Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (87)Мережеві ресурси (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=поділ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи с 1 за 5
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щока О.
Назва : Тематичні групи фразем у творах Бориса Грінченка [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 1. - С. 53-58. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ідеографічна класифікація фразеологізмів української мови; фразеосемантичний ряд; структурно-семантична модель.--фразеотематична група--фразеосемантичне поле--варіантно-синонімічна група--фразеосемантичний ряд--структурно-семантична модель
Анотація: У статті розглянуто тематичні групи, семантичні поля та варіантно-синонімічні групи фразем у художніх творах Бориса Грінченка. Створено структурно-семантичні моделі фразеологізмів у прозовій спадщині письменника. У роботі також подано таблиці ідеографічної класифікації стійких словосполучень. На їх основі здійснено статистичні підрахунки в межах фразеотематичних груп. У роботі ми опиралися передусім на ідеографічний поділ фразеологізмів, здійснений Віктором та Дмитром Ужченками. Вчені пропонують виділення мовних універсалій (структурно-семантичних моделей — ССМ), за допомогою яких будуються фраземи. На сьогодні ця класифікація застосована лише до вивчення лексики творів Бориса Грінченка. Найбільше стійких словосполучень виявлено у фразеотематичній групі «Людина» (95 %), а саме у ФТП «Людина як розумна істота». У цьому тематичному полі особливо багате на фразеологізми ФСП «Емоції, почуття, стан». Це пов’язано насамперед із тим, що Борис Грінченко мав певні психологічні здібності, майстерно розкриваючи характери та почуття своїх персонажів. У ФТГ «Абстрактні відношення» (3 %) найбільш численним виявилось ФСП «Якість», найменш численним — «Кількість». Це можна пояснити біднішим виражальним потенціалом останнього поля. ФСП «Можливість» у цій фразеотематичній групі відсутнє на противагу класифікації Віктора Ужченка. ФТГ «Природа» (2 %) так само є невеликим, проте у ньому вдалося виділити три ССМ. Крім того, класифікація Віктора Ужченка у статті була доповнена необхідними ВСГ. Аналіз художньої прози Бориса Грінченка в ідеографічному аспекті фразеології доводить її багатство й різноманітність майже в усіх тематичних групах
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Varchenko-Trotsenko L., Vember V., Terletska T.
Назва : Main aspects of educational video materials design for use in educational process of higher educational institutions
Паралельн. назви :Основні аспекти створення навчальних відеоматеріалів для використання в освітньому процесізакладів вищої освіти
Місце публікування : Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2019. - N 7. - С. 119-126. - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.12 (Шифр В505452853/2019/7). - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.12
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): відеоматеріали--мікронавчання--відео-лекція
Анотація: Одним з сучасних трендів як в освіті, так і для організацій, є мікронавчання, що передбачає використання коротких відео в освітньому процесі. Мікронавчання має ряд переваг, зокрема це підхід, більше орієнтований на студентів, спрямований на підвищення рівня засвоєння знань, вимагає менше часу на навчання у студентів, надає можливість навчатися будь-коли та будь-де з використанням власних пристроїв, покращує мотивацію тощо. У статті розглянуто методичні аспекти створення навчальних відеоматеріалів, враховуючи психологічні особливості та навчальні звички сучасних студентів. Відеоматеріали належать до найпотужніших інструментів в освітньому процесі, оскільки вони забезпечують одночасне сприйняття учасниками навчання аудіальної та візуальної інформації. Відеоматеріали для мікронавчання мають бути чітко структурованими та залучати студентів до освітнього процесу, зокрема вони можуть бути включені до різних ресурсів електронних навчальних курсів (ЕНК). Існують різні типи відео, що використовуються в ЕНК, такі як вступне відео, відео-лекції, відео-інструкції, додаткові матеріали, інтерактивні відео. Не зважаючи на різноманітність контенту, всі відеоматеріали проходять однакову процедуру створення, що включає: поділ матеріалу на завершені частини, визначення понять, написання змістових питань, структуризація компонентів тощо. Створення відео для електронного навчального курсу має бути чітко спланованим процесом, щоб забезпечити високу якість вихідного продукту. В статті також розглядаються особливості вебінарів як можливості використання відеоматеріалів в освітньому процесі закладів вищої освіти. Проаналізовано різні типи вебінарів, зокрема вебінар-консультація, теоретичний вебінар, практичний вебінар.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Наход С.
Назва : Особливості професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах інклюзивного середовища: SWOT-аналіз [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2020. - № 4. - С. 69-84. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.5 (Шифр О283150799/2020/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.5
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інклюзивне середовище--інтегративний підхід--професійна взаємодія--спільне навчання--технологія спільного навчання--фахівці соціономічних професій--swot-аналіз
Анотація: Стаття присвячена проведенню SWOT-аналізу особливостей професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах інклюзивного середовища. У роботі розглянуто соціально-педагогічний та психологічний напрямок соціономічних професій: психолог, педагог, соціальний педагог, соціальний робітник, тьютор. З’ясовано сильні сторони професійної взаємодії фахівців: можливість спільно ставити цілі і розподіляти функції професійної діяльності, визначати шляхи їх досягнення і планувати цей процес; встановлювати послідовність у роботі; аналізувати результати діагностики індивідуальних особливостей дитини; використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань професійної діяльності, тощо. До слабких сторін віднесено: трансляцію інформації професійною термінологією; здійснення цілісної рефлексії; поділ відповідальності; конкретизацію досягнення метапредметних результатів. Можливості знайдено у: підвищенні ефективності роботи з конкретною дитиною; цілісному уявленні про дитину; спроможності індивідуалізації освітнього процесу з урахуванням результатів діагностики, проєктуванні адаптивної стратегії навчання; наданні дієвої допомоги дитині в подоланні комунікативних, регулятивних, пізнавальних та особистісних труднощів в освітньому процесі, тощо. Загрози встановленню ефективної професійної взаємодії виявилися у: комунікативній неготовності сторін, небажанні працювати у колективі; недостатньому розумінні фахівцями власних функцій у галузі психологопедагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Зроблено висновок, що спільна, особливим чином організована навчальна діяльність майбутніх фахівців соціономічних професій, сприятиме міцному та осмисленому засвоєнню теоретичних знань, набуттю практичних умінь та досвіду професійного спілкування. Встановлено, що реалізація програми спільної підготовки педагогів, психологів, тьюторів, соціальних педагогів, соціальних робітників допоможе створити єдине поле, що поєднає майбутніх фахівців у процесі формування у них інтегративних компетентностей, необхідних для роботи в системі інклюзивної освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тараненко, Сергій
Назва : Площі Подолу в Києві доби Княжої Русі
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 1. - С. 3-10. - ISSN 2524-0749 (Шифр К269584624/2015/1). - ISSN 2524-0749
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): київський поділ--княжа русь--площа
Анотація: У статті розглянуто проблему розміщення площ у планувальній структурі Подолу Києва доби княжої Русі. Під час дослідження, спираючись на письмові, картографічні та археологічні джерела як основні, запропоновано місце локалізації головної площі — Торговища. Крім того, висунуто гіпотези щодо розміщення інших площ Подолу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фицик, Ігор
Назва : Правобережна шляхта в освітньому просторі Російської імперії (перша третина xix ст.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 1. - С. 108-115. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.1.14 (Шифр К269584624/2016/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.1.14
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): російська імперія--третій поділ речі посполитої--українське правобережжя--адам чарторийський--тадеуш чацький--освіта--шляхта
Анотація: У статті розглянуто головні напрямки політики царського уряду в першій третині ХІХ ст. у сфері шляхетської освіти українського Правобережжя, яке було анексованим Російською імперією в результаті третього поділу Речі Посполитої (1795). З’ясовано, що в період перебування при владі Олександра І польські магнати, передусім А. Чарторийський, Т. Чацький, С. Потоцький, отримали змогу долучитися до вироблення й реалізації імперської освітньої політики. Це, у свою чергу, сприяло виникненню цілої низки польськомовних навчальних закладів — гімназій, ліцеїв, університетів, де виховували польську молодь на засадах патріотизму й віри у відновлення Речі Посполитої. Після приходу до влади Миколи І (1825) і Листопадового повстання (1830–1831) ситуація погіршилася, набув небувалого розмаху процес деполонізації та русифікації шляхти
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)