Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (122)Грінченкознавство (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=коментар<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Боронь О.
Назва : Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 3. - С. 140-145. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): щоденник--коментар--тлумачення--коло читання--періодика
Анотація: Предмет дослідження у пропонованіи статті — лектура Шевченка в аспекті його обізнаності з Японією. Чільною проблемою виступає пояснення змісту кількох щоденникових записів, у яких згадуються японці, «щось японське» і «японська комедія», що зумовило мету — з’ясувати коло друкованих джерел відомостей поета про Японію. У процесі дослідження використано традиційні засоби й методи літературного джерелознавства, а також метод філологічного прочитання. Ураховано напрацювання попередників, зокрема Леоніда Большакова і Миколи Сулими, до міркувань яких запропоновано кілька коректив. Автор статті вважає перспективним шляхом пошуку ретельнии перегляд доведеної поетової лектури, зокрема періодики. Новизна статті полягає в тому, що в результаті такого підходу вперше обґрунтовано залучення до кола Шевченкового читання статті Євгенія Корша з циклу «Япония и японцы» (1852), яка, безперечно, була для засланця одним із посутніх джерел інформації про цю далекосхідну краї ну, ї ї політичнии устріи , культуру. Великии пасаж у статті Корша присвячено опису театру і, зокрема, крикливої декламації акторів, яка, и мовірно, запам’яталася Шевченкові. Результати дослідження. Підтверджено міркування Миколи Сулими, що український поет був обізнании із циклом опублікованих у «Морском сборнике» (1855) статеи Івана Гончарова «Русские в Японии в конце 1853 и в начале 1854 годов», які пізніше увіи шли до книжки нарисів «Фрегат “Паллада”». Водночас слід обережніше трактувати стилістичний вплив російського письменника. Шевченко, як і Гончаров, як і багато інших и ого сучасників, вживав слово «комедія» в описаних контекстах у суто побутовому значенні, а не в термінологічному. Ясна річ, у Шевченка и деться не про японську лялькову комедію: він лексично поєднав лялькову виставу з комедією, ситуативно помітивши в архієреи ськіи службі в Нижньому Новгороді «щось японське». Натомість вислів «японська комедія», схоже, справді з’явився під враженням від описів японського театру з його галасливими акторами, у якому, за переконанням поета, очевидно, не було гармонії та витонченості, що й дало підставу для порівняння з хресною ходою в московському Кремлі. У слововживанні в щоденнику, зокрема в порівняннях, Шевченко залишався доволі оригінальним, а часом, як у згадках про «японське», був суб’єктивним, що не дає змоги однозначно витлумачити ці записи
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дружененко Р. С.
Назва : Функціональна основа навчання синтаксису простого речення майбутніх учителів української мови і літератури: лінгвістичний коментар [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2015. - № 1(9). - С. 104-115. - ISSN 2312-5829 (Шифр О283150799/2015/1). - ISSN 2312-5829
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): функціональна основа навчання--функціональний підхід--семантичний--когнітивний--комунікативний--прагматичний аспекти синтаксичного функціоналізму
Анотація: У статті подано лінгвістичний коментар до проблеми навчання синтаксису простого речення майбутніх учителів мови і літератури на функціональній основі, обґрунтовано семантичний, когнітивний, комунікативний, прагматичний аспекти синтаксичного функціоналізму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Журавська О.
Назва : Цитування джерел в інформаційних радіопередачах [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 1. - С. 28-35. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): цитування джерел--синхрон--інтерв’ю--коментар--радіо--інформаційна передача--новини
Анотація: Предмет статті становлять особливості цитування джерел в украї нському інформаціи ному просторі на прикладах випусків новин загальноукраї нських радіостанціи розмовного формату. Актуалізує визначене питання, зокрема, насиченість інформаціи ного поля дезінформацією, феи ками, пропагандою, маніпуляціями із даними тощо. Неуважне ставлення редакціи до перевірки джерел інформації , точності відомостеи , ненадання слова всім учасникам конфліктних ситуаціи , відсутність фахових коментарів призводять до порушення професіи них стандартів у журналістських матеріалах, які виходять в ефір. Наслідком цього є зниження довіри аудиторії як до певного медіа, так і медійників у цілому. Знизити ризики цих наслідків можна завдяки систематичному моніторингу інформаціи ного сегменту радіомовлення і формуванню на и ого результатах теоретичних засад та практичних рекомендаціи з удосконалення, зокрема, цитування джерел інформації . Тому мета статті — узагальнити відомості про основні різновиди цитування в інформаціи них радіи них текстах (документальних записах — синхронах, непряміи мові, словах-маркерах), визначити основні помилки, яких припускаються автори під час роботи з ними, і розробити рекомендації щодо запису та монтажу синхронів. Для вивчення інформаційного радіопростору і визначення особливостеи цитування джерел у ньому було застосовано метод якісного контент-аналізу. Матеріалом для цього стали випуски новин загальноукраїнських радіостанціи розмовних форматів: «Украї нське радіо» («Першии канал» і «Промінь»), «Громадське радіо», «Радіо НВ». Результати контент-аналізу дали змогу визначити певні тенденції щодо цитування, які впливають на інформаціи ну насиченість повідомлень, ї хню відповідність професіи ним стандартам, а також динаміку ефіру и полегшують сприйняття новин. Крім того, було узагальнено інформацію про основні способи цитування (синхрони, непряму мову, слова-маркери), ї хні змістово-композиціи ні особливості. Окрему увагу приділено цитатам-синхронам (документальним записам). За формою синхрони можуть бути різновидом виступу, інтерв’ю, коментаря тощо, які характеризуються лаконічністю, влучністю, компактністю. Проаналізовано помилки, яких припускаються автори під час підготовки синхронів до ефіру на етапі збирання інформації , змістового и композиціи ного узгодження з основним текстом повідомлення. Практичне значення дослідження зумовлене підготовленими рекомендаціями з цитування джерел інформації з дотриманням професій - них стандартів. Перспективним можна визначити подальше вивчення проблеми на прикладі локальних розмовних радіостанцій .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

4.

Назва журналу :Освітологічний дискурс -2015р.,N 1
Цікаві статті :
Бабійчук С. М. Геоінформаційна компетенція старшокласників як складова інформаційної компетенції/ С. М. Бабійчук (стр.1-12)
Бігунова Ю. В. Підготовка майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності на Півдні України: результати експериментального дослідження/ Ю. В. Бігунова (стр.13-23)
Волярська О. С. Формування професійної компетентності працівників центрів зайнятості: технологічний підхід/ О. С. Волярська (стр.24-35)
Гвоздій С. П. Використання багаторівневих практичних тренінгів для формування культури безпечної життєдіяльності студентів/ С. П. Гвоздій (стр.36-48)
Грабовий А. К. Формування екологічної культури школярів у процесі навчання хімії/ А. К. Грабовий (стр.49-60)
Грищук Ю. В. Розвиток педагогічної освіти у Республіці Польщі: теоретичний аспект/ Ю. В. Грищук (стр.61-74)
Демешкант Н. А. Роль і функції науково-педагогічних працівників у реалізації завдань екологічної освіти/ Н. А. Демешкант (стр.75-83)
Джуринський П. Б. Міждисциплінарний підхід у методиці викладання спортивних дисциплін майбутнім фахівцям фізичного виховання/ П. Б. Джуринський (стр.84-94)
Дишко О. Л. Педагогічні умови формування готовності бакалаврів з туризму до професійної взаємодії зі споживачами туристичних послуг/ О. Л. Дишко (стр.95-103)
Дружененко Р. С. Функціональна основа навчання синтаксису простого речення майбутніх учителів української мови і літератури: лінгвістичний коментар/ Р. С. Дружененко (стр.104-115)
Житинська М. О. Забезпечення якості життя людей похилого віку як соціальна проблема/ М. О. Житинська (стр.116-124)
Кокнова Т. А. Засоби оптимізації самостійної роботи студентів-філологів/ Т. А. Кокнова (стр.125-134)
Коростелін М. О. Тренінг у формуванні конфліктологічних умінь майбутніх фахівців з товарознавства та комерційної діяльності/ М. О. Коростелін (стр.135-149)
Ляшенко І. В. Розвиток мотивації студентів до дистанційного навчання у вищій школі/ І. В. Ляшенко (стр.150-157)
Неведомська Є. О. Як визначити педагогу психологічний портрет студента?/ Є. О. Неведомська, А. П. Михайловська (стр.158-166)
Острянко Т. С. Організаційно-педагогічна діяльність соціального педагога у загальноосвітньому навчальному закладі: теоретико-методологічний аспект/ Т. С. Острянко (стр.167-178)
Пляченко Т. М. Особистість керівника учнівського музично-інструментального колективу в педагогічній теорії і практиці/ Т. М. Пляченко (стр.179-191)
Прошкін В. В. Діагностика інтеграції науково-дослідної та навчальної роботи в університеті/ В. В. Прошкін (стр.192-203)
Савельчук І. Б. Соціально-педагогічне середовище навчально-професійних студій як чинник формування інноваційного потенціалу майбутніх соціальних працівників/ І. Б. Савельчук (стр.204-214)
Сльоза Н. В. Спрямованість змісту нових підручників курсу "Загальна географія" на формування умінь самостійної роботи учнів/ Н. В. Сльоза (стр.215-228)
Уруський А. В. Реалізація індивідуального підходу у процесі практичної роботи старшокласників на уроках технологічного профілю/ А. В. Уруський (стр.229-238)
Шаповалова Р. Г. Навчання сольному співу: голосоутворення та його структурні компоненти/ Р. Г. Шаповалова (стр.239-249)
Юрій Р. Ф. Навчання теорії ймовірностей студентів фармацевтичних факультетів медичних університетів: застосування інформаційно-комунікаційних технологій/ Р. Ф. Юрій (стр.250-260)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): постмодерн--пост-постмодерн--текст--дискурс--герменевтика--коментар--інтерпретація--нормування--переклад--взаємодія
Анотація: У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами. Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми. Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування. З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями. У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментуванняінтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

6.

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2022р. т.28,N 3
Цікаві статті :
Гребенюк Т. Мовчання й говоріння як форми репрезентації історичної травми в українській прозі доби незалежності/ Т. Гребенюк (стр.104-112)
Головань Т. Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність?/ Т. Головань (стр.113-118)
Вірченко Т. Література у вимірах мета (на матеріалі есеїстики Григорія Штоня)/ Т. Вірченко (стр.119-124)
Даниленко В. Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи/ В. Даниленко (стр.125-130)
Гальчук О. Особливості анімалістичних кодів прози Едгара Аллана По/ О. Гальчук (стр.131-139)
Боронь О. Джерела Шевченкової обізнаності з японською культурою (коментар до кількох щоденникових записів)/ О. Боронь (стр.140-145)
Rosinska O. Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners")/ O. Rosinska (стр.146-155)
Ліченко А. Деревовидна карта як різновид візуальної репрезентації даних у медіа/ А. Ліченко (стр.156-163)
Zhuravska O. Symbolic nature, cultural codes and media functionality of "The Russian warship" meme. Part one/ O. Zhuravska (стр.164-174)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі


 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)