей зумовлених Чорнобильською катастрофою адикціи на матеріалі двох п’єс: «Канон» Григорія Штоня і «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є. Для досягнення мети були використані методи психологічного аналізу, поетологічний і моделювання. У результаті дослідження простежуємо у двох п’єсах схожі маркери, які вказують на персонажів-адиктів: компульсивну поведінку, заперечення, втрату реальності та натомість створення альтернативної діи сності, проте драматурги обирають різні інструменти конструювання художніх моделеи адикції . Григоріи Штонь під час творення образу Антіна поступово накладає прийоми один на одного — спершу з’являються ретроспекції , згодом художні відступи оприявнені через марення, а своєрідним інструментом виступають галюцинації , які не є частиною структури тексту п’єси, але чиї наслідки простежуються в діях чоловіка. Натомість Павло Ар’є у вибудовуванні образу Баби Прісі використовує розлогі емоційно забарвлені монологи, а серед унікальних прий омів формування образу жінки є введення сюрреалістичної історії -вигадки. Новизна полягає в аналізі поетики творення художніх моделей адиктивної поведінки й увиразненні відмінних художніх підходів в переосмисленні природи і наслідків Чорнобильської катастрофи залежно від генераціи ної приналежності драматургів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Буцька, Катерина.
Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів» [Електронний ресурс] / К. Буцька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 2. - С. 96–101, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.5. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- ідентичність -- ґендер -- тягар -- репрезентації -- сучасна українська література
Анотація: Предметом дослідження є концептуалізація пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів». Ключовою проблемою розвідки є інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати жіночі домени, пов’язані з простором пам’яті в романі, а також висвітлити особливості образу жінки як хранительки пам’яті. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи, як описовий, герменевтичний, а також метод інтертекстуального аналізу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Муравецька, Ярослава.
До питання ймовірних причин написання оповідання Андрія Головка «Крученим шляхом» [Електронний ресурс] / Я. Муравецька. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 166-171, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Андрій Головко -- інтертекстуальність -- революційний ерос
Анотація: Предметом дослідження є інтертекстуальні зв’язки між персонажами, ідеями, мотивами та конфліктами у творах Андрія Головка: оповіданні «Крученим шляхом» (1924), повісті «Червонии роман» (1922), п’єсі «Хочу» (1920), «Автобіографії » (1925). У статті розглянута така проблема, як вирішення конфліктів письменника радянської епохи (протиставлення несвідомого селянина та свідомого комуніста, революцій ного еросу та кохання до жінки, яка стає перешкодою на шляху до соціалістичного раю) у творчіи площині на прикладі текстів Андрія Головка. Актуальність дослідження зумовлена важливістю питання самовизначення українських письменників радянської епохи. Мета статті —з’ясувати и мовірну причину написання оповідання «Крученим шля-хом», адже використання сюжету и художніх образів одного власного твору для написання іншого в ранній творчості Головка є безпрецедентним і заслуговує на окреме дослі-дження. Водночас схожі конфлікти порушує письменник у п’єсі «Хочу» та «Автобіографії ». Тому застосовувався метод інтертекстуального аналізу. Новизна статті полягає як у саміи темі дослідження, так і в залученні до літературознавчого аналізу маловідомих творів письменника —п’єси «Хочу», «Автобіографії ». У результаті дослідження автор робить гіпотезу про те, що поряд з очевидною причиною написання оповідання (як прямої агітації , тобто заклику до петлюрівців не боятися переходити на бік комуністів) можлива й неочевидна: є й мовірність, що оповідання «Крученим шляхом» стало для письменника своєрідним способом вирішення конфлікту вибору між вірністю революціийній ідеї та особистим щастям із коханою у творчій площині. Твір також можна тлумачити як спробу художнього самовиправдання за зраду революційних ідеалів самим письменником. Автор лише побіжно торкається питання опозиції кольорової символіки та стихій (блакитний , синій , озеро, болото —як уособлення спокій ного життя з коханою; червоний , блискавки, промінь, сонце —як втілення революції ), які можуть стати предметом наступного дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)