Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (966)

Каталог авторефератів та дисертацій (2)

Грінченкознавство (21)

Рідкісні та цінні видання (27)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=повісті<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи с 1 за 10

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2013р.,N 1
Цікаві статті :
Анісімова Л. Транзакційна теорія Луїзи М. Розенблатт: між текстом і читачем/ Л. Анісімова
Борисюк І. Структуралізм і деконструкція: до проблеми методологічних стратегій/ І. Борисюк
Віннікова Н. Стилізація і пародія: літературні "транскрипції" чужого стилю/ Н. Віннікова
Вышницкая Ю. Мифологические сценарии в современном мире: особенности "адаптации"/ Ю. Вышницкая
Лендьєл Н. Тенденції розвитку сучасної китайської прози/ Н. Лендьєл
Сінченко О. Рецептивні означення літературних теорій ХХ століття/ О. Сінченко
Волошук Л. Поліфонія художнього світу прози Марії Матіос/ Л. Волошук
Дынниченко Т. Французский литературный канон XVIII века в творчестве Андре Жида/ Т. Дынниченко
Кузьменко В. Урбаністичні мотиви у творчості Михася Ткача/ В. Кузьменко
Литвинюк Л. Романтично-лірична домінанта рецепції образу Івана Мазепи в інтерпретації Івана Перепеляка/ Л. Литвинюк
Луцюк М. Феномен старозавітної премудрості у контексті давньосхідних літератур/ М. Луцюк
Олійник С. Інтертекстуальні виміри роману Володимира Єшкілєва "Тінь попередника"/ С. Олійник
Питюр О. Семіотичні рівні літературної комунікації у бароковому тексті/ О. Питюр
Пухонська О. Сучасна поезія як об’єкт інтертекстуальності/ О. Пухонська
Погребняк І. Образ України в епістолярії Бориса Грінченка/ І. Погребняк
Васьків М. Огляд і оцінка західної преси на сторінках "Універсального журналу" (1928-1929 рр.)/ М. Васьків
Одаренко О. Естетизація патології: ушкоджені віртуальні тіла медіа-арту versus досконалі "нові" тіла трансгуманізму/ О. Одаренко
Опришко Т. Історіографія та джерела дослідження журналу "Молодняк"./ Т. Опришко
Мурдза І. Вербалізація концепту "Сад" у староукраїнській мові/ І. Мурдза
Юрченко І. Індивідуально-авторське слово в системі художнього ідіостилю Катерини Калитко (на матеріалі повісті "М.істерія")/ І. Юрченко
Tsapro H. Hedge Well in Television Interviews: Gender Aspect/ H. Tsapro
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Чик Д. "Хто москаля об’їхав зроду?": поема "Енеїда" І. Котляревського в контексті крутійської літератури/ Д. Чик
Бульбачинська О. Творчість Євгена Гуцала: естетичні засади/ О. Бульбачинська
Муравецька Я. Театральна інтерпретація повісті "Кайдашева сім’я": візуальний аспект/ Я. Муравецька
Шеремет О. Проблематика пам’яті в сучасному польському репортажі (на прикладі "Кулеметів і вишень" Вітольда Шабловського)/ О. Шеремет
Моркотун С. Відтворення експресивності образних засобів при перекладі текстів політичного дискурсу/ С. Моркотун
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2023р. т.29,N 1
Цікаві статті :
Кавун Л. Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі/ Л. Кавун (стр.1-7)
Павлов В. Біблійні мотиви у сучасній українській літературі/ В. Павлов (стр.8-13)
Король Л. Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації/ Л. Король (стр.14-21)
Дранніков А. Часові та просторові виміри дискурсу самотності в романі Крістофера Ішервуда "Самотній чоловік"/ А. Дранніков (стр.22-29)
Боронь О. Чи малював Шевченко портрет Марії Козачковської? (проблема достовірності мемуарних записів її онука)/ О. Боронь (стр.30-37)
Росінська О. Життя на грані: гостра проблематика серіалів для підлітків/ О. Росінська (стр.38-46)
Бондарева О. Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка"/ О. Бондарева, Г. Бітківська, А. Брацкі (стр.47-53)
Ангелова М. Синдром Грінченка/ М. Ангелова (стр.54-62)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Назва журналу :Синопсис: текст, контекст, медіа -2023р. т.29,N 2
Цікаві статті :
Заярна І. Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода»/ І. Заярна (стр.63–69)
Ткаченко Р. Філософсько-естетичний зміст образу / назви кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»/ Р. Ткаченко (стр.70–76)
Саєнко В. «Квадро» Б. Нечерди і «Поїздка в “СВ”» Д. Затонського: тематична спорідненість і контроверсії/ В. Саєнко (стр.77–88)
Корнієнко О. Художнє відображення історичних постатей у романі Володимира Даниленка «Кохання в стилі бароко»/ О. Корнієнко, Н. Гудована (стр.89–95)
Буцька К. Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів»/ К. Буцька (стр.96–101)
Мусій В. Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби»)/ В. Мусій (стр.102–107)
Боговик О. Соціально-політичні виміри американського суспільства в новому тисячолітті (на матеріалі роману Салмана Рушді «Quichotte»)/ О. Боговик, А. Безруков (стр.108–113)
Фіялка С. Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ/ С. Фіялка (стр.114–119)
Доценко О. Комунікативно-прагматичні особливості езотеричних передбачень у мас-медійному дискурсі російсько-української війни/ О. Доценко (стр.120–130)
Лісневська А. Аудіовізуальний контент у культурній журналістиці воєнного часу: до питання національної ідентичності/ А. Лісневська, Р. Новикова (стр.131–138)
Гудошник О. Усна історія і медіа: платформи для збору історій свідків/ О. Гудошник (стр.139–145)
Пелешок О. Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття/ О. Пелешок (стр.146–156)
Солодовник Д. Візуалізація даних у новітніх конвергентних медіа України/ Д. Солодовник (стр.157–165)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юрченко І.
Назва : Індивідуально-авторське слово в системі художнього ідіостилю Катерини Калитко (на матеріалі повісті "М.істерія") [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013. - № 1. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2013/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідіостиль--мовностилістичний аналіз--художній стиль
Анотація: У статті здійснено лінгвостилістичний аналіз повісті Катерини Калитко «М.істерія», вказано на типові лексичні засоби і стилістичні прийоми творення художнього тексту.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравецька Я.
Назва : Театральна інтерпретація повісті "Кайдашева сім’я": візуальний аспект [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 3. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): візуальність--зоровий образ--персонаж-спостерігач--декорація
Анотація: Мета статті: проаналізувати та порівняти візуальні стратегії у літературному та театральному мистецтві (на прикладі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» та сценарію Наталки Дубіної «Кайдаші»). Проаналізовано методи, якими у виставі «Кайдаші» сценаристка Наталя Дубіна створює образ «зайвого батька», наголошується на відмінностях тесту повісті та сценарію. Здійснено спробу окреслення можливостей перекодування текстового зорового образу у візуальний. Окремий акцент зроблений на зримому та незримому візуальному, межах його оприявлення. На прикладі вищезгаданих творів позначено особливості показу візіонерства (через створення об’єкта та суб’єкта візій). Зроблено висновок щодо подібності ідей вистави та повісті, попри відмінності і у засобах різних видах мистецтв, і у самій канві твору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Романенко О.
Назва : Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко "Життя після 16:30") [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 2. - С. 42-50. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): письмо--травма--травматичне письмо--автобіографічне письмо
Анотація: Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великии корпус художніх і документальних творів, присвячених віи ні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідеи Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фрои да. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, якии втілении у таких ознаках: письмо як акт тілеснии / фізичнии , особливии м’язовии рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії ; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливии тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішніи діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постіи не співвіднесення подіи та розмислів у межах пар «Я — Іншии », «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливии травматичнии досвід; письмо як спосіб звільнення від травми
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Король Л.
Назва : Зомбі в повісті про голодомор: епатаж Бриниха і травма нації [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 1. - С. 14-21. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3 (Шифр С325934233/2023/29/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): епатаж--травма нації --голодомор--особистий бренд
Анотація: Поступова дерадянізація Східної Європи спричинила появу в літературі «нової історичної хвилі», яка об’єднує різні способи висвітлення історичного матеріалу: від традиційної естетики реалізму до гри з жанрами и стилістикою на межі соціальноприи нятних прийомів. Нова росіи сько-українська війна актуалізувала питання висвітлення травми в художніи літературі, зокрема й те, чи має право на існування ігровии спосіб опрацювання сакралізованих у суспільстві тем. Предметом дослідження є поетика епатажу Михайла Бриниха і спосіб ї ї оприявнення в тексті й особистому брендуванні автора. Метою дослідження є окреслити епатажний підхід до висвітлення травми нації в романі Михаи ла Бриниха «Хліб із хрящами» и установити кореляцію поетики епатажу з особистістю письменника. Для розв’язання поставлених завдань було використано поетологічний і біографічний методи. У результаті дослідження зроблено такі висновки. Реакція читачів на нові твори, де оприявнюється тема війни, свідчить про те, що вони прискіпливіше ставляться до авторів, які не були свідками історичних подіи , але прагнуть використати ї х для комерціалізації . Прии нятним, таким, що не викликатиме суспільного обурення, способом використати реальні сюжети авторами — не свідками є основана на постпам’яті «репрезентація в дужках», яку можна втілити за допомогою епатажних прии омів, що проявляються на різних рівнях тексту. Головне завдання епатажу — викривати буденне грубими засобами. Наи - більш явно епатаж у «Хлібі із хрящами» виокремлюється саме на сюжетному рівні, адже автор поєднує поп-образ зомбі із сакралізованою в украї нському суспільстві темою Голодомору. Травма Голодомору так само проявляється на різних рівнях. За сюжетом ген канібалізму активує алкоголь, зловживання яким є ознакою соціальної депресії . Втрата ідентичності реалізується завдяки стилістичніи грі з мовленням одного з герої в, яка оприявлює роздвоєність його особистості. Важливою є кореляція бренду автора і його творів з елементами епатажу, адже читачі очікують на витівку від письменника, а тому інтуї тивно не відкидають нетипові репрезентації . Михайло Бриних у своєму зомбі-романі використав провокаційні засоби не лише заради гри з читачем, він висвітлив у провокацій - ний спосіб сакральну для українців подію й досягнув однієї з головних цілей епатажу — викрив грубими засобами проблеми алкоголізму чи ігнорування власної історії .
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Заярна, Ірина
Назва : Засоби формування імперського колоніального наративу в повісті М. Карамзіна «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 2. - С. 63–69. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.1 (Шифр С325934233/2023/29/2). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.2.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): постколоніальні студії--сторична повість--колоніальний наратив--засоби риторики
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена необхідністю постколоніальних студій російської літератури, зокрема історичної прози Миколи Карамзіна, який був одним із перших творців імперського колоніального наративу в художній прозі. Його повість «Марфа-посадниця, або Підкорення Новагорода» досі не була об’єктом такого вивчення, у літературознавстві не висвітлювалася проблема утвердження у творі російської колоніальної політики.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муравецька, Ярослава
Назва : До питання ймовірних причин написання оповідання Андрія Головка «Крученим шляхом» [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 166-171. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.1 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.1
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): андрій головко--інтертекстуальність--революційний ерос
Анотація: Предметом дослідження є інтертекстуальні зв’язки між персонажами, ідеями, мотивами та конфліктами у творах Андрія Головка: оповіданні «Крученим шляхом» (1924), повісті «Червонии роман» (1922), п’єсі «Хочу» (1920), «Автобіографії » (1925). У статті розглянута така проблема, як вирішення конфліктів письменника радянської епохи (протиставлення несвідомого селянина та свідомого комуніста, революцій ного еросу та кохання до жінки, яка стає перешкодою на шляху до соціалістичного раю) у творчіи площині на прикладі текстів Андрія Головка. Актуальність дослідження зумовлена важливістю питання самовизначення українських письменників радянської епохи. Мета статті —з’ясувати и мовірну причину написання оповідання «Крученим шля-хом», адже використання сюжету и художніх образів одного власного твору для написання іншого в ранній творчості Головка є безпрецедентним і заслуговує на окреме дослі-дження. Водночас схожі конфлікти порушує письменник у п’єсі «Хочу» та «Автобіографії ». Тому застосовувався метод інтертекстуального аналізу. Новизна статті полягає як у саміи темі дослідження, так і в залученні до літературознавчого аналізу маловідомих творів письменника —п’єси «Хочу», «Автобіографії ». У результаті дослідження автор робить гіпотезу про те, що поряд з очевидною причиною написання оповідання (як прямої агітації , тобто заклику до петлюрівців не боятися переходити на бік комуністів) можлива й неочевидна: є й мовірність, що оповідання «Крученим шляхом» стало для письменника своєрідним способом вирішення конфлікту вибору між вірністю революціийній ідеї та особистим щастям із коханою у творчій площині. Твір також можна тлумачити як спробу художнього самовиправдання за зраду революційних ідеалів самим письменником. Автор лише побіжно торкається питання опозиції кольорової символіки та стихій (блакитний , синій , озеро, болото —як уособлення спокій ного життя з коханою; червоний , блискавки, промінь, сонце —як втілення революції ), які можуть стати предметом наступного дослідження
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)