Бібліотека Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Головна

Спрощенний режим

Посібник користувача

Бази даних

Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки

Каталог авторефератів та дисертацій

Грінченкознавство

Рідкісні та цінні видання

Українська Аудіокнига

Мережеві ресурси

Наукові періодичні видання Університету

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки (138)

Каталог авторефератів та дисертацій (5)

Мережеві ресурси (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=рефлексії<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-11

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гайдаш А.
Назва : Дискурс старіння в драматургії початку XXI ст.: Проблемно-семантичні аспекти (на матеріалі п’єс Великої Британії, Польщі, Словаччини, США) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. - № 2. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2017/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): геронтогенез--старіння--геронтомаркери--геронтогрупа--сучасна драма
Анотація: Метою розвідки є окреслення дискурсу старіння у найновіших творах для сцени, написаних на межі ХХ-ХХІ ст., що зумовлено актуальністю питань пізньої зрілості у наш час. Для популярних п’єс західної традиції, присвячених літньому віку, характерні такі спільні ознаки, як центральне місце дійових осіб третього віку; міжпоколіннєвий конфлікт у родинному колі; гетеротопія геріатричного будинку; репрезентації геронтогрупи; динаміка старіння тощо. Серед поетикальних форм геронтогенезу виокремлено чорний гумор; танатологічні рефлексії; медичні аспекти геронтогенезу; спогади як реалізацію концепції «перегляду життя» та нецензурну лексику.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Девдюк І.
Назва : Екзистенційне осмислення смерті в українській та англійській прозі міжвоєнних десятиліть [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 2. - С. 75-85. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/2). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): смерть--вина--рефлексія--межова ситуація--екзистенція--танатологія
Анотація: Стаття присвячена вивченню смерті як екзистенційного феномена. Актуальність розвідки викликана відсутністю порівняльних досліджень указаної проблеми. Її мета — осмислення екзистенціалу смерті у прозі українських і англійських авторів міжвоєнних десятиліть. Аналіз здійснено на матеріалі повістей «Остап Шептала», «Повість без назви» В. Підмогильного, романів «Честь» М. Могилянського, «Розмальована вуаль» С. Моема та «До маяка» В. Вулф. Предметом розвідки є філософські рефлексії персонажів як суб’єктивних мислителів, у площині яких актуалізуються авторські візії смерті. Теоретикометодологічною основою є концепції представників екзистенцфілософії (С. К’єркегора, М. Гайдеґґера, К. Ясперса, А. Камю), у яких смерть розглядається як базовий екзистенціал людського буття. Ставлення героїв аналізованої прози до смерті розцінюється крізь призму диференціації смерті як події і як межової ситуації, або феномена смертності й феномена смерті. У ході дослідження виявлено, що важливою передумовою набуття танатологічного досвіду персонажами є «смерть Іншого», яка породжує відчуття вини, спонукуючи до активних дій. Для Остапа Шептали, Городовського, Кітті, містера Рамзі безпосередня зустріч зі смертю близьких людей означає межову ситуацію, у якій відкривається екзистенція власної конечності, що є основним чинником становлення їх як особистостей і набуття свободи. Натомість в образах лікарів Каліна й Волтера, які перебувають у полоні власних амбіцій, спостережено сприйняття смерті Іншого як об’єктивного факту. Самогубство чоловіків — наслідок відчаю, спричиненого усвідомленням власної слабкості, що призводить до відмови від себе. Останнє розглядається як одна з форм ухиляння від смерті. Спільним для персонажів як виразників авторських інтенцій є стан відчуженості й самотності, викликаний дегуманізацією міжвоєнної дійсності. Перспективи подальших студій убачаються у вивченні проблеми крізь призму архетипної критики, доцільним є також розширення арсеналу досліджуваних творів
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хіхлушко, Богдан
Назва : Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. - Том 29, № 3. - С. 185-190. - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.4 (Шифр С325934233/2023/29/3). - ISSN 2311-259Х, DOI 10.28925/2311-259x.2023.3.4
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ліричний суб’єкт--автор--читач--комунікація в ліриці--постмодернізм
Анотація: У статті досліджується взаємодія ліричного суб’єкта й автора в контексті комунікативної теорії лірики на матеріалі творів поета-постмодерніста Юрія Іздрика. Питання визначення мовця («голосу» поезії ) та відокремлення його від реальної постаті автора досі лишається не визначеним. Предметом цього дослідження є форми вираження ліричного суб’єкта в художній площині, метою —виокремлення ліричного суб’єкта в поезії Юрія Іздрика,осмислення його специфічних рис і функціонування в поетичному тексті. Під час роботи використані методи герменевтичної інтерпретації , рецептивної естетики та загального аналізу. У дослідженні схарактеризовано особливості вираження ліричного суб’єкта в ліричному тексті Юрія Іздрика «Екклезіяст2.0». На основі дослідження комунікативних структуру ліриці Д. Бурдорфа було з’ясовано, що ліричний суб’єкт репрезентований займенником «ми» (у різних формах), який належить до категорії відкритого «ми», щоможе включати в себе безпосередньо ліричний суб’єкт, а також інших учасників комунікації . З огляду на контекст твору, де читач занурений у рефлексії стосовно людських взаємовідносин, «ми» може означати «я» будь-кого, хто матиме справу з текстом. Фактичне «я» з’являється наприкінці твору, і саме в цій частині стилістика видозмінюється: від загальних рефлексій ліричний суб’єкт переходить у площину персоніфіковано-інтимного звертання. Виходячи з внутрішньої логіки тексту, це «я» можна характеризувати як «Я» свідомої , зрілої людини з великим життєвим досвідом, невеликими амбіціями та відсутністю егоцентризму. Зважаючи на концепцію фікційності поетичного тексту, «я» та його звертання до «ти» в тексті є художньою імітацією. Із цієї перспективи адресат «ти» не містить у собі покликання на реальну особу, а «я» є художнім принципом для побудови цієї комунікації . З пер-спективи читача текст пропонує значне поле для інтерпретацій . Рефлексії дають можливість зіставити досвід реципієнта із запропонованими в тексті концепціями і водночас приміряти на себе роль іншого завдяки персоніфікованому звертанню. Новизна дослідження полягає в розгляді ліричного суб’єкта з точки зору комунікативних стратегій . У подальшому отримані результати відкривають можливість говорити про ліричнии суб’єкт у контексті інших поетичних творів автора. Також отримані результати можна застосувати в компаративному аспекті —при порівнянні ліричних суб’єктів у творах інших визначних поетів-постмодерністів. Це сприятиме виокремленню специфічних рис ліричного суб’єкта українського постмодернізму загалом
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Reis A., Morze N., Osmolyk K.
Назва : How does our brain change during the learning process
Паралельн. назви :Як змінюється на мозок під час навчально-виховного процесу
Місце публікування : Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2019. - N 6. - С. 1-7. - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/10.28925 (Шифр В505452853/2019/6). - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/10.28925
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): електронне навчання--мультимедіа--біхевіоризм
Анотація: . Дана стаття присвячена змінам мозку під час навчально-виховного процесу. Результати дослідження пропонують різні інструменти та методи, які оснащують сучасних педагогів та студентів. Автор описує різні аспекти навчального процесу та різні стилі навчання. Також він надає інформацію про різні стереотипи, які з'являються на нашому шляху. Автор пропонує перелік ІТ-компетенцій та методологічних компетенцій викладачів і студентів, необхідних для вчителя та студента 21 століття. Чи справді процес навчання в 21- му столітті, відрізняється від навчально-виховного процесу в 20-му столітті чи раніше? Багато людей вважають, що великих змін зазнали інформаційно-комунікаційні технології, але навчання - це навчання і нічого більшого. Наші студенти - це цифрові мультимодальні учні, які мають різні стилі навчання. Вони сприймають велику кількість інформації в структурованому поверхневому форматі і зберігають її в короткотривалій пам'яті. В довготривалій пам’яті учні зберігають інформацію для інтерактивності та рефлексії. Сьогодні студенти потребують все більше і більше мультимедійного змісту. Це профіль наших клієнтів, наших студентів, їх потреби і запит до нас. Мультимодальне навчання на противагу мультимедійному навчанню, в якому люди - мультимодальні учні. Вони навчаються через слова, написані тексти, зображення та аудіо. І все це показує, що наш мозок має різні області для різних функцій. Ми, як вчителі, маємо запропонувати зміст навчального матеріалу у різних форматах. Нові змінені формати, дають нам можливість одночасно синхронізувати учбовий матеріал в декількох форматах. Це означає, що інформація для наших студентів може бути представлена у чотири рази легшою для розуміння і запам’ятовування. Коли студенти використовують декілька комунікаційних каналів, це схоже на те, що ми множимо надану інформацію. І це наш виклик на сьогодні. Це стимулює нас до створення нових педагогічних і технологічних методів, які будуть в гармонії з сучасністю та допоможуть нашим учням використовувати свій мозок у повному обсязі і для цього нам необхідні нові освітні стратегії в сучасному цифровому середовищі.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Глазунова, Олена Григорівна, Корольчук, Валентина Ігорівна, Волошина, Тетяна Володимирівна, Саяпіна, Таїсія Петрівна
Назва : Оцінювання Microsoft Teams як інструменту для синхронної взаємодії під час дистанційного та гібридного навчання
Місце публікування : Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету: науковий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. - N 14. - С. 1-11. - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2023.141 (Шифр В505452853/2023/14). - ISSN 2414-0325, DOI 10.28925/2414-0325.2023.141
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інструментальна підтримка--синхронна взаємодія--дистанційне навчання--гібридне навчання
Анотація: Після спалаху пандемії 2019 року та початку війни на території країни, заклади освіти перейшли на онлайн-навчання використовуючи інструменти для організації та проведення відеоконференцій, забезпечуючи синхронну та асинхронну взаємодії учасників освітнього процесу. У даній статті пропонуються визначення переваг (організація різних видів навчальної діяльності в онлайн режимі; організація ефективної співпраці; забезпечення доступу до різнотипного навчального контенту; організація рефлексії та оцінювання) та недоліків (нестабільна робота та залежність від доступу до інтернету; незручність користування на мобільних пристроях; потреба у навичках використання інструменту) використання Microsoft Teams для синхронної взаємодії під час дистанційного та гібридного навчання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://openedu.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тушева В. В.
Назва : Пошук методологічних орієнтирів у гуманітарному дослідженні в контексті мистецької педагогіки
Місце публікування : Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2019. - № 4. - С. 29-36. - ISSN 2518-766Х, DOI 10.28925/2518-766X.2019.4.4 (Шифр М898489384/2019/4). - ISSN 2518-766Х, DOI 10.28925/2518-766X.2019.4.4
Примітки : Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): диригент хору--навчальний хоровий колектив--педагогічна воля
Анотація: У статті на основі наукової рефлексії розглянуто сутність методологічних орієнтирів у гуманітарному дослідженні, які урізноманітнюються і набувають нових змістових характеристик в умовах зміни парадигми гуманітарного пізнання.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Костюк, Наталія Олександрівна
Назва : Аксіологічність мистецько-освітнього простору: детермінанти і дискурси
Місце публікування : Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі: науковий журнал/ Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2023. - № 8. - С. 9-16. - ISSN 2518-766Х, DOI 10.28925/2518-766X.2023.82 (Шифр М898489384/2023/8). - ISSN 2518-766Х, DOI 10.28925/2518-766X.2023.82
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): теоретичні рефлексії--дискурси мистецько-освітнього простору--стандарти академічної освіти
Анотація: Стаття присвячена виокремленню детермінант і простеженню узгоджень між факторами аксіологічного упорядкування мистецько-освітнього простору у їх взаємодії з механізмами і чинниками контекстного середовища.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://mmod.kubg.edu.ua
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Музика О.
Назва : Розвиток самоефективності студентів у процесі адаптаційного тренінгу [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2020. - № 2. - С. 132-142. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.11 (Шифр О283150799/2020/2). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.2.11
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): адаптація--адаптаційний тренінг--навчально-професійна діяльність--професіоналізація--самоефективність--студентський вік
Анотація: У статті аналізуються результати теоретичних і емпіричних досліджень самоефективності як чинника успішної професіоналізації. Описується досвід розроблення адаптаційного тренінгу для студентів-першокурсників, заснованого на розвитку самоефективності. Обґрунтовуються теоретичні та організаційні засади тренінгу. Описується теоретична модель розвитку самоефективності в процесі адаптаційного тренінгу, в основу якої покладено аналіз реальних життєвих ситуацій, специфічна організація групової роботи та зворотного зв’язку, ціннісна взаємодія. Результатом ціннісної взаємодії в процесі рефлексії студентами власного і чужого досвіду є ампліфікація й часткова гомогенізація групового й індивідуального ціннісного простору, що стає ціннісною основою для адаптації студентів-першокурсників
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Наход С.
Назва : Особливості професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах інклюзивного середовища: SWOT-аналіз [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2020. - № 4. - С. 69-84. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.5 (Шифр О283150799/2020/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.5
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): інклюзивне середовище--інтегративний підхід--професійна взаємодія--спільне навчання--технологія спільного навчання--фахівці соціономічних професій--swot-аналіз
Анотація: Стаття присвячена проведенню SWOT-аналізу особливостей професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах інклюзивного середовища. У роботі розглянуто соціально-педагогічний та психологічний напрямок соціономічних професій: психолог, педагог, соціальний педагог, соціальний робітник, тьютор. З’ясовано сильні сторони професійної взаємодії фахівців: можливість спільно ставити цілі і розподіляти функції професійної діяльності, визначати шляхи їх досягнення і планувати цей процес; встановлювати послідовність у роботі; аналізувати результати діагностики індивідуальних особливостей дитини; використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань професійної діяльності, тощо. До слабких сторін віднесено: трансляцію інформації професійною термінологією; здійснення цілісної рефлексії; поділ відповідальності; конкретизацію досягнення метапредметних результатів. Можливості знайдено у: підвищенні ефективності роботи з конкретною дитиною; цілісному уявленні про дитину; спроможності індивідуалізації освітнього процесу з урахуванням результатів діагностики, проєктуванні адаптивної стратегії навчання; наданні дієвої допомоги дитині в подоланні комунікативних, регулятивних, пізнавальних та особистісних труднощів в освітньому процесі, тощо. Загрози встановленню ефективної професійної взаємодії виявилися у: комунікативній неготовності сторін, небажанні працювати у колективі; недостатньому розумінні фахівцями власних функцій у галузі психологопедагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Зроблено висновок, що спільна, особливим чином організована навчальна діяльність майбутніх фахівців соціономічних професій, сприятиме міцному та осмисленому засвоєнню теоретичних знань, набуттю практичних умінь та досвіду професійного спілкування. Встановлено, що реалізація програми спільної підготовки педагогів, психологів, тьюторів, соціальних педагогів, соціальних робітників допоможе створити єдине поле, що поєднає майбутніх фахівців у процесі формування у них інтегративних компетентностей, необхідних для роботи в системі інклюзивної освіти.
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Січкар А., Дем'яненко В.
Назва : Педагогічна практика як мотиватор професійного самовдосконалення студентів [Електронний ресурс]
Місце публікування : Освітологічний дискурс: наукове електронне видання/ Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ: Вид-во Київ. ун-ту ім. Бориса Грінченка, 2020. - № 4. - С. 214-230. - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.14 (Шифр О283150799/2020/4). - ISSN 2312-5829, DOI 10.28925/2312-5829.2020.4.14
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): мотивація--мотиви--педагогічна практика--навчальна практика--професійне самовдосконалення
Анотація: Стаття присвячена проблемі формування мотивації до професійного самовдосконалення студентів спеціальності «Дошкільна освіта» в ході педагогічної практики. За результатами дослідження охарактеризовано різні підходи до проблеми розвитку процесів самовдосконалення, саморозвитку, саморефлексії у наукових працях сучасних українських та зарубіжних вчених. З’ясовано, що професійне самовдосконалення як внутрішній процес якісних самозмін, можливий, насамперед, за умови усвідомлення педагогом потреби у самовдосконаленні, формування внутрішньої мотивації у саморозвитку та цілеспрямованої й організованої діяльності, направленої на пошук можливостей максимальної професійної самореалізації. Розкрито сутність й види мотивів (педагогічні, особистісні, соціальні), що спонукають студентів до професійного самовдосконалення; аргументовано необхідність формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти внутрішньої мотивації до професійного зростання. Обґрунтовано вплив педагогічної практики (обов’язкової складової освітнього процесу закладу вищої освіти) на формування професійного самовдосконалення; висвітлено завдання, зміст навчальної (психолого-педагогічної) практики студентів першого курсу спеціальності «Дошкільна освіта», як першооснови професійного самовизначення, особливості підготовки студентів до неї (майстер-класи, самодіагностика, індивідуальні консультації з вирішення різних завдань практики) на базі Центру самопізнання та саморозвитку, який функціонує в Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка. Здійснено аналіз результатів емпіричного дослідження щодо актуальності потреби студентів у професійному самовдосконаленні, визначено мотиви професійного самовдосконалення та проаналізовано динаміку змін мотивів, що спонукають студентів першого, другого та третього курсів до професійного зростання. Окреслено умови, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації до професійного самовдосконалення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти впродовж різних видів педагогічної практики; акцентовано увагу на включення до змісту практик завдань із формування рефлексії та впровадження ІКТ (електронне портфоліо «Особистісно професійне зростання студента»).
Перейти до зовнішнього ресурсу https://od.kubg.edu.ua/
Знайти схожі

1-10 11-11

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)