Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (1431)

Каталог авторефератів та дисертацій (8)

Грінченкознавство (2)

Рідкісні та цінні видання (2)

Мережеві ресурси (30)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=мислення<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Bacurovska, I.
Ways to integrate European massive open online courses in Ukraine`s University education [Електронний ресурс] = Способи інтеграції європейського масового відкритого онлайн-курсу в університетську освіту в Україні / I. Bacurovska. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2017. - № 3/4. - С. 323-337, DOI 10.28925/2312-5829.2017.3-4.3275. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
Масові відкриті онлайн-курси -- освітня сфера -- платформи -- університетська освіта
Анотація: Освітні онлайн-курси набирають все більшої популярності. Освіта є однією з небагатьох областей, де вік і збереження традицій є перевагами. На відміну від сучасної автономної освіти це дослідження викликано особистою мотивацією бажанням отримати необхідні знання. У світовій практиці концепція масових відкритих онлайн-курсів з'явилася давно. У статті представлено аналітичний огляд способів впровадження європейських масових відкритих онлайн-курсів в університетську освіту України та їх можливості. Вища освіта потребує термінової реструктуризації. Масові відкриті онлайн-курси можуть опомогти студентам підвищити ефективність підготовки використовуючи простоту і масштабність таких курсів. Метою даної статті є налітичний огляд шляхів впровадження європейських масових відкритих онлайнових курсів в університетську освіту України. Створені курси містять інтерв'ю з викладачами, провідні заняття, тематичні дискусійні форуми, тощо. Використання масових відкритих онлайн-курсів може абезпечити підготовку масштабнішої аудиторії, ніж традиційні заняття в кабінетах. Масові відкриті онлайн-курси дають змогу викладачам та студентам розвивати навички, знання та мислення, необхідні для участі у складних та змінних реальних ситуаціях. Відкритий процес навчання є важливим аспектом відкритості в рамках всієї освітньої сфери. Це особливо корисно для професійного середовища фахівців, коли в курсах присутні відвідувачі з різними навичками та потребами.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Бацуровська Ілона Вікторівна

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Bilous, V.
Methods of determination of the level of formation of critical thinking in kids of elementary school / V. Bilous // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2018. - N 5. - С. 23-28, DOI 10.28925/2414-0325.2018.5.2328 . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
критичне мислення -- початкова школа -- молодша школа
Анотація: Сучасна школа повинна розвивати мислення кожної дитини, активно брати участь у вирішенні важливих питань, вміння формувати, виражати та захищати свою думку, поважати думку інших людей. Неможливо підготувати дітей до умов сучасного життя шляхом бездумної та безпосередньої асиміляції встановлених істин. Щоб навчити навичкам комунікації та співпраці, навчити дітей навчатися, вчитель повинен радикально змінити зміст своєї діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Khanykina, N.
Logical and rational component of modern educational process [Електронний ресурс] = Логіко–раціональний складник сучасного освітнього процесу / N. Khanykina, T. Bondar. - Електронні текстові дані // The Modern Higher Educational Review. - 2020. - № 5. - P39-49, DOI 10.28925/2518-7635.2020.5.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2518-7635

Кл.слова (ненормовані):
зміст освіти -- культура мислення -- логіка -- логіко-раціональні засоби -- освітньо-виховний ідеал -- освітній процес
Перейти до зовнішнього ресурсу https://edreview.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Bondar, T.
Бондар Тетяна
Ханикіна Наталія

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Kosharna, N.
Students` critical thinking skills development within pedagogical specialties of master`s educational level in the content of the discipline "professional communication in a foreign language" [Електронний ресурс] = Розвиток навичок критичного мислення студентів- магістрантів педагогічних спеціальностей у змісті дисципліни «професійне спілкування іноземною мовою» / N. Kosharna. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 2. - С. 14-25, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
англійська мова -- іноземна мова -- критичне мислення -- навичка -- магістерський освітній рівень -- педагогічні спеціальності -- підготовка вчителя
Анотація: Стаття присвячена питанню розвитку навичок критичного мислення студентів педагогічних спеціальностей у змісту дисципліни «Професійне спілкування іноземною мовою». З’ясовано, що розвиток критичного мислення майбутніх педагогів безпосередньо залежать від розвитку навичок спілкування у сфері професійної діяльності. Сучасні вимоги до підготовки магістра потребують від нього перш за все бути плідним учасником міжкультурної комунікації і мати необхідні навички та вміння професійного, ділового та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, бути спроможними оволодіти новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела, вміти аналізувати та синтезувати її з подальшим застосуванням у сфері професійної діяльності. Акцентовано увагу на потребі застосування інтегрованого підходу (мовний і фаховий) в опануванні професійним спілкуванням іноземною мовою (англійською), що дозволяє майбутньому педагогу навчитися спілкуватися англійською мовою в професійнопедагогічній, суспільній, та особистісній сферах діяльності; сформувати критичний стиль мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлексивність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позицій і точок зору, альтернативності прийнятих рішень; розвинути такі базові якості особистості як комунікабельність, креативність, мобільність, самостійність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності. Виокремлено технології, які позитивно впливають на розвиток навичок критичного мислення студентівмагістрантів педагогічних спеціальностей. Доведено, що важливість співвіднесення, порівняння, перевірка отриманої інформації або її пошук інформації призводять до професійно коректного іншомовного спілкування; систематизують знання за вивченою темою, розширюють словниковий запас, вдосконалюють та активізують навички вживання в мовленні слів професійного дискурсу, розвивають критичне мислення та творчі здібності майбутніх педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Кошарна Наталія

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Luhova, Т. А.
Development of augmented reality technologies for academic libraries as an experience of synergetic learning = Розробка технологій доповненої реальності для академічних / Т. А. Luhova // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 116-135, DOI 10.28925/2414-0325.2021.1011. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
навчання студентів за спеціальністю Інформаційна -- бібліотечна та архівознавна справа -- проблемне навчання -- технології доповненої реальності -- академічні бібліотеки -- навчання на основі інновацій -- ігрове навчання -- проектне навчання -- синергетична освітня модель
Анотація: Мета дослідження – виявити особливості застосування технологій доповненої реальності при підготовці фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, здатних розв`язувати спеціалізовані завдання та практичні проблеми у професійній галузі, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов та передбачають застосування положень і методів інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Робота у проектних студентських групах з розробки бібліотечної доповненої реальності розглядається як синергетична освітня модель, що логічно поєднує різні педагогічні напрями: проблемного та інноваційного навчання, проектного та глибинного навчання та навчання, заснованого на іграх. У статті порушено питання зближення традиційних форм теоретичного та практичного навчання на основі організації інноваційної діяльності студентів у просторі академічної бібліотеки на прикладі розробки AR-технологій. Визначено особливості розробки та впровадження інформаційних технологій доповненої реальності у роботі з документними фондами академічних бібліотек у процесі проблемного навчання, орієнтованого на інновації. Встановлено, що маркерна технологія створення доповненої реальності є інтуїтивно зрозумілою для студентів-гуманітаріїв і практичного засвоєння знань, набутих з дисциплін «Документознавство», «Стандартизація в інформаційній сфері», «Бібліотечні технології та бібліотекознавство», зокрема засвоєння знань інформаційних рівнів документів, стандартів в бібліотечній діяльності, анотування та індексування бібліотечних документів. AR-технології дозволяють в ігровій формі заглибитися в документалістику та бібліотекознавчі аспекти створення змісту документа AR, оволодіти навичками складання тематичних посилань. У новітніх освітніх концепціях проблемного (PBL), інноваційного (IBL), проектного (PjBL), ігрового (GBL) та активного (AL) навчання основний акцент робиться на прикладне вирішення проблем та впровадження інновацій, які відповідають потребам конкретної організації. Це нівелює цінність фундаментального теоретичного занння, що реалізується під час засвоєння теоретичного лекційного матеріалу як фундаментальної основи синергетичного навчання на прикладі студентської роботи з розробки доповненої реальності для академічних бібліотек. Ми доводимо важливість співвіднесення лекційного матеріалу як вихідної точки для студентських інновацій до реальних потреб академічної бібліотеки. Результати дослідження стануть поштовхом для впровадження PBL, PjBL, AL, GBL та IBL у вищій освіті в процесі розробки інновацій студентами в нових навчальних середовищах, таких як академічні бібліотеки. Також ініціювати роботу із впровадження інформаційних технологій AR у діяльність університетських бібліотек. АR слід розглядати як важливе доповнення до інструментів, які університети та бібліотеки можуть використовувати для залучення своєї аудиторії до навчання цифрової культури та грамотності. Це має сприяти розвитку бібліотечної справи та підвищити статус університету. Робота студентів з бібліотечною технологією AR характеризується складністю, креативністю, міждисциплінарним характером, вимогою до співпраці студентів гуманітарних та технічних профілів. Все це розвиває у студентів важливі компетенції: творчість, вміння застосовувати теорію на практиці, працювати в команді, постійно вчитися, відповідальність розробника, систематичне мислення, залучення, орієнтація на суспільнозначимі інновації. Синергетична освітня модель сприяє також реалізації принципу вибірковості освітніх компонент та індивідуальної траєкторії навчання, адже під час розробки бібліотечних AR, студенти дізнаються про інші освітні програми, вибіркові освітні компоненти та можуть здійснити свідомий вибір. У статті пропонується розглядати інформаційні технології AR не лише в перспективі програмування, але і як інструмент синергетичного навчання, що гармонійно поєднує PBL– AL–PjBL–GBL–IBL, а також як предмет бібліотечних та документальних досліджень (нові інструменти документування). Ми наголошуємо на фундаментальному навчанні та його постійному тестуванні на практиці. Вихідним пунктом у розробці інновацій студентами є навчальний матеріал, а не потреби організації, для якої інновації розробляються. Оскільки інноваційний процес - це досвід навчання, покликаний показати прикладну силу теоретичних знань. Запропоновано багатофакторну модель оцінки студентських інновацій в процесі їх фахової підготовки.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лугова Т. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Nalyvaiko, O.
Creativity in digital environment. Possibilities of application in the educational space = Творчість в цифровому просторі. Можливості застосування в освітньому просторі / O. Nalyvaiko, O. Ronzhes // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 11. - С. 106-120, DOI 10.28925/2414-0325.2021.119. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
гаджети -- освіта -- проектні технології -- творчість -- цифрове середовище
Анотація: Важливим фактором ефективного функціонування сучасної людини є її долученість до цифрового середовища. Особливо цінним у наш час є здатність до творчості та самовираження і в умовах карантинних обмежень викликаних COVID-19 застосування цифрових технологій у цьому процесі займає велике значення у житті суспільства. У статті аналізуються різні точки зору щодо питання цифровізації суспільних відносин і місці людини у цьому процесі. Крім того, автор розкривають суть визначення цифрова творчість через аналіз визначень «творчість» та «цифрове середовище». Визначення «творчість» розглядається у такій комбінації напрямків застосування: творчість як новаторство, творчість як процес, творчість як здатність, творчість як етапи мислення, творчість як результат діяльності. Автори зазначають, що цифровий простір формується з технічного боку (комп'ютерні технології) та взаємодії з нею людини – як творця цього простору, так і його мешканця. У дослідженні зазначається, що на даний момент місце креативної людини в творчості цифрового середовища можна представити у вигляді двох полюсів і спектру варіантів між ними: перший полюс – заперечення цифрових технологій для своєї творчості, відданість традиційним матеріалам і технікам, або блокування креативності; другий полюс – трансгуманізм для творчих процесів – готовність і прагнення злитися з цифровими технологіями, щоб мати можливість в повному обсязі користуватися нововведеннями, посиливши свої можливості (фізичні, психічні, інтелектуальні тощо) за рахунок біотехнологій і інтерфейсів. Між цими двома полюсами знаходиться велика кількість варіантів - застосування комп'ютерних технологій в супутньому творчості процесі (комунікації, публікації, обладнання); примітивні програми для дозвільної самореалізації (у будь-якого школяра в телефоні); доповнення традиційних сфер мистецтва та творчості новими цифровими можливостями (комп'ютерна графіка, програми для створення і аранжування музики, віртуальні фони, меппінг і сценарії освітлення в театрі і танці); взаємодія цифрового і фізичного простору (доповнена реальність, архітектурний меппінг); віртуальна реальність як альтернатива або аналог фізичної, або як відображення чиєїсь психічної і образної реальності; неінвазивні нейроінтерфейси. Визначено, що одним з найперспективніших напрямів реалізації творчість у цифровому просторі є освітня діяльність. Автори зазначають, що одним з найбільш дієвих засобів реалізації творчості у цифровому просторі є проектна діяльність. Важливо відзначити, що ця діяльність має мати варіативний характер та залучати різні цифрові засоби та технології.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ronzhes, O.
Ронжес О.
Наливайко О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Pappas, G.
For the education of the cosmopolitan. The case of tagore and the globalized self [Електронний ресурс] = До питання освіти в умовах космополітизму. Р. Тагор і глобалізоване «Я» / G. Pappas. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 1. - С. 1-14, DOI 10.28925/2312-5829.2020.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
глобалізація -- космополітизм -- патріотизм -- критичне мислення -- всесвітня освіта -- освітня та міжкультурна солідарність
Анотація: Явище глобалізації призводить до різноманітних дискусій, створює напругу в суспільстві, викликає дилеми, протилежне бачення самого питання. У запропонованій статті подана спроба апроксимувати явище глобалізації, простежене за різними сучасними тенденціями; результати спостережень та отримані показники викладені описовими, оцінними і регулюючими судженнями. Крім того, представлені різні філософські погляди в діалозі питань із космополітизму та патріотизму, на яких сфокусовані філософи та футурологи. Порушені питання глобалізації у статті розглянуто разом з баченнями Р. Тагора і його позиції щодо космополітизму та всесвітньої освіти, де робиться акцент на розвитку критичного мислення і конструктивного діалогу. Дебати щодо глобалізації в освітньому просторі викликають побоювання та протиріччя, хоча й виникла невідкладна потреба в швидкій адаптації до соціального і культурологічного різноманіття навколишнього середовища. Поява поняття міжкультурної освіти є наслідком процесів глобалізації. Автор статті зазначає, що міжкультурна освіта означає протистояння через повсякденну педагогічну практику в будь-якій формі дискримінації, будь то соціальна, культурна, гендерна, мовна чи релігійна. Таким чином процес інтеграції є неможливим без створення динамічного процесу взаємодії, взаємного визнання та співпраці між людьми з різних етнічних груп. Необхідно переосмислити свою прихильність до культури в рамках універсального горизонту та задуматися над потенціалом та важливістю співіснування культурних та загальнолюдських ідеалів для сучасної освіти. Оминання, невирішення вищезгаданих питань – це невирішення потреби та невиконання освітньої політики, яка має бути ґрунтовною з позицій освіти співчуття, солідарності та міжкультурної поваги. У роботі проповідуються зобов’язання перед культурою та міжкультурною освітою в межах універсального горизонту.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Георгіос Паппас

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Анісімова, О. Е.
Використання засобів дистанційного навчання у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти / О. Е. Анісімова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2021. - N 10. - С. 10-19, DOI 10.28925/2414-0325.2021.102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
фундаментальна складова професійної підготовки -- інваріантна складова професійної підготовки -- варіативна складова професійної підготовки -- особистісно-комунікативний критерій -- діяльнісний критерій -- дистанційна освіта -- партнерська взаємодія -- вихователі закладів дошкільної освіти
Анотація: В статті «Використання засобів дистанційного навчання у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» схарактеризовано можливості використання дистанційного навчання у системі фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. За основу взято тріаду складових професійної підготовки: фундаментальної, інваріантної та варіативної. Завданням фундаментальної освіти є забезпечення оптимальних умов для формування наукового мислення, освоєння наукової інформаційної бази і сучасної методології, виховання внутрішньої потреби у саморозвитку і самоосвіті протягом життя. Інваріантна складова розуміється такою, що відрізняється значною стабільністю, стереотипністю. В ній домінують: спрямованість на збереження традиційних педагогічних підходів; інтегративність процесів, їх цілісність і узагальненість. При цьому інваріантна частина здатна формувати професійно значущі якості відповідно до сучасних вимог розвитку психолого-педагогічної науки та практики шляхом їх трансформації відповідно до нових суспільних умов. Варіативній складовій властиві: гнучкість, інноваційна спрямованість, відкритість новому в науках і технологіях; домінування диференційованого знання. Визначити рівень оволодіння кожною складовою збалансованої системи можна, на нашу думку, через партнерську взаємодію у професійній діяльності. У статті представлено констатувальний етап дослідження стану сформованості здатності до партнерської взаємодії майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти за особистісно-комунікативним та діяльнісним критеріями. Запропоновано інструментарій інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення рівня спеціальної підготовки. Зокрема, створення спільного медіа-продукту, участь у проектній діяльності, спілкування за допомогою соціальних мереж, блогів, чат-листування, використання електронних та мобільних додатків у процесі цілепокладання та планування, застосування засобів ІКТ в процесі відновлення працездатності, емоційної стабільності, налаштування на майбутню діяльність, участь у роботі Дискусійного клубу, презентація підсумків педагогічних досліджень у форматі вебінару.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Астаф’єва, М.
Формування критичного мислення майбутніх учителів математики засобами геометрії [Електронний ресурс] / М. Астаф’єва, В. Прошкін, С. Радченко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2018. - № 1/2. - С. 100-115, DOI 10.28925/2312-5829.2018.1-2.1416. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
засоби -- геометрія -- конструктивна та проективна геометрія -- критичне мислення -- майбутній учитель -- математика -- формування
Анотація: У статті розкрито сутність поняття критичного мислення як сучасного педагогічного феномену. З’ясовано, що серед найважливіших компетентностей, актуальних у роботі сучасного вчителя, педагоги найчастіше називають критичне мислення. Виділено теоретичні засади процесу формування критичного мислення майбутніх учителів у процесі професійної підготовки на рівні принципів, властивостей, прийомів, етапів. Здійснено аналіз проекту «Стандарту вищої освіти України» в галузі знань 01 «Освіта» для спеціальності 014 «Середня освіта», предметної спеціалізації 014.04 «Середня освіта (Математика)», який передбачає формування у студентів низки компетентностей, установлено, що основою перелічених компетентностей і результатів навчання є критичне мислення. Доведено, що геометрія (зокрема, конструктивна й проективна), її методи й задачі мають невичерпні можливості і засоби, які можна використовувати в якості ефективного інструментарію для формування критичного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів математики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Прошкін, В.
Радченко, С.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Баренкова, Н.
Формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних закладів вищої освіти методом інноваційних диктантів [Електронний ресурс] / Н. Баренкова, Н. Лашук. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2019. - № 1/2. - С. 104-114, DOI 10.28925/2312-5829.2019.1-2.104114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
граматичний диктант -- групова робота -- диктоглосс -- інноваційний диктант -- інтерактивні технології -- диверсифікація -- кооперативне навчання -- мовна автономія -- принцип
Анотація: У статті розглянуто питання ефективності використання диктоглоссу як способу активізації комунікативно-мовленнєвої діяльності, критичного мислення та творчого потенціалу студентів немовних закладів освіти на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням. Визначено ключові стадії проведення традиційної форми диктоглоссу. Висвітлено основні принципи, покликані забезпечувати ефективність та результативність інноваційного диктанту, та намічено шляхи їхньої реалізації. Проаналізовано основні модифіковані версії диктоглоссу та надано рекомендації щодо їхньої підготовки для застосування на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Лашук, Н.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)