Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (7984)

Каталог авторефератів та дисертацій (76)

Грінченкознавство (27)

Рідкісні та цінні видання (215)

Українська Аудіокнига (1)

Мережеві ресурси (24)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=мова<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 56
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-56

Шифр: С325934233/2016/1
Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2016р. № 1 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана

Зміст:
Демська-Будзуляк, Л. Культурологічний підхід до студій над українським літературознавством кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк
Євтушенко, С. "Втрачена ідентичність" як постколоніальний синдром / С. Євтушенко
Сінченко, О. Теорія сюжету Бориса Навроцького / О. Сінченко
Борисюк, І. Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час / І. Борисюк
Бровко, О. Жанрова матриця бестіарію в сучасній літературі / О. Бровко
Черкашина, Т. "Французький роман" Фредеріка Беґбеде в контексті саморепрезентативної творчості письменника / Т. Черкашина
Комаровська, І. Художній психологізм у прозі Якова Качури: традиції і новаторство / І. Комаровська
Сидоренко, Л. Моделі митця й орієнтири творчої самоідентифікації у драмі Я. Стельмаха "Синій автомобіль" / Л. Сидоренко
Погребняк, І. Культурологічні концепти епістолярію Бориса Грінченка / І. Погребняк
Поліщук, К. Поетика ремарки Івана Тобілевича / К. Поліщук
Бітківська, Г. Гра в жанровій моделі літературного журналу: до постановки проблеми / Г. Бітківська
Марчак, Т. Тематична палітра публіцистики Еллана-Блакитного / Т. Марчак
Вишницька, Ю. Сценарій протистояння в публіцистичних текстах: літературно-художній кластер / Ю. Вишницька
Заєць, В. Морфолого-синтаксична деривація в художньому тексті (на матеріалі роману Г. Вдовиченко "Пів’яблука") / В. Заєць
Kolarzowa, R. Kultura ukraińska, widziana przez granicę czyli odkrywanie obszarów niewiedzy / R. Kolarzowa
Озджан, Х. Дзеркало Анатолії / Х. Озджан
Клічак, Г. Броніслава Волкова. Смерть як семіотична подія: Маха, Нємцова, Неруда, Грабал і Кундера / Г. Клічак
Луцюк, М. Юлія Кристева. Читати Біблію / М. Луцюк
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Мурдза, І.
Вербалізація концепту "Сад" у староукраїнській мові [Електронний ресурс] / І. Мурдза. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2013. - № 1 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
концепт сад -- мовна картина світу -- лінгвокультурологія -- староукраїнська мова
Анотація: Концепт «сад» досліджено на мовному матеріалі староукраїнської доби (фольклорних, біблійних, апокрифічних джерелах, поетичних текстах доби бароко). Особлива увага звертається на виявлення смислового наповнення та структурної його організації в мовній картині світу українського народу, простежується вплив народнопоетичних, релігійних та естетичних уявлень на вербальну репрезентацію концепту «сад» у староукраїнській мові

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бойко, В.
Етно-національні первні культури й художньої літератури [Електронний ресурс] / В. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
дискурс -- етнос -- нація -- культура -- національна мова -- художня література
Анотація: У статті проаналізовано теорії, котрі або повністю ігнорують національний чинник у культурі, або надають йому тотального значення; заперечується твердження, що постмодернізм через зосередженість на індивідуальній неповторності не сприймає етнічні чи національні засади у творчій діяльності. Акцентовано, що нації, крім культурного, отримують ще й політичний вимір, проте культура відіграє і в національному бутті провідну роль. Це стосується і мистецтва як одного зі складників культури. Авторка наголошує, що зображально-виражальні засоби мови забезпечують мистецтву слова нерозривний зв’язок із національною матеріально-духовною культурою. Особистісний, національний і гуманістичний (загальнолюдський) дискурси культури, мистецтва пов’язані, корелюють між собою. Зв’язок митця, його творчості з національністю, тобто національною культурою є іманентним, але це не означає, що він обов’язково виявляється у прямому називанні прикмет етнічного буття, відтворенні відповідних процесів тощо, тому треба вміти його тонко відчитати, не зруйнувавши структури твору.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Сінченко, О.
Неопотебнянство Бориса Навроцького [Електронний ресурс] / О. Сінченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
внутрішня форма слова -- лірика -- мислення -- мова -- образ -- Потебня -- сприйняття -- формалізм
Анотація: У статті розглянуто книгу Бориса Навроцького «Мова та поезія» (1925) як спробу побудови цілісної літературної теорії на основі лінгвістичного підходу Олександра Потебні. Полемічні контексти ідей Навроцького становлять: інтуїтивізм Б. Кроче, релятивізм К. Фосслера, неокантіанство, символізм А. Бєлого, російський формалізм, лінгвістичні теорії Ф. Фортунатова, І. Бодуена де Куртене та А. Марті, експериментальна психологія тощо. В цьому розмаїтті теорій науковець послідовно відстоює принципи, орієнтовані на теорію Потебні, а саме: кожен елемент тексту стає вагомим у художньому творі лише через зумовленість із внутрішньою формою; в художньому творі всі елементи можуть витворювати образні уявлення: внутрішня форма, граматична форма, «гра прикмет» зі сфери «прозаїчного значення» тощо; образи – це лише перехід до «рації» твору; буквальне сприйняття – неприйнятне для розуміння твору в цілому. Чи не найважливішим аспектом літературної теорії Навроцького стало розуміння слова як зв’язку людини з космосом. У річищі матеріалістичної науки 1920-х років цей рефрен його роботи практично лишався непомітним, як власне й сама його спроба розширити межі теорії Потебні, зокрема на аналіз ритміки, фоніки й композиції художнього твору, а також лірики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Поліщук, Я.
Реорієнтація в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / Я. Поліщук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2015. - № 3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
література -- колоніальний і постколоніальний стан -- письменник -- покоління -- текст -- жанр -- мова -- експеримент
Анотація: У статті розглянуто перехід української літератури від стану колоніальної залежності та обмеженості до сучасних форм та жанрів, що задовольняють попит читача ХХІ століття. Це був шлях від мовних експериментів та малих форм до становлення повновартісного роману, від руйнування колоніальної матриці до постколоніальної свободи. Існують проблеми поколіннєвого дисбалансу, масової літератури, але в останні роки вони успішно вирішуються. Авторами знакових творів сучасної літератури стали представники середнього покоління О. Забужко, Ю. Андрухович, Л. Кононович, В. Даниленко, М. Матіос та ін. Однак творчу активність виявляють також молоді автори Т. Малярчук, М. Кідрук, О. Чупа, В. Амеліна тощо. Актуальна ситуація дає підстави з поміркованим оптимізмом оцінювати перспективи розвитку української художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Борисюк, І.
Міфологія жіночого Ірини Шувалової: тілесність, мова, час [Електронний ресурс] / І. Борисюк. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
поезія -- Ірина Шувалова -- ідентичність -- час -- тілесність
Анотація: У статті проаналізовано концепти часу, мови й тілесності в ліриці І. Шувалової. Єдність мовно-тілесного досвіду ліричного суб’єкта поетеси – модель осмислення цілісності і доцільності світу. Час для І. Шувалової є відбиттям боротьби життя і смерті, утіленням динаміки станів; саме тому такими важливими в її ліриці є мотиви зміни, перетворення, нетотожності. Відповідно, тілесний досвід стає мовою, якою авторка говорить про драму самототожності, усвідомлення людиною себе в часі і часу в собі, про колізію стосунків Я та Іншого як причетність, що неодмінно впливатиме на автентичність і цілісність Я.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Москальов, Д.
До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії японською мовою [Електронний ресурс] / Д. Москальов, М. Калещук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 4. - С. 149-155. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
переклад -- Біблія -- японська мова -- картина світу -- компенсація
Анотація: Предметом дослідження є семантичні трансформації та роль контекстуального значення при перекладі Біблії японською мовою. Проблема полягає у тому, що незважаючи на розроблену теорію перекладу біблійних текстів у світі, а також, на відносно тривалу традицію перекладів Біблії японською мовою, очевидно, що мовна картина світу, вибудувана на поняттях сінтоїстсько-даосько-конфуціанської культурної тріади, не передбачає ідеї трансцендентного Бога як ключової домінанти іудео-християнської культурної парадигми. Унаслідок цього при перекладі Біблії японською мовою виникають неминучі втрати та необхідність компенсацій за рахунок тих чи тих засобів. Метою статті є з’ясувати способи досягнення адекватності при перекладі Біблії японською мовою. Основним методом дослідження є семантичний аналіз перекладів основоположних біблійних понять («Бог», «душа») в обраному фрагменті Біблії — Євангелії від Івана, 3:3-7. У результаті дослідження з’ясовано, що при перекладі японською мовою в одних випадках спостерігається заміна слів і понять на синонімічні — «хліб» в молитві «Отче наш» замінюється на їжу 糧 (kate) (ієрогліф з коренем «рис»). В інших помітні прийоми буквального перекладу-кальки або транслітерації — «Агнець Божий» 神の子羊 (kami no kohitsuji), «геєна вогненна» 火のゲヘナ (hi no gehena). У зв’язку з відсутністю в японському релігійному дискурсі відповідних понять перекладачам довелося переробити і переосмислити оригінальні ідеї тексту. Досягнення адекватності ускладнюється ще й проблемою стилістичної стратифікації японської мови, яка передбачає віддалені один від одного регістри, і письмовий формалізований текст із високим рівнем сакралізації, до яких за японськими мовними нормами належить Біблія, виявляється майже недоступним без спеціальної філологічної підготовки. У статті показано, що перед перекладачами Біблії японською мовою стояло подвійне завдання: з одного боку, донести глибинні смисли понять, які відсутні в японській культурі історично, а з іншого, — знайти формальні засоби, які не профанізували б високого статусу біблійного тексту. Обґрунтування перекладацьких рішень становить практичне значення дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Калещук, М.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Єсипенко, Д.
Три контрасти в калейдоскопі Шевченкового "Журналу": "Лучезарный", "Неудобозабываемый" і "Любица" [Електронний ресурс] / Д. Єсипенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
мова Шевченка -- історія архітектури -- залізниця Російської імперії
Анотація: Предметом вивчення статті є відображення в щоденнику Тараса Шевченка и ого ставлення до трьох ключових персоналіи : Михаи ла Щепкіна, Ніколая І та Єкатєріни Піунової . Метою є дослідити окремі Шевченкові номінації та характеристики цих осіб у ширшому контексті, аби увиразнити и ого власну особистість. Про контакти з ними написано низку досліджень, однак досі лишаються непроговореними и недопрочитаними важливі подробиці. Ще однією актуальною проблемою є уточнення та спростування сумнівних або відверто безпідставних тез і трактувань, які набули значного поширення в академічному дискурсі. У тексті запропоновано відповіді на низку проблемних питань у вивченні біографії поета. Зокрема и деться про формування маи же суцільно позитивного образу Щепкіна, про особливості вияву поваги і прихильності до актора, які, втім, не завжди релевантно інтерпретували дослідники. Наголошується на Шевченковому авторстві характеристики «неудобозабываемыи Тормоз» на адресу наи негативнішого образу щоденника, царя Ніколая І; пояснюється влучність відгуків про вплив монарха на розбудову міст Росіи ської імперії . Окрему увагу звернено на перспективність вивчення и інтерпретації тих життєвих подіи і сюжетів, які з різних причин маи же не згадуються в «Журналі». З урахуванням особливостеи моделювання образу Ніколая І подано и мовірне пояснення, чому Шевченко не вдався до розлогішого опису подорожі залізницею, не описав цього нового для себе досвіду. Також у статті и деться про наи контроверсіи нішу для автора постать, Піунову, ставлення до якої кардинально змінилося протягом короткого часу. Особливу увагу звернено на один із епітетів на ї ї адресу; запропоновано и ого альтернативне прочитання и можливу етимологію, яка промовляє на користь мовної ерудиції та креативності Шевченка. У результаті дослідження з’ясовано подробиці кількох епізодів біографії поета, а також освітлено оригінальні вияви и ого ставлення і взаємин зі згаданими особами. Стаття демонструє переваги застосування біографічного методу и «уважного прочитання» в незвичному та новаторському поєднанні — комбінації із «віддаленим прочитанням». Цеи підхід може бути продуктивно застосовании для розгляду інших Шевченкових контактів із и ого щоденника
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Почапська, О.
Формування порядку денного періодичними виданнями 1943 року (за матеріалами аналізу газет "Азовський вісник", "Бобринецький голос", "Буг", "Відродження") [Електронний ресурс] / О. Почапська. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
газета -- пропаганда -- свідомість -- аудиторія -- порядок денний
Анотація: Стаття репрезентує дослідження особливостеи формування порядку денного періодичними виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Радянської Украї ни (мова и де про південні та центральні території ) упродовж 1943 р. Аналізуючи видання «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження», автор з’ясовує, що серед основних тенденціи формування порядку денного є створення такого інформаціи ного тла, на якому досить органічно виглядали повідомлення про активності Німеччини і ї ї перемоги на лінії фронту. Зважаючи на те, що сьогодні Украї на перебуває в стані гібридної віи ни та мусить не лише формувати, але и захищати власнии інформаціи нии простір, вивчення особливостеи визначення порядку денного виданнями, що виходили друком на окупованіи нацистами території Украї ни в 1943 р., коли Украї на перебувала в стані віи ни, є актуальним і своєчасним. Мета дослідження — з’ясування особливостеи формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Об’єктом і власне джерельною базою дослідження стали друковані періодичні видання, що виходили на території Украї ни впродовж 1943 р.: «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження». Предметом дослідження є процес формування порядку денного друкованими періодичними виданнями 1943 р. (на матеріалі аналізу газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг», «Відродження»). Методи дослідження: тематичнии аналіз і контент-аналіз. Результати дослідження. Контент-аналіз газет «Азовськии вісник», «Бобринецькии голос», «Буг» і «Відродження» дав можливість визначити п’ять основних тематичних напрямів, у межах яких формувався порядок деннии аналізованою періодикою, і саме в межах цих проблемних напрямів відбувалося формування системи необхідних німецькіи владі реакціи аудиторії , що мали на меті привернути населення Украї ни на бік німецьких віи ськ, що значно би полегшило процес утримання окупованих украї нських територіи під своєю владою. Окрім критики діи радянської влади, німецька пропаганда використовувала прии ом наближення інформації в часі и просторі, пояснюючи аудиторії , що робота в Німеччині — це спосіб отримати новии досвід, підтримка розвитку украї нської культури — це пріоритетне завдання німецького керівництва і т. ін. У порядку денному негативізувався образ євреи ства як народності
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

10.

Козачук, А.
Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови [Електронний ресурс] / А. Козачук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 178-183. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
двомовний словник -- литовська мова -- мова-посередник -- переклад -- словник литовської мови -- словникова стаття -- словоформа
Анотація: Використання лексикографічних джерел посідає важливе місце у фаховіи підготовці та професійній діяльності перекладачів не лише в Украї ні, але й за ї ї межами. Об’єкт дослідження становлять онлаи нові знаряддя, які можливо використовувати при перекладі з литовської мови українською. Метою статті є окреслення переваг і недоліків таких інструментів. Для досягнення поставленої мети застосовано функціональнии метод дослідження. Результати дослідження. Незважаючи на розвиток інформацій но-комунікаціи них технологіи , наразі неможливо виконати якісний переклад без участі людини. Якість машинного перекладу також залежить від мовної пари, тому в литовсько-украї нському перекладі доводиться використовувати мову-посередник (англійську, російську або польську). Найбільш помічним за таких обставин є ресурс «Словник литовської мови» (Lietuvių kalbos z odynas). Він містить декілька розділів, серед яких є двомовнии словник для 17 мовних пар, що хоч і не включають украї нської , але включають усі три мовипосередники. Перевагою двомовного словника є велика кількість статей і значень (прямих, переносних, у різних контекстах та граматичних формах), спеціальних маркувань тощо, а також пошук словникових статей із використанням базової латинки. Серед недоліків — нелогічнии спосіб форматування тексту і відсутність системи гіперпосилань, яка уможливлювала би швидкий перехід до будь-якої іншої словникової статті, не вводячи запиту в пошуковии рядок, а також пошук лише за початковою формою слова. В інших розділах ресурсу «Словник литовської мови» є онлаи н-перекладач (на основі Google Translate), навчальний субпортал зі складною структурою, термінологічні, орфографічнии і словники словоформ, синонімів та антонімів. З огляду на високий ступінь синтетичності литовської мови важливим є словник словоформ, у якому зібрані всі граматичні форми змінюваних литовських слів, що включені до двомовних словників. У цілому перевагами «Словника литовської мови» є доступність та інтуї тивнии інтерфеи с, а недоліками — велика кількість реклами та одномовний інтерфейс. У перспективі передбачаються подальші емпіричні дослідження особливостей використання цього й інших подібних ресурсів для перекладацької та освітньої діяльності.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Даниленко, В.
Постколоніальна візія роману Ярослава Павлюка "Сад п’яних вишень" [Електронний ресурс] / В. Даниленко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 212-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
постколоніалізм -- метрополія -- колонія -- самосвідомість -- соціальна маска -- альтер-еґо -- постмодернізм -- втрачене покоління -- пропаща сила -- сімдесятники -- вісімдесятники -- радянська система
Анотація: Актуальність статті полягає в дослідженні проблеми втраченого покоління в сучасній українськіи літературі, яка залишається недостатньо вивченою літературознавством. Предметом дослідження є постмодернии роман Ярослава Павлюка «Сад п’яних вишень», до розгляду якого застосовано методи постколоніальної теорії . При аналізі оприявнюється літературнии персонаж із роздвоєною свідомістю. Це тип людини, у якої традиціи - на украї нська самосвідомість поєднується з радянською. Головним результатом дослідження є виявлення специфіки національної ідентичності украї нської людини в Радянському Союзі, яка була прихованою і не виставлялася публічно, а радянська ідентичність ставала соціальною маскою, яку людина одягала, щоб відповідати загальноприи нятим соціальним стандартам. Новизна результатів дослідження допомагає розкрити соціальну маску, якою в Україні радянського періоду була російська мова, що нею змушені були користуватися на офіційному рівні. До драматичного конфлікту між головним персонажем роману, якии є альтер-еґо автора, і бібліотекаркою Орестою у творі додаються листи художника Бориса Жданюка та відомих режисерів Андрія Тарковського і Сергія Параджанова, чиї емоції и думки розкривають реальну картину відсутності індивідуальної і національної свободи в СРСР. На прикладах людеи мистецтва показано, як радянська система знищувала вільнодумство і травмувала творчих особистостеи . Роздвоєність митців в Україні радянської епохи часто призводила ї х до деградації . Цензура, контроль за інакомисленням, нав’язування соцреалізму в мистецтві, загроза арештів змушували письменників, художників, режисерів пристосовуватись до системи або ставати дисидентами. У романі зображено персонажів, які не сприймають офіціи ної ідеології , намагаючись зберегти свій приватний світ від утручання держави. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу творчості окремих письменників і поколінь, які стали пропащою силою і не використали сповна закладеного в них творчого потенціалу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

12.

Курбан, О.
Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни [Електронний ресурс] / О. Курбан. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 1. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
медіа -- медіаконтент -- критичність мислення -- медіаграмотність -- інформаційна стійкість -- інформаційна безпека -- інформаційне поле -- інформаційна війна
Анотація: Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаціи на стіи - кість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності сери озних викликів для українського медіаполя та інформаціи ного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії , якої Україна зазнала з боку Росіи ської Федерації . Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у віи - ськовослужбовців Зброи них сил Украї ни. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування). Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються украї нською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що ї м зручнішою є росіи ська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляціи , при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаціи ної стіи кості віи ськовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформацій - ними процесами в украї нських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

13.

Стельмах, М.
Історик як публічний інтелектуал: медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера на українську тематику [Електронний ресурс] / М. Стельмах. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 2. - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Тімоті Снайдер -- Енн Еплбаум -- пропаганда -- російсько-українська війна
Анотація: У статті авторка аналізує медіи нии дискурс навколо праць Тімоті Снаи дера, одного з провідних фахівців з історії Східної Європи. Актуальність теми полягає в тому, що матеріали та інтерв’ю Т. Снаи дера на тему російсько-украї нських відносин часто використовують та аналізують і українські, і закордонні ЗМІ. Сьогодні росіи сько-украї нська віи на набула масштабного характеру, тож варто простежити зміни в поглядах критиків науковця. Предметом дослідження є критика поглядів Тімоті Снаи дера, присвячених украї нськіи темі. Мета — окреслити дискурс навколо праць автора и визначити основні тенденції и ого критики. У процесі наукового дослідження використано такі методи: порівняльнии , історичнии , системнии аналіз, контент-аналіз та інші. Новизна — порівняльнии аналіз критики праць Тімоті Снаи дера до та після росіи ського вторгнення. У результаті дослідження ми розглянули критику монографії Т. Снаи дера «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним», и ого текстів про минуле украї нського суспільства та історичнии контекст росіи сько-украї нських відносин, а також критику поглядів щодо світової політики і його прогнозів з приводу занепаду демократії . Тімоті Снаи дера називають водночас і найкращим інтерпретатором ХХ століття, і алармістом, якии невиправдано наголошує на зникненні свободи та ігноруванні історії . У статті виокремлено основні тенденції в критиці науковця: занадто забарвлена мова, сумнівна методологія та одержимість статистикою в монографії . Критики праць, присвячених російсько-українській війні, звинувачували автора в пересмикуванні фактів. Порівняння В. Путіна з А. Гітлером і Й . Сталіним вважали невиправданим, а характеристики путінського режиму як фашистського — недоречними. Водночас чимала кількість публічних інтелектуалів відзначають и ого внесок у розкриття вагомих проблем історії Східної Європи — менш досліджуваного порівняно з іншими регіону. Сьогодні дослідник продовжує привертати увагу світу до минулого України та и ого зв’язку з рештою європеи ських народів, аналізує перипетії сучасності и стоїть на сторожі свободи і демократії . З огляду на це є необхідність подальшого вивчення як публіцистики Т. Снаи дера, так і критики и ого поглядів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

14.

Стеблина, Н.
Динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських онлайн ЗМІ до та під час повномасштабного вторгнення РФ [Електронний ресурс] / Н. Стеблина. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 218-224. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ньюзмейкер -- онлаийн-ЗМІ -- медіасередовище -- новини -- повномасштабне вторгнення
Анотація: Предметом дослідження є динаміка присутності ключових ньюзмейкерів у новинах українських провідних незалежних онлаи н медіа, оскільки це дає змогу зрозуміти особливості цифрового медіи ного середовища і специфіку його трансформації під час повномасштабного вторгнення. Розвиток сучасних ЗМІ зумовлює «гібридна медіасистема», за А. Чадвіком. Під впливом цифровізації , соціальних мереж і нових медіа мас-медіа зазнали змін. ЗМІ вже не є першими, хто виробляє новини, збільшується ї хня залежність від влади і лідерів думок, натомість влада може обіи тися без ЗМІ для того, щоб поширювати повідомлення для суспільства. Окрім того кількість уваги, яку аудиторії готові приділяти новинам, спадає, а мас-медіа вже звертаються не стільки до масової аудиторії , скільки до розрізнених аудиторіи , які в цифровому середовищі об’єднуються довкола обговорення власних інтересів і потреб. Проте ці особливості розвитку ЗМІ не враховують медіасередовище, що трансформується під впливом повномасштабного вторгнення. Тому метою дослідження є проаналізувати динаміку присутності ключових ньюзмеи керів в онлайнових мас-медіа і виявити особливості трансформації українського цифрового медійного середовища під час повномасштабного вторгнення РФ. Методологія дослідження передбачає автоматизованиий алгоритм моніторингу контенту ЗМІ (мова Python). Об‘єктом дослідження стали заголовки провідних якісних украї нських ЗМІ: «Украї нська правда» (50200 заголовків) та «Дзеркало тижня» (41328) за жовтень 2021 – жовтень 2022. У результаті дослідження встановлено, що до повномасштабного вторгнення у медіа були практично відсутні постіи ні популярні ньюзмеи кери, які були б готові генерувати меседжі для мас-медіа. В основному через ЗМІ поширювалися повідомлення, що стосувалися «ковіду». Після 24 лютого в перший період на перший план вийшов Зеленський , популярність якого значно зросла. Також з’явилися інші офіційні джерела: Генштаб і ОДА, щоб контролювати порядок денний і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Із часом увага до Зеленського спала, а також з’явилася потреба аналітики віи ни. Поряд із офіційними джерелами з’явилося и одне незалежне. У перспективі дослідження — порівняння присутності ключових ньюзмейкерів в онлайнових медіа і соціальних мережах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

15.

Тищенко, О.
Звенигородські польові записи А. Кримського в архівній картотеці: структура заголовного елемента [Електронний ресурс] / О. Тищенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2022. - Том 28, № 4. - С. 225-230. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
деколонізація гуманітарної сфери України -- лінгвістичне джерело словника -- українська мовна ідентичність -- Картотека Звенигородщини -- структура заголовного елемента -- описова конструкція -- характеристики слова
Анотація: У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальнии для поновлення української ідентичності лексичнии матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України — фрагмент Картотеки Звенигородщини А. Ю. Кримського (КЗ). Розглядаємо ці матеріали як лінгвістичне джерело у складі Архівної картотеки та елемент джерельної основи «Росіи сько-украї нського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933). Стаття розглядає проблему мовної ідентичності, і задля об‘єктивного обґрунтування фактів ї ї авторка спирається на теоретичну літературу та два типи мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усніи та писемніи формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Мета статті — проаналізувати заголовну частину КЗ А. Ю. Кримського в контексті мовних процесів. Предметом дослідження є заголовнии елемент картки КЗ. Методом структурного аналізу та опису визначено особливості й ого оформлення, новизною роботи є аналіз додаткових одиниць (ДО) в заголовніи частині; характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні). У результаті дослідження з’ясовано, що ДО може бути наведено як до одного, так і до обох заголовних слів: синонім (тои самии частиномовнии варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як ДО); комбіновании додатковии елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні — містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії , ознаки, способу дії , відсильні тлумачення; граматичні — окреслюють сполучуваність заголовного слова, й ого граматичні значення; акцентуаціи ні — повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури КЗ)
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

16.

Бондарева, О.
Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" [Електронний ресурс] / О. Бондарева, Г. Бітківська, А. Брацкі. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 47-53, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографічна драма -- ідентичність -- мова -- словник Грінченка -- місце пам’яті -- антиколоніальні естетичні маніфестації -- деколоніальний проєкт
Анотація: Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та й ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам’яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії . Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасніукраї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території . Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій , сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Бітківська, Г.
Брацкі, А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

17.

Лащук, Юлія.
Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій [Електронний ресурс] / Ю. Лащук, К. Вольневич-Сломка. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 288-294, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
гетеротопія -- жіночий власний простір -- гендер -- молодіжні організації -- Україна
Анотація: Незважаючи на все ще міцно вкорінені в українському суспільстві гендерні стереотипи, жінки не менш активно, ніж чоловіки, проявляють себе як громадські активістки, лідерки, політичні діячки на рівні локальних громад і на всеукраїнському рівні. Зберігається ця тенденція й у молодіжному середовищі, зокрема в молодіжних організаціях. Предметом статті є медійний дискурс молодіжних організацій, що діють в Україні, проблемою — гендерна складова досліджуваних текстів. Метою авторок є пошук відповіді на такі дослідницькі питання: іменники якого роду вживають у своїх публікаціях молодіжні організації, що були предметом дослідження? А також у якому контексті використовують ці іменники, говорячи про стать? Метод дослідження — кількісний і якісний аналіз змісту. Матеріалом дослідження став увесь контент, створений у 2018 році шістьма молодіжними організаціями, що діють Україні, та опублікований на сайтах і у фейсбуці цих організацій. Вибір молодіжних організацій був цілеспрямованим. Застосовано критерій медійної видимості, унаслідок чого для дослідження були відібрані Фундація Регіональних Ініціатив, Будуємо Україну Разом, Юнацький Корпус, Молодіжний Націоналістичний Конгрес, UKRAЇNER, а також Пласт. У теоретичному плані дослідження спирається на концепцію власного простору Бернхарда Вальденфельса та концепцію гетеротопії Мішеля Фуко. Результати дослідження показують, що, по-перше, стать відіграє важливу роль у середовищі молодіжних організацій і їхньої громадської активності; по-друге, мова, яка використовується в молодіжному середовищі, не є гендерно нейтральною; по-третє, гендер з’являється в досліджуваному дискурсі в чотирьох контекстах: стать як нейтральна категорія в описовому сенсі, стать для окреслення цільової групи діяльності організації, стать, безпосередньо пов’язана з гендерними ролями, які приписуються жінкам / чоловікам, і стать як пряма загроза для діяльності жінок. Новизна дослідження полягає в аналізі медійного простору молодіжних організацій крізь призму концепції гетеротопії Мішеля Фуко та критеріїв статі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Вольневич-Сломка, Клаудія

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

18.

Васьків, М.
Два письменники – дві Карелії / одна Карелія ("Карелія–Karjala" І. Багмута і "Люди Біломорбуду" П. Усенка [Електронний ресурс] / М. Васьків. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2014. - № 2. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
Карелія -- риторика -- мова -- культура -- національна своєрідність -- індустріалізація
Анотація: У статті проаналізовано особливості двох нарисових книг 1930-х років – «Люди Біломорбуду» Павла Усенка і «Карелія–Karjala» Івана Багмута, в центрі зображення яких – Карелія. Перша з книг є лише риторичним документом доби, в якому без жодної конкретики оспівується будівництво Біломорсько-Балтійського каналу під керівництвом партійних вождів і репресивних органів. Книга І. Багмута є зразком вдумливого, детального відтворення географії, клімату, природних багатств Карелії, мовних, культурних, етнографічно-побутових проблем буття карелів, хоча й у ній натрапляємо на чимало політично-кон’юнктурної риторики, поступок офіціозові тощо

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

19.

85,0я43
А 86

Шило, Александр Всеволодович.
Концепция реальности и условность пластического языка в изобразительном искусстве средних веков [Електронний ресурс] / А. В. Шило. - Електронні текстові дані // Арт-простір : науковий журнал. - Київ : Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. - Вип. 1. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст.

ДРНТІ

ББК 85,0я43

Рубрики: Іконопис

Кл.слова (ненормовані):
канонічна художня система -- зворотна перспектива -- реальність -- середньовічна теологія -- середньовічна філософія -- пластична мова
Анотація: У статті досліджується зв'язок світоглядних уявлень про реальність, вироблених середньовічними теологією і філософією, і умовності пластичного мови іконопису, які склали канонічну художню систему середньовіччя.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 9 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (4), Ф3 (2), ГП ІБВ (1)

Знайти схожі

20.

Стрельцова, Світлана .
Етномотиви левкасів Олега Денисенка як прояв національної ідентичності [Електронний ресурс] / С. Стрельцова. - Електронні текстові дані // АРТ-простір : науковий журнал. - 2024. - Том 1, Вип. 4. - С. 87-98DOI 10.28925/2519-4135.2024.45. - Бібліогр. в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані):
техніка левкас -- стилізація -- образно-символічна мова
Анотація: У статті розглянуто корпус робіт митця О. Денисенка в техніці левкас, сюжетною складовою яких є стилістично сформовані образи з закладеними етнічними мотивами. Розглядаються основні риси прояву самоідентифікації у творчих варіаціях та мистецьких експериментах митця. Національна ідентичність, традиції історії та культури народу відображаються завдяки орнаментальній та знаковій системі, що виступає інструментом образотворення.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-56

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)