Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (1451)Каталог авторефератів та дисертацій (8)Грінченкознавство (2)Рідкісні та цінні видання (2)Мережеві ресурси (30)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=мислення<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.
Шифр: С325934233/2022/28/1
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2022р. т.28 № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Катерина, Ч. Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор / Ч. Катерина. - С.1-6. - Бібліогр. в кінці ст.
Плющик, О. Роман Марини Гримич "Ти чуєш, Марго?." як художня репрезентація авторського наукового дискурсу / О. Плющик. - С.7-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Bezrukov, A. Emotion concepts for representing the vicissitudes of fate in Markus Zusak's Bridge of Clay / A. Bezrukov, O. Bohovyk. - С.14-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Курбан, О. Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни / О. Курбан. - С.21-27. - Бібліогр. в кінці ст.
Журавська, О. Цитування джерел в інформаційних радіопередачах / О. Журавська. - С.28-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Рижков, А. Лабораторія художнього перекладу корейського наративу українською мовою: "Легенда про Ондаля" / А. Рижков. - С.36-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Волошук, Л.
    Поліфонія художнього світу прози Марії Матіос [Електронний ресурс] / Л. Волошук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
роман -- художній світ -- хронотоп -- психоаналіз -- жанр
Анотація: У статті розкрито багатогранність художнього мислення Марії Матіос на основі аналізу відомих романів «Солодка Даруся», «Щоденник страченої», «Майже ніколи не навпаки». Особлива увага приділена жанровим модифікаціям, образам, хронотопу, мові, сюжету, символіці, елементам психоаналізу

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

3.


    Сінченко, О.
    Неопотебнянство Бориса Навроцького [Електронний ресурс] / О. Сінченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
внутрішня форма слова -- лірика -- мислення -- мова -- образ -- Потебня -- сприйняття -- формалізм
Анотація: У статті розглянуто книгу Бориса Навроцького «Мова та поезія» (1925) як спробу побудови цілісної літературної теорії на основі лінгвістичного підходу Олександра Потебні. Полемічні контексти ідей Навроцького становлять: інтуїтивізм Б. Кроче, релятивізм К. Фосслера, неокантіанство, символізм А. Бєлого, російський формалізм, лінгвістичні теорії Ф. Фортунатова, І. Бодуена де Куртене та А. Марті, експериментальна психологія тощо. В цьому розмаїтті теорій науковець послідовно відстоює принципи, орієнтовані на теорію Потебні, а саме: кожен елемент тексту стає вагомим у художньому творі лише через зумовленість із внутрішньою формою; в художньому творі всі елементи можуть витворювати образні уявлення: внутрішня форма, граматична форма, «гра прикмет» зі сфери «прозаїчного значення» тощо; образи – це лише перехід до «рації» твору; буквальне сприйняття – неприйнятне для розуміння твору в цілому. Чи не найважливішим аспектом літературної теорії Навроцького стало розуміння слова як зв’язку людини з космосом. У річищі матеріалістичної науки 1920-х років цей рефрен його роботи практично лишався непомітним, як власне й сама його спроба розширити межі теорії Потебні, зокрема на аналіз ритміки, фоніки й композиції художнього твору, а також лірики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Погребняк, І.
    Епістолярій як артефакт духовності [Електронний ресурс] / І. Погребняк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
епістолярій -- духовність -- лист -- письменницький епістолярій
Анотація: У статті розглянуто проблему духовності, що актуалізується у кризові періоди суспільного розвитку, проаналізовано основні теоретикометодологічні засади означеної теми, визначено домінантні засади духовності особистості в епістолярії митців слова. Запропоновано вивчати листи письменника як сучасника своєї епохи, у результаті чого проступає картина духовності чи бездуховності не тільки конкретних дій, думок і вчинків адресатів, а й картина духовності суспільства Окреслено епістолярій як категорію, що демонструє сутнісні формати духовності адресатів, адже саме людині притаманні мислення, свідомість, емоції, переживання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

5.


    Марчак, Т.
    Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного [Електронний ресурс] / Т. Марчак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
публіцистика -- нація -- українізація -- літературно-мистецьке угруповання -- українська культура
Анотація: У статті зосереджено увагу на основних тематичних лініях публіцистичних творів Еллана-Блакитного, охарактеризовано погляди публіциста на соціально-економічний, культурно-просвітницький, національний розвиток України. Проаналізована публіцистика Василя Блакитного свідчить про її гостроту, проблемність, дискусійність, миттєву реакцію публіциста на нагальні проблеми часу. Наголошено, насамперед, на тому, наскільки успішно розвиваються закладені Блакитним традиції зрілого й результативного політичного мислення та ідейно-тематичне наповнення публіцистичних текстів. Звернено увагу на оригінальність тематики публіцистичних творів Еллана-Блакитного, які підводять читача до власних роздумів та осмислення гострих проблем суспільства, культури, мистецтва, політики, журналістики 1920-х рр. Стаття висвітлює соціальні та національні аспекти в умовах перехідного періоду розвитку українського суспільства. Також простежені процеси становлення та розвитку літературно-мистецького угруповання «Гарт», акцентовано на культурологічно-творчих аспектах діяльності об’єднання, представники якого працювали для відродження та формування національних духовних засад української державності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

6.


    Ожарівська, С.
    Алегорична метаобразність поезії Віри Вовк [Електронний ресурс] / С. Ожарівська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
метафора -- алегорія -- симфора -- метонімія -- ідіостиль
Анотація: У статті розглянуто алегорію у творчості Віри Вовк як один із прийомів моделювання художньої дійсності. Творча еволюція поетеси мислиться як рух до створення цілісної надтекстової єдності, ґрунтованої на таких філософсько-естетичних засадах, якими є релігійність, національна традиція, народнопоетичні та міфологічні мотиви, образна синтетичність художнього мислення. Зріла творчість поетеси, розглянута на прикладах поезії збірок «Каппа хреста», «Обарінки», «Ораторія хвали», «Земля іскриста», презентує інтенцію до поетичної метаобразності, до створення містких узагальнених наскрізних мотивів, розгорнутих метафор і симфор, що об’єднують цілі масиви збірок, деталізуються в послідовних рядах символів, алегорій, парабол, які є системотворчими для окремих збірок, циклів, конкретних віршів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

7.


    Москвичова, О.
    Методологічне підґрунтя побудови фрактальної поетичної моделі світу у британських поетичних текстах ХІХ–ХХІ століть у лінгвокогнітивному вимірі [Електронний ресурс] / О. Москвичова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 54-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поетична модель світу -- концепт -- концептуальні тропи -- фрактал -- фрактальна поетична модель світу
Анотація: Мета статті — дослідити специфіку відтворення дійсності у фрактальній поетичній моделі світу на матеріалі британської поезії ХІХ–ХХІ ст. Використано лінгвопоетичний аналіз лексико-семантичних тропів як вербальних засобів формування фрактальної поетичної моделі світу, а також лінгвокогнітивний і поетико-когнітивний аналіз визначеної тропеїки для виявлення аксіологічно забарвлених глибинних смислів когнітивного стилю у поетів британського романтизму, модернізму і постмодернізму. З позиції когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики поетичний текст окреслено як результат когніції поета та його інтерпретації дійсності крізь призму свого фізичного та соціальнокультурного досвіду. Когнітивна поетика акцентує увагу дослідників поетичних текстів на метафоричності людського мислення, його художності та образності, завдяки яким можлива концептуалізація дійсності людиною з опорою на її тілесний та сенсомоторний досвід. Реконструкція фрактальної поетичної моделі світу британських поетичних текстів ХІХ–ХХІ століть актуалізує сутність поезії, поетичного тексту та специфіку відтворення в ньому дійсності, естетичний аспект поезії та її лінгвокомунікативні особливості. Стаття є актуальною в контексті сучасних поліпарадигмальних досліджень, оскільки узагальнює та систематизує три лінгвістичні парадигми (лінгвопоетичну, лінгвокогнітивну і поетико-когнітивну), спрямовані на побудову фрактальної поетичної моделі світу, за допомогою здобутків математично-політологічного й синергетичного моделювання. Мета, завдання, результати й висновки статті обумовлені розкриттям специфіки поетичного світосприйняття, втіленої у поезії британського романтизму, модернізму і постмодернізму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

8.


    Кривенчук, В.
    Модерністські ідейно-естетичні позиції С. Шумицького в контексті шістдесятництва [Електронний ресурс] / В. Кривенчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 2. - С. 86-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
автотекстуальність -- лірика -- автоінтертекстуальність -- інтертекстуальний аналіз -- гуманізм -- модель авторського мислення -- шістдесятники -- ідейно-естетичні позиції
Анотація: Актуальність розвідки зумовлена необхідністю розширити коло поетів-шістдесятників, продемонструвавши прояв модерністської естетики у творчості С. Шумицького як органічної частини дискурсу шістдесятництва. Відтак предметом дослідження стануть інтертекстуальні зв’язки поетичних творів цього автора з іншими представниками покоління 1960-х років. Метою розвідки є увиразнення модерністських естетико-філософських пошуків поетичного доробку шістдесятника С. Шумицького. Досягнення мети уможливлює методологія інтертекстуального аналізу, що оприявнює стосунки між текстами як багатопроблемні дискусії, як процес творення тексту шляхом перегуку твору із мистецькими формами, жанровими форматами, стильовими кодами, літературною традицією, як руйнування чи перетворення усталених поетичних норм. У результаті дослідження встановлено, що творчість С. Шумицького розвиває ідейно-естетичні риси, спільні для поетівшістдесятників. Оскільки природа кожного поетичного тексту різна, то звідси випливає, що сама ґенеза тексту зумовлює складність взаємозв’язків між різними текстами, які своєю чергою залежать від домінантного смислу додаткових функцій образності допоміжних включень. У С. Шумицького домінують ідеї латентного, прямо не проявленого характеру, тому спонукають реципієнта до роздумів. Такі ідеї й дають можливість створення незчисленних моделей прояву авторського мислення. Своєрідними рисами його спадщини є авторефлективність, асоціативність, музичність. Інтертекстуальність С. Шумицького підтверджує його вписаність у контекст шістдесятництва, зокрема продемонстровано покликання на творчість В. Симоненка. Найчастотнішими є такі типи міжтекстових зв’язків: власне інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, а також інтермедіальність. Інтертекстуальними зв’язками можуть насичуватися будь-які елементи тексту: від назви до тропів. Перспективами дослідження є висвітлення інших джерел інтертекстуальних посилань у творчості С. Шумицького, з’ясування його естетичних орієнтирів і визначення оптимального контексту оцінки творчості цього автора
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

9.


    Мейзерська, Т.
    Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана "Інтернат") [Електронний ресурс] / Т. Мейзерська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
війна -- свідомість -- горизонт -- протоімпресія -- спогад -- наратив -- феномен
Анотація: Актуальність і новизна запропонованої статті зумовлені потребою залучення в простір украї нського літературознавства тих методологіи , до яких воно в силу різних обставин звертається вкраи рідко і які, залишаючись на маргінесі наукових зацікавлень, приховують у собі потужні можливості, актуалізуючи практику нових підходів до вивчення поетики художніх творів, інтерпретації художніх текстів. Предметом дослідження в запропонованіи статті є рухливии смисловии горизонт свідомості головного персонажа роману С. Жадана «Інтернат», якии увиразнює потенціи ні можливості конструювання и ого ідентичності. Використовуючи методи феноменологічно-екзистенціи ного аналізу структур життєвого світу та змін горизонтів свідомості, які виробили Е. Гуссерль та А. Бергсон, авторка статті доводить, що 1) вони органічно відповідають специфіці художнього мислення письменника, налаштованого на дослідження проблематики пошуків персонажами сенсу власного буття, і що 2) ці пошуки стосовно експлікації внутрішнього світу і руху свідомості головного персонажа твору Паші здіи снюються в межах закріпленого наративом переміщень горизонту «протоімпресії », яка, за Гуссерлем, у кожному випадку є взаємодією трьох невід’ємних складників, явлених у переживанні «тепер», що обов’язковим чином вписуються в горизонт «колись» (ретенціональних — пов’язаних із минулим) і «потім» (протенціональних — пов’язаних із маи бутнім) модификаціи . У результаті дослідження зроблено висновки, що художніи наратив твору покликании фіксувати своєрідне згущення горизонтів свідомості и пам’яті героя, структура переживань якого постає в різних модусах: сприи няття / відкидання, уяви, сну, спогаду, різноманітних прии омів візуалізації тощо. Акцентовано на споріднених із кінонаративом прии омах передачі «зсувів» свідомості героя, процесуальності образу-переживання, де особливої ваги набувають глибока експансія пам’яті, формування суб’єктивних вражень: асоціативна насиченість деталеи , тяжіння до кінематографічної візуальності, змінна фокалізація, «ефект суб’єктивної камери», застосування техніки перемикання кадру тощо. Перспективи дослідження пов’язуються із подальшим залученням методології феноменологічно-екзистенціи ного аналізу та знань про застосування прии омів кінонарації щодо аналізу сюжетно-композиціи ної маи стерності письменника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)


Знайти схожі

10.


    Курбан, О.
    Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 149-158. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
наратив -- інформаційна війна -- медіа -- медіабезпека
Анотація: Актуальність представленого в статті дослідження полягає в особливостях і специфіці проблематики роботи з контентом у сучасних медіа. Ці особливості полягають у використанні мультидисциплінарних підходів, що забезпечуватимуть інтегровании ефект. Одним із таких підходів є використання поняття «наратив» у процесах сучасних інформаціи них віи н, як в інноваціи них соціальних, так і в традиціи них медіа. Наратив є мультидисциплінарним явищем, це базова одиниця формування тексту в літературознавстві, технологія формування сенсів у філософії , носіи ключових меседжів в інтернетлінгвістиці та засіб пізнання навколишнього середовища в психології . З огляду на заявлену актуальність основним предметом дослідження є процеси створення та використання наративів, що застосовуються для здіи снення деструктивного впливу на інтернет-користувачів. Вирішення цього завдання відбувається з використанням таких методів, як аналіз і синтез (на основі результатів попередніх досліджень), спостереження (моніторинг медіа та виявлення конкретних фактів, тенденціи , закономірностеи ), моделювання (алгоритмів функціонування наративів). У результаті проведеного дослідження було запропоновано та обґрунтовано введення в науковии обіг нового поняття «бои ові наративи», що подається як сюжети деструктивного спрямування, які поділяються на супернаративи (основні сюжети) і субнаративи (окремі елементи основних сюжетів). Основним об’єктом дослідження, на основі якого розкрито це поняття, є супернаратив «ностальгія за СРСР» та субнаративи, що и ого супроводжують. Також було представлено основнии алгоритм проникнення деструктивних росіи ських наративів у медіапростір Украї ни через три фільтри (росіи ські, проросіи - ські, проукраї нські ЗМІ). У якості перспектив подальшого вивчення представленої в статті проблематики, визначено необхідність поглибленого дослідження механізмів управління інформаціи ними процесами в медіа та розробки механізмів захисту від інформаційних атак із використанням бойових наративів. Одними з базових передумов таких рішень є формування критичності мислення, інформаційної стійкості та медіаграмотності в українському медіа середовищі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)