Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (21)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=позиціонування<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи с 1 за 4
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Журавська О.
Назва : Хронотоп-мультиверсум химерного роману в аспекті проблеми його жанротворення [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2018. - № 2. - С. 27-33. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2018/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): хронотоп--химерний роман--жанр--ірреальний хронотоп--дихотомія
Анотація: У статті досліджено жанротворчу функцію хронотопу-мультиверсуму на прикладі химерного роману 2-ї пол. ХХ ст. Обґрунтовано її зумовленість взаємодією метафізичного, топографічного й психологічного периферійних хронотопів, що актуалізується з огляду на авторську концепцію особистості, позначену екзистенційними мотивами трансгресії й трансцендування в процесі осмислення досвіду війни й повоєнного життя та інтертекстуальності як основної стратегії художньої типізації. Семантична реконструкція периферійних хронотопів зображеного світу як «реальних» чи «ірреальних» залежить від позиціонування точки рецепції в системі координат «дійсне» і «фіктивне», «природне» і «надприродне», а також контекстів інших дискурсів — усної народної творчості, живопису тощо.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Главацька, Юлія
Назва : Лінгвістичні аспекти вивчення ідентичності особистості: теоретичний аспект [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 213-219. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.8 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.8
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): біографічна проза--ідентичність--самоідентифікація--мотив самопізнання--мотив створення іміджу--мотив творчого самовираження--мотив ідеологічного впливу на адресата
Анотація: Предметом статті є лінгвістичні аспекти особистісної самоідентифікації в літературній біографії . Мета дослідження —окреслення лінгвістичних аспектів вивчення ідентичності особистості. Проблема ідентичності закономірно потрапляє до фокусу сучасних лінгвістичних досліджень, оскільки відповідає пріоритетам антропоцентричного підходу до мови. Тому актуальність дослідження зумовлена потребою з’ясування теоретичних підвалин, які зорієнтовані на опис лінгвістичних аспектів актуалізації ідентичності особистості в тексті літературної біографії . У роботі використано загальнонаукові методи дослідження (аналіз, синтез, узагальнення), контекстуально-інтерпретаційний метод і дискурсаналіз. Новизна розвідки зумовлена об’єктом вивчення та ракурсом аналізу в теоретичніи площині, що створює сприятливии ґрунт для подальшого вивчення властивостей особистісної самоідентифікації та мовних засобів вираження самопрезентації . У результаті дослідження встановлено, що питання вивчення ідентичності особистості Стіва Джобса корелює з низкою філософських понять (самопізнання, самореалізації , самоідентифікації , самооцінки), головним засобом реалізації яких на вербальному рівні постає мовна стратегія самопрезентації . Вихідним рівнем при типологізації мовної особистості Стіва Джобса є мотиваційно-прагматичний , основні одиниці якого —мотив, мовна стратегія й тактика. Важливим для В. Ай зексона, біографа Стіва Джобса, постає опис його самоідентифікації , безпосередньо пов’язании із реалізацією мотивів самопізнання, створення іміджу, творчого самовираження. В основі реалізації мотиву самопізнання лежить автокомунікація; цей мотив не пов’язании із комунікативними стратегіями й актуалізується через такі форми самопізнання, як спогади, самоспостереження, самоаналіз, самооцінка. Мотив створення іміджу реалізується через мовну стратегію самопрезентації , а створення образу Стіва Джобса втілюється через низку тактик (самовихваляння, апелювання до авторитетів, виправдувального самозахисту, критики, позиціонування себе як прикладу для наслідування тощо). Мотив творчого самовираження має мішании характер, оскільки й ого реалізація передбачає як зовнішнього (модельного) адресата, такі автоадресованість. Перспективним видається аналіз особливостеи мовної реалізації процесу самоідентифікації та самопрезентації Стіва Джобса в літературній біографії Steve Jobs: Biography
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будзар М.
Назва : Погляд очевидця: 900-річний ювілей Хрещення Русі у Києві у листі Петра Васильчикова до Григорія Ґалаґана
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Київ ун-т ім. Б. Грінченка, 2018. - № 1. - С. 121-131. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.121131 (Шифр К269584624/2018/1). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.121131
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): родовий архів--епістолярій--імперські ювілеї
Анотація: Архіви української еліти є важливим джерелом для реконструкції життя соціуму у XIX ст. Публікація документа із зібрання родини Ґалаґанів презентує приватний погляд на одну зі значущих подій у соціально-політичній історії Російської імперії. Це відзначення 900-річного ювілею Хрещення Русі у Києві влітку 1888 року. Доцільність публікації зумовлена й тим, що у цьому році виповнюється 130 років з моменту події, про яку йдеться у цьому документі. Святкування 900-річчя Хрещення Русі повністю відповідало прагненню імперської влади використати минуле для створення ідеологічно-духовних міфів, які б сприяли укріпленню самодержавної системи правління через єднання держави та церкви. В останній третині XIX ст. Російська імперія активно долучилася до загальноєвропейських практик «винайдення традиції» (Е. Гобсбаум) для більш успішного позиціонування себе як держави на світовій арені. Але практика імперських ювілеїв мала не тільки зовнішньополітичне, але й внутрішнє завдання. Вона прагнула нівелювати національний чинник життєдіяльності народів багатонаціональної імперії, передусім український, та укріпити «простір влади» шляхом ліквідації окремішнього. Лист Петра Васильчикова до Григорія Ґалаґана допомагає усвідомити ставлення до цієї події помітних представників суспільно-політичного життя імперії кінця XIX ст. Водночас він містить багато деталей для реконструкції повсякденного життя Києва у момент відзначення ювілею.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Покляцька, Валерія
Назва : Образ США у пост-радянській Україні: радянська спадщина та її прояви у сучасній політиці (на прикладі Помаранчевої революції 2004 р.)
Місце публікування : Київські історичні студії: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2016. - № 2. - С. 76-80. - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.25 (Шифр К269584624/2016/2). - ISSN 2524-0749, DOI 10.28925/2524-0757.2016.2.25
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): радянська спадщина--радянські політичні стереотипи--ідеологія--помаранчева революція
Анотація: Однією з головних складових радянської зовнішньої політики й ідеології було позиціонування США як головного «ворога». Це мало великий вплив на формування стійкого негативного іміджу цієї країни у свідомості українців й інших народів СРСР. Після розпаду Радянського Союзу, з початком переходу до демократії, образ США докорінно змінився. Але у 2004 р., під час Помаранчевої революції, підтвердився той факт, що «радянська спадщина» негативного ставлення до США все ще присутня й активно використовується проросійськи орієнтованими силами
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)