Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (96)

Мережеві ресурси (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Пошуковий запит: (<.>K=протокол<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 1

Видайчук, Т.
Дискусія в імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису "Словаря української мови" [Електронний ресурс] / Т. Видайчук. - Електронні текстові дані // Синопсис: текст, контекст, медіа : електронний фаховий журнал. - 2021. - Том 27, № 3. - С. 165-171. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2311-259Х

Кл.слова (ненормовані):
історія орфографії -- історія правопису -- принципи орфографії
Анотація: Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи украї нської частини чотиритомного «Словаря украї нської мови» (1907–1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорськіи академії наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причина дискусії — відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та ї ї особливості досліджено за не широко відомими філологічніи спільноті архівними матеріалами Імператорської академії наук, які знайшли та систематизували історики Віктор Короткии і Василь Ульяновськии . Матеріалами дослідження стали: протокол наради в Імператорськіи академії наук від 06.01.1907 з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907); висновок Михаи ла Грушевського щодо правопису словника (лютии 1907 р.); висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорскои Академии Наук)» (07.03. 1907); лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907). Метою цієї статті є висвітлення лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних та інших причин, які викликали дискусію щодо правопису окремої частини «Словаря украї нської мови» (1907‒1909) та сприяли виробленню принципів украї нського правопису. У статті використано описовии метод як основнии , окремі елементи зіставного методу та біографічного аналізу. У результаті дослідження зроблено висновок, що нарада з питань правопису для «Словаря украї нської мови» стосувалася вибору системи правопису для украї нської мови в цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої , уніфікованої украї нської орфографії та ї ї правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічнии правопис і практичними, технічними и педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому наи легше було би опанувати фонетичнии принцип письма. Словник був надруковании з урахуванням зауважень правописної наради. Серед зауважень були й конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостіи но — було враховано думки украї нських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати ї ї звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів із погляду текстології , джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії украї нської літературної мови і ї ї орфографії
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua

Є примірники у відділах: всього 1 : Online (1)
Вільні: Online (1)

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)