Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (519)

Грінченкознавство (4)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=листи<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-16

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М., Терещенко Т.
Назва : У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 1. - С. 124-135. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115 (Шифр К269584624/2022/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.115
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): опанас маркович--григорій ґалаґан--епістолярій--українське дворянство--український національно-культурний рух xix ст.
Анотація: У статті вперше повністю публікуються чотири листи українського філолога, фольклориста, літератора Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) до Григорія Павловича Ґалаґана (1819– 1888), одного з найвпливовіших землевласників Лівобережної України й помітного громадського діяча. Опанас Маркович є одним з тих представників української інтелектуальної спільноти середини XIX ст., чий внесок у розбудову національної культури ще належно не оцінений. Оприлюднення листування О. Марковича з Г. Ґалаґаном має за мету поглибити уявлення про світоглядні пріоритети й життєві практики цієї особи і сприяти розумінню того, як діяла система мережевих зв’язків української інтелігенції у середині XIX ст. Листи, датовані 1856–1858 рр., унаочнюють низку питань, актуальних як особисто для автора й адресата, так і для кола ліберально налаштованого українського дворянства, до якого належали ці люди. Етнографічні розшуки, записи й публікація українського пісенного фольклору, поява творів Марка Вовчка, обговорення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — провідні теми епістолярію. Згадки про родинне-сімейне життя учасників листування створюють побутово-історичний контекст їхнього спілкування. На особливу увагу заслуговує той факт, що листи написані українською мовою, тому публікація їх є значущою для широкого кола гуманітаріїв — не лише істориків, але й філологів, спеціалістів з соціолінгвістики та інших. Мова листів, зі значною кількістю народних ідіом, з використанням архаїчних граматичних форм, репрезентує шлях, яким розвивалася українська літературна мова у XIX ст. Публікація присвячується 200-річчю від дня народження О. Марковича.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар, Марина
Назва : Павло Ґалаґан (1853–1869) у джерелах особового походження
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 2. - С. 161-172. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.20 (Шифр К269584624/2016/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.20
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ґалаґани--павло ґалаґан--біографія--лівобережна україна--українська еліта
Анотація: У статті поглиблено уявлення про родинно-генеалогічну історію сімейства Ґалаґанів, представників української еліти козацько-старшинського походження, у другій половині XIX ст. Автор створює «біографічний портрет» Павла Ґалаґана, останнього прямого нащадка роду, який набув високого соціального статусу на початку XVIII ст. У статті Павло Ґалаґан охарактеризований у контексті життєдіяльності свого соціального середовища на основі інтерпретації змісту джерел особового походження (мемуари, щоденникові записи, листи тощо), створених ним самим та близькими до нього людьми.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Даниленко В.
Назва : Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): постколоніалізм--метрополія--колонія--самосвідомість--соціальна маска--альтер-еґо--постмодернізм--втрачене покоління--пропаща сила--сімдесятники--вісімдесятники--радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Срібняк І. Часопис "Розсвіт" як ретранслятор думок і прагнень полонених українців табору Раштат у Німеччині: 1916–1917 рр./ І. Срібняк, С. Голоско (стр.6-13)
Стецишин О. Діяльність Збірної станиці Української національної армії у Відні щодо залучення до складу Галицької армії військовослужбовців неукраїнського походження/ О. Стецишин (стр.14-21)
Міхеєв А. Образ України у Великій Британії впродовж 1919–1920 рр./ А. Міхеєв (стр.22-27)
Базан Ю. Проєкти дипломатичного врегулювання "афганського питання" (1980–1981)/ Ю. Базан (стр.28-36)
Вароді Н. Радянські війська й Угорська революція 1956 року в навчальних виданнях для вишів України/ Н. Вароді (стр.37-43)
Литвинова Т. "Білі плантатори" "білих рабів": дворянство Лівобережної України напередодні Великої реформи/ Т. Литвинова (стр.44-57)
Будзар М. Музика в соціокультурному середовищі дворянського маєтку кінця XVIII — середини ХІХ ст.: з історії кріпацького оркестру Ґалаґанів/ М. Будзар (стр.58-69)
Ковальов Є. "…Пани, люб’язні народу": репрезентація початку Селянської реформи 1861 року в листах Василя Тарновського (старшого) Григорію Ґалаґану/ Є. Ковальов, Т. Терещенко (стр.70-79)
Нікітін Ю. Селянське землеволодіння в Глухівському, Конотопському й Кролевецькому повітах Чернігівської губернії (друга половина XIX — початок XX ст.)/ Ю. Нікітін (стр.80-86)
Світленко С. Яків Миколайович Бекман: між російською демократією та українським народолюбством/ С. Світленко (стр.87-97)
Афанасьєв І. Використання протикульового одягу в перестрілці 11 лютого 1878 р. у Києві/ І. Афанасьєв (стр.98-105)
Єгорова О. Науково-педагогічна діяльність Костянтина Воблого в Імператорському університеті Св. Володимира/ О. Єгорова (стр.106-114)
Клименко Н. Олександр Лотоцький і Борис Грінченко: до історії співпраці щодо публікації україномовної книжкової продукції (1900–1908)/ Н. Клименко, О. Ф. Трухан (стр.115-123)
Кізлова А. Київський інститут шляхетних дівчат у путівниках XIX — початку XX ст./ А. Кізлова (стр.124-133)
Митрофан(Божко) Ієромонах. Протоієрей Сергій Афонський (1889–1963)/ Ієромонах Митрофан(Божко) (стр.134-141)
Курильчук Н. Олевське прикордоння як витвір радянсько-польської війни/ Н. Курильчук (стр.142-149)
Мицик Ю. Листи Івана Шпитковського до Михайла Грушевського/ Ю. Мицик, І. Тарасенко (стр.150-157)
Іванюк О. Питання розвитку освіти в діяльності Київської міської думи 1906–1910 рр.: за матеріалами періодичних видань/ О. Іванюк, Я. Мартьянова (стр.158-166)
Бонь О. І. Гуманітарна інтелігенція Харкова 1920-х років в его-документах письменника Олекси Варавви (Кобця)/ О. І. Бонь (стр.167-173)
Якубовський І. Преса в механізмі Голодомору 1932–1933 рр. (на прикладі районних газет Київської області)/ І. Якубовський (стр.174-180)
Щербак В. До витоків українського історіописання: Літопис Самійла Величка/ В. Щербак (стр.181-182)
Бонь О. Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтвознавства/ О. Бонь, І. О. Ходак (стр.183-184)
Саган Г. До 120-річчя переселення українців на землі Хорватії: Українці Хорватії: матеріали і документи (книга друга)/ Г. Саган (стр.185-187)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Київські історичні студії -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Андрєєв В. Михайло Бернов як піонер пішохідного туризму: подорож Іспанією та Алжиром (Частина ІІ. Алжир. Лютий-травень 1894 р.)/ В. Андрєєв, С. Андреєва, О. Каряка (стр.8-19)
Драч О. "Були присутніми, слухали, ухвалили…": функціонування Варшавської жіночої прогімназії за протоколами засідань педагогічної ради 1914 року/ О. Драч, О. Івахненко (стр.20-29)
Срібняк І. З історії кооперативного руху в таборі полонених українців Вецляр, Німеччина: створення та діяльність спілки "Чайня” (грудень 1915 – 1916 рр.)/ І. Срібняк, М. Палієнко (стр.30-38)
Казаков Г. Афро-американська спільнота у період мобілізаційних заходів 1917 – 1918 рр.: надії та практика/ Г. Казаков (стр.39-43)
Ковальчук В. "Вермахту потрібні солдати": виховання й освіта під впливом нацизму/ В. Ковальчук (стр.44-48)
Ходжін М. Особливості суніто-шиїтського протистояння періоду "Арабської весни"/ М. Ходжін (стр.49-55)
Саган Г. Історія становлення та сучасні тенденції релігійного життя українців Хорватії/ Г. Саган (стр.56-62)
Нікічук В. Відображення історичної географії України на сторінках "Киевской старины"/ В. Нікічук (стр.63-68)
Іванюк О. Пам’ять і пам’ятники: імперська політика й українське суспільство на початку ХХ ст./ О. Іванюк, Д. Ремінна (стр.69-78)
Гедьо А. Розвиток освіти в Києві на сторінках газет "Нова Рада" й "Киевлянин" доби Центральної Ради/ А. Гедьо, В. Шабранська (стр.79-89)
Назарчук О. Політика радянської влади у галузі авіації на теренах України (січень - березень 1918 р.)/ О. Назарчук, П. Сацький (стр.90-95)
Лобко О. Маловідомі сторінки життя родини Лєдоховських. Архітектор Ігнатій Лєдоховський: творчість та доля/ О. Лобко (стр.96-106)
Мицик Ю. З листів лубенського полковника Леонтія Свічки/ Ю. Мицик, І. Тарасенко (стр.107-115)
Ковальов Є. "Проєкт приєднання частини Малоросійського краю до Київської губернії" Григорія Ґалаґана та його ідеологічний контекст/ Є. Ковальов (стр.116-123)
Будзар М. У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану/ М. Будзар, Т. Терещенко (стр.124-135)
Щербак В. Нові можливості дослідження ранньомодерної історії України: "Малоросійські справи", "Малоросійський приказ", "Батуринський архів…"/ В. Щербак (стр.136-138)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клименко Н., Беззуб Ю.
Назва : Сторінки з біографії Аастасії Грінченко: трагічний 1908 рік та завершення "Лубенської справи"
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 2. - С. 66-75. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27 (Шифр К269584624/2022/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.27
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): борис грінченко--марія грінченко--анастасія грінченко--володимир грінченко--миколасахаров--судовий процес--«лубенська справа»--«лубенська самооборона»
Анотація: У статті на основі архівних джерел проаналізовано окремі сторінки життя й діяльності Анастасії (Насті) Грінченко, єдиної доньки українських письменників і громадських діячів Бориса та Марії Грінченків. Досліджено родинний епістолярій і листи Б. Грінченка до приватних осіб і державних установ, що дало можливість з’ясувати важливі питання особистого життя А. Грінченко та загалом усієї її родини. Висвітлено події, пов’язані з судовим процесом у справі «Лубенської самооборони», в яких фігурували Анастасія Грінченко та її наречений Микола Сахаров.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковальов Є., Терещенко Т.
Назва : "…Пани, люб’язні народу": репрезентація початку Селянської реформи 1861 року в листах Василя Тарновського (старшого) Григорію Ґалаґану
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - № 1. - С. 70-79. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.18 (Шифр К269584624/2021/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2021.18
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): василь тарновський--григорій ґалаґан--селянська реформа--полтавська губернія--чернігівська губернія--листування
Анотація: У статті йдеться про листи Василя Тарновського (старшого) (1810–1866) до Григорія Ґалаґана (1819–1888) як джерело для дослідження Селянської реформи 1861 р., яка стала однією з найважливіших подій в історії України XIX ст. Вона стимулювала соціально-економічну модернізацію, а поняття «дореформений період» і «пореформений період» досі є актуальними для історіографічного дискурсу. Це листування виявляє ставлення місцевого чиновництва й помісного дворянства до реформи, демонструє, з якими проблемами доводилося у цей час стикатися реформаторам.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мицик Ю., Тарасенко І.
Назва : З листів Івана Боберського до Остапа Рицая
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. - № 2. - С. 118-123. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.2.118-23 (Шифр К269584624/2018/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.2.118-23
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): листування--еміграція--історична спадщина
Анотація: У статті аналізується листування громадсько-політичного діяча Івана Боберського з письменником Остапом Грицаєм. Листи засвідчують велику роботу української еміграції зі збереження вітчизняної історичної спадщини
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мицик Ю., Тарасенко І.
Назва : З листів лубенського полковника Леонтія Свічки
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський університет імені БорисаГрінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - № 1. - С. 107-115. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.113 (Шифр К269584624/2022/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2022.113
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): гетьманщина--лубни--гетьман--полковник--листи
Анотація: У статті представлені архівні документи, листи лубенського полковника Леонтія Свічки, що стосуються його зв’язків з компанійським полковником Іллею Новицьким. Йдеться про вирішення проблем постачання прикордонних військ провіантом, грошима, розташування компанійців на зимових квартирах на Лубенщині, розв’язання конфліктів між компанійцями та місцевими жителями.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа :
Шифр видання :
Автор(и) : Мицик Ю., Тарасенко І.
Назва : З листування Василя Кравченка і Бориса Грінченка
Місце публікування : Київські історичні студії. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - № 2. - С. 102-108. - DOI 10.28925/2524-0757.2017.214 (Шифр К269584624/2017/2). - DOI 10.28925/2524-0757.2017.214
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): патріотизм--просвітництво
Анотація: У статті аналізується частина листування Бориса Грінченка з етнографом Василем Кравченком. Листи засвідчують спільність світогляду обох просвітян, патріотизм і прагнення служити українському народу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-16

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)