Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (377)

Каталог авторефератів та дисертацій (5)

Рідкісні та цінні видання (1)

Мережеві ресурси (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=пізнання<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 38
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-38

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мартич Р.
Назва : Рецепція біблійної традиції ставлення до живого в середньовічних текстах [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. - № 1. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2015/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): християнство--патристика--пізнання--живе--буття
Анотація: У статті розкрито біблійні ремінісценції осмислення живого в середньовічних східнохристиянських мислителів, з’ясоване місце цієї проблематики в їх ученнях, визначене спільне та відмінне в підходах до осмислення сутності живого. Отці східної церкви відстоювали та утверджували ідеї цінності живого як творіння Божого, трепетного ставлення до нього, обожнюючи будь-який прояв життя, наділяючи його духовно-моральними вимірами. Актуалізація їхніх учень має значення для сучасної України, оскільки саме східна патристика безпосередньо пов’язана з православ’ям, яке впродовж століть задавало ритм і вектор розвитку вітчизняної культури. Продовженням даної роботи може бути простеження трансформації східнопатристичних поглядів у зв’язку з розвитком науки, їх коадаптація та суперечності з сучасною наукою.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Комментарий и интерпретация: проблемы современной ситуации [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 4. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): постмодерн--пост-постмодерн--текст--дискурс--герменевтика--коментар--інтерпретація--нормування--переклад--взаємодія
Анотація: У статі розглянуто проблему зміни в сучасній культурній ситуації місця коментаря щодо коментованого тексту та його інтерпретації, зумовлену зміною філософської та гуманітарної парадигм у культурі середини ХХ століття. Це детермінує потребу філософського, методологічного та теоретичного самовизначення того, хто займається коментуванням, – з усіма можливими контекстами. Гіпотеза дослідження. Усвідомлення такої ситуації вимагає критичного осмислення. Традицію такого осмислення постмодерн наслідує, з одного боку, у романтиків і символістів, з другого – у неокантіанської критики раціонального пізнання («вчування» Вільгельма Дільтея). Подібна критика провадить до того, що завершення епохи модерну відчувається як завершення раціоналістичного пізнання з усіма належними реакціями аналітиків і коментаторів, за правило, приналежних до тієї ж раціоналістичної парадигми. Проблема сформульована таким чином: як за подібних умов можливе співвідношення коментаря й інтерпретації? Розглядаючи її із застосуванням «розуміючої соціології» й культурної антропології, ми бачимо, що змінам підлягає сама стратегія дослідника. При цьому, на відміну від часів постмодерну, сьогодні відчутна потреба нормування як реального обмеження безмежного постмодерністського інтерпретування. З огляду на це артикульовано нову проблему – проблему власне культурної трансляції як перекладу і взаємоперекладу. При цьому позиція спостерігача вже назавжди стає позицією «включеного спостерігача» – тобто відрефлексованою позицією спостерігача, який відшуковує смисли в царині нового розуміння. Спостерігач тут одночасно 1) колишній Автор, новий Арт-суб’єкт, «інтерпретатор-коментатор», 2) колишній Інтерпретатор – аналог арт-критика, який повинен знову освоїти ідею граней і меж, і 3) колишній Коментатор, який включив до своєї стратегії ідею гри як визначальну поміж іншими можливостями. У статті такий підхід розглянуто на прикладі нового типу коментуванняінтерпретування, поданого в есе Іосифа Бродського про елегію Марини Цвєтаєвої «Новорічне», присвячену смерті Райнера Марії Рільке. Як це зазвичай і трапляється, інноваційні царини в культурі, беручи до уваги й інновації в пізнанні, насамперед фіксує мистецтво
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курбан О.
Назва : Бойові наративи в системі сучасних геополітичних інформаційних війн (досвід російсько-української гібридної інформаційної війни 2014–2021 рр.) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. - Том 27, № 3. - С. 149-158. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2021/27/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): наратив--інформаційна війна--медіа--медіабезпека
Анотація: Актуальність представленого в статті дослідження полягає в особливостях і специфіці проблематики роботи з контентом у сучасних медіа. Ці особливості полягають у використанні мультидисциплінарних підходів, що забезпечуватимуть інтегровании ефект. Одним із таких підходів є використання поняття «наратив» у процесах сучасних інформаціи них віи н, як в інноваціи них соціальних, так і в традиціи них медіа. Наратив є мультидисциплінарним явищем, це базова одиниця формування тексту в літературознавстві, технологія формування сенсів у філософії , носіи ключових меседжів в інтернетлінгвістиці та засіб пізнання навколишнього середовища в психології . З огляду на заявлену актуальність основним предметом дослідження є процеси створення та використання наративів, що застосовуються для здіи снення деструктивного впливу на інтернет-користувачів. Вирішення цього завдання відбувається з використанням таких методів, як аналіз і синтез (на основі результатів попередніх досліджень), спостереження (моніторинг медіа та виявлення конкретних фактів, тенденціи , закономірностеи ), моделювання (алгоритмів функціонування наративів). У результаті проведеного дослідження було запропоновано та обґрунтовано введення в науковии обіг нового поняття «бои ові наративи», що подається як сюжети деструктивного спрямування, які поділяються на супернаративи (основні сюжети) і субнаративи (окремі елементи основних сюжетів). Основним об’єктом дослідження, на основі якого розкрито це поняття, є супернаратив «ностальгія за СРСР» та субнаративи, що и ого супроводжують. Також було представлено основнии алгоритм проникнення деструктивних росіи ських наративів у медіапростір Украї ни через три фільтри (росіи ські, проросіи - ські, проукраї нські ЗМІ). У якості перспектив подальшого вивчення представленої в статті проблематики, визначено необхідність поглибленого дослідження механізмів управління інформаціи ними процесами в медіа та розробки механізмів захисту від інформаційних атак із використанням бойових наративів. Одними з базових передумов таких рішень є формування критичності мислення, інформаційної стійкості та медіаграмотності в українському медіа середовищі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Катерина Ч.
Назва : Психологія митця і творчості в записках Лесі Воронюк та Кларісе Ліспектор [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 1. - С. 1-6. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/1). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): записки--жанр--творчість--митець--психологізм--автобіографічність--наратив
Анотація: У статті проаналізовано «Записки на зап’ястях» української авторки Лесі Воронюк і «Записки для молоді: про написане і пережите» бразилійки Кларісе Ліспектор крізь призму психоаналізу як тексти, у яких віддзеркалено особистість митця и розкрито глибоко інтимну тему творчості. Проблемою дослідження є роль жанру записок у зображенні духовного життя письменника, індивідуального процесу формування й вираження його думок, почуттів, рефлексій . Акцентовано формальну й змістову подібність аналізованих творів, що спонукало провести між ними паралелі, відтак основними методами дослідження є компаративнии та узагальнення. Мета статті — репрезентувати аналізовані твори як модифікації жанру записок, вибір якого зумовлении потребою зобразити індивідуальнии духовнии досвід мистецької діяльності и внутрішніи світ письменника. Наукова новизна статті полягає у вивченні впливу творчих інтенціи і свідомості митця на жанр, пов’язані з цим трансформації в записках. Результати дослідження. У «Записках для молоді» и «Записках на зап’ястях» магістральною є тема творчості. Письменниці по-різному визначають внутрішні психологічні мотиви до мистецької діяльності. Для К. Ліспектор це прагнення до самовираження и самопізнання в слові. За Л. Воронюк, творчість — шлях до духовної гармонії та рівноваги, які притаманні природі, а слово и текст інтерпретовано як код, що програмує діи сність. Авторки говорять про написання твору як процес непередбачувании і нестримнии . Пережитии індивідуальнии духовнии досвід вони зображують у записках, показуючи стани екзальтації та натхнення, зокрема момент зародження думки, пошук необхідних слів для ї ї вираження и фіксації ; також передають живу атмосферу творчої праці, розповідають про різні способи втілення думки в слові. Л. Воронюк говорить про звичку робити миттєві нотатки не тільки на папері, а и на будь-яких поверхнях. Для К. Ліспектор незмінним помічником у творчості була переносна друкарська машинка, яка активізувала думки, допомагала виразити почуття; приглушении шерхіт клавіш, зауважувала авторка, супроводжував ї ї самотність і зберігав таємниці. Письменниці використовують образну мову й розмаї ття асоціаціи , щоб передати складність мистецького процесу и наблизити читача до розуміння таємниці творчості, яка є відображенням інтуї тивного пізнання світу, багато в чому автокомунікацією й водночас спілкуванням із реципієнтом посередництвом художнього слова
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rosinska O.
Назва : Models of stereotypizaton of national characteristics, gender roles and behavioral scenarios in series (on the example of the Polish series "The girls from Lviv" and "The londoners") [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Моделі стереотипізації національних особливостей, гендерних ролей і поведінкових сценаріїв у серіалах (на прикладі польських серіалів «Наші пані у Варшаві» та «Лондонці»)
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2022. - Том 28, № 3. - С. 146-155. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2022/28/3). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): стереотип--гендер--серіальний контент--архетип--наратив
Анотація: Об’єктом дослідження є серіал як площина породження та демонстрації стереотипів, особливо якщо йдеться про серіальнии продукт, знятий для вітчизняного глядача, а не з розрахунку на широке коло глядачів з інших краї н. Автори при творенні такого продукту передусім орієнтуються на запити споживачів, тобто намагаються вмонтуватися в ту картину світу, яку ці споживачі мають. Власне, стереотипи є основою такої картини світу, причому дослідження доводить, що стереотипи національні й гендерні в цьому сенсі є наи більш показовими, оскільки пов’язані з глибинними уявленнями індивіда про цінності. Таким чином, формується замкнена структура впливу, за якої споживач нав’язує авторам своє бачення, відбиток якого отримує потім у вигляді серіального продукту, якии , своєю чергою, впливає на нього и укріплює чи розширює и ого систему світоглядних стереотипів. Проблема бачення себе та інших народів, бачення себе через інших — це досить цікава площина пізнання і самопізнання, а актуальність дослідження цієї площини тим більше посилюється в періоди масових міграціи , що змушує нації до тісніших взаємозв’язків. І обидва досліджувані серіали — відображення таких процесів. Мета дослідження: проаналізувати особливості національних польських та украї нських образів жінок-мігранток і чоловіків-мігрантів у серіалах «Лондонці» (Польща, 2008) та «Наші пані у Варшаві» (2015), визначити простимульовані культурними и історичними особливостями стереотипи при формуванні цих образів як таких, що демонструють стіи кість національних стереотипів, в основі яких лежать стереотипи гендерні. Дослідження проводиться методом контент-аналізу за певними проблемними напрямами. Результати дослідження доводять, що у свої и основі національні і гендерні стереотипні ролі не є виявом нетолерантності одного народу до іншого, натомість є продуктом опанування буденною свідомістю безпосереднього и інформаціи ного досвіду з усього комплексу джерел. Серіальнии контент, з одного боку, сформовании на основі таких ключових для буденної свідомості стереотипів, а з іншого боку, він є основою для закріплення або поширення цих стереотипів. У двох проаналізованих серіалах чітко простежується сценаріи важкого підкорення чужої краї ни и культури, при цьому для украї нців — у жіночих сценаріях, для поляків — у жіночих і чоловічих. Чоловік в обох серіалах реалізує активні соціальні ролі, є успішним фахівцем, оборонцем, рятівником, гарантом щастя, причому в обох серіалах ідеться про чоловіка-поляка. Жінки послідовно реалізують традиціи ні ролі Попелюшки, матері, охоронниці дому, дружини, помічниці, хоча в серіалі «Лондонці» також є приклади успішних жіночих кар’єр.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васьків, Микола
Назва : Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 191-199. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.5
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): стихіиний матеріалізм--вода--земля--повітря--вогонь--рух--енергія--інформація--пам’ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІст. Павла Мовчана (1939р.н.) —давньогрецький стихійний матеріалізм —як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії . Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П.Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної —української —нації , роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний , біографічний , герменевтичний і формальний (філологічний ) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах пое-та. У різних варіантах (вода —сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля —ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь —сонце, світло, промінь і т.д.; повітря —вітер, марево, вихор і т.п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії -першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей , предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації ), у відчитанні,збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі.У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій , як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії -інформації єднаєлюдину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васьків, Микола
Назва : Стихійний матеріалізм, інформація (пам’ять) і людина у поезії Павла Мовчана [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 4. - С. 256-263. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3 (Шифр С325934233/2023/29/4). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.4.3
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): павло мовчан--стихійний матеріалізм--вода--земля--повітря--вогонь--рух--енергія--інформація--пам'ять
Анотація: Актуальність статті зумовлена потребою визначити філософську основу світогляду й поетичного світу класика української літератури ХХ–ХХІ ст. Павла Мовчана (1939 р. н.) — давньогрецький стихійний матеріалізм — як підґрунтя загальнолюдської та національної пам’яті, тяглості історії. Особливості Мовчанового стихійного матеріалізму становлять предмет дослідження. Основною проблемою статті є відтворений у поезії П. Мовчана зв’язок кожної конкретної екзистенції з мільйоннолітньою історією матеріального світу, людства й конкретної — української — нації, роль цієї екзистенції як єднальної ланки в передачі інформації (пам’яті) від минулого до майбутнього. Для вирішення цієї проблеми застосовувалися культурно-історичний, біографічний, герменевтичний і формальний (філологічний) методи дослідження. У результаті дослідження простежено образи чотирьох стихій у ліричних творах поета. У різних варіантах (вода — сніг, дощ, криниця, джерело, водойми, кров та ін.; земля — ґрунт, глина, пісок, камінь, сіль тощо; вогонь — сонце, світло, промінь і т. д.; повітря — вітер, марево, вихор і т. п.) ці стихії стають найважливішими в бутті українського селянина-землероба, а отже, й етносу. Стихії-першооснови перебувають у постійному русі, творенні нових речей, предметів, явищ як синтезу стихій і їх неминучому руйнуванні. Залишаються тільки латентні невеликі відбитки існування й перетворень матерії у вигляді енергії (інформації), у відчитанні, збереженні, передаванні якої наступним поколінням полягає покликання, призначення людини у світі. У поетичному світі та світоглядній концепції поета синкретично поєднується пізнання загальносвітових і українських національних витоків буття, що визначають сутність нашого сьогоденного й майбутнього життя. Людина як поєднання чотирьох стихій, як частка споконвічного руху стихій нерозривно пов’язана зі своїм, споконвіку призначеним, простором, довкіллям. Загальнолюдська й етнічна пам’ять як інша назва енергії-інформації єднає людину з часом і простором, дає можливість знайти й реалізувати власне призначення на землі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жуйкова, Маргарита
Назва : Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2024. - Том 30, № 1. - С. 34-42. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.5 (Шифр С325934233/2024/30/1). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2024.1.5
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): тлумачний словник--дефініція--вади дефініцій--натуроб’єкт--поточна картина світу--наукова картина світу--наукова термінологія
Анотація: Актуальність розвідки визначається постійним інтересом, який викликають у мовознавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визначення є мікротекстом, який відбиває певний погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічний мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представлення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації, а також проаналізувати деякі вади так званих наукових дефініцій. Предметом аналізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників української, польської та англійської мов, створених у другій половині XX ст. Основним методом дослідження матеріалу є семантичний аналіз словникових дефініцій, доповнений прийомом зіставлення визначень із різних словників. Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників — номінацій природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, грибів тощо) — викликані тим, що пізнання таких реалій є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня їх осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досягнення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятійний апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втрачають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи й прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Назва журналу :АРТ-простір -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Криволапов М. Висвітлення сучасних проблем культурно-мистецького життя Києво-Печерської лаври/ М. Криволапов, Б. Криволапов (стр.2-7)
Франц М. Підготовка художників чи ремісників?/ М. Франц (стр.8-11)
Задніпряний Г. Каліграфія – прекрасна гілка на дереві шрифтів/ Г. Задніпряний (стр.13-18)
Пилипушко Б. Становлення феномену «внутрішньої еміграції» у західному науковому дискурсі/ Б. Пилипушко (стр.19-24)
Bratus І. 76-річчя трагедії Бабиного Яру — культурологічний аспект/ І. Bratus, М. Цьомик (стр.25-28)
Михалевич В. Золотий перетин як універсальний спосіб пізнання та відображення природи в культурі/ В. Михалевич (стр.29-31)
Срібняк І. «Змога пережити естетичну насолоду…» (діяльність театрально-мистецьких осередків у Калішському таборі інтернованих Військ УНР у Польщі, 1921–1923 рр.)/ І. Срібняк, М. Срібняк (стр.32-39)
Шпортько В. Штрих до ювілею Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури/ В. Шпортько (стр.40-44)
Кравець В. Жанр портрета XVII в. в контексте духовных поисков эпохи/ В. Кравець, О. Шило (стр.45-49)
Кузьменко Г. Літературна спадщина Бориса Грінченка у творчості художників-графіків/ Г. Кузьменко (стр.50-67)
Стрельцова С. . Інтерпретація мотивів українського народного мистецтва у творчості сучасної художниці Тетяни Русецької/ С. Стрельцова (стр.68-72)
Жиров В. Асамбляж як художня техніка в сучасному мистецтві/ В. Жиров (стр.73-75)
Зайцева В. Ілюстрування поеми «Енеїда» Івана Котляревського зарубіжними художниками/ В. Зайцева (стр.76-80)
Ізорія М. Простір, форма, функція в художніх пошуках грузинської кераміки останніх років/ М. Ізорія (стр.81-85)
Буйгашева А. Ручне ткацтво в сучасному культурному просторі України: традиція, що зникає/ А. Буйгашева (стр.86-89)
Коновалова О. Формування архетипу жіночого божества у декоративно-прикладному мистецтві України/ О. Коновалова (стр.90-92)
Зіневич В. Синтез традицій і новацій у сучасному писанкарстві України/ В. Зіневич (стр.93-96)
Школьная О. Інтегрування творів образотворчого мистецтва в дизайн середовища на прикладі творчості Євгенії Гапчинської/ О. Школьная (стр.97-100)
Пучков А. До питання про семантичний ореол друкованої художньої форми (на прикладі обкладинок Володимира Фаворського і Дмитра Мітрохіна початку 1920-х рр.)/ А. Пучков (стр.101-110)
Коваль-Цепова А. В. Особливості художньої експозиції дитячих творчих робіт у дизайні інтер’єру спеціалізованих закладів для дітей/ А. В. Коваль-Цепова (стр.111-116)
Барбалат О. Стародавня техніка гарячої емалі. Емаль у якості дорогоцінних вставок в ювелірних виробах/ О. Барбалат (стр.120-122)
Цікаві статті :
Перейти до зовнішнього ресурсу До змісту
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Михалевич, Віктор
Назва : Золотий перетин як універсальний спосіб пізнання та відображення природи в культурі [Електронний ресурс]
Місце публікування : АРТ-простір: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2018. - Вип. 3. - С. 29-31. - DOI 10.28925/2519-4135.4.2018.3.6 (Шифр А986022216/2018/3). - DOI 10.28925/2519-4135.4.2018.3.6
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): золотий перетин--пропорція--числа фібоначчі--модулор
Анотація: У статті здійснено історичний екскурс, що висвітлює розвиток теорії золотого перетину та згадки про нього протягом століть, починаючи від Стародавнього Єгипту і закінчуючи сучасними прикладами. Розглянуто різні точки зору, що засвідчують існування стародавніх знань про золотий перетин.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://art-space.kubg.edu.ua
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-38

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)