Головна Спрощенний режим Посібник користувача
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Наукові періодичні видання Університету- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки (169)Рідкісні та цінні видання (1)Мережеві ресурси (2)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>K=руки<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Полтавцева Н.
Назва : Феномен Андрея Платонова с позиции антропологии литературы (к 120 летию со дня рождения писателя) [Електронний ресурс]
Місце публікування : Синопсис: текст, контекст, медіа: електронний фаховий журнал/ Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. - Том 25, № 4. - С. 138-148. - ISSN 2311-259Х (Шифр С325934233/2019/25/4). - ISSN 2311-259Х
Форма і об'єм ресурсу: Електронні текстові дані
Примітки : Бібліогр. в кінці ст. - Назва з титул. екрана
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): антропологічнии поворот--антропологія літератури--символічне «перевизначення ситуації »--уявне--літературна фікціональність--історичний досвід--повсякдення
Анотація: Предметом дослідження цієї статті є феномен Андрєя Платонова з погляду антропології літератури, що надає и ого творчості та ї ї проблематиці специфічного забарвлення. Проблему співвідношення утопії и ідеології розглянуто на прикладі платонівського трактування революції та ї ї «колективного суб’єкта» — народу. Ця проблематика розглянута у контексті радянського дискурсу становить новизну дослідження. Методологією и ого стала антропологія літератури, що дає змогу розібратись у відношеннях реального и уявного у всіх и ого версіях — уявного як продукту інноваціи ної здатності людини, символічного уявного як продукту творчої здатності в цілому, літературного уявного — літературної фікціональності («вимислу») як специфіки літератури в ролі особливої царини мистецтва зі свої м власним символічним кодом. У результаті дослідження розглянуто розвиток головних ідеи у творчості Андрєя Платонова, зокрема співвіднесення ідеології та утопії . У Платонова революція на початковіи свої и стадії розміщується у просторі утопії . Потім відбувається ї ї своєрідна експропріація ідеологією, для того, щоб у подальшому взаємному дискурсі незавершена подія переходила з рук в руки, продовжуючи формування ї ї суб’єктів і здіи снюючи акт постіи ного виживання і проживання. Відтак роман «Чевенгур» розглядається як спроба розповісти про взаємини між утопією та ідеологією, побачені очима «задіяного спостерігача». И ого головна думка втілюється у висновок: революціи на ідея, ставши ідеєю державною, знищує народну ідею, утопію революції . У пізніших творах Платонов відходить від руи нації «великого наративу» до тихого, скромного і тим не менш важливого життя звичаи ної людини, залишаючи межі ідеології . Утопічне починає розглядатися як утопічне досягнення людиною щастя через любов, дитинство та творчість. У статті також розглянуто проблему мови платонівської художньої прози, яка розуміється водночас як важлива частина сучасного и ому радянського дискурсу, але и наділена неповторною специфікою, пов’язаною з и ого уявленнями про роль і завдання літератури
Перейти до зовнішнього ресурсу https://synopsis.kubg.edu.ua
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)