Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (591)

Грінченкознавство (3)

Рідкісні та цінні видання (9)

Мережеві ресурси (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=правила<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи с 1 за 11

Сінченко, О.
Теорія сюжету Бориса Навроцького [Електронний ресурс] / О. Сінченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
сюжет -- мотив -- формалізм -- українське літературознавство
Анотація: У статті чи не вперше у вітчизняному літературознавстві реконструйовано теорію сюжету неопотебнянця Бориса Навроцького з урахуванням як синхронного, так і діахронного контекстів. Підґрунтям його теорії слугують концепції О. Веселовського, В. Шкловського та О. Білецького, що підлягають критичній ревізії. Навроцький пропонує власні методологічні правила в розумінні сюжету, а також вперше в українському літературознавстві пропонує визначення сюжету, що мислиться як система, що вміщує три елементи: ситуацію, тип та зв’язок. Із урахуванням усіх елементів сюжету науковець переглядає вчення Веселовського про мотив, пов’язуючи його з усіма елементами сюжету. Пошукова логіка Навроцького розгортається так: рація виникає як усвідомлення образів; усвідомлення образів – усвідомлення їхньої організації; організація образів поетичного твору провадить до розуміння його композиції, а композиція складного поетичного твору і є сюжет. Запропоноване Навроцьким розуміння сюжету важко увібгати і в наратологію, і в сюжетологію. Обидва спрямування у своєму схематизмі позбавлені головного для Навроцького – зв’язку з людською життєдіяльністю, розуміння, що література є виявом людської діяльності і насамперед покликана відповісти на її базові запити до світу
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Чик, Д.
Наратив повсякденності: "садибні романи" "Persuasion" Дж. Остен і "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченка [Електронний ресурс] / Д. Чик. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2016. - № 4. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
жанр -- повсякденність -- топос маєтку -- іронічна утопія
Анотація: У статті розглянуто повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка у типологічному зіставленні з романом «Persuasion» Дж. Остен. Повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т. Шевченка та роман Дж. Остен «Persuasion» проаналізовано як «садибні романи» з відповідними жанровими ознаками: дія відбувається у закритому просторі маєтків, у яких діють свої правила етикету й спілкування, та циркулюють циклічні повсякденні ритуали; автори звертають увагу на трансформації соціальних цінностей у нових історичних умовах, що стосуються і монолітних звичаїв провінційних дворянських родин. Обидва тексти можна вважати іронічними утопіями; в обох письменників розгорнуто наратив «сільського роману» з елементами риторики романтизму.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Борщ, С.
"Легендовий стиль" на прикладі "Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа" [Електронний ресурс] / С. Борщ. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2020. - Том 26, № 1. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
агіографія -- легенда -- чудесне -- святість -- тенденціи на історичність
Анотація: Предмет дослідження — «легендовии стиль» однієї з наи більш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодії вського циклу, тобто текстів, що стосуються життя и діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Тавріи ського) до Риму мощеи святого папи Климента. Саме цеи епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовии стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цеи вислів з праці І. Франка «Святии Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), и зазначаємо, що досі він не був розгорнутии і пояснении як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прии омів формується це поняття, що и визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаи мо збірку житіи ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського и феноменологічного аналізу з’ясовано такі прии оми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденціи на історичність». Святість — «наи важливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена и прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзіи на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнськіи легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з и ого внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденціи ну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодії вського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації , діи ові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати ї х ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Чорнобильський, А.
Соціальний обмін емоціями в системі соціальних медіа: результати аналізу коментарів до крипіпасти на платформі Reddit [Електронний ресурс] / А. Чорнобильський, О. Кирилова. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 245-251. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
соціальний обмін емоціями -- соціальні медіа -- Reddit -- крипіпаста
Анотація: Актуальність статті пояснюється комунікативною значимістю та тими функціями, що має система соціальних медіа сьогодні. Американська платформа Reddit є не лише маи - данчиком для спілкування світового рівня, але и простором для можливого втілення моделеи взаємодії офлаи н-середовища. Наразі зростає як популярність мережі Reddit, так і ї ї впливовість на фізичнии світ. Об’єкт дослідження — коментарі користувачів до високообговорюваної крипіпасти «My Sleep Paralysis Demon is Actually A Pretty Chill Guy», що була опублікована в спільноті NoSleep — наи популярнішому сабредиті, де користувачі діляться свої ми хорор-дописами. Крипіпаста виступила зручним матеріалом для дослідження завдяки свої и комунікативніи природі. Це цифровии вигадании контент, що сприи мається як реальнии (через внутрішні правила спільноти NoSleep) і не має темпорального характеру. У статті вивчається процес соціального обміну емоціями, повторного ї х переживання під час опису події , яка ї х викликала. Для вирішення поставленої мети — з’ясувати, чи дозволяє Reddit переносити закони реальної соціальної інтеракції в онлаи нпростір, — було використано комплекс методів, провідним серед яких був ручнии інтентаналіз. У результаті дослідження виявлено, що фідбек користувачів може бути представлении однією з трьох форм (чи певною ї х комбінацією): прямим емоціи ним фідбеком, що виражає певну емоцію, отриману після прочитання крипіпасти; коментуванням історії , що є переважно раціональним висловлюванням думок щодо історії ; та особистим досвідом, що є викладом інформації про юзерів, які коментують крипіпасту. Ї хніи підрахунок продемонстрував наявність спільних рис між офлаи новим соціальним обміном емоціями та и ого діджитальним аналогом. Співвідношення різних форм коментарів залежить від ступеня обговорюваності крипіпасти та специфіки центральної теми. Крипіпаста наразі активно привертає увагу науковців з усього світу, проте досліджуються переважно ї ї становлення та формування як жанру діджитального середовища. У цьому ж дослідженні було зроблено акцент на специфіці крипіпасти на Reddit з урахуванням внутрішніх правил ком’юніті. Для подальших досліджень перспективним видається вивчення інших жанрів діджитального середовища з перспективи соціального обміну емоціями
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Кирилова, О.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Лугова, Т. А.
Наратив та сторітелінг в знанієвій структурі навчально-ділової відео гри як чинники синергії інформаційних технологій та духовно-орієнтованої педагогіки / Т. А. Лугова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 42-59, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.6. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
професійні компетенції -- прийняття управлінських рішень -- наратив і сторітелінг навчальної гри
Анотація: У статті порушуються питання гуманізації сучасної технологізованої освіти, аналізуються чинники синергії інформаційних освітніх технологій і духовно-орієнтованої педагогіки для підготовки нового покоління менеджерів-гуманістів. Для цього визначається роль наративу і сторітелінгу в процесі створення навчальних комп'ютерних ігор, які формують компетенції прийняття управлінських рішень. Аналіз знанієвної структури навчальних ігор на основі запропонованої методики розробки їхнього сюжету показує необхідність балансування у відеогрі процесів формалізації навчання, та збереження наративу через звернення до творів усної народної творчості, мистецтва, класичної художньої літератури як до джерел неявного знання. Описано загрози формалізації та автоматизації сучасної освіти: «ретрансляційне» навчання, в якому учень виступає тільки каналом, а не метою звернення знань, коли завдання виконуються поверхнево, без «занурення» та затримки на осмислення, а отже виховання техно-менеджерів. Вказано, що саме збереження та ефективна трансляція глибинних наративів, що містять в собі виховні гуманістичні сенси, є першочерговим завданням для конструкторів навчальних відео-ігор. Зіставлено компоненти гри за Д. Греєм, МДА-моделі, ігрової історії та педагогічних стратегій, що дало можливість уточнити значення термінів «наратив», «сюжет», «сторітелінг», визначити місце їхньої найбільшої актуалізації в процесі створення навчальних комп’ютерних ігор. Розкривається важливість дотримання принципу нелінійного ігрового сюжету для підвищення ефективності ділових ігор. Підкреслено тісний зв'язок ділових ігор з кейсовим, проектним і проблемним навчанням. Співвідношення нарратологіі і людологіі гри показано в матриці перетворення професійних компетенцій і процедур щодо прийняття управлінського рішення в правила гри, їхню метафоризацію і переклад у фрази сценарію. Показано, що гейміфікація тренувальних вправ і ділових ситуацій є процесом синергії творчої та інформаційно-аналітичної роботи з базами даних і проектними документами геймдізайну. Ядром геймдизайну є баланс наративу та сторітелінгу, явного та неявного знання, що досягається за допомогою ефективної колаборації та комунікації між усіма учасниками навчальних і ділових процесів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Тітаренко, С. А.
Використання мультимедійних технологій для оптимізації рухової активності дітей дошкільного віку / С. А. Тітаренко // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 147-153, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
мультимедійні технології -- рухова активність -- фізичне виховання
Анотація: У статті здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми оптимізації рухової активності дітей дошкільного віку. Зауважується, що рухи так само необхідні для нормального росту та розвитку дитини, як і повноцінне її харчування. Фізичні вправи не тільки розвивають та зміцнюють дитячий організм, попереджують різні захворювання, а також є одним із ефективних засобів лікування та відновлення сил дитини після хвороби. На основі аналізу сучасної науково-методичної літератури констатовано, що значна частина досліджень в галузі фізичного виховання присвячена створенню на основі комп’ютерних технологій, систем контролю, оцінки і накопиченню інформації про рівень фізичної підготовленості та стан здоров’я, формуванню рекомендацій щодо занять фізичними вправами школярів та інших верств населення. Встановлено, що використання мультимедійних технологій у процесі проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в закладі дошкільної освіти сприяє оптимізації рухової активності дошкільників. Охарактеризовано специфіку використання мультимедійних презентацій у роботі з дітьми дошкільного віку. Зауважується, що мультимедійні технології дозволяють вирішити проблему пошуку і зберігання інформації, планування, контролю і управління заняттями фізичною культурою, діагностики стану здоров’я і рівня фізичної підготовленості дітей. Автор зазначає, що за допомогою презентації також можна доступно пояснити дітям правила спортивних ігор, тактичні дії гравців, яскраво презентувати історичні події, біографії спортсменів. Зауважується, що створення флеш-презентацій і відеороликів з комплексами загальнорозвивальних вправ доцільно використовувати у процесі проведення ранкової гімнастики. Використання мультимедійних освітніх засобів дозволяє наочно відтворювати просторові характеристики рухів, з високою точністю розраховувати кінематичні параметри техніки виконання рухових дій в умовах ігрової діяльності, що має особливе значення в процесі розвитку просторового орієнтування дітей. Зазначається, що пріорітетним напрямом роботи кожного закладу дошкільної освіти є підвищення якості освіти через використання інноваційних технологій на заняттях з фізичної культури, зокрема оптимізації рухової активності. Вказано перспективи подальших досліджень у даному напряму, що полягають у необхідність пошуку і розробки науково обґрунтованих інформаційно-комунікаційних технологій у фізичному вихованні дошкільників.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Воробець, О. Д.
Засоби мобільних технології у контексті формування культури професійного мовлення майбутніх учителів / О. Д. Воробець, Л. В. Ілійчук // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 8. - С. 165-173, DOI 10.28925/2414-0325.2020.8.15. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
компетенція -- культура мовлення -- мобільні технології
Анотація: У статті репрезентовано засоби мобільних технологій як основні та визначальні складники формування культури мовлення майбутніх учителів початкових класів, акцентовано увагу на практично зорієнтованих онлайн-ресурсах (Український правопис, Правила української мови, Український тлумачний словник, Тлумачний словник української мови, Перевірка орфографії, Словник синонімів, Дропворд, Слова зі слова, Mova, Viber, QR-код та ін.). Висвітлено, що мобільні технології можуть забезпечити, та забезпечують, комфортне безперервне навчання, та навчання упродовж усього життя, що не менш важливо для підтримки власних знань на сучасному рівні. Для того, щоб слідкувати за останніми новинками і досягненнями у тому чи іншому середовищі діяльності людини, необхідно завжди працювати над удосконаленням власних знань та навичок. Також важливими є соціальні медіа, які дозволяють підтримувати відносини з однолітками, друзями, викладачами, які створюють ідеальне середовище віртуальної присутності. Водночас, використання технології мобільного навчання відокремлено від інших технологій є недоречним. Необхідно не просто штучно комбінувати мобільне навчання поряд із традиційними методами навчання, а розвивати нові способи транспортування сучасної інформації із використанням мобільних пристроїв та здійснити інтеграцію мобільного навчання із іншими компетентнісно орієнтованими технологіями, які в сумі дадуть максимальний ефект. Виокремлено, що похідною галуззю від мобільного навчання є мобільні застосунки, що виступають як дієвий, прогресивний інструмент у соціокультурних комунікаціях, оскільки сучасно освіта потребує формування педагогів прогресивного покоління – освічених, комунікабельних, що дотримуються культури професійного мовлення, наділених творчим потенціалом.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Ілійчук, Л. В.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Житєньова, Н.
Критерії та показники компонентів готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання технологій візуалізації у освітньому процесі / Н. Житєньова // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2019. - N 7. - С. 127-132, DOI 10.28925/2414-0325.2019.7.13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
підготовка майбутнього вчителя -- компоненти готовності -- природничоматематичні дисципліни
Анотація: У статті висвітлено компоненти готовності майбутнього вчителя природничоматематичних дисциплін до застосування технологій візуалізації в освітньому процесі загальноосвітньої школи (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, практично-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний). Відповідно до окреслених компонентів встановлено критерії та окреслено показники через які відбиваються відповідні критерії. До показників мотиваційно-ціннісного критерію віднесено прагнення до: усвідомлення значущості використання технологій візуалізації в освітньому процесі; подолання труднощів і вольових зусиль у процесі запровадження технологій візуалізації в навчальному процесі; зацікавленості отримання знань, умінь і навичок щодо опанування нового інструментарію технологій візуалізації та освоєння нових форм навчання із застосуванням зазначених технологій; проявлення креативності в рішенні професійних завдань. Когнітивний критерій представлено показниками щодо знань: психологічних та вікових особливостей сприйняття учнями візуальних матеріалів; дидактичного потенціалу технологій візуалізації; методів і правил структурування, ущільнення та принципів розподілення навчального матеріалу; основ дизайну (правила і прийоми композиції і колористики); класифікації онлайнових інструментів візуалізації щодо застосування в навчальному процесі; системи вимог, якій повинна відповідати візуалізація, що використовується в освітньому процесі. До показників операціонально-інструментального критерію нами віднесені вміння: ефективного подання навчального матеріалу шляхом створення когнітивних візуальних якорів та візуальних метафор; зберігати отриману та перероблену візуальну інформацію у відповідній формі; передавати інформацію для колективного використання чітким візуальним способом і у різних візуальних форматах; створювати власні візуальні матеріали; застосовувати систему вимог до створення візуального контенту; володіти широким спектром інструментарію. Практично-діяльнісний критерій представлено вмінням: використовувати технології візуалізації в процесі проектування уроку, здійснювати адаптацію готових дидактичних візуальних засобів до змісту і мети уроку, контингенту учнів; створювати предметні завдання на готових візуальних матеріалах тощо; аргументовано визначати педагогічну доцільність застосування технологій візуалізації на уроці; організовувати навчальну, дослідницьку, рефлексивну та іншу діяльність учнів з їх використанням; забезпечувати надання учням допомоги, адекватної їх потребам. Останнім критерієм є рефлексивно-оцінювальний, який передбачає критичну оцінку: доцільності форм і методів навчання на базі технологій візуалізації щодо їхнього застосування в освітньому процесі; якості власної підготовки до застосування технологій візуалізації у навчальному процесі і визначенні шляхів вдосконалення цієї підготовки; здійсненні моніторингу нових методів, інструментів для створення візуальних матеріалів; систематичної корекції власної підготовки до застосування технологій візуалізації у предметному навчанні.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

Іванькова, Н.
Алгоритм формування групового та персонального навчального середовища засобами структурування освітнього простору університету на базі сервісів ms office365 та ms teams / Н. Іванькова, О. Рижов, О. Андросов // Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету = Open educational e-environment of modern University : науковий журнал. - 2020. - N 9. - С. 26-40, DOI 10.28925/2414-0325.2020.9.3. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2414-0325

Кл.слова (ненормовані):
медична освіта -- дистанційне навчання -- освітнє середовище університету -- персональне навчальне середовище -- хмарні сервіси
Анотація: В роботі запропоновано алгоритм формування персонального навчального середовища (PLE) та середовища навчальної групи для організації електронного дистанційного навчання у медичному ЗВО. Зазначено, що впровадження карантину COVID19 поставило питання реорганізації навчального простору та прискорило процес впровадження моделі дистанційного навчання. Досвід, отриманий авторами, під час карантину, дозволив сформувати етапи розгортання навчального середовища у медичному ЗВО та визначити освітній простір групи як основний елемент цього середовища. Розглянуто основні технологічні кроки створення підсистем освітнього простору університету з використання хмарних сервісів MSO365 на прикладі Запорізького державного медичного університету. Визначено умови, наявність яких дозволяє створити ієрархію навчального середовища, а саме: проект структури навчального середовища з узгодженням підрозділів; реєстрація всіх учасників навчального процесу та створення їх акаунтів у Active Directory університету; автоматизована процедура переносу складу груп до AD MSO365. В роботі наведений приклад ієрархії імен, що є відображенням структури підрозділів університету з кадровим складом та визначає права доступу до використання сервісів, які забезпечують реалізацію відповідних функцій. Авторами визначено, що акаунт користувача є першим інтегруючим сервісом, який дозволяє користувачу формувати персональне навчальне середовище, використовуючи OneDrive, web-сайт MS SharePoint, MS Forms та інші офісні додатки. Зазначено, що акаунт користувача є найнижчим рівнем ієрархії навчального середовища, використання якого забезпечує створення навчального простору груп. На думку авторів, для формування академічних груп доцільно використовувати MS Groups. Використовуючи MS Teams, викладач отримує гнучкий інструмент формування навчального середовища для різних організаційних форм, а саме: лекції, семінару, практичного заняття, самостійної робота та ін. Авторами запропоновано правила формування назви груп у MS Groups та MS Teams. Представлений алгоритм розгортання навчального середовища кафедри та запропановано варіант структурування навчального середовища предмету засобами каналів MS Teams для невеликої кількості груп га факультеті.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua

Дод.точки доступу:
Рижов, О.
Андросов, О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ГП ЧЗ (1)
Вільні: ГП ЧЗ (1)

Знайти схожі

10.

Линьова, І.
Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладів загальної середньої освіти міста Києва [Електронний ресурс] / І. Линьова, Т. Плешко. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2020. - № 3. - С. 141-155, DOI 10.28925/2312-5829.2020.3.9. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
веб-сайт школи -- заклад освіти -- інформаційна відкритість -- прозорість -- Державна служба якості освіти
Анотація: У статті запропоновано розгляд результатів аналізу управлінням Державної служби якості освіти у м. Києві сайтів закладів освіти комунальної, державної та приватної форм власності міста Києва стосовно їх наявності та наповнюваності за 21 індикатором: статут закладу освіти; ліцензії на провадження освітньої діяльності; структура та органи управління закладу освіти; кадровий склад згідно з ліцензійними умовами; освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти); ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються; мова (мови) освітнього процесу; наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення); матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами); результати моніторингу якості освіти; річний звіт про діяльність закладу освіти; правила прийому; умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; розмір плати за навчання для приватних шкіл); перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати; правила поведінки здобувача освіти; план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, реагування та відповідальність осіб в закладі освіти, причетних до булінгу (цькування). Авторами статті опрацьовано 518 сайтів шкіл різних форм власності: державної та комунальної форми власності – 437, приватної – 81. В середньому за 21 показником 56% шкіл оприлюднюють необхідну інформацію на сайтах закладів загальної середньої освіти. Автори сподіваються, що зауваження та пропозиції, викладені у висновках до статті, допоможуть школам систематизувати інформацію щодо своєї життєдіяльності та перспектив розвитку
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Дод.точки доступу:
Плешко, Т.

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

11.

Позднякова, І.
Учнівські квартири: з історії повсякденного життя учнів Єлисаветградської шестикласної прогімназії 80-х років XIX століття / І. Позднякова // Київські історичні студії = Kyiv Historical Studies : науковий журнал. - 2021. - № 2. - С. 111-116, DOI 10.28925/2524-0757.2021.214. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2524-0749

Кл.слова (ненормовані):
Єлисаветградська шестикласна прогімназія -- навчальні заклади -- учні -- контроль -- учнівські квартири
Анотація: У статті проаналізовано основні аспекти діяльності керівництва Єлисаветградської шестикласної прогімназії, пов’язані з відкриттям учнівських квартир, облаштуванням побуту й наглядом за учнями, котрі там мешкали. Аналіз джерел показав, що протягом 1890-х років питання переселення студентів-нерезидентів було надзвичайно важливим для єлисаветградських навчальних закладів. З’ясовано форми контролю за особистим простором вихованців з боку викладацького колективу прогімназії та реакцію учнів на запроваджені правила. Акцентується увага на ставленні до санітарно-гігієнічних умов квартир задля якісної навчальної діяльності в навчальному закладі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://istorstudio.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 5 : ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)
Вільні: ГП ЧЗ (2), Ф1 (1), Ф2 (1), Ф3 (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)