Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (79)Мережеві ресурси (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=продуктивність<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Показані документи с 1 за 7
1.
Шифр: С325934233/2018/3
   Журнал

Синопсис: текст, контекст, медіа [Електронний ресурс] : електронний фаховий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2012 - . - ISSN 2311-259Х. - Виходить кожного кварталу
2018р. № 3 . - Електронні текстові дані. - Назва з титул. екрана
Зміст:
Романенко, О. Координати дому: символічні простори роману Вікторії Амеліної "Дім для дома" / О. Романенко. - С.1-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Муравецька, Я. Реалізм у теоретичному осмисленні Івана Нечуя-Левицького / Я. Муравецька. - С.17-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Капелюх, Д. Функціональні особливості вступної ремарки в драматичному творі / Д. Капелюх. - С.26-35. - Бібліогр. в кінці ст.
Руснак, І. Історія написання і видання роману "Сонце з заходу" Уласа Самчука: спроба реконструкції / І. Руснак. - С.36-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Садовська, Ю. Ритм революційного руху у романах про революцію (М. Асуела "Ті, хто знизу", І. Бабель "Кінармія", О. Серафимович "Залізний потік") / Ю. Садовська. - С.46-54
Заєць, В. Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара) / В. Заєць. - С.55-65
Шайнер, І. Особливості експлікації військової тематики у лексико-семантичному просторі новітніх британських художніх текстів / І. Шайнер. - С.66-78
Вишницька, Ю. Гендерне (безсумнівно!) / Ю. Вишницька. - С.79-82
Ліхоманова, Н. Карта пам'яті сучасної української літератури / Н. Ліхоманова. - С.83-84
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Кальченко, Т.
    Концептуалізація української історії в полімодальному дискурсі нових медіа [Електронний ресурс] / Т. Кальченко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2017. - № 1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
прецедентний феномен -- мем -- дискурс -- полімодальність -- нові медіа
Анотація: У пропонованій статті проаналізовано особливості актуалізації прецедентних одиниць у полімодальному інтернет-дискурсі на прикладі публікації інтернет-журналу «Платформа», присвяченої 25-річчю незалежності України. Увагу зосереджено на вербальній репрезентації прецедентних одиниць. Дослідження актуальне з огляду на продуктивність їх використання у дискурсі нових медіа та на соціокультурну значущість прецедентних феноменів, сферою-джерелом яких є національна історія. Розкрито аксіологічну, національно-ідентифікаційну та організаційну функції досліджуваного явища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

3.


    Заєць, В.
    Продуктивність вторинних дієслів у художньому дискурсі ХХ століття (на матеріалі прози Ю. Яновського, М. Стельмаха, О. Гончара) [Електронний ресурс] / В. Заєць. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 3. - С. 55-65 . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
афікс -- дериваційний потенціал -- дієслово -- динаміка -- парадигма
Анотація: Розглянуто продуктивність словотвірних типів дієслів на матеріалі близько 1200 одиниць дієслівних лексем, залучених за допомогою методу фрагментарної вибірки із творів М. Стельмаха, Ю. Яновського (роман у новелах «Вершники»), роману «Собор» О. Гончара. Художня проза цих письменників демонструє становлення українськомовної словотвірної традиції на різних етапах історичного розвитку, а також класичні зразки ідіостилю, які досі є об’єктами наукового аналізу мовознавців. Метою праці є дослідження словотвірних моделей дієслів у художній прозі ХХ століття. Завдання розвідки — порівняти моделі різноструктурних дієслів у зазначених творах. Є підстави стверджувати, що сталість моделей словотворення дієслівного корпусу є основним джерелом поповнення лексики усіх функціональних стилів сучасної української мови. Прогнозовано, що ця тенденція матиме вплив на україністику в майбутньому. Тому актуальність дослідження полягає не лише в науковому аналізі знакових репрезентацій певних періодів функціонування мови, а і в визначенні закономірностей її подальшого розвитку. У процесі дослідження з’ясовано роль вторинних дієслів із різноструктурними формантами для експлікації дій, станів, процесів, їх динаміки в художньому тексті. Показано роль і значення формантів у творенні моделей дієслів. Увагу зосереджено на продуктивних дієслівних афіксах художньої прози. Зафіксовано роль словотворчих формантів для передачі продуктивності дії, процесу, стану. У подальшому потребують студіювання дієслівні парадигми інших жанрів художньої літератури.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

4.


    Жигун, С.
    Марія Пригара як/і жінка з "Пролетарської правди": вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість [Електронний ресурс] / С. Жигун. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2018. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
фемінна творчість -- медіа -- маскулінність -- мілітарність -- індустріальність
Анотація: Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки. Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо. Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність. Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче. Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві. Художній світ решти поезій Пригари достатньо маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції. Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1


Знайти схожі

5.


    Руснак, І.
    Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення [Електронний ресурс] / І. Руснак. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 4. - С. 238-244. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
естетичні категорії -- психологія мистецтва -- творчий процес -- натхнення -- божевілля
Анотація: У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки Украї ни ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на и ого продуктивність. У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучии некеровании письменником особливии стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначении момент. На и ого думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало ї м можливість викликати духовнии піди ом у певні години, коли мистецька діяльність була наи більш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати свої м натхненням шляхом маи стерної організації творчої праці. Свої ми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірнии результат напруженої праці художника. Украї нськии мислитель розглядає натхнення як рушіи ну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент наи вищого одкровення протікає по-особливому, кожен и ого етап може відбирати різну кількість часу, енергії . Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в маи бутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці. Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

6.


    Романенко, Олена.
    Художньо-естетичні особливості образу провінції в сучасній українській літературі [Електронний ресурс] / О. Романенко. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2024. - Том 30, № 1. - С. 1-8, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.1. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
українська література -- проза -- роман -- топос -- провінція -- геопоетика -- структуралізм
Анотація: Це дослідження присвячене аналізу особливостей змалювання топосу Провінції в сучасній українській прозі та проблемам розвитку ідей геопоетики в українському літературознавстві. Предметом дослідження є поетикально-стильові параметри топосу Провінції в сучасній українській прозі. Інтелектуальною підтримкою цієї статі стали ідеї структуралізму та геопоетики, які належать Ельжбєті Рибіцькій. Мета — системний аналіз поетикально-стильових параметрів топосу Провінції в романах Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д». Для цього дослідження було обрано поєднання методів структурно-типологічного аналізу та концептуального аналізу в контексті ідей геопоетики. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в ньому описано три моделі осмислення топосу Провінції в сучасній українській літературі, запропоновано й аргументовано естетичну парадигму моделювання світу і людини в прозових творах сучасних українських письменників у контексті ідей структуралізму та геопоетики. Результати дослідження презентують три моделі топосу Провінції. У межах першої моделі Провінція описується як географічний простір, у якому виявляються опозиції Центру / Провінції. Друга модель заснована на ідеї міфу як сакрального простору, у ній протиставляються агресивний Центр та аркадійська і гармонійна Провінція. Третя модель ґрунтується на постколоніальних ідеях суперечності між колонізованими культурами і регіонами, описі діалогу із колоніальним минулим, а також образів Своїх / Чужих. Такі теоретичні ідеї цієї статті дали можливість проаналізувати романи Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля», «Зачаровані музиканти», «Магнат», Сергія Жадана «Ворошиловград», Артема Чеха «Район Д» та описати особливості змалювання топосу Провінції у творчості сучасних українських письменників. Так, у романах Галини Пагутяк відтворено топос Провінції як містичного простору, із символічними амбівалентними образами, місця, у якому персонаж отримує нагоду самопізнання та переосмислення етичних поглядів. Натомість роман Сергія Жадана презентує топос Провінції як деформований радянським минулим простір, своєрідну семантичну пустку, занедбану й ворожу до персонажа. У романі Артема Чеха втілено модель топосу Провінції як екзистенційної пастки, з якої персонаж прагне втекти і в якій одночасно почувається і Своїм, і Чужим. Результати дослідження засвідчують продуктивність ідей геопоетики для сучасного українського літературознавства і перспективність дослідження топосу Провінції, зокрема й поетологічних особливостей географічних образів у художніх творах загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

7.


    Петрик, Л.
    Застосування медіазасобів у змісті дисципліни "Іншомовна освіта: іноземна мова з методикою навчання" [Електронний ресурс] / Л. Петрик. - Електронні текстові дані // Освітологічний дискурс : наукове електронне видання. - 2021. - № 2. - С. 161-184, DOI 10.28925/2312-5829.2021.2.12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2312-5829

Кл.слова (ненормовані):
експериментальне дослідження -- іноземна мова -- іншомовна комунікативна компетентність -- учителі початкової школи -- медіазасоби
Анотація: У статті описано експериментальне дослідження, метою якого було визначення ефективності застосування медіазасобів у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи на прикладі навчальної дисципліни «Іншомовна освіта: іноземна мова з методикою навчання». Поняття «медіазасоби» розглянуто як предмети, обладнання та матеріали, які забезпечують функціонування медіа-інформаційного простору у формі аудіальних, візуальних, аудіо-візуальних повідомлень та виокремлюються викладачем для організації активного процесу навчання іноземної мови. Зазначено, що вибір медіазасобів відбувався відповідно до практичних цілей навчальних занять. Проаналізовано процесуальну та результативну складові констатувального та формувального етапів експерименту. Звернуто увагу, що розроблений діагностичний інструментарій дозволив провести діагностичне тестування, визначити недостатньо сформовану іншомовну комунікативну компетентність майбутніх учителів початкової школи та актуалізувати проведення формувального експерименту з метою перевірки ефективності застосування медіазасобів у навчанні іноземної мови. Зазначено, що було оновлено зміст навчальної дисципліни темами, питаннями, які пов’язані з аналізом, оцінюванням та використанням медіазасобів різного типу, що сприяло використанню сучасних методів та технологій навчання. Проаналізовано також комплексне опитування студентів щодо їхнього усвідомлення впливу медіазасобів на ефективність вивчення іноземної мови та формування їхніх медійних навичок. Продемонстровано динаміку рівнів сформованості іншомовної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, що також вплинуло на підвищення якості навчальних досягнень студентів. Встановлено продуктивність та ефективність використання медіазасобів у процесі іншомовної підготовки майбутніх педагогів.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)


Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)