Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (152)

Грінченкознавство (1)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=постаті<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12

Радзієвський, В.
Авторські відступи як репрезентація авторської позиції в новелах Леоніда Мосендза [Електронний ресурс] / В. Радзієвський. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2019. - Том 25, № 1. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
авторська позиція -- авторські відступи -- ліричні відступи -- публіцистичні відступи -- філософські відступи -- історичні відступи -- позафабульні елементи композиції
Анотація: Розвідку присвячено темі функціонування авторських відступів у текстах малої прози Леоніда Мосендза, яскравого представника вісниківського кола митців. Проблему розглянуто в контексті загальної авторської позиції. Метою розвідки є виявлення художніх особливостей зазначених позафабульних прийомів у новелах збірок «Людина покірна» й «Відплата». Визначено, що звернення до такої наративної тактики зумовлено прагненням до переконливості дискурсу. Відповідно до класифікації таких літературознавців, як І. Безпечний, В. Пахаренко, Н. Ференц та ін., виділено до розгляду ліричні, публіцистичні, філософські й історичні авторські відступи. Автор аргументував природність введення подібних конструкцій у новелах «Людина покірна», «Брат», «Хазарин», «На утвор», «Птах високого лету» й «Мінерва». Здійснено рецепцію художньої доцільності розлогих авторських відступів у новелах «Роксолана» і «Поворот козака Майкла Смайлза». Порівняно з новелами збірки «Людина покірна» у «Відплаті» ці наративні компоненти вирізняються більшою лаконічністю, «завуальованістю» в художню тканину текстів. Відзначено вплив на рецепцію зазначених елементів композиції властивих їм полемічності, парадоксальності, афористичної насиченості. В основному всі відступи віддано оповідачеві, що сприймається невід’ємно від постаті автора. У висновках зазначено, що авторські відступи, роздуми новел Л. Мосендза не переобтяжують сприйняття тексту, є природним компонентом загальної мовної партитури. Результати дослідження відкривають нові перспективи наукового осмислення авторських відступів як поширеного явища у творах еміграційної української малої прози загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Ткаченко, Р.
Подолинського та її відгомін в українській літературі [Електронний ресурс] / Р. Ткаченко, С. Утопія. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 2. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
позитивізм -- художньо-просвітницька література -- фантастика -- автотрофність -- утопія
Анотація: У статті и деться про зв’язки С. Подолинського з украї нською літературою, а саме про и ого художньо-просвітницькі та публіцистичні праці, наукові дослідження, що засвідчують світоглядні принципи тієї доби, створюють додатковии пояснювальнии контекст літературного процесу, а також про вплив ідеи ученого на художню літературу. Об’єктом вивчення стали головним чином такі тексти мислителя, як «Парова машина» і «Праця людини та ї ї відношення до розподілу енергії ». Актуальність дослідження вбачаємо у необхідності всебічного осмислення так званого народництва, яке у свої х окремих зразках виходило за рамки провінціи ності та інтелектуальної обмеженості, засвідчуючи зв’язок з мистецтвом наступної епохи. Визначальним наразі є усталении у вітчизняному літературознавстві культурно-історичнии метод. Новизна розвідки полягає у зміщенні фокусу уваги на маловідомі постаті і маргінальні жанри украї нської літератури. Зацікавлення постаттю С. Подолинського, що переросло з часом в окремии напрям міждисциплінарних студіи припадає на періоди національного відродження у ХХ ст. Донедавна наи більше писали про нього історики та економісти. Однак нові дані і підходи засвідчують недооцінении упродовж десятиліть масштаб особистості украї нського мислителя. Вважаємо за потрібне зосередитись, по-перше, на жанровіи специфіці белетризованої брошури «Парова машина» і, по-друге, на пошукові відгомону ідеи ученого в украї нському письменстві к. ХІХ — першої третини ХХ ст. Стверджується, що ідеї С. Подолинського, зокрема про автотрофність людства, а також композиціи ні и жанрові новації могли вплинути на становлення наукової та соціальної фантастики в украї нськіи літературі. З нашого погляду, запропонована проблематика містить перспективу подальшого опрацювання, зокрема потребує додаткової аргументації гіпотеза про зв’язок між футурологічними прогнозами С. Подолинського та ідеи но-художнім змістом новели Панаса Мирного «Сон», роману В. Винниченка «Сонячна машина»
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Утопія, С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

Рижков, А.
Лабораторія перекладу корейської поезії українською: вірш кім мінджон "вона вперше... Почала відчувати" [Електронний ресурс] / А. Рижков. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 195-203. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
корейсько-український переклад -- корейська поезія -- Кім Мінджон -- перекладознавчий аналіз -- коментований переклад -- корейська література
Анотація: У розвідці запропоновано два варіанти перекладу вірша сучасної південнокореи ської поетеси Кім Мінджон украї нською мовою. Обидва – з відповідними коментарями, що дозволяють читачеві зазирнути у лабораторію перетворень, котрі відбуваються з оригінальним твором: и ого темпом, метрикою, стилістичними та виразовими засобами тощо. Отже, аналіз процесу прии няття рішень з відбору тих чи інших ресурсів, проведении на матеріалі перекладу твору «Вона вперше... почала відчувати» становить предмет дослідження. Мета статті – показати, чим зумовлені відповідні перекладацькі рішення. Водночас варто зазначити, що ця праця не ставить за мету провести вичерпнии аналіз усіх аспектів, що можуть становити труднощі під час опрацювання оригіналу, а зосереджується лише на деяких прикладах. З огляду на стабільнии розвиток кореєзнавчих студіи в Украї ні, а також на дедалі більшу зацікавленість кореи ською мовою, літературою та культурою, можна припустити, що робота стане в пригоді на заняттях з перекладу сучасної поезії Краї ни ранкової свіжості. Таким чином, актуальність розвідки пояснюється практичними потребами філологічної кореї стики, а новизна – відсутністю перекладених творів, які б супроводжувалися перекладознавчими коментарями. Тож є сподівання, що ця робота буде корисною як матеріал для зіставного аналізу з оригіналом для опрацювання форм і варіантів перетворень і трансформаціи . Інтерес до постаті Кім Мінджон зумовлении відвертістю, критичністю і безпосередністю стилю мисткині, а також ї ї увагою до зовсім неліричних і непростих тем. У результаті дослідження було продемонстровано, які механізми залучаються перекладачем під час застосування двох відмінних підходів. Зокрема, було показано, що відбувається з темпом, виразовими та стилістичними засобами тощо. Водночас дослідження виходить з того, що єдиного правильного способу перекладу не існує. Тому праця лише запрошує до діалогу стосовно доцільності та необхідності прии няття певних перекладацьких рішень і тим самим робить наголос на значущості самого процесу авторефлексії під час роботи над іншомовним твором.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бойко, Н. О.
Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації [Електронний ресурс] / Н. О. Бойко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 231-237. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
пам’ять -- національна ідентичність -- нація -- місця пам’яті
Анотація: У статті проаналізовано рецепцію О. Кониського в літературно-критичній і публіцистичній спадщині І. Франка. Важливим пунктом дослідження про взаємозв’язок національної ідентичності з місцями пам’яті служить спостереження П. Нора про те, що спільні символи стають основою спільної ідентичності індивідів, тоді носії колективної пам’яті вже не потребують особливих знань для досягнення ними спільної ідентичності. В аспекті запропонованої теми проінтерпретовано такі поняття, як «знакова постать перехідної доби», «Галичина — украї нськии П’ємонт», і значення конкретного місця-символу — Наукового товариства Шевченка, на які свого часу звернув увагу Франко, глорифікуючи постать Кониського, і які досі мають притягальні властивості, зумовлюючи процеси національної ідентифікації , культуртрегером яких і був Кониськии . Предмет дослідження — в аспекті вчень про культурну пам’ять і місця пам’яті простежити вписування постаті О. Кониського в культурно-історичнии канон Украї ни. Об’єкт аналізу — літературно-критичнии і публіцистичнии доробок Франка. З опорою на сучасну концепцію культурної пам’яті та дослідження про місця пам’яті простежити формування locus memoria покоління украї нофілів на прикладі вписування постаті О. Кониського в культурно-історичнии канон Украї ни — у цьому и полягає мета розвідки. Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань: докладно проаналізувати постать Кониського в літературно-критичному дискурсі Франка; виявити вплив ментального і генерацій ного чинника на ї хні стосунки; з’ясувати шляхи меморіалізації постаті Кониського в рецепції Франка. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, істориколітературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати, що попри певні суперечності особистого и світоглядного характеру Франко високо оцінював роль Кониського в розбудові украї нського наукового и культурного простору
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Бондарева, О.
Образ Бориса Грінченка і його контексти в п’єсі Мар’яни Ангелової "Синдром Грінченка" [Електронний ресурс] / О. Бондарева, Г. Бітківська, А. Брацкі. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 1. - С. 47-53, DOI 10.28925/2311-259x.2023.1.7. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
біографічна драма -- ідентичність -- мова -- словник Грінченка -- місце пам’яті -- антиколоніальні естетичні маніфестації -- деколоніальний проєкт
Анотація: Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої », коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію ї ї пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації » мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та й ого упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для украї нства персоналіи сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної украї нської ідентичності, студіями пам’яті, ревізією украї нського культурного пантеону, якии важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цеи пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегіи небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасніи драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цеи текст, створении ще 2013 року, інтерпретовано з позиціи , актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі віи ни за украї нську ідентичність у протистоянні росіи ськіи агресії . Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасніукраї нські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи и ого опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків. У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь украї нців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як ї ї осмисленої та ословленої території . Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій , сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічнии укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Бітківська, Г.
Брацкі, А.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Хіхлушко, Богдан.
Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці [Електронний ресурс] / Б. Хіхлушко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 3. - С. 185-190, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
ліричний суб’єкт -- автор -- читач -- комунікація в ліриці -- постмодернізм
Анотація: У статті досліджується взаємодія ліричного суб’єкта й автора в контексті комунікативної теорії лірики на матеріалі творів поета-постмодерніста Юрія Іздрика. Питання визначення мовця («голосу» поезії ) та відокремлення його від реальної постаті автора досі лишається не визначеним. Предметом цього дослідження є форми вираження ліричного суб’єкта в художній площині, метою —виокремлення ліричного суб’єкта в поезії Юрія Іздрика,осмислення його специфічних рис і функціонування в поетичному тексті. Під час роботи використані методи герменевтичної інтерпретації , рецептивної естетики та загального аналізу. У дослідженні схарактеризовано особливості вираження ліричного суб’єкта в ліричному тексті Юрія Іздрика «Екклезіяст2.0». На основі дослідження комунікативних структуру ліриці Д. Бурдорфа було з’ясовано, що ліричний суб’єкт репрезентований займенником «ми» (у різних формах), який належить до категорії відкритого «ми», щоможе включати в себе безпосередньо ліричний суб’єкт, а також інших учасників комунікації . З огляду на контекст твору, де читач занурений у рефлексії стосовно людських взаємовідносин, «ми» може означати «я» будь-кого, хто матиме справу з текстом. Фактичне «я» з’являється наприкінці твору, і саме в цій частині стилістика видозмінюється: від загальних рефлексій ліричний суб’єкт переходить у площину персоніфіковано-інтимного звертання. Виходячи з внутрішньої логіки тексту, це «я» можна характеризувати як «Я» свідомої , зрілої людини з великим життєвим досвідом, невеликими амбіціями та відсутністю егоцентризму. Зважаючи на концепцію фікційності поетичного тексту, «я» та його звертання до «ти» в тексті є художньою імітацією. Із цієї перспективи адресат «ти» не містить у собі покликання на реальну особу, а «я» є художнім принципом для побудови цієї комунікації . З пер-спективи читача текст пропонує значне поле для інтерпретацій . Рефлексії дають можливість зіставити досвід реципієнта із запропонованими в тексті концепціями і водночас приміряти на себе роль іншого завдяки персоніфікованому звертанню. Новизна дослідження полягає в розгляді ліричного суб’єкта з точки зору комунікативних стратегій . У подальшому отримані результати відкривають можливість говорити про ліричнии суб’єкт у контексті інших поетичних творів автора. Також отримані результати можна застосувати в компаративному аспекті —при порівнянні ліричних суб’єктів у творах інших визначних поетів-постмодерністів. Це сприятиме виокремленню специфічних рис ліричного суб’єкта українського постмодернізму загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Руснак, Ірина.
(Не)Серйозний образ Уласа Самчука в креолізованих текстах [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2023. - Том 29, № 4. - С. 235-247, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
карикатура -- шарж -- креолізований текст -- вербальні та невербальні компоненти -- біографія -- образ письменника
Анотація: Об’єктом наукової уваги у пропонованій статті є креолізовані тексти, зокрема шаржі та карикатури. Під креолізованими авторка розуміє тексти, структура яких складається з двох компонентів різних знакових систем — вербальної та невербальної. Для інтерпретації авторка відібрала вісімнадцять шаржів і карикатур на Уласа Самчука. Це роботи Едварда Козака, Теодора Курпіти, Миколи Степаненка, Романа Купчинського й інших карикатуристів. Мета статті — осмислити особливості репрезентації Уласа Самчука в цих текстах; доповнити новими, (не)серйозними, деталями усталений у літературознавстві його образ; розкрити сутність сатирично-гумористичних поглядів карикатуристів на літературні та навкололітературні процеси, активним учасником яких був письменник. Для досягнення цієї мети були залучені контекстуальний аналіз, мистецтвознавчий та біографічний методи. У результаті дослідження зроблено висновок, що карикатури і шаржі на Уласа Самчука є одним із дієвих інструментів проникливої приватної характеристики творчої особистості. Вони доповнюють офіційний життєпис письменника та його діяльність захопливими чи курйозними подробицями. Образ письменника витримано в межах певного канону: це добротливий чоловік середнього віку, одягнений у підкреслено вишуканий костюм із незамінною краваткою-метеликом і певними письменницькими чи владними (характерними для мистецьких кіл) атрибутами. Проінтерпретовані в статті креолізовані тексти на художньому рівні осмислювали творчу особистість та її діяльність у часі та просторі, подавали інформацію про ставлення творчої еліти до мистецьких процесів міжвоєнної та повоєнної епох. Карикатури і шаржі зберегли непередбачуваність, неоднозначність і виїмкову настроєвість у сприйнятті постаті Уласа Самчука. Це забезпечило можливість у нових часових і політичних реаліях по-іншому добудовувати образ письменника, інтерпретувати його трансформації, доповнювати офіційний портрет митця новими штрихами і деталями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Олексюк, Ольга.
Творчість Бориса Грінченка як генератор інноваційних форм роботи зі студентами мистецького профілю / О. Олексюк, О. Лігус // Освітологія = Oswiatologia : українсько-польський науковий журнал. - 2022. - № 11. - С. 68-75, DOI 10.28925/2226-3012.2022.11.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-3012. - ISSN 2412-124Х

Кл.слова (ненормовані):
ділова гра -- мистецька педагогіка -- синквейн -- сторітелінг -- творчість Бориса Грінченка -- українська культура
Анотація: У статті розглянуто інноваційні форми роботи (ділова гра, синквейн та сторітелінг) зі студентами мистецьких спеціальностей, упроваджені задля глибокого аналітичного осмислення історичної ролі особистості й творчості видатного українського письменника, ученого та педагога Бориса Грінченка. Схарактеризовано образно-стильову специфіку поезій митця в контексті його епохи. Визначено романтичну сутність його творчості, у якій органічно поєднуються типові для романтичного світогляду риси: почуттєвість, національна характеристичність і патріотичний дух. Відзначено важливість пізнання грінченківської тематики у формуванні національно-патріотичного світогляду студентів, розвитку їхніх професійних, творчих, аналітичних та морально-етичних якостей. Схарактеризовано культурно-мистецькі заходи на честь Бориса Грінченка в аспекті впровадження в них означених інноваційних форм. На підставі аналізу цих форм виявлено багаторівневий характер розуміння студентами художнього смислу творчості письменника, його історичної постаті, а також музичних творів, написаних на тексти Бориса Грінченка. Показано, що досліджувані форми оптимально поєднують пізнавальний, аналітичний, музично-виконавський, психоемоційний рівні осягнення цього мистецького об’єкта. Доведено, що успішне впровадження ділової гри, конкурсу синквейнів та сторітелінгу під час заходів на пошану Бориса Грінченка згуртувало студентську молодь навколо спільних національних та мистецьких цінностей, сприяло відкриттю непізнаних граней художньої спадщини письменника, інспірувало нові форми студентської творчості.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://osvitologia.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Лігус, Ольга

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф3 (1), Ф2 (2)

Знайти схожі

Леонтьєва, І. В.
Історіографія дослідження життєдіяльності Олександра Лазурського [Електронний ресурс] / І. В. Леонтьєва. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2015. - № 3(11). - С. 197-210. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
«Олександр Федорович Лазурський» -- «персонологічні та біографічні розвідки» -- «історіографія дослідження життєдіяльності О. Лазурського»
Анотація: У статті, за результатами вивчення наративних джерел, мемуарних спогадів, різноманітних наукових статей, монографій, нарисів, рецензій, довідок у бібліографічних покажчиках, присвячених постаті О. Лазурського, виокремлено та проаналізовано ті розвідки, автори яких розглядали особистість вченого або торкалися різних аспектів його життєдіяльності. З'ясовано, що ранні біографічні та персонологічні розвідки, присвячені постаті О. Лазурського мали дещо суперечливий та хвилеподібний характер, проте з початку ХХІ ст. різні аспекти творчої спадщини Олександра Федоровича як вченого, лікаря, психолога, педагога й активного громадського діяча усе частіше стають предметом наукових студій дослідників.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах:
Online (24.01.2018р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі

10.

Петасюк, О.
Українські кооператори у першому складі генерального секретаріату: до біографічного портретa / О. Петасюк // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2018. - № 1. - С. 84-87, DOI 10.28925/2524-0757.2018.1.8487 . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Українська кооперація -- кооперативний рух -- генеральні секретарі -- національна свідомість
Анотація: Предметом дослідження є аналіз світоглядно-ідеологічного бекграунду українського кооперативного руху через призму діяльності знакових його персоналій кінця ХІХ — перших десятиліть ХХ ст. Висвітлюються постаті міністрів-кооператорів у складі першого українського уряду. Констатується, що українська кооперація була осередком національно свідомих сил в часи визвольних змагань 1917–1921 рр.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 4 : ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

11.

Бонь, Олесандр Іванович.
Гуманітарна інтелігенція Харкова 1920-х років в его-документах письменника Олекси Варавви (Кобця) / О. І. Бонь // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 1. - С. 167-173, DOI 10.28925/2524-0757.2021.119. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
українська гуманітарна інтелігенція -- Харків -- Микола Хвильовий
Анотація: У статті наголошується на тому, що дослідження діяльності української інтелігенції в радянський період, попри тривале вивчення в часи новітньої незалежної держави, ще не привело в українській історіографії до вироблення єдиних методологічних підходів. На основі аналізу раніше неопублікованих джерел особового походження українського письменника, редактора Олекси Варавви (Кобця) розглядається середовище української гуманітарної інтелігенції столиці УСРР Харкова. Висвітлено важливі постаті та атмосферу українського відродження того часу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

12.

Салата, О.
Казимир Малевич в авангардних дискусіях 1928–1930 років / О. Салата // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 2. - С. 36-41, DOI 10.28925/2524-0757.2021.25. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Казимир Малевич -- авангардні дискусії -- супрематизм -- кубізм -- безпредметність зображень
Анотація: Статтю присвячено постаті художника та мистецтвознавця Казимира Малевича, який впроваджував у традиційне художнє мистецтво нові тенденції та підходи. Увага акцентується на його авангардних дискусіях під час викладання у Київському художньому інституті в 1928–1930 роках. Пошуки та експерименти художника були тісно пов’язані з відчуттям сучасності і нових імпульсів у культурі. Ідеї Малевича продовжували поширюватися завдяки учням й однодумцям, котрі розвивали їх і розробляли нові підходи у використанні зображувальних технік. Досвід, втілений майстром, показав особливість мистецького простору, що сформувався у Києві наприкінці 1920-х років.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)