Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (940)Каталог авторефератів та дисертацій (5)Мережеві ресурси (19)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=методологія<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-32 
1.


    Peer, W.
    What literature does to our emotions, and how do we know? Empirical studies will tell [Електронний ресурс] = Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства / W. Peer, A. Chesnokova. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 1-10 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
літературознавство -- емпірична методологія -- емоції -- висунення -- наративна перспектива -- емпатія
Анотація: Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Chesnokova, A.
Чеснокова Ганна
Віллі ван Пір


Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

2.


    Колядко, С.
    Эмотивность как элемент категории "стиль" в поэзии [Електронний ресурс] / С. Колядко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 59-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетична емоція -- емотивність -- стиль автора -- літературознавча емотіологія -- пафос -- емотивні засоби
Анотація: У статті розглядаються кілька підходів до інтерпретації емоції в поетичному тексті — лінгвістичний, традиційний літературознавчий і емотивний (з позицій сучасного міждисциплінарного тлумачення явища емоційності). Актуальність дослідження визначає переконання, що без урахування досягнень лінгвістичної емотіології та традиційного мовознавства аналіз стильової індивідуальності письменника буде неповним. Новизною дослідження є введення понять поетична емоція і емотивність до понятійного апарату стилістики тексту. Предмет дослідження — емотивність поетичного тексту — визначається як формально-стилістичний показник / фактор авторської індивідуальності, виражений через образи твору. Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом, під час аналізу визначено, що серед лінгвістичних підходів найефективнішим для літературознавчого аналізу є метод заглибленого вивчення категорії емотивності в тексті О. Філімонової. У результаті дослідження емоційність компонентів форми і змісту інтерпретується як набір взаємозалежних стилістичних засобів у розпізнаванні ліричного твору. Доводиться, що експресивність і естетичний первінь поезії як виду художньої творчості зумовлюють емотивність усіх її компонентів. В основу теорії емотивності поетичного твору, що увібрала поняття традиційної поетики і віршознавства, покладено принцип розкриття поетичної емоції в тексті в трьох площинах: змісту, вираження і зображення. За результатами вивчення різних сторін прояву авторської емоційності в поетичному тексті плануються розробка літературознавчої теорії поетичної емоції і її опис в історичній перспективі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

3.


    Кривенчук, В.
    Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва [Електронний ресурс] / В. Кривенчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 86-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автотекстуальність -- лірика -- автоінтертекстуальність -- інтертекстуальний аналіз -- гуманізм -- модель авторського мислення -- шістдесятники -- ідейно-естетичні позиції
Анотація: Актуальність розвідки зумовлена необхідністю розширити коло поетів-шістдесятників, продемонструвавши прояв модерністської естетики у творчості С. Шумицького як органічної частини дискурсу шістдесятництва. Відтак предметом дослідження стануть інтертекстуальні зв’язки поетичних творів цього автора з іншими представниками покоління 1960-х років. Метою розвідки є увиразнення модерністських естетико-філософських пошуків поетичного доробку шістдесятника С. Шумицького. Досягнення мети уможливлює методологія інтертекстуального аналізу, що оприявнює стосунки між текстами як багатопроблемні дискусії, як процес творення тексту шляхом перегуку твору із мистецькими формами, жанровими форматами, стильовими кодами, літературною традицією, як руйнування чи перетворення усталених поетичних норм. У результаті дослідження встановлено, що творчість С. Шумицького розвиває ідейно-естетичні риси, спільні для поетівшістдесятників. Оскільки природа кожного поетичного тексту різна, то звідси випливає, що сама ґенеза тексту зумовлює складність взаємозв’язків між різними текстами, які своєю чергою залежать від домінантного смислу додаткових функцій образності допоміжних включень. У С. Шумицького домінують ідеї латентного, прямо не проявленого характеру, тому спонукають реципієнта до роздумів. Такі ідеї й дають можливість створення незчисленних моделей прояву авторського мислення. Своєрідними рисами його спадщини є авторефлективність, асоціативність, музичність. Інтертекстуальність С. Шумицького підтверджує його вписаність у контекст шістдесятництва, зокрема продемонстровано покликання на творчість В. Симоненка. Найчастотнішими є такі типи міжтекстових зв’язків: власне інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, а також інтермедіальність. Інтертекстуальними зв’язками можуть насичуватися будь-які елементи тексту: від назви до тропів. Перспективами дослідження є висвітлення інших джерел інтертекстуальних посилань у творчості С. Шумицького, з’ясування його естетичних орієнтирів і визначення оптимального контексту оцінки творчості цього автора
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Вещикова, О.
    Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект [Електронний ресурс] / О. Вещикова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 46-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- наратив -- когнітивна наратологія -- мімезис пам’яті -- ретроспекція -- недостовірний наратор
Анотація: Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора и персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нои манн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасніи наратології : 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті. У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-якии першоособовий наратор, а особливо травмовании у минулому, якии будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій , суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом ї хньої фіксації , намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій , прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, якии суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

5.


    Стельмах, М.
    Історик як публічний інтелектуал: медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера на українську тематику [Електронний ресурс] / М. Стельмах. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Тімоті Снайдер -- Енн Еплбаум -- пропаганда -- російсько-українська війна
Анотація: У статті авторка аналізує медіи нии дискурс навколо праць Тімоті Снаи дера, одного з провідних фахівців з історії Східної Європи. Актуальність теми полягає в тому, що матеріали та інтерв’ю Т. Снаи дера на тему російсько-украї нських відносин часто використовують та аналізують і українські, і закордонні ЗМІ. Сьогодні росіи сько-украї нська віи на набула масштабного характеру, тож варто простежити зміни в поглядах критиків науковця. Предметом дослідження є критика поглядів Тімоті Снаи дера, присвячених украї нськіи темі. Мета — окреслити дискурс навколо праць автора и визначити основні тенденції и ого критики. У процесі наукового дослідження використано такі методи: порівняльнии , історичнии , системнии аналіз, контент-аналіз та інші. Новизна — порівняльнии аналіз критики праць Тімоті Снаи дера до та після росіи ського вторгнення. У результаті дослідження ми розглянули критику монографії Т. Снаи дера «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним», и ого текстів про минуле украї нського суспільства та історичнии контекст росіи сько-украї нських відносин, а також критику поглядів щодо світової політики і його прогнозів з приводу занепаду демократії . Тімоті Снаи дера називають водночас і найкращим інтерпретатором ХХ століття, і алармістом, якии невиправдано наголошує на зникненні свободи та ігноруванні історії . У статті виокремлено основні тенденції в критиці науковця: занадто забарвлена мова, сумнівна методологія та одержимість статистикою в монографії . Критики праць, присвячених російсько-українській війні, звинувачували автора в пересмикуванні фактів. Порівняння В. Путіна з А. Гітлером і Й . Сталіним вважали невиправданим, а характеристики путінського режиму як фашистського — недоречними. Водночас чимала кількість публічних інтелектуалів відзначають и ого внесок у розкриття вагомих проблем історії Східної Європи — менш досліджуваного порівняно з іншими регіону. Сьогодні дослідник продовжує привертати увагу світу до минулого України та и ого зв’язку з рештою європеи ських народів, аналізує перипетії сучасності и стоїть на сторожі свободи і демократії . З огляду на це є необхідність подальшого вивчення як публіцистики Т. Снаи дера, так і критики и ого поглядів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Даниленко, В.
    Проблеми лідера, національної зради та готовності народу до боротьби за свою свободу в казках Івана Липи [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 3. - С. 125-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
колоніалізм -- постколоніальна критика -- метрополія -- колонія -- колоніальна залежність -- міф -- алегорія -- казка -- інтерпретація -- національна зрада -- лідер -- периферійне явище літератури
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена інтересом до творчості Івана Липи, який пробудила бурхлива динаміка націотворчих процесів українського суспільства, коли активно відбувається переосмислення украї нської історії та культури. Попри активізацію досліджень доробку письменника казкова творчість лишилася на маргінесі уваги, проте вона становить дослідницький інтерес у контексті проблеми ідеології в казкових текстах, яка в статті розглядається крізь призму постколоніальних студій . Предметом цього дослідження є антиколоніальні елементи поетики «Казок про волю» Івана Липи. Методологія аналізу ґрунтується на теоретичних засадах постколоніальної критики, зокрема на ідеях Е. Саї да, Ґ. Ч. Співак, Е. М. Томпсон, С. Павличко, М. Рябчука, Т. Гундорової , Я. Поліщука, О. Юрчук, які допомагають розглянути «Казки про волю» Івана Липи як банк постколоніальних технологіи для окупованої Украї ни. Метою цього дослідження є деконструкція імперських наративів у філософських казках І. Липи і виявлення технологіи і практик для звільнення України від колоніальної залежності. У результаті проведеного аналізу зроблено висновок, що, дистанціюючись від конкретних історичних епох, письменник переносить проблеми украї нського суспільства в казковии простір. Це допомагає йому подивитися на украї нські перспективи поза часом, із позиціи вічності. У казковому просторі автор вирішує давні історичні проблеми Украї ни, пов’язані з утратою незалежності: відсутність сильних лідерів, національна зрада, неготовність народу до боротьби, деморалізація суспільства, зневіра у власних силах, виховання на фальшивіи історії , нав’язаніи метрополією. Розгляд казок під кутом зору постколоніалізму дає можливість знаи ти у творчості автора завуальовані алегорії і приховані інтенції , у яких письменник показує, яким чином Украї на має звільнитися від колоніальної залежності. Важливим чинником цього, на думку Івана Липи, є повернення історичної пам’яті. Перспективою дослідження є постколоніальнии аналіз творчості Івана Липи як ідейно-художньої цілісності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Стеблина, Н.
    Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ [Електронний ресурс] / Н. Стеблина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 218-224. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ньюзмейкер -- онлаийн-ЗМІ -- медіасередовище -- новини -- повномасштабне вторгнення
Анотація: Предметом дослідження є динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських провідних незалежних онлаи н медіа, оскільки це дає змогу зрозуміти особливості цифрового медіи ного середовища і специфіку його трансформації під час повномасштабного вторгнення. Розвиток сучасних ЗМІ зумовлює «гібридна медіасистема», за А. Чадвіком. Під впливом цифровізації , соціальних мереж і нових медіа мас-медіа зазнали змін. ЗМІ вже не є першими, хто виробляє новини, збільшується ї хня залежність від влади і лідерів думок, натомість влада може обіи тися без ЗМІ для того, щоб поширювати повідомлення для суспільства. Окрім того кількість уваги, яку аудиторії готові приділяти новинам, спадає, а мас-медіа вже звертаються не стільки до масової аудиторії , скільки до розрізнених аудиторіи , які в цифровому середовищі об’єднуються довкола обговорення власних інтересів і потреб. Проте ці особливості розвитку ЗМІ не враховують медіасередовище, що трансформується під впливом повномасштабного вторгнення. Тому метою дослідження є проаналізувати динаміку присутності ключових ньюзмеи керів в онлайнових мас-медіа і виявити особливості трансформації українського цифрового медійного середовища під час повномасштабного вторгнення РФ. Методологія дослідження передбачає автоматизованиий алгоритм моніторингу контенту ЗМІ (мова Python). Об‘єктом дослідження стали заголовки провідних якісних украї нських ЗМІ: «Украї нська правда» (50200 заголовків) та «Дзеркало тижня» (41328) за жовтень 2021 – жовтень 2022. У результаті дослідження встановлено, що до повномасштабного вторгнення у медіа були практично відсутні постіи ні популярні ньюзмеи кери, які були б готові генерувати меседжі для мас-медіа. В основному через ЗМІ поширювалися повідомлення, що стосувалися «ковіду». Після 24 лютого в перший період на перший план вийшов Зеленський , популярність якого значно зросла. Також з’явилися інші офіційні джерела: Генштаб і ОДА, щоб контролювати порядок денний і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Із часом увага до Зеленського спала, а також з’явилася потреба аналітики віи ни. Поряд із офіційними джерелами з’явилося и одне незалежне. У перспективі дослідження — порівняння присутності ключових ньюзмейкерів в онлайнових медіа і соціальних мережах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

8.


    Бондарева, О.
    Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" [Електронний ресурс] / О. Бондарева, Г. Бітківська, А. Брацкі. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 47-53, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографічна драма -- ідентичність -- мова -- словник Грінченка -- місце пам’яті -- антиколоніальні естетичні маніфестації -- деколоніальний проєкт
Анотація: Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та й ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам’яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії . Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасніукраї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території . Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій , сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Бітківська, Г.
Брацкі, А.


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

9.


    Sysoieva, S.
    Training PhDs in education on research methodology. - C. 96-100. [Електронний ресурс] = Підготовка докторів в освіті з методології досліджень / S. Sysoieva. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2016. - № 1. - P96-100, DOI 10.28925/2518-7635.2016.1.10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
кандидат педагогічних наук -- Методологія дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Сисоєва Світлана


Є примірники у відділах: всього 2 : ГП ЧЗ (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2)


Знайти схожі

10.


    Смірнова, Валерія Андріївна.
    Рейтинг дослідницької діяльності науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти як інструмент забезпечення прозорості результатів досліджень = Rating of the research activity of higher education institutions academic staff as a tool for ensuring the transparency of research results / В. А. Смірнова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2022. - N 13. - С. 129-140, DOI 10.28925/2414-0325.2022.1311 . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
рейтингова система -- наукометричні бази даних -- цитування -- h-індекс -- i10-індекс
Анотація: Ключовим аспектом підвищення рівня конкурентоспроможності закладу вищої освіти є участь у міжнародних та вітчизняних рейтингах, тому важливим є забезпечення якості та відкритого, прозорого представлення результатів всіх видів освітньої діяльності закладу вищої освіти, особливо дослідницької. Для аналізу динаміки показників закладу вищої освіти важливою є розробка і впровадження внутрішніх рейтингів, методологія яких зображає методологію ключових освітніх рейтингів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Smirnova Valeriia


Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-32 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)